Постанова № 24956352, 31.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 травня 2012 р. № 2-а- 2591/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,

за участю представників сторін:

позивача - Ємельяненка Д.Д.,

відповідача - Подобайло І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-2003" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-2003" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд: скасувати повністю податкове повідомлення - рішення №0002012305 від 23.02.2012 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки Позивача, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно свідоцтва серії А01 №421217, Позивач як юридична особа зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради (а. с. 32).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-2003" (далі за текстом ТОВ "Альянс-2003") взято на податковий облік в органах Державної податкової служби з 26.12.2002 року за реєстраційним номером 14047 (а. с. 34).

Фахівцями податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Альянс-2003" (код ЄДРПОУ 32239797) щодо підтвердження взаємовідносин із ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за період січень, червень, серпень, вересень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом №748/2305/32239797 від 16.02.2012 року, яким зафіксовані наступні порушення: відсутній факт реального вчинення господарських операцій ТОВ "Альянс-2003" із ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за січень, червень, серпень, вересень 2011 року; п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200, п.201.1, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість , що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 23642 грн., в т. ч. за січень 2011 року у сумі 5485 грн., за червень 2011 року у сумі 12780 грн., та за вересень 2011 року у сумі 5377 грн. (а. с. 15-28).

На підставі вищезгаданого акту перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0002012305 від 23.02.2012 року на суму 24987,25 грн. (а. с. 14).

В ході перевірки податковим органом було встановлено, що контрагентом Позивача в перевіряємому періоді було ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) .

В основу висновку акту перевірки Відповідача був покладений висновок податкової інспекції на обліку, в якій знаходиться контрагент позивача.

Відповідно до висновку вказаного акту перевірки зазначається, що у контрагента позивача відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності контрагентів позивача є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

У зв'язку з викладеним, ДПІ вважає, що вказані порушення призвели до заниження податку на додану вартість на загальну суму 23642 грн..

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії, а також суджень суб'єкта владних повноважень, викладених в акті перевірки, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

Судовим розглядам встановлено, що між ТОВ "Альянс-2003" (код ЄДРПОУ 32239797) (Покупець) та ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №150811 від 15.08.2011 року, за яким продавець зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності: лічильники газові, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити в повному обсязі за поставлений товар, кількість та найменування, безпосередньо зазначені в узгодженій Специфікації №1 від 15.08.2011 року та рахунку-фактури №547 від 26.08.2011 року, які є невід'ємною частиною цього Договору (а. с. 38-42).

Також, докази виконання умов вказаного договору підтверджуються залученими до матеріалів справи: податковими накладними: №432 від 12.09.2011 року на загальну суму 16262,00 грн., в т. ч. ПДВ - 2710,33 грн., №974 від 30.08.2011 року на загальну суму 16000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 2666,67 грн. (а. с. 44-45), видатковою накладною: №613 від 12.09.2011 року (а. с. 43), платіжними дорученнями: №315 від 30.08.2011 року, №339 від 15.09.2011 року (а. с. 84-85).

За матеріалами справи, судом вбачається, що між Позивачем та його контрагентом було укладено два договори поставки: №160601 від 16.06.2011 року, №100101 від 10.01.2011 року (а. с. 46-47, 52-53).

За умовами вищевказаних договорів постачальник - ТОВ "Промтехноопт" зобов'язується передати у власність покупця - ТОВ "Альянс-2003" будівельні матеріали, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість. Кількість і найменування товару зазначається в узгоджених Специфікаціях: №1 від 16.06.2011 року, №1 від 10.01.2011 року та рахунках-фактури: №384 від 24.06.2011 року, №124 від 10.01.2011 року (а. с. 48-49, 54-55).

Реальність виконання зобов'язання Позивачем по вищезгаданим договорам поставки першочергово підтверджується податковими накладними: №827 від 30.06.2011 року на загальну суму 76680,00 грн., в т. ч. ПДВ - 12780,00 грн., №207 від 28.01.2011 року на загальну суму 12021,56 грн., в т. ч. ПДВ - 2003,60 грн., №97 від 13.01.2011 року на загальну суму 20889,44 грн., в т. ч. ПДВ - 3481,57 грн., (а. с. 51, 57-58), видатковими накладними: №422 від 06.07.2011 року, №114 від 28.01.2011 року (а. с. 50, 56), платіжними дорученнями: №212 від 30.06.2011 року, №33 від 04.02.2011 року, №4 від 13.01.2011 року (а. с. 81-83).

Доставка товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Промтехноопт" здійснювалась самовивозом за рахунок покупця орендованим автотранспортом згідно разового договору заявки: 18/8-8 від 11.09.2011 року, №18/8-2 від 27.01.2011 року, №18/8-5 від 05.07.2011 року (а. с. 78-80).

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання у ТОВ "Промтехноопт" товару та подальше використання його в своїй господарській діяльності, що підтверджується укладеними договорами купівлі-продажу: №582 від 01.08.2011 року, №200601 від 20.06.2011 року (а. с. 70-71, 76-77); податковими накладними:№2 від 11.01.2011 року на загальну суму 27000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 4500,00 грн., №13 від 26.01.2011 року на загальну суму 7283,04 грн., в т. ч. ПДВ - 1213,84 грн., №15 від 29.08.2011 року на загальну суму 16980,00 грн., в т. ч. ПДВ - 2830,00 грн., №7 від 12.09.2011 року на загальну суму 16980,00 грн., в т. ч. ПДВ - 2830,00 грн., №14 від 29.06.2011 року на загальну суму 79200,00 грн., в т. ч. ПДВ - 13200,00 грн. (а. с. 62-63, 67-68, 75); видатковими накладними: №PH-0000005 від 28.01.2011 року, №PH-0000087 від 12.09.2011 року, №PH-0000053 від 06.07.2011 року, (а. с. 60, 65, 73 ); рахунками - фактури: №СФ-0000002 від 10.01.2011 року, №СФ-0000160 від 09.08.2011 року, №СФ-0000126 від 21.06.2011 року (а. с. 59, 64, 72); довіреностями на отримання товару: №55 від 26.01.2011 року, №2073 від 05.09.2011 року, №735 від 29.06.2011 року (а. с. 61, 66, 74); товарно-транспортною накладною від 12.09.2011 року (а. с. 69).

Оплата здійснювалась безпосередньо з поточного рахунку ТОВ "Альянс-2003", що підтверджується залученими до матеріалів справи виписками з банку (а. с. 86-90).

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В ході розгляду справи, Відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення рішення. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у своїх контрагентів відповідач до суду не подав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби стосовно порушення ТОВ "Альянс-2003" вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200, п.201.1, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями).

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На час складення податкових накладних Позивач та його контрагент рахувались в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були зареєстровані за адресами, вказаними на виданих податкових накладних, були зареєстровані та стояли на обліку як платники податку на додану вартість (а. с. 33).

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про продавця (постачальника робіт, послуг), включених до Єдиного державного реєстру, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Крім того, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Таким чином, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Так, наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Додатково суд бере до уваги, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року адміністративний позов ТОВ "Промтехноопт" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про скасування рішень, визнання дій неправомірними було задоволено в повному обсязі. Рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року залишено без змін. Тобто, судом визнано неправомірними дії податкової інспекції на обліку, в якій знаходиться контрагент позивача, а отже, посилання Відповідача на висновки актів перевірки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо відсутності реальності здійснення господарських операцій між ТОВ "Альянс-2003" та ТОВ "Промтехноопт" є недопустимим.

Разом з тим, в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нікчемність укладених суб'єктами господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.

Інших мотивів нікчемності спірних правочинів відповідач в основу оскарженого податкового повідомлення - рішення не поклав.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення згідно з актом перевірки не покладено, суд дійшов до висновку про недоведеність факту порушення позивачем приписів чинного податкового законодавства України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи вищенаведене суд вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-2003" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0002012305 від 23.02.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О. Лук'яненко

Повний текст постанови виготовлено 8 червня 2012 року.