Постанова № 24956219, 25.06.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2012 р. Справа № 2a-1870/4702/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,

представника позивача - Іванової Т.С.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту - позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_2), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 5522,22 грн. та пені в розмірі 11,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що всупереч вимогам Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідно до якого сплата адміністративно-господарських санкцій є обов'язковою для всіх підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, відповідач не сплатив адміністративно-господарські санкції в сумі 5522,22 грн. у строки та в порядку, передбаченому цим Законом. За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня в сумі 11,00 грн. У зв'язку з цим сума заборгованості відповідача перед Фондом соціального захисту інвалідів становить 5533,22 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував мотивуючи тим, що він є перевізником та у 2011 році на виконання вимог чинного законодавства самостійно приймав необхідні та належні заходи для працевлаштування інвалідів, зокрема розміщував об'яви з пропозицією працевлаштування інвалідів. З огляду на зазаначене, відповідач вважає, що виконав всі вимоги передбачені Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" та вважає, що позов є необгрунтованим, а адміністративно-господарські санкції та пеня застосовані до нього неправомірно.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"від 21 березня 1991 року N 875-XII зі змінами і доповненнями (далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів (ч.2 ст.19 Закону).

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (ч.9 ст.19 Закону).

Частина 1 ст.20 Закону встановлює, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно з ч.4 ст.20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 223, затвердженого в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 за № 552/13819, (далі - Порядок) пеня -це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання (п.п. 2.2). Відповідно до п.п. 3.1 Порядку порушення термінів сплати адміністративно -господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Так, відповідачем був поданий до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (а.с. 4) відповідно до якого середньооблікова чисельність штатних працівників за 2011 рік складала 8, 7 осіб і відповідач відповідно до 4 % нормативу повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування інваліда. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, відповідач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 5522,22 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій, за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів, на суму заборгованості станом на 27.04.2012 була нарахована пеня у розмірі 11,00 грн. (а.с. 3).

Таким чином, загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_2 перед Фондом соціального захисту інвалідів становить 5522,22 грн.

Відповідач у судовому засіданні зазначив, що ним були створені всі умови для працевлаштування інваліда відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Також, відповідач вказує на те, що у 2011 році на виконання вимог чинного законодавства він самостійно приймав необхідні та належні заходи для працевлаштування інвалідів, зокрема, розміщував об'яви з пропозицією працевлаштування інвалідів.

З огляду на зазначене, відповідач вважає, що він виконав всі вимоги щодо створення робочих місць відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", однак суд не погоджується із даним твердженням відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування" затверджений постановою Кабінету міністрів України від 31.01.2007 № 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року N 420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за N 1534/11814, затверджено форму статистичної звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)", який щомісячно подається підприємствами, установами та організаціями на адресу державної служби зайнятості.

При дослідженні матеріалів справи було встановлено, що зазначений звіт відповідачем до органів державної служби зайніятості протягом 2011 року не подавався. Вказаний факт оцінюється як неналежне виконання піпдриємством відповідача норм ст.ст. 18, 18-1 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

З огляду на вищевказане, відповідач зобов'язаний на протязі всього року здійснювати заходи направлені на працевлаштування інвалідів.

Крім того, відповідно до листа Краснопільського районного центру зайнятості від 11.05.2012 № 03-22/522 (а.с. 5), ФОП ОСОБА_2 до центру зайнятості з офіційною заявкою про направлення на їх підприємство для працевлаштування інвалідів на протязі 2011 року не звертався.

Даний факт, на думку суду, свідчить про те, що відповідачем не вжито всіх заходів для створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів тому, що обов'язок державних органів щодо працевлаштування інвалідів виникає після виконання підприємством обов'язку щодо створення робочих місць і надання передбаченої законодавством про соціальну захищеність інвалідів, інформації про наявність вільних місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів. При відсутності такої інформації, органи, визначені ст. 18-1 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів" не можуть скористатися своїми правами.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми недоїмки на день розгляду справи або ж спростували доводи позивача, суду не подано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (42400, АДРЕСА_1, МФО 337568, р/р НОМЕР_2 філія Сумське обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", код НОМЕР_1) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (40011, м. Суми, вул. Горького, 2, р/р 31212230700002 ГУДКСУ у Сумській області, МФО 837013, код 37970593) адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 5533,22 грн. (п'ять тисяч п'ятсот тридцять три грн. 22 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 02 липня 2012 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек