Постанова № 24956056, 18.06.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2012 р. Справа № 2a-1870/3081/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,

представника позивача - Костецької Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АрмаПром" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «АрмаПром» (далі по тексту - позивач, ТОВ «АрмаПром»), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001312208 від 30.03.2012 та податкове повідомлення-рішення № 0001302208 від 30.03.2012.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «АрмаПром» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2008 по 30.08.2011. За результатами перевірки був складений акт та на підставі акту податковим повідомленням-рішенням № 0001312208 від 30.03.2012 було визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4143,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1036,00 грн. та податковим повідомленням-рішенням № 0001302208 від 30.03.2012 було визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 6215,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1554,00 грн. Також, представник позивача зазначив, що товар було придбано з метою його використання в господарській діяльності та податковий кредит відображено за правилом першої події, що підтвержується податковими накладними, які були видані особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Таким чином, позивач вважає, що висновки відповідача, що відображені в акті перевірки є безпідставними, а вказані вище податкові повідомлення-рішення протиправними, необґрунтованими та такими що не відповідають чинному законодавству.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представником відповідача до суду було надано письмове заперечення на адміністративний позов (а.с. 54-59) в якому він просив суд відмовити у задоволені адміністративного позову, у зв'язку з тим, що податкові повідомлення-рішення були прийняті у спосіб та в межах передбачених законами України.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та об'єктивно розглянувши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 15.03.2012 ДПІ у Печерському районі м. Києва була проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «АрмаПром» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2008 по 30.08.2011. В ході перевірки встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 230243,00 грн. за І квартал 2010 року в сумі 5179,00 грн. Також, перевіркою встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 184194,00 грн. у тому числі за січень 2010 року на суму ПДВ в розмірі 4143,00 грн.

За результатами перевірки був складений акт № 33/22-8/32602434 від 15.03.2012 (а.с. 13-24) про результати документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АрмаПром» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2008 по 30.08.2011.

На підставі вказаного вище акту перевірки податковим повідомленням-рішенням № 0001312208 від 30.03.2012 (а.с. 10) позивачу було визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4143,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1036,00 грн.

Також, податковим повідомленням-рішенням № 0001302208 від 30.03.2012 (а.с. 11) позивачу було визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 6215,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1554,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «АрмаПром» уклало усний договір із ПП «Альпарі-Т» щодо поставки феросіліція 45 на загальну суму 32000,00 грн. в тому числі ПДВ в сумі 5333,00 грн. Також, позивачем в ході перевірки були надані відповідачу видаткові накладні № РН-1501-2 від 15.01.2010 (а.с. 27) та № 1501-1 від 15.02.2010 (а.с. 28), які були видані ПП «Альпарі-Т». Відповідно до вказаних вище накладних ПП "Альпарі-Т" було доставлено позивачу феросіліцілію 45 на загальну суму 32000,00 грн. Таким чином, позивачем було включено до складу податкового кредиту за січень 2010 року суму ПДВ 5333,33 грн.

Відповідно до бухгалтерського обліку TOB «АрмаПром» відображено у валових витратах при взаємовідносинах з ПП "Альпарі-Т" на загальну суму 5179,16 грн., а саме: за І квартал 2010 року - 20716,67 грн.

Судом було встановлено, що згідно бази даних АІС Податки, в деклараціях з податку на прибуток підприємства, які надавались ПП «Альпарі-Т» до Балтської МДПІ за період з 01.06.2008 р. підприємство не декларувало амортизаційних відрахувань. Також, за період, що перевірявся звітність за формою 1-ДФ до Балтської МДПІ не надавалась, що свідчить про те, що фактично, ПП «Альпарі-Т» не має ніяких можливостей здійснювати господарську діяльність.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010 (а.с. 64-72), гр. ОСОБА_2, гр. ОСОБА_3, гр. ОСОБА_4 визнано винними у вчинені, зокрема, злочину передбаченого ч. 3 ст. 28, ч.ч. 2,3 ст. 358 Кримінального кодексу України за підроблення документів за період з травня 2006 року по квітень 2010 року по підприємству ПП «Альпарі-Т». Також, вказаним вище вироком встановлено, що фактично фінансово-господарську діяльність ПП «Альпарі-Т» не здійснювало та податкова звітність до державних органів подавалась невстановленим особам, а відтак суд вважає, що зазначене підприємство створено без наміру здійснення підприємницької діяльності.

Крім того, відповідно до протоколу допиту свідка, а саме ОСОБА_5 від 20.05.2011 (а.с. 62-63), вказаний громадянин повідомив, що в установчих документах ПП «Альпарі-Т» він значиться як директор, головний бухгалтер та засновник, однак веденням фінансово-господарської діяльності підприємства він особисто не займався. Також, будь-які роботи, послуги вказаного підприємства не надавав та не виконував, первині бухгалтерські документи не складав та не підписував.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність факту поставки товару, що свідчить про укладення угод між ТОВ «АрмаПром» та ПП «Альпарі-Т» без мети настання реальних наслідків. Отже, договір (домовленість), який був укладений між позивачем та ПП «Альпарі-Т» відповідно до ст. 215, ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, а відтак не створює будь-яких юридичних наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 2 статті 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 632, 669, 671, 673 ЦК України, обов'язковими умовами договору купівлі-продажу товару є його найменування, ціна, кількість, якість та асортимент.

На підставі наведеного, суд вважає, що позивач та його контрагент ставили за мету не виконання договору, а складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду шляхом зменшення податкових зобов'язань.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави , вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

Отже, суд прийшов до висновку, що договір укладений між позивачем та ПП "Альпарі-Т" суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемним.

Враховуючи, що договір, укладений позивачем з ПП "Альпарі-Т" є нікчемним він не може підтверджувати придбання позивачем товарів у зазначеного контрагента та бути підставою для отримання податкової накладної.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, позивач всупереч вказаних вище норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу витрат на придбання товарів безпідставно відніс витрати, пов'язані з отриманням феросиліцію СФ-45 від ПП «Альпарі-Т» в сумі 20716,67 грн., у зв'язку з чим був занижений податок на прибуток на суму 5179,00 грн.

Суд, також зазначає, що порядок нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість на момент здійснення правочинів регулювався Законом України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон).

Так, об'єктом оподаткування відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Також, відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг))

Відповідно підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно із підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону встановлено, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон), цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Також, статтею 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ відповідно до частини 1 Закону це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Зважаючи на викладене, видаткові накладні № РН-1501-2 та № РН-1501-1 від 15.01.2010 (а.с. 27-28), що були видані ПП «Альпарі-Т» не можуть бути первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та сума ПДВ у розмірі 4143,00 грн. не може бути віднесена до податкового кредиту ТОВ «АрмаПром» в бухгалтерському та податковому обліку.

Таким чином, суд доходить висновку що ТОВ «АрмаПром» безпідставно включило до податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 4143,00 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення № 0001312208 від 30.03.2012 та № 0001302208 від 30.03.2012 прийняті ДПІ у Печерському районі м. Києва є обґрунтованими та такими, що прийняті із дотриманням норм чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "АрмаПром" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0001312208 від 30 березня 2012 року та № 0001302208 від 30 березня 2012 року - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений 25 червня 2012 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек