Постанова № 24956012, 25.06.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/2453/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.

при секретарі судового засідання: Легенченко О.А.

за участю сторін:

від позивача, представник - ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача, представник -ОСОБА_2, за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання не чинною та скасування постанови №19859899 від 27.02.2012 року про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання не чинною та скасування постанови №19859899 від 27.02.2012 року про накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 27 лютого 2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2, за невиконання без поважних причин вимог виконавчого листа № 2-А-8078/08/1570, виданого 23.12.2009 року Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області виплатити ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати ОСОБА_3 моральні збитки за незаконне звільнення, прийнята постанова ВП № 19859899 про накладення на відділ Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області штрафу у розмірі 1360,00 грн. за повторне невиконання вимог виконавчого документа. Позивач вважає, що вище зазначена постанова, винесена державним виконавцем з порушенням норм матеріального права, оскільки існують поважні причини не виконання вимог зазначеного виконавчого листа, а саме: відсутність у ньому суми, яка підлягає стягненню, що є суттєвою перепоною у виконанні зазначеного виконавчого листа. Крім того, позивач зазначає, що оскаржувана постанова була винесена у той час, коли позивач оскаржував в судовому порядку постанову ВП № 19859899 від 04.01.2012 року про накладення першого штрафу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року по справі № 2а-8078/08/1579 зобов'язано відділ земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області виплатити ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати їй моральні збитки за незаконне звільнення у розмірі однієї тисячі гривень (а.с. 17).

Також судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_3, 03 червня 2010 року державний виконавець виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, розглянувши виконавчий лист № 2-а-8078/08/1570, виданий 23.12.2009 року Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання відділу земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області виплатити ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральних збитків за незаконне звільнення у розмірі однієї тисячі гривен, прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження. Згідно зазначеної постанови боржнику запропоновано виконати рішення суду та виплатити ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати ОСОБА_3 моральні збитки за незаконне звільнення у розмірі однієї тисячі гривен. Строк для добровільного виконання визначений позивачу -сім днів, з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження ( а.с. 15).

Відповідачем 03 червня 2010 року направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.06.2010 року до відділу земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області, що підтверджено супровідним листом (а.с. 14), яка була отримана позивачем 01 липня 2010 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення (а.с. 88).

Також судом встановлено, що постановою від 15 липня 2010 року виконавче провадження було зупинено до розгляду Одеським окружним адміністративним судом заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні -позивача. Після надходження ухвали Одеського окружного адміністративного суду про заміну сторони виконавчого провадження, постановою державного виконавця виконавче провадження було поновлено та надіслано лист на адресу позивача про необхідність повідомлення про виконання вимог виконавчого документу.

Враховуючи, що вимоги виконавчого документу не були виконані та був отриманий лист позивача про те, що вказаний виконавчий лист не виконаний (а.с. 110), державним виконавцем була винесена постанова від 04.01.2012 року про накладення штрафу в розмірі 680 грн., яку позивач оскаржував в судовому порядку.

Вказаною постановою був встановлений позивачу новий строк для добровільного виконання виконавчого листа.

Також 19 січня 2012 року державний виконавець отримав лист позивача від 05.01.2012 року (а.с. 122) про невиконання вимог виконавчого листа.

Судом встановлено, що 26.01.2012 року державним виконавцем був надісланий лист позивачу з вимогою повідомити про виконання вимог виконавчого листа та попереджено, що у разі невиконання вимог державного виконавця винні особи будуть нести відповідальність у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що позивач не виконав у добровільному порядку виконавчий лист, постановою від 27.02.2012 року ВП № 19859899 був накладений штраф у розмірі 1360 грн.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України визнано, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. (стаття 124).

Статтею 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України "Про державну виконавчу службу", Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Приписами ст. 2, ч.2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу". Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Приписами ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Судом встановлено, що 27 лютого 2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2, за повторне невиконання без поважних причин вимог виконавчого листа № 2-А-8078/08/1570, виданого 23.12.2009 року Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області виплатити ОСОБА_3, заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати ОСОБА_3 моральні збитки за незаконне звільнення, винесено постанову ВП № 19859899 про накладення штрафу на відділ Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області у розмірі 1360 грн. (а.с. 11).

Дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що посилання позивача про те, що постанова ВП № 19859899 від 27.02.2012 року про накладення штрафу є нечинною та підлягає скасуванню, оскільки державний виконавець не вивчав та не досліджував обставини та причини з яких рішення не виконано, а саме: що в виконавчому листі не зазначена сума заробітної плати за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню, є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на приписах діючого законодавства.

Так, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009 року (а.с. 17), зобов'язано відділ земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області виплатити ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу. Зазначене судове рішення набрало законної сили. Зобов'язання визначене державним виконавцем позивачу в постанові про відкриття виконавчого провадження про зобов'язання відділу земельних ресурсів у Комінтернівському районі Одеської області виплатити ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу (а.с. 15), відповідає постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009 року, та повинно бути виконане позивачем у законодавчо визначений термін.

Порядок обчислення заробітної плати за час вимушеного прогулу врегульовано Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року N 100, отже відсутність суми заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 у виконавчому листі жодним чином не перешкоджає позивачу виконати рішення суду.

Також не приймаються до уваги посилання представника позивача на те, що підставою для скасування постанови є те, що на час її винесення позивач оскаржував в судовому порядку постанову про накладення первинного штрафу, оскільки це не звільняє позивача від обов'язку виконання вимог виконавчого листа.

Одночасно, суд критично відноситься до стверджень представника позивача, що лист державного виконавця від 26.01.2012 року (а.с. 123) про вимогу надати інформацію про виконання виконавчого листа був надісланий відповідачем простою кореспонденцією та не має доказів його отримання позивачем, оскільки як, судом встановлено, позивачу достовірно було відомо про наявність відкритого виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом. Крім того, у матеріалах виконавчого провадження є листи позивача, в яких ним підтверджено невиконання вимог виконавчого листа.

З матеріалів справи вбачається, що на час винесення постанови про накладення штрафу були відсутні правові підстави для зупинення або відстрочення виконавчого провадження.

Надаючи оцінку рішенню суб'єкта владних повноважень, яке є предметом оскарження, суд перевіряв його на відповідність критеріям, встановленим частиною третьою ст. 2 КАС України.

На підставі аналізу зазначених вище норм чинного законодавства та доказів у справі суд дійшов висновку, що постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про накладення штрафу на позивача від 27.02.2012 року є законною та обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат відповідача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, керуючись ст. 94 КАС України, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

З огляду на викладене, відповідно до положень Закону України «Про державну виконавчу службу»від 24 березня 1998 року (із змінами та доповненнями), Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (із змінами та доповненнями), керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163, 181, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позовних вимог відділу Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання не чинною та скасування постанови №19859899 від 27.02.2012 року про накладення штрафу -відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Одеський апеляційний адміністративний суд через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 25 червня 2012 року.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Л.Р. Юхтенко