Постанова № 24955916, 25.06.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/8658/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Бобровській О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ПАТ «Гемопласт»до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватнє акціонернє товариство «Гемопласт» (надалі -ПАТ "Гемопласт ") звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що спеціалістами Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області були незаконно прийняти оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.06.2011 року № 0000392301 та № 0000521701, у зв'язку із тим, що з боку позивача відсутні будь-які факти порушень вимог чинного податкового законодавства.

Представник відповідача в ході розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечив, пославшись на те, що висновки Відповідача зроблені на підставі наданих документів та встановлених в ході перевірки фактів, а тому відповідають чинному законодавству.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2011 року спеціалістами податкової інспекції на підставі направлення від 25.03.2011 року № 399/23, виданого Білгород-Дністровською об'єднаною податковою інспекцією, з урахуванням вимог пункту 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 27 та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання за 1 квартал 2011 року проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання відкритим акціонерним товариством «Гемопласт»вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 рок по 31.12.2010 року, іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевірка проводилась з 28.03.2011 року по 12.05.2011 року. Термін проведення перевірки продовжувався з 26.04.2011р. по 12.05.2011р. на підставі наказу Білгород-Дністровської ОДПІ від 22.04.2011 р. №295.

За наслідками зазначеної перевірки був складений Акт № 1418/2310/00480922 від 23.05.2011 року.

В ході перевірки встановлено, порушення ПАТ «Гемопласт»пп. 7.8.2. п.7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) з урахуванням вимог ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства»від 17.09.2008 р. № 514-VI (із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 27.04.2010 № 2154-VI та Законом України від 03.12.2010 № 2774-VI та Законом України від 03.12.2010 № 2774-VІ), в результаті чого занижено та не сплачено авансового внеску з податку на прибуток з суми дивідендів за 2009 рік у розмірі 1 962 300 грн.; п.2.1 ст. 2 , п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 , п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п.8.1 ст. 8, п.п.1 п.10 ст.9. п.п.2 п.10 ст.9, п.п.3 п.10 ст.9 , п.17.2 ст.17, п.22.3 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 № 889-ІV в результаті чого підприємством занижено податок з доходів фізичних осіб у сумі 328 914, 56 грн.

На підставі акту перевірки Акт № 1418/2310/00480922 від 23.05.2011 року Бідгород-Дністровською ОДПІ було прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.06.2011 року № 0000392301 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 452 875, 00 грн., з яких 1 962 300, 00 грн. за основним платежем та 490675, 00 грн. -штрафні санкції, № 0000521701 про визначення суми грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 400 493, 20 грн., з яких 320394, 56 грн. за основним платежем та 80098, 64 грн. -штрафні санкції.

Не погодившись із прийнятим Бідгород-Дністровською ОДПІ податковими повідомленням-рішенням 06.06.2011 року № 0000392301 та № 0000521701 позивачем були надані в порядку апеляційного оскарження 10.06.2011 за вих. № 02/1043 та 02/1045 первинні скарги в ДПА в Одеській області.

Решенням заступника Голови ДПА в Одеській області Карімова І.Ф. від 08.08.2011 року № 27628/10/25-0007 в задоволенні первинних скарг ПАТ «Гемопласт»було відмовлено, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення було залишено без змін.

16.08.2011 року ПАТ «Гемпопласт»за вих. № 02/1530 та 02/1529 були подані відповідні скарги до ДПА України.

За результатами розгляду повторних скарг Заступником Голови ДПС України Клименко О.В, були винесені решення № 16283/6/25-0415 від 08.09.2011 року, якими ПАТ «Гемопласт» було в повному обсязі відмовлено в задоволенні його повторних скарг.

Проаналізувавши матеріал справи, пояснення та доводи учасників процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із акту перевірки, висновок Білгород-Дністровської ОДПІ про порушення ПАТ «Гемопласт»норм Закону України «Про податок на прибуток підприємств»та «Про податок з доходів фізичних осіб»був зроблений на підставі того, що, ПАТ «Гемопласт», виходячі із норм ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства»від 17.09.2008 року № 514-VІ (із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 27.04.2010 року № 3154-VІ та Законом України від 03.12.2010 року № 2774-VІ) та п.7.8 ст. 7 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств»повинно було в строк до 01.07.2010 року нарахувати і виплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 30% чистого прибутку, отриманого у 2009 році, та/бо нерозподіленого прибутку та внести до бюджету авансовий внесок з суми дивідендів. Однак перевіркою встановлено, що в термін до 01.07.2010 року нарахування та виплата дивідендів не проводилась. У зв'язку із чим, на думку податкової інспекції, ПАТ «Гемопласт»повинно було нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 1962300, 00 грн. та податок з доходів фізичних осіб у розмірі 320394, 56 грн.

Суд не погоджується із зазначеними висновками податкової інспекції та приходить до висновку про задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства»в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, дивіденд визначено як частину чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів, які товариство виплачує виключно грошовими коштами. За приписами ч. 2 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства»виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Водночас, суд звертає увагу, що за змістом ч. 3 та ч. 4 Закону України «Про акціонерні товариства»виплаті дивідендів має передувати рішення про їх виплату, прийняте уповноваженим органом товариства.

Відповідно до п.1.9 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»дивідендом є платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Оподаткування дивідендів врегульовано п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно до п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному капіталі підприємства - емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.

Згідно з п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону. При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті згідно з нормами, визначеними у першому, другому та третьому абзацах цього підпункту, незалежно від того, чи є особа платником податку на прибуток, чи ні.

Виходячи зі змісту вказаних норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які для даних правовідносин є спеціальними, правомірним є висновок про те, що обовязок емітента корпоративних прав з нарахування та внесення до бюджету авансового внеску з податку на прибуток виникає у випадку прийняття рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам). Саме із такого рішення випливають в тому числі і податкові зобов'язання, які визначив контролюючий орган. Такий висновок суду ґрунтується на системному тлумаченні п.п. 7.8.2. та п.п 7.8.5. п.7.8. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З огляду на зазначене вбачається, що передумовою для здійснення нарахування та сплати до бюджету суми авансового внеску є прийняття платником податків рішення про виплату дивідендів.

Статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 року, №1576-XII передбачено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, до компетенції яких належить крім іншого затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами.

Відповідно до п.12 ч.2 ст.33 Закону України «Про акціонерні товариства»до виключної компетенції загальних зборів належить розподіл прибутку і збитків товариства. Тобто, без рішення загальних зборів розподіл прибутку дивіденди виплатити неможливо.

Пунктом 1.9 ст.1 вищезазначеного закону дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

За приписами пп.7.8.3 п.7.8 ст.7 Закону платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 7.8.2 цього пункту.

Представником відповідача при розгляді справи не надано жодних доказів щодо прийняття ПАТ «Гемопласт»рішення про виплату своїм акціонерам (власникам) дивідендів в 2010 році, в той час як позивачем в ході судового розгляду була надана копія протоколу № 19 загальних зборів акціонерів ВАТ «Гепомпаст»від 21.07.2010 року, відповідно до якого було вирішено дивіденди, за підсумками роботи акціонерного товариства у 2009 році не нараховувати і не виплачувати (а.с. 227-231)

Не нарахування та невиплата дивідендів позивачем також підтверджується балансом підприємства на 31.12.2009 рік, звітом про фінансові результати за 2009 рік, звітом про власний капітал (а.с. 237-244).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»внесені зміни до частини 2 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства», відповідно до яких виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків.

Згідно пункту 1 розділу VII Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з 1 січня 2010 року, крім пункту 47 статті 6, статті 9, пунктів 62 і 64 статті 33, статей 62 і 82, пунктів 8-13 розділу VII «Прикінцеві положення», які застосовуються з дня його опублікування. Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»був опублікований 30 квітня 2010 року, тобто, зміни до Закону України «Про акціонерні товариства»набрали чинності з 30 квітня 2010 року.

До внесення зазначених змін частиною 2 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства»було передбачено, що виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.

З аналізу зазначених норм вбачається, що до набрання чинності змін до частини 2 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства», до 30 квітня 2010 року, виплата дивідендів акціонерними товариствами здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства. А відповідно з 30 квітня 2010 року законодавцем встановлено, що при виплаті дивідендів їх розмір не повинен бути менше 30 відсотків.

Згідно п.9.3.2 п.9.3 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковим агентом при виплаті дивідендів є будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального ( є суб'єктом спрощених систем оподаткування), або є звільненими від сплати такого податку з будь-яких підстав. Дивіденди, які нараховані платнику податку емітером корпоративних прав-резидентом , що є фізичною або юридичною особою, підлягають оподаткування за ставкою 15%, визначеного п. 7.1 ст.7 цього Закону.

Як раніше зазначалося, згідно п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 зазначеного Закону авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів, а отже і обовязок й строк сплати авансового внеску не настав з огляду на відсутність доказів виплати нарахованих дивідендів.

Таким чином, висновки Білгород-Дністровської ОДПІ про наявність у позивача безумовного обов'язку щодо нарахування та сплати авансового внеску протягом шести місяців після закінчення звітного річного періоду без прийняття рішення про виплату дивідендів не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, виходячи з вищевикладеного, на думку суду, відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду законність винесеного ним податкового повідомлення-рішення від 06.06.2011 року № 0000392301 та № 0000521701.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ПАТ «Гемопласт»до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області від 06.06.2011 року № 0000392301.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області від 06.06.2011 року № 0000521701.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови був виготовлений та підписаний суддею 25 червня 2012 року року.

Суддя О.В. Колесниченко

.