Постанова № 24955834, 25.06.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/9632/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2012 року

м.Одеса

11год.55хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

При секретарі - Жаворонковій М.О.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1- за довіреністю б/н від 24.02.2011 року

Від відповідачів:

Від ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС: не з'явився.

Від ДПІ у м.Ялта АРК: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Джемієт»до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, ДПІ у м.Ялта Автономної Республіки Крим про визнання протиправним акту перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява ПрАТ «Джемієт», в якій позивач просить суд визнати протиправним акт перевірки ТОВ «Логістік-Голд»від 28.07.2011р. №743/23-1/37089959, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Ялта №0003592301 від 31.08.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність в його діях порушень пп.пп.14.1.36, 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, 198.3 ст.198 ПК України, посилаючись на безпідставність висновків акту перевірки щодо заниження податку на додану вартість ПрАТ «Джемієт», що сформувався по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Логістік-Голд». Хибність висновку відповідача про нікчемність угод позивача з вказаним контрагентом підтверджується наявними первинними документами, які свідчать про реальність цих угод, їх спрямованість на реальне настання правових наслідків. Позивач посилається на відсутність відповідальності за організацію господарської діяльності у своїх контрагентів, відсутність у відповідача повноважень на визнання угод нікчемними; правомірність правочинів з ТОВ «Логістік-Голд», не визнаних судом недійсними.

ДПІ у м.Ялта Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та покладених в його основу висновків акту перевірки, з огляду на порушення позивачем пп.пп.14.1.36, 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, 198.3 ст.198 ПК України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість у за лютий 2011р. на суму 127680грн. Перевіркою встановлена безтоварність угод позивача з ТОВ «Логістік-Голд», недоведеність їх реальності та неповязаність з веденням господарської діяльності позивача. За результатами перевірки контрагента позивача ТОВ «Логістік-Голд»встановлені факти, які свідчать про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності.

Представник ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС у судові засідання не з'явився, заперечення на позов не надав, проте 23.03.2012р. до суду надійшло клопотання, в якому відповідачем зазначено, що позовні вимоги не визнаються ним у повному обсязі.

13.01.2012р. до суду надійшла заява ДПІ у м.Ялта Автономної Республіки Крим про розгляд справи без участі представника ДПІ.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що на підставі повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.08.2011р. № 284/23-1, виданого ДПІ в м. Ялті, посадовою особою ДПІ у м. Ялта згідно п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78., п.п.79.1 ст.79 ПК України та наказу від 08.08.2011р. №1120 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Джемієт»з питань дотримання вимог податкового законодавства по декларації з ПДВ за лютий 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 19.08.2011р. №2109/23-1/19451923/162 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Джемієт»з питань дотримання вимог податкового законодавства по декларації з ГІДВ за лютий 2011 року».

В акті перевірки зазначено, що ПрАТ «Джемієт»порушено п.п.14.1.36, п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2011 року на суму 127680 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки від 19.08.2011р. №2109/23-1/19451923/162 ДПІ у м.Ялта Автономної Республіки Крим прийняте податкове повідомлення-рішення №0003592301 від 31.08.2011р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 127680грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1грн., у зв'язку з порушенням позивачем пп.пп.14.1.36, 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, 198.3 ст.198 ПК України.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Процедуру адміністративного оскарження завершено рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 02.11.2011р. №4751/6/10-2115, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0003592301 від 31.08.2011р., а скаргу позивача -без задоволення, після чого ПрАТ «Джемієт»оскаржило податкове повідомлення-рішення до адміністративного суду.

Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими з огляду наступного.

Як вбачається з акту перевірки, за лютий 2011 року ПрАТ «Джемієт»задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 128263грн., що підтверджується декларацією з ПДВ ПрАТ «Джемієт»з додатком 5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) в матеріалах справи.

Підставою для висновку про завищення ПрАТ «Джемієт»суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Логістік-Голд»на суму ПДВ - 127680грн. є обставини, встановлені в акті перевірки ДПІ у Суворовському районі м.Одеси від 28.07.2011р. № 743/23-1/37089959 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Логістик -Голд»за період з 05.05.2010р. по 30.06.2011р. Вказаним актом встановлено наступне: - відсутність основних виробничих фондів, відповідно до декларацій з податку на прибуток; - чисельність працюючих на підприємстві - 1 особа, згідно розрахунків комунального податку та довідки по формі 1 ДФ; - основний вид діяльності: інші види оптової торгівлі; TOB «Логістик-Голд»знаходилось у стані - 4 «порушено провадження у справі про банкрутство В ході проведеного аналізу ДПІ у Суворівському районі м.Одеси встановила відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах. Оскільки на TOB «Логістик-Голд»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. TOB «Логістик-Голд»не знаходиться за юридичною адресою.

У зв'язку з викладеним ДПІ у Суворовському районі м.Одеси прийшла до висновку, що усі операції купівлі-продажу за участю TOB «Логістик-Голд»підпадають під ознаки нікчемності та відповідно усі задекларовані підприємством TOB «Логістик-Голд»за період з 05.05.10р. по 30.06.11р. податкові зобов'язання на суму 13 506 757 грн. та податковий кредит на суму 13 373 327 грн. мають ознаки нікчемності. За результатами перевірки TOB «Логістик-Голд» зменшені податкові зобов'язання за лютий 2011р. на загальну суму 132000грн. по взаємовідносинам з ПрAT «Джемієт».

Вказане вище обґрунтовано слугувало відповідачу підставою проведення перевірик позивача та для висновку про завищення сум податкового кредиту ПрAT «Джемієт»по господарським взаємовідносинам з TOB «Логістик-Голд»на суму ПДВ - 127680грн., з огляду на непідтвердженість права ПрAT «Джемієт»на податковий кредит з ПДВ на підставі податкової накладної, виписаної TOB «Логістик-Голд»у зв'язку з наданням маркетингових послуг за угодою, реальність та виконання якої не доведена позивачем як під час проведення перевірки, так і під час судового розгляду.

Судом встановлено, що відносини між ПрAT «Джемієт»та TOB «Логістик-Гол仴рунтувались на договорі від 10.12.2010р. №1012 на надання ТОВ маркетингових послуг. Згідно п.1.2 вказаного договору такі послуги включають проведення маркетингових досліджень; розробку презентаційних матеріалів на паперових та маркетингових носіях.

Ціна договору 792000грн., в т.ч. ПДВ -132000грн.

Відповідно до умов вказаного договору підставою для надання послуг є письмове або усне замовлення Замовника, в якому вказується обсяг та вимоги до послуг, які повинен надати Виконавець, а також короткі характеристики маркетингових досліджень та презентаційних матеріалів. Результатом наданих послуг є звіти з проведених маркетингових досліджень та розроблені у відповідності до письмових замовлень Замовником презентаційні матеріали. Протягом п'яти календарних днів з дня закінчення строку надання послуг передбаченого письмовим замовленням Замовника Виконавець зобов'язаний передати Замовнику Акт здавання-приймання наданих послуг, у якому в письмовій формі зафіксовано обсяг наданих послуг. Разом з Актом здавання - приймання наданих послуг Виконавець передає результат наданих послуг, зокрема, у разі надання послуг маркетингового дослідження письмовий Звіт, а у разі розробки презентацій кінцевий продукт, тобто матеріали які відповідають усім вимогам письмового замовлення Замовником (п.1.3, 1.4, 4.2).

Однак позивачем в ході перевірки ДПІ та суду не надано в підтвердження реальності виконання умов вказаного договору відповідних письмових замовлень, в яких вказується обсяг та вимоги до послуг; короткі характеристики маркетингових досліджень та презентаційних матеріалів; не надано звітів з проведених маркетингових досліджень. Вказане не дає можливості встановити, які саме маркетингові дослідження замовлялись позивачем, та що саме було виконано TOB «Логістик-Голд»відповідно до заявлених характеристик цих досліджень, в які строки та за якою ціною.

Реальність вказаної господарської операції також ставить під сумнів те, що як вбачається з акту перевірки TOB «Логістик-Голд»видом діяльності TOB «Логістик-Голд»згідно Довідки про включення до ЄДРПОУ є 51.90.0 -Інші види оптової торгівлі, 51.19.0 - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, що не пов'язано з наданням маркетингових послуг.

Згідно додаткової угоди №1 до договору №1012 від 10.12.2010р. оплата наданих послуг з актом прийому передачі виконаних робіт здійснюється простим векселем ПрАТ «Джемієт»на загальну суму 792000грн.

Сторонами складено акт №21102 здачі-прийняття робіт (надання послуг) про те, що виконавцем були проведені маркетингові послуги згідно договору №1012 від 10.12.2010р. на суму 660000грн. та ПДВ -132000грн.

Згідно акту прийому-передачі векселя від 15.04.2011р. ПрАТ «Джемієт»передано TOB «Логістик-Голд»вексель серії АА №2236986 від 15.04.2011р. на суму 792000грн.

11.02.2011р. TOB «Логістик-Голд»виписано позивачу податкову накладну №8 на суму 792000грн, у т.ч. ПДВ -132000грн.

Суму ПДВ за вказаною податковою накладною включено позивачем до складу податкового кредиту перевіряє мого періоду у декларації з ПДВ за лютий 2011р.

Відповідно до ст.22 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявність яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податку податкового обов'язку.

Згідно ст.185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, крім того, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Статтею 188 Податкового Кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на етиловий спирт, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В процесі розгляду справи в суді позивачем не надані докази руху активів та наявності змін у їх структурі у зв'язку з укладенням та виконанням господарського договору з TOB «Логістик-Голд», реальність якого не визнається відповідачем, не підтверджено придбання маркетингових послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності ПрАТ «Джемієт».

Не спричиняють висновків, зворотніх наведеним вище, і надані суду копії договорів купівлі-продажу нерухомості, за якими продав об'єкти нерухомості у м.Ялті фізичним особам, оскільки не вбачається будь-якого прямого зв'язку укладення цих договорів внаслідок проведення ТОВ «Логістік-Голд»маркетингових досліджень.

Як вище встановлено судом, заявлені як надані ТОВ та передані ПрАТ за актом маркетингові послуги не пов'язуються з будь-яким письмовим замовленням ПрАТ, не конкретизовані щодо їх обсягу та характеристики, їх надання не підтверджується відповідними звітами.

Доказів необґрунтованості даних по контрагенту ПрАТ «Джемієт»- TOB «Логістик-Голд»суду не представлено, що у сукупності з вищевстановленою судом недоведеністю реальності (товарності) господарських операцій за участю цього контрагента свідчить про законність висновку ДПІ про завищення податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за лютий, 2011р. та заниження податкових зобов'язань ПрАТ «Джемієт»по відносинам з цим контрагентом на суму 127680грн.

Дослідивши підставність висновків акту перевірки ПрАТ «Джемієт», суд встановив, що позивачем не доведена у встановленому законом порядку реальність спірних господарських операцій (їх товарність) на спростування позиції ДПІ.

Під час судового розгляду справи позивачем на підтвердження фактичного надання послуг та їх пов'язаності з господарською діяльністю ПрАТ «Джемієт»надані суду оглядові дослідження, які містить загальну інформацію по питанням певної проблематики, при цьому встановити належність цієї інформації безпосередньо до договору №1012 не є можливим у зв'язку з ненаданням суду письмових замовлень ПрАТ на такі дослідження.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги ПрАТ про визнання незаконним акту перевірки TOB «Логістик-Голд», складеного ДПІ у Суворовському районі м.Одеси з огляду на наступне. Зазначений акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки він не має обов'язкового характеру, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. При цьому як носій доказової інформації стосовно ПрАТ «Джемієт»акт перевірки TOB «Логістик-Голд»не має виняткового характеру, оскільки висновок про відсутність надання маркетингових послуг при перевірці позивача зроблений на підставі оцінки перевіряючими згідно з чинним законодавством первинних документів, за даними яких був сформований податковий кредит.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Ялта Автономної Республіки Крим спиралась на обґрунтовані висновки акту перевірки від 19.08.2011р., підставність яких при оскарженні в судовому порядку позивачем не спростована.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги ПрАТ «Джемієт» задоволенню не підлягають у зв'язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Джемієт» до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, ДПІ у м.Ялта Автономної Республіки Крим про визнання протиправним акту перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 25.06.2012р.

Суддя /підпис/ М.М. Аракелян

25 червня 2012 року

Суддя

.