Рішення № 249558, 11.07.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.07.06р.

Справа № 35/163

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорфінпром",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 240 837,20 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача - Пожайрибко О.Б. - дов від 07.04.06 р.

Від відповідача - Федотова І.А. - дов №15 від 07.06.06 р.

Аксентьєв О.А. - дов №234/06 від 05.06.06 р.

СУТЬ СПОРУ :

Позивач просить стягнути з відповідача борг за надані послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом –218 142,32 грн, 3% річних –4 298,83 грн, інфляційні втрати – 18 396,05 грн, посилаючись на договір №72/1-04 від 01.10.2004р. та з метою забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача.

03.07.2006р. позивач надав уточнення позовних вимог, в яких зазначив, що зменшує свої позовні вимоги в частині боргу на 8 881,45 грн, оскільки сторони досягли згоди з цього приводу, в решті вимоги про стягнення боргу підтримав та перерахував відповідно до цього річні та інфляційні втрати, розрахувавши їх до 26.06.2006р. та всього просить стягнути борг 209 270,82 грн та відповідальність за прострочення виконання грошових зобов’язань –31 539,58 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі 101 730, 43 грн, в решті вимоги не визнає, посилаючись на те, що в порушення договірних зобов’язань позивач завищив обсяги виконаних робіт та не вірно застосував ціни, а саме при 2-х змінній роботі сторони обумовили вартість наданих послуг –0,26 грн за т/км, а позивач застосував 0,30 грн за т/км. Зазначає, що про вказане він неодноразово повідомляв керівництво позивача.

У відзиві на уточнення позовних вимог відповідач визнав суму боргу 107 302,36 грн з тих же підстав, вказує, що сплатив борг в сумі 5241,34 грн, вважає, що штрафні санкції не підлягають стягненню, оскільки він своєчасно повідомив позивача про причини не підписання актів виконаних робіт та позивач не довів дату, коли зазначені акти були вручені відповідачу.

За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжувався до 15.07.2006р.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

- Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №72/1-04 від 01.10.2004р. на надання послуг з перевезення вантажів строком дії до 31.12.2005р. та додаток №1 до нього, в якому сторони узгодити ціну послуг.

Відповідно до умов цього договору виконавець (позивач) зобов’язався виконати з використанням своїх транспортних засобів послуги з перевезення щебеню на вказані замовником (відповідач) об’єкти, а відповідач прийняти та оплатити вказані перевезення (п.1.1 договору).

На виконання умов договору позивач надавав відповідачу вказані послуги, про що сторонами були підписані акти виконаних робіт від 31.03.2005р. на суму 36 933,40 грн, від 20.06.2005р. на суму 106 870,14 грн та від 23.06.2005р. на суму 149 972,70 грн.

Вказані роботи були оплачені відповідачем в повному обсязі, що встановлено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2006р. по справі №35/27.

Відповідно до п. 4.2.1. договору відповідач повинен здійснювати розрахунок за виконані роботи на протязі 5-ти днів з дня одержання рахунку фактури від виконавця.

Всупереч наведеним умовам договору, відповідач за вказаними актами розрахувався з порушенням термінів, обумовлених в договорі, що встановлено ухвалою суду від 16.02.2006р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути інфляційні втрати та 3% річних за прострочення платежів за цими актами виконаних робіт, оскільки вони не були заявлені в справі №35/27. Вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

05.10.2005р. позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу за цими актами на суму 273 770, 63 грн та рахунки-фактури. Вказаний борг відповідач зобов’язаний був оплатити до 14.10.2005р. Відповідач провів оплату 09. 12.2005р. –100 000,00 грн, 11.01.2006р. –25 000,00 грн, 27.01.2006р. –148 770, 63 грн, що встановлено судом у справі №35/27.

Таким чином, 3% річних складають 1892,33 грн, виходячи з наступного розрахунку:

273770,63 грн х 3% : 365 дн х 55 дн (прострочення з 15.10. по 09.12.05р.) = 1237,59 грн,

173770,63 грн х 3% : 365 дн х 33 дн (прострочення з 10.12.05р.по 11.01.06р.) = 471,32 грн,

148770,63 грн х 3% : 365 дн х 15 дн (прострочення з 12.01. по 27.01.06р.) = 183,42 грн.

Інфляційні втрати становлять 9 127, 93 грн, а саме :

273770,63 грн х 100,9% х 101,2% (індекси інфляції за жовтень, листопад 2005р.) = 5778,75 грн,

173770,63 грн х 100,9% (індекс інфляції за грудень 2005р.) = 1563,93 грн,

148770,63 грн х 101,2% (індекс інфляції за січень 2006р.) = 1785,25 грн.

В решті вимоги про стягнення річних та інфляційних втрат в цій частині задоволенню не підлягають в зв’язку з невірним розрахунком.

14.11.2005р. позивач направив відповідачу для підписання (лист №675 від 08.11.2005р., опис вкладення від 14.11.2005р.) акти виконаних робіт від 07.09.2005р. №242, від 30.09.2005р. відповідно на суми 73 344,69 грн та 139 566,23 грн та 03.03.2006р. відповідач отримав акт №362 від 31.10.2006р. на суму 5241,34 грн, що підтверджується поштовим повідомленням.

Вказані акти відповідач не підписав, на підтвердження того, що надавав позивачу заперечення відносно цих актів надав суду листи №157/09 від 10.09.2005р., №158/09 від 14.09.2005р., №164/10 від 03.10.2005р., №212,03 від 03.03.2006р., надав докази направлення відповідачу лише листа №212,03 від 03.03.2006р. В зазначених листах вказував, що не підписує акти з підстав невідповідності ціни перевезення, вказаної в реєстрах, обумовленій в договорі, неправильного оформлення товарно-транспортних накладних та невідповідності фактичного тоно-кілометражу даним, що вказані в товарно-транспортних накладних.

Під час розгляду справи суму 5241,34 грн по акту виконаних робіт №362 від 31.10.2006р. сплатив згідно платіжного доручення №259 від 06.07.2006р. та провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору на час розгляду справи.

При проведенні звіряння розрахунків (протокол підписання акту звіряння від 22.06.2006р.) сторони дійшли згоди, що вартість робіт, зазначених в реєстрі №9 до акту від 07.09.2005р. підлягає зменшенню на 8881,45 грн та позивач зменшив в цій частині свої позовні вимоги. В решті вартості наданих послуг за актами 07.09.2005р. №242 на суми 73 344,69 грн та від 30.09.2005р. –на 139 566,23 грн сторони згоди не дійшли.

Суд вважає, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.2. договору кількість (вага) вантажу, відстань перевезення та кількість рейсів зазначаються в товарно-транспортних накладних. Зазначені накладні є підставою для складання актів наданих послуг та проведення розрахунків. На підтвердження своїх вимог позивачем надані товарно-транспортні накладні та складені на підставі них реєстри виконаних робіт №9 за період з 01.06. по 17.07.2005р., №11 за період з 18.07. по 17.09.2005р., №12 за період з 29.08. по 11.09.2005р. Відповідачем не заперечується здійснення позивачем цих перевезень, але заперечується кількість перевезеного вантажу та вказаної в накладних кількості рейсів. На підтвердження своїх заперечень відповідач надав акти про комісійні заміри за участю маркшейдера про обсяги виробітки щебеню. Зазначені акти не можуть бути прийняті судом в якості належного доказу кількості перевезеного щебеня, оскільки сторони в договорі обумовили, що такими доказами будуть товарно-транспортні накладні. Акт від 09.09.2005р. також не може бути належним доказом щодо кількості перевезеного вантажу, оскільки він складений відповідачем в односторонньому порядку, в ньому зазначена фактична кількість рейсів з 03.08. по 05.09.2005р. та відсутні посилання, яким чином було встановлено такі дані саме 09.09.2005р., та з акту не вбачається, яким чином встановлено завищення на 1682 тонни.

В частині невірного застосування ціни суд знаходить заперечення відповідача обґрунтованими, оскільки в Додатку до договору сторони обумовили, що при двозмінній роботі при перевезенні вантажу на відстань до 60 км вартість послуг становить 0,26 грн за т/км. Фактично спірні перевезення здійснювалися на відстань 67 км, що підтверджує двозмінну роботу автомашин, та позивач повинен був застосувати вказану ціну при розрахунку вартості наданих послуг.

Таким чином, вартість наданих за актом №242 від 07.09.2005р. послуг становить 61 420, 38 грн (73344,70 грн –8881,45 грн (сума узгоджена сторонами) –3042,87 грн (зменшення вартості внаслідок перерахунку за цінами), за актом від 30.09.2005р. –125 819,17 грн (139566,23 грн –13747,06 грн (зменшення вартості внаслідок перерахунку за цінами). Загальний борг становить 187 239,55 грн.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

З врахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог, яка підписана повноважною особою, інфляційні втрати становлять 6 987,37 грн, а саме

187 239, 55 грн х 100,9% х 101,2% х 101,8% х 99,7% х 99,6% х 100,5% (індекс інфляції з грудня 2005р. по травень 2006р.) = 6 997,97 грн,

5241,34 грн х 99,7% х 99,6% х 100,5% (індекс інфляції з березня по травень 2006р.) = - 10,60 грн.

3% річних становлять 3 355,89 грн з наступного розрахунку:

187 239, 55 грн х 3% : 365 дн х 215 дн (за період прострочення з 24.11.2005р. по 26.06.2006р.) = 3 308, 75 грн,

5241,34 грн х 3% : 365 дн х 110 дн (за період прострочення з 09.03. по 26.06.2006р.) = 47,14 грн. В решті вимоги про стягнення річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають в зв’язку з невірним розрахунком.

Заперечення відповідача щодо відсутності його вини в несвоєчасній сплаті за надані послуги судом відхиляються, оскільки відповідач не сплатив навіть ту суму коштів, яку визнавав за спірними актами.

Таким чином, вимоги Позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі боргу –187 239,55 грн, інфляційних втрат –16115,30 грн, 3% річних –5248,22 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Суд вважає клопотання позивача про накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу, таким, що не підлягає задоволенню, так як умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі і грошові кошти), яке є у відповідача на момент подання позову, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення господарського суду. Таких обґрунтованих припущень позивачем не наведено.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 908,909 Цивільного кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В частині стягнення 5 241,34 грн боргу провадження у справі припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорфінпром»–49000, м. Дніпропетровськ, вул. Бердянська, 1/103, код ЄДРПОУ 30346165 (р/р 26008827901 в АБ «Металург»м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»- 03148 м. Київ, вул. Жмеринська, 26 (р/р 26004501024965 в КЦФ АППБ «Аваль» м. Києва, МФО 322904) борг –187239,55 грн (сто вісімдесят сім тисяч двісті тридцять дев’ять грн 55 коп), інфляційні втрати –16115,30 грн (шістнадцять тисяч сто п'ятнадцять грн 30 коп), 3% річних –5248,22 грн (п’ять тисяч двісті сорок вісім грн 22 коп), витрати по сплаті державного мита –2138,44 грн (дві тисячі сто тридцять вісім грн 44 коп), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –104, 67 грн (сто чотири грн 67 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

Суддя

Л.П. Широбокова

Рішення підписано 18 липня 2006 р.