Постанова № 24955768, 09.04.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

09.04.2012 р. Справа № 2а-1444/12/1470

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Прокурора Центрального району м. Миколаєва, м. Миколаїв

в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

до ДП «Владлен», м. Миколаїв

про стягнення заборгованості,

встановив:

Прокурор Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Владлен»(надалі - відповідач) заборгованості зі сплати пені та штрафних санкцій в сумі 67 496,57 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що до Дочірнього підприємства «Владлен»були застосовані фінансові санкції в розмірі 70 029,98 грн. та пені -477,34 грн. згідно Рішень № 1784 від 15.07.2009 року, № 1785 від 15.07.2009 року, № 1839 від 16.11.2011 року. Загальна сума заборгованості відповідача складає 67 496,57 грн.

Прокурор та представник позивача надали суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі і призначення справи до судового розгляду від 05.03.2012 року направлена за адресою відповідача, вказаною позивачем у позовній заяві, до суду без вручення адресату повернулись.

Відповідач, згідно ст. ст. 19, 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", змін до відомостей про місцезнаходження проживання не вніс, про що свідчить Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачають з'ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі -Закон № 1058) відповідач (страхувальник) зобов'язаний сплачувати страхові внески, самостійно ним нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст.. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 року (надалі -Закон № 1058-IV), п.п. 5.1.1 п. 5.1 Розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі -Інструкція № 21-1), обчислення страхових внесків платника здійснюється щомісячно за ставками, визначеними п. п. 4.1, 4.2, 4.5 цієї Інструкції № 21-1, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджуються нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).

Суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 року строки, у тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 року за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків органи Пенсійного фонду України мають право застосувати фінансові санкції у вигляді накладення штрафу в залежності від строку затримки платежу.

До відповідача були застосовані:

- фінансові санкції в розмірі 58 596,00 грн. згідно Рішення № 1784 від 15.07.2009 року про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, яке отримано відповідачем 15.07.2009 року;

- фінансові санкції в розмірі 9 109,99 грн. згідно Рішення № 1785 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 15.07.2009 року, яке отримано відповідачем 15.07.2009 року;

- фінансові санкції в розмірі 2 323,99 грн. та пеня в розмірі 477,34 грн. згідно Рішення № 1839 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 16.11.2011 року, яке отримано відповідачем 16.11.2011 року.

Згідно ч. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 року нараховані фінансові санкції підлягають сплаті страхувальником протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного рішення. Також в цей же строк страхувальник має право оскаржити зазначені рішення до вищого органу Пенсійного фонду або у судовому порядку. Нараховані фінансові санкції відповідачем не були сплачені протягом встановлених законом 10 робочих днів, також Рішення № 1784 від 15.07.2009 року, № 1785 від 15.07.2009 року, № 1839 від 16.11.2011 року відповідач не оскаржив.

Відповідач частково сплатив суму заборгованості в сумі 3 010,75 грн. Таким чином, заборгованість Дочірнього підприємства «Владлен»становить 67 496,57 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст.. 106 Закону № 1058 відповідачу було вручено вимогу про сплату боргу № Ю-200 від 05.12.2011 року, але сума боргу залишилась непогашеною.

Частиною 3 статі 106 Закону № 1058 передбачено право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно зі статтею 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання та інше, а таким чином є суб'єктом владних повноважень та має право звертатися з позовом до адміністративного суду (статті 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю

Стягнути з Дочірнього підприємства «Владлен» (вул.. Севастопольська, 66, кВ. 18, м. Миколаїв, 54055, р/р 26004322956001 МЦВ АКБ «Киев», МФО 322498, код ЄДРПОУ 32720036) заборгованість в сумі 67 496,57 грн. (шістдесят сім тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 57 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та виконується негайно.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа