Постанова № 24955028, 07.06.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року Справа № 0870/3979/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Артоуз О.О. при секретарі судового засідання Сподіновій А.М.

розглянув порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз"

до: Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції

Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2012 № 0000841702.

В позові позивачем зазначено, що за результатами перевірки Мелітопольською ОДПІ було складено та направлено на адресу ВАТ «Мелітопольгаз» податкове повідомлення-рішення від 17.04.2012 № 0000841702 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів фізичних осіб в сумі 110366,19 грн. згідно пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України № 2755-V1 від 02.12.2010.

Також позивач зазначив, що на теперішній час на ВАТ «Мелітопольгаз» поширюються судова процедура - розпорядження майном, визначена Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII, внаслідок чого питання погашення податкових зобов'язань або податкового боргу товариства нормами Податкового кодексу України не регулюються.

Проте не зважаючи порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Мелітопольгаз», Мелітопольською ОДПІ неправомірно застосовуються до підприємства процедури погашення податкового боргу, передбачені Податковим кодексом України, та нараховуються штрафні (фінансові) санкції.

Відповідач позов не визнав з підстав, зазначених у наданих запереченнях. Обґрунтовуючи свою позицію, посилався на те, що висновки перевіряючих Мелітопольської ОДПІ стосовно донарахування ВАТ «Мелітопольгаз» податку на доходи фізичних осіб у сумі 110 366,19 грн. правомірні.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введенню мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області № 25/55 від 20.08.2003 про банкрутство ВАТ «Мелітопольгаз» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Так як мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань зі сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення, то винесення оспорюваного податкового повідомлення рішення є правомірним.

На підставі вищевикладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підставами для визнання незаконними (не чинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

В період з 13.02.2012 по 26.02.2012 Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена планова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 02.04.2012 №3/23/05535349 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

На підставі висновків, зроблених в Акті перевірки Мелітопольською ОДПІ було складено та направлено на адресу ВАТ «Мелітопольгаз» податкове повідомлення-рішення від 17.04.2012 № 0000841702 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів фізичних осіб в сумі 110366,19 грн. згідно пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України.

Відповідно пп. 14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, зазначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Відповідно п. 54.2. ст. 54 Податкового кодексу України, передбачено, що грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно п. 127.1. ст.127 за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, передбачено накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету…

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Згідно пп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, зазначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно п. 176.2. ст.176 особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно Закону України від 07.07.11. № 3609-VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» Податковий кодекс України доповнено новим підпунктом 168.1.5 п. 168.1. ст. 168, яким встановлено, що у разі коли оподаткований дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податків, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Зазначені зміни набули чинності з 06.08.2011. Проте, на початок перевіряємого періоду, 01.10.2010 податок на доходи фізичних осіб у сумі 191 881,06 грн. не був перерахований до бюджету.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введенню мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Ухвалою Господарського суду Запорізької області № 25/55 від 20.08.2003 про банкрутство ВАТ «Мелітопольгаз», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойки (штрафи, пеня), не застосовується інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» - акт документальної позапланової перевірки, а також податкове повідомлення - рішення не відноситься до виконавчих документів та інших документів за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під терміном «грошове зобов'язання» розуміється зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно - правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. З моменту введення мораторію виконання боржником грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до його введення, зупиняється, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань припиняються. За змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов'язання, які виникли після введення мораторію.

Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань зі сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів, інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Дана позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 25.06.2011, 04.07.2011, 05.12.2011

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2012 № 0000841702 відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Артоуз