Постанова № 24954999, 26.06.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року Справа № 0870/5144/12

15 год. 25 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Лазько Д.В.

за участю представника позивача Седлярова В.С.

представника відповідача Бібік С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «К і К Інвест»

до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «К і К Інвест» звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 30.11.2011 № 1164 та про зобов'язання відновити реєстрацію ТОВ «К і К Інвест» як платника податку на додану вартість з моменту анулювання реєстрації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість прийнято з підстав, передбачених підпунктом «и» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, а саме - обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання, та враховуючи, що Податковий кодекс України набрав чинності з 01.01.2011, позивач вважає, що зазначена норма підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли після 01.01.2011, у зв'язку з чим вважає прийняте рішення протиправним та просить його скасувати, а також зобов'язати орган податкової служби відновити його реєстрацію як платника податку на додану вартість з 30.11.2011.

При судовому розгляді справи судом відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України замінено відповідача Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Запоріжжя на його правонаступника Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, вважає, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «К і К Інвест» прийнято правомірно, зазначене рішення винесено у листопаді 2011 року після вступу в законну силу Податкового кодексу України, який передбачає підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.11.2011 Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі прийнято Рішення № 1164 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «К і К Інвест».

У вказаному Рішенні зазначено, що ТОВ «К і К Інвест» подає податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом періоду з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року з показниками, які свідчать, що обсяг постачання товарів/послуг платниками податків, зареєстрованих добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 25193 грн., що підтверджується актом про надання звітності від 25.11.2011 за № 103/16/34534906 та відповідно до підпункту «и» пункту 184 ч. 1 статті 184 Податкового кодексу України є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту «и» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, яка передбачає анулювання реєстрації платника податку, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Згідно з пунктом 184.2 зазначеної статті анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «и» пункту 184.1 цієї статті може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Як встановлено судом, приймаючи рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, податковий орган використовував дані податкових декларацій, у яких відображені обсяги оподатковуваних поставок позивача за період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року.

Суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі неправомірно враховані обсяги оподатковуваних поставок позивача за період жовтень-грудень 2010 року, оскільки у цей період діяли норми Закону України «Про податок на додану вартість», які не передбачали такої підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

До дати набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011) питання анулювання реєстрації платника податку на додану вартість були врегульовані Законом України «Про податок на додану вартість», пункт 9.8 статті 9 якого визначав вичерпний перелік підстав такого анулювання, відповідно до якого реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Зазначений перелік підстав анулювання реєстрації платника податку був вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягав.

З 01.01.2011 у податковому законодавстві з'явилася нова підстава для анулювання реєстрації платника податку, визначена у пункті «и» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, відповідно до якого негативні наслідки пов'язані із позбавленням статусу платника податку на додану вартість наступають у випадку, якщо обсяг постачання товарів/послуг платником податку іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Частиною першою статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Загалом положення частини першої статті 58 Основного Закону про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Проте, це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті (рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 (справа N 1-7/99) за наслідками розгляду справи за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)).

У Податковому кодексі України відсутні будь-які посилання на поширення дії пункту «и» пункту 184.1 статті 184 цього Кодексу на правовідносини, які мали місце до набрання ним чинності.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що податкове законодавство до 01.01.2011 не передбачало для платника податку на додану вартість підставу анулювання його реєстрації, викладену у пункті «и» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що органом державної податкової служби при прийнятті оскаржуваного рішення неправомірно враховані обсяги постачання товарів/послуг позивачем (платником податку) іншим платникам податку за період до набрання чинності цим Кодексом 01.01.2011.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцію у Жовтневому районі м. Запоріжжя Рішення від 30.11.2011 № 1164 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «К і К Інвест» прийнято неправомірно, чим порушені права позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги в частини визнання його протиправним та скасування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заявлені позивачем вимоги про зобов'язання відновити його реєстрацію як платника податку на додану вартість з моменту анулювання реєстрації суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5.6.1 розділу V «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1394, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 за № 1369/20107 (далі Положення) підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки.

Згідно з пунктом 5.6.2 Положення у разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація» та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

На підстави викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача підлягають понесені ним судові витрати відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 30.11.2011 № 1164 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «К і К Інвест».

У решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «К і К Інвест» з Державного бюджету України судові витрати у сумі 16 грн. 10 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша

Постанову виготовлено у повному обсязі 27 червня 2012 року.