Постанова № 24954855, 15.06.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/731/12

Ряд стат. звіту № 3.7.2

Код - 06

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Большакової О.О.,

при секретарі судового засідання Кречко Л.В.,

за участю:

представника прокуратури Закарпатської області Стойко П. М.,

представника позивача -Щіпанського С. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за позовом Прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України до ПП ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій, -

встановив:

16 грудня 2011 року Прокурор м. Черкаси в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ПП ОСОБА_3 про стягнення з відповідача на користь держави 1 700 гривень фінансових санкцій.

Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем фінансових санкцій, застосованих щодо нього згідно постанови начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Черкаській області від 07 липня 2010 року.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2012 року було відкрито провадження у адміністративній справі №2а/2370/8708/2011 за позовом Прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України до ПП ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій.

22 лютого 2012 року Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 2а/2370/8708/2011 за позовом прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України до фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 про стягнення фінансових санкцій було передано до Закарпатського окружного адміністративного суду для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року було закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу №2а-0770/731/12 до судового розгляду.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник в межах своєї компетенції мають право звертатися до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, прямо передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Прокурор позовні вимоги у судовому засіданні підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті - Щіпанський С.І. позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідачем було допущено правопорушення й тому на нього було накладено фінансові санкції в розмірі 1 700 гривень, які оскільки відповідач добровільно не оплатив до бюджету, підлягають стягненню в дохід держави в судовому порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи за сім днів до початку розгляду справи. Про причини неявки відповідач суду не повідомив та заяви про відкладення розгляду справи не подав. Відповідач також не надіслав суду письмових заперечень щодо позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника прокуратури та представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з наступних підстав .

Судом встановлено, що фізична особа -підприємець ОСОБА_4 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 10.03.2006 року, за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1. Станом на 17.01.2012 року відповідно до Витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців місцем проживання ФОП ОСОБА_4 є АДРЕСА_2.

16 лютого 2008 року ФОП ОСОБА_4 одержала ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», дозволений вид робіт - внутрішні перевезення пасажирів автобусами.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

У відповідності до п.п. 4.4 п. 4 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 р. N 1190, Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює у передбачених законодавством випадках ліцензування видів господарської діяльності, пов'язаних з наданням послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом; державний контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за наявністю відповідної ліцензії та ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання; видачу ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання;

Відповідно до п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1567 від 08.11.2006, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.

Пунктом 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1567 від 08.11.2006, встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1567 від 08.11.2006, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Частина 2 статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III визначає, що документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Згідно статті 35 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

16 квітня 2010 року державні інспектори територіального управління Головавтотрансінспекції у Закарпатській області здійснили перевірку дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки було встановлено, що ПП ОСОБА_3 за допомогою водія ОСОБА_5, який керував транспортним засобом марки Богдан р.н. НОМЕР_2, надавав послуги з регулярних пасажирських перевезень по маршруту «Тячів-Топчино», без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: без ліцензійної картки та квитково-касового листа.

Про результати проведення перевірки було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом від 16 квітня 2010 року, з яким було ознайомлено водія ОСОБА_5, який відмовився від підпису та пояснень.

Статтею 60 Закону України від 05.04.2001 року №2344-III "Про автомобільний транспорт" передбачено відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт й встановлено штраф за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ПП ОСОБА_4 постановою начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Черкаській області № 378 від 07 червня 2010 року на відповідача було накладено фінансові санкції в розмірі 1 700 гривень .

Копія вищевказаної постанови про застосування штрафних санкцій була надіслана відповідачу з пропозицією добровільно сплатити штраф, відповідно до вимог п. 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1567 від 08.11.2006 року.

Так, відповідно до п.29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1567 від 08.11.2006 року, копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не оскаржив у встановленому порядку прийняте щодо нього рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 1 700 гривень .

Відповідач не подав суду доказів добровільної сплати ним штрафу та не навів жодних заперечень щодо позовних вимог, не дивлячись на те, що судовий розгляд справи неодноразово відкладався для забезпечення участі відповідача у розгляді справи .

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги Прокурора м. Черкас в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України до фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 про стягнення фінансових санкцій задовольнити повністю .

Стягнути з ПП ОСОБА_3 на користь держави 1700 гривень фінансових санкцій, зарахувавши на рахунок №31114106700002, 21081100, Адміністративні штрафи та інші санкції, банк ГУ ДКУ в Черкаські обл., МФО 854018, одержувач: УДК в м. Черкаси, код одержувача: 22809222.

Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова відповідно до ч.1 ст.254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку не було подано.

Суддя Закарпатського

окружного адміністративного суду Большакова О.О.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена та підписана 15 червня 2012 року.

Суддя Большакова О.О.