YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Житомирська область

/

Житомирський окружний адміністративний суд

Постанова № 24954679, 29.05.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення

29.05.2012

Номер справи

0670/10674/11

Номер документу

24954679

Форма судочинства

Адміністративне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛАБРАДОРИТ"

справа № 0670/10674/11

категорія 8.2.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення коштів,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" звернулося до суду з вказаним позовом. Після уточнення позовних вимог просило скасувати податкові повідомлення-рішення Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000251640 від 17 червня 2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року на 68763, 00 грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 1, 00 грн., № 0000411640 від 26 липня 2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року на 73136, 00 грн., а також стягнути з Державного бюджету України 68763, 00 грн. бюджетного відшкодування. При цьому зазначило, що сума бюджетного відшкодування за квітень 2011 року була зменшена за неправомірне включення Товариством до розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2011 року ПДВ по платіжних дорученнях лютого 2011 року, що призвело до невірного заповнення Додатків 2 і 3 податкової декларації, віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними, ненадання актів списання товарно-матеріальних цінностей, придбаних у TOB "Континент Нафто-Трейд", TOB "Барви - 2007", TOB НК "Синтез", КП ЖТКЕ Житомирської міської ради, на підтвердження їх використання у господарській діяльності. З такими висновками відповідача Товариство не погоджується, оскільки сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню у квітні 2011 року, була визначена згідно з вимогами статті 200 Податкового кодексу України, віднесені до складу податкового кредиту суми ПДВ підтверджені всіма первинними документами, які надавалися на вимогу податкового органу для перевірки, обов'язкової умови щодо наявності документального підтвердження запізнення отримання податкової накладної норми Податкового кодексу України не мають, подача заяви і скарги на постачальника, який несвоєчасно подав податкову накладну, є правом, а не обов'язком платника податків.

Підставами зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2011 року Товариство зазначало формування ним податкового кредиту по господарським операціям з платниками податків, які у ланцюгах постачання мали ризикових контрагентів, включення до складу податкового кредиту сум ПДВ без підтвердження податковими накладними, віднесення до розрахунку бюджетного відшкодування за травень 2011 року ПДВ по податковим накладним березня 2011 року, отриманим у квітні 2011 року. З такими твердженнями позивач не погоджується, оскільки на момент здійснення господарських операцій всі постачальники були в Єдиному державному реєстрі, мали свідоцтвами про реєстрацію платниками податку на додану вартість, покупець - TOB "Лабрадорит" не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, віднесені до складу податкового кредиту суми ПДВ підтверджені всіма первинними документами, обов'язкової умови щодо наявності документального підтвердження запізнення отримання податкової накладної норми Податкового кодексу України не мають, подача заяви і скарги на постачальника, який несвоєчасно подав податкову накладну, є правом, а не обов'язком платника податків.

Крім того, позивач не погоджується із ще однією підставою для прийняття оскаржуваних рішень - неведенням відокремленого аналітичного обліку податкових накладних на придбання товарів (послуг) та оплати в розрізі кожної податкової накладної з визначенням платіжного доручення, бо жодною нормою Податкового Кодексу України не передбачено його ведення.

У ході розгляду справи відповідачів було замінено правонаступниками, а саме: Коростишівську міжрайонну державну податкову інспекцію - Коростишівською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби, Головне управління Державного казначейства України у Житомирській області - Головним управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю і просили їх задовольнити.

Представник податкового органу у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і просила у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. Пояснила, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі правомірних та обґрунтованих висновків двох проведених перевірок.

Представник казначейської служби до суду не прибув, просив слухати справу за його відсутності. У наданих в ході розгляду справи письмових запереченнях позовні вимоги не визнав, оскільки, враховуючи норми пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, відшкодування податку на додану вартість можливе лише за процедурами, встановленими цим Кодексом, а саме: шляхом надання органу Казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Оскільки висновок про відшкодування Товариству 68763, 00 грн. від податкового органу не надходив, тому Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області права позивача не порушувало. Крім того, Казначейство не є органом, який визначає розмір і порядок стягнення ПДВ, а тому не може судити про правомірність його відшкодування.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що під час проведеної Коростишівською міжрайонною державною податковою інспекцією камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року виявлені порушення вимог пункту 187.8 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.14 статті 200, пунктів 201.4, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, підпунктів 4.6.4, 4.6.5 пункту 4.6 частини V Порядку заповнення податкової декларації розділу ІІІ Розрахунки з бюджетом за звітний період Наказу № 41 від 25 січня 2011 року "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" що призвело до завищення суми ПДВ, яка заявлена до відшкодування з Бюджету згідно з декларацією за квітень 2011 року, на 68763, 00 грн. (у тому числі: за лютий - на 2955, 00 грн., березень - 65808, 00 грн.) внаслідок неведення відокремленого аналітичного обліку податкових накладних на придбання товарів (послуг) та оплати в розрізі кожної податкової накладної з визначенням платіжного доручення, включення до розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2011 року ПДВ по платіжних дорученнях минулих періодів, що призвело до невірного заповнення Додатків 2 і 3 декларації, віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними, ненадання актів списання товарно-матеріальних цінностей, придбаних у TOB "Континент Нафто-Трейд", TOB "Барви - 2007", TOB НК "Синтез", КП ЖТКЕ Житомирської міської ради, на підтвердження їх використання у господарській діяльності.

За результатами перевірки складено акт № 15-115/3/22/32356128 від 10 червня 2011 року (том 1, а.с. 13-22).

На підставі акта № 15-115/3/22/32356128 від 10 червня 2011 року (далі - акт № 1) Коростишівською міжрайонною державною податковою інспекцією 17 червня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000251640 (том 1, а.с. 24) про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року на 68763, 00 грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 1, 00 грн.

Стосовно включення до розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2011 року ПДВ по платіжним дорученням, датованим лютим 2011 року, на загальну суму 9399, 00 грн., що призвело до невірного заповнення Додатків 2 і 3 декларації, то суд дійшов наступних висновків.

В акті № 1 (том 1, а.с. 15-17) зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" включило до розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2011 року ПДВ по платіжним дорученням, які датовані лютим 2011 року, на загальну суму 9402, 00 грн., в тому числі: на суму ПДВ 5935, 00 грн. по TOB "Фосдайк Груп", на суму ПДВ 1333, 00 грн. по ФОП ОСОБА_2, на суму ПДВ 2134, 00 грн. по Житомирській митниці.

Згідно з наведеною в акті № 1 таблицею (том 1, а.с. 17), залишок сплаченого податкового кредиту за лютий 2011 року у квітні 2011 року, на думку податкового органу, становить 2955, 00 грн., а не 9818, 00 грн. по вказаним постачальникам, податкові накладні по яким виписані у лютому 2011 року, що призвело до невірного заповнення позивачем Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2) і Розрахунку суми бюджетного відшкодування (Додаток 3) декларації по ПДВ за квітень 2011 року.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 вказаної статті визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Із змісту вказаних правових норм слідує, що платник податку має право включити до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати їх виписки.

Як встановлено, ТОВ "Лабрадорит" включило до декларації з ПДВ за квітень 2011 року суми ПДВ по платіжним дорученням, які датовані лютим 2011 року, на загальну суму 9402, 00 грн., в тому числі: на суму ПДВ 5935, 00 грн. по TOB "Фосдайк Груп", на суму ПДВ 1333, 00 грн. по ФОП ОСОБА_2, на суму ПДВ 2134, 00 грн. по Житомирській митниці, тобто скористалося своїм правом, визначеним пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, і не порушило 365-денний термін.

Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації від 25 січня 2011 року № 41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у Додатку 2 зазначається залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду) із визначенням звітного періоду (графа 2) і суми (графа 3), у графі 4 - частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, у графі 5 - значення рядка 24 декларації звітного податкового періоду (різниця між графами 3 і 4).

Як вбачається із наданої позивачем копії податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року, сама декларація та додатки до неї, зокрема, Додатки 2 і 3, заповнені відповідно до норм податкового законодавства.

За таких обставин, висновки податкового органу про безпідставне включення Товариством до складу податкового кредиту квітня 2011 року сум ПДВ, сплачених у лютому 2011 року, що призвело до невірного заповнення Додатків 2 і 3 декларації за квітень 2011 року, є необґрунтованими, а зменшення суми бюджетного відшкодування з цих підстав - неправомірним.

Щодо віднесення до складу податкового кредиту за квітень 2011 року 16911, 35 грн. ПДВ без підтвердження податковими накладними.

В акті № 1 (том 1, а.с. 18) відповідачем вказано, що ТОВ "Лабрадорит" включило до складу податкового кредиту 15872, 02 грн. ПДВ по постачальникам (TOB "Фосдайк Груп", ДГЦ "Україна", ПАТ "Київський завод зварювального обладнання", ФОП ОСОБА_4, ВАТ ЕК "Житомиробленерго", Коростишівська ЕК "Житомиробленерго"), що не підтверджено податковими накладними.

Також в акті зазначено (том 1, а.с. 21), що ТОВ "Лабрадорит" включив до розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2011 року зайво сплачені кошти у сумі 1039, 33 грн., у тому числі по: ТОВ ЕК "Житомиробленерго" Коростишівський РЕМ - 58, 00 грн., ДГЦ "Україна" - 877, 83 грн., Житомирській промислово-торговій палаті - 103, 50 грн., сплата яких не підтверджена податковими накладними вітчизняних постачальників.

При цьому суд зазначає, що згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що підставою для віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з ціни товарів (послуг) є підтвердження їх придбання податковими накладними.

Висновки податкового органу про безпідставне віднесення Товариством до складу податкового кредиту 15872, 02 грн. по господарським взаємовідносинам з TOB "Фосдайк Груп", ДГЦ "Україна", ПАТ "Київський завод зварювального обладнання", ФОП ОСОБА_4, ВАТ ЕК "Житомиробленерго", Коростишівська ЕК "Житомиробленерго" та 1039, 33 грн. по господарським операціям з ТОВ ЕК "Житомиробленерго" Коростишівський РЕМ, ДГЦ "Україна", Житомирською промислово-торговою палатою спростовуються податковими накладними, які складені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За таких обставин, суд вважає, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту 16911, 35 грн. ПДВ, тому зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2011 року у цій частині є необґрунтованим.

Стосовно завищення податкового кредиту на 10259, 62 грн. внаслідок ненадання акту на списання придбаних на вказану суму ПДВ паливно-мастильних матеріалів.

В акті № 1 (том 1, а.с. 19) зазначено, що ТОВ "Лабрадорит" придбав на загальну суму ПДВ 10259, 62 грн. бензин Mustang 95, дизпаливо підвищеної якості (Євро) марки Е, бензин А-95 по податковим накладним, виписаним TOB "Континент Нафто-Трейд", TOB "Барви- 2007", TOB НК "Синтез", КП ЖТКЕ Житомирської міської ради.

Товариству було направлено лист з переліком документів, що потрібні для проведення камеральної перевірки правильності декларування бюджетного відшкодування за квітень 2011 року, серед яких - акт списання придбаних на вказану суму ПДВ паливно-мастильних матеріалів за березень 2011 року. Останній вказаний акт не надав, на підставі чого перевіряючим зроблено висновок про невикористання таких товарів у господарській діяльності позивача.

Відповідно до пункту 198. 3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що умовою для віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з ціни товарів (послуг) є підтвердження їх придбання податковими накладними і використання у подальшій господарській діяльності платника податків.

Факт придбання паливно-мастильних матеріалів підтверджується копіями податкових накладних та фіскальних чеків про їх відпуск, які є у матеріалах справи. Про транспортування бензину свідчать податкові накладні, виписані ФОП ОСОБА_5

Про направлення Коростишівській міжрайонній державній податковій інспекції на її вимогу копій актів списання палива за березень-квітень 2011 року свідчить лист № 282 від 11 липня 2011 року (том 1, а.с. 47).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам вказаної правової норми податковим органом не доведено того, що позивач не виконав його вимоги і не надав акт списання придбаних паливно-мастильних матеріалів на суму ПДВ 10259, 62 грн., що стало підставою для висновку про невикористання таких товарів у господарській діяльності позивача.

За таких обставин, доводи відповідача про неправомірне віднесення Товариством до складу податкового кредиту 10259, 62 грн. ПДВ з ціни придбаних паливно-мастильних матеріалів є необґрунтованим, тому зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2011 року з цих підстав є незаконним.

Щодо віднесення до складу податкового кредиту 66, 68 грн. з ціни придбаного бензину на підставі товарних чеків.

В акті № 1 (том 1, а.с. 20) перевіряючими зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" до податкового кредиту за березень 2011 року включило товарні чеки, які перевищують 200, 00 грн., а саме: ТОВ "Континент Нафто Трейд" товарний чек № 0684 від 31 березня 2011 року на суму поставки бензину А 95 200, 01 грн. (ПДВ - 33, 34 грн.), ТОВ "Тріада-Плюс" - чек № 5790 від 09 березня 2011 року на суму поставки бензину А 95 200, 01 грн. (ПДВ - 33, 34 грн.).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом "а" пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Із змісту вказаних правових норм слідує, що підставою для віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з ціни товарів (послуг) є підтвердження їх придбання касовими чеками за умови, що загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день.

При цьому суд зазначає, що перевищення позивачем 200-гривневого ліміту на 1 коп. при купівлі бензину А 95 у ТОВ "Континент Нафто Трейд" і ТОВ "Тріада-Плюс" не є суттєвим порушенням, за яке може бути зменшено суму бюджетного відшкодування.

За таких обставин, суд вважає, що ТОВ "Лабрадорит" обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту за березень 2011 року 66, 68 грн. ПДВ на підставі товарних чеків, тому зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2011 року з цих підстав є неправомірним.

Стосовно віднесення до складу податкового кредиту за березень 2011 року 198, 34 грн. ПДВ по податковим накладним лютого 2011 року по господарським операціям з ВАТ "АТП 11854" і ТОВ "Скарабей 2008".

В акті № 1 (том 1, а.с. 20-21) відповідачем вказано, що ТОВ "Лабрадорит" не подавало до податкового органу заяви із скаргами на постачальників ВАТ "АТП 11854" і ТОВ "Скарабей 2008" про ненадання податкових накладних, які є підставою для включення сум податку 66, 67 грн. і 131, 67 грн. відповідно до складу податкового кредиту за березень 2011 року.

Відповідно до підпункту 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Із змісту вказаних правових норм слідує, що платник податку має право включити до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати їх виписки.

Як встановлено, ТОВ "Лабрадорит" включило до складу податкового кредиту березня 2011 року 198, 34 грн. ПДВ, сплачених у березні 2011 року на підставі податкових накладних № 223 і № 15 від 28 лютого 2011 року, тобто скористалося своїм правом, визначеним пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, і не порушило 365-денний термін.

Суд не приймає до уваги посилання податкового органу на необхідність подання позивачем до податкового органу заяв із скаргами на постачальників ВАТ "АТП 11854" і ТОВ "Скарабей 2008", оскільки подача такої заяви, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, є правом платника податків, а не його обов'язком, а також пунктом 198.6 статті 198 вказаного Кодексу не передбачено надання документального підтвердження запізнення отримання від постачальника податкової накладної, як на те вказує відповідач.

Враховуючи викладене, Товариство правомірно включило до складу податкового кредиту за березень 2011 року, що у подальшому стало підставою для формування заявленої суми бюджетного відшкодування у декларації за квітень 2011 року, 198, 34 грн. ПДВ по господарським операціям з ВАТ "АТП 11854" і ТОВ "Скарабей 2008", тому зменшення податковим органом суми відшкодування з цих підстав є необґрунтованим.

Щодо посилань контролюючого органу як підставу прийняття податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2011 року № 0000251640 на те, що на підприємстві не ведеться відокремлений податковий облік податкових накладних в розрізі кожної податкової накладної з визначенням платіжного доручення.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 996), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону № 996, підприємство самостійно:

підприємство самостійно:

визначає облікову політику підприємства;

обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства;

визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

Статтею 9 вищевказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях.

Судом встановлено і не спростовано представником податкового органу факт ведення позивачем бухгалтерського обліку відповідно до вимог Закону № 996.

Враховуючи вимоги Податкового кодексу України, для визначення правильності нарахування податку на додану вартість слід досліджувати податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, декларацій з податку на додану вартість з додатками та уточнюючими розрахунками, банківські виписки.

При встановленні суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню згідно з вимогами статті 200 Податкового кодексу України необхідно встановити суми податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), а не сплату по наданим до перевірки податковим накладним, отриманим від постачальників.

Правильність формування Товариством у квітні 2011 року складу податкового кредиту, розрахунку від'ємного значення по ПДВ та заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ підтверджується належними документами, ведення і зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського і податкового обліку.

За таких обставин, доводи контролюючого органу про необхідність ведення позивачем відокремленого податкового обліку податкових накладних в розрізі кожної податкової накладної з визначенням платіжного доручення є безпідставними, тому зменшення суми бюджетного відшкодування з цих підстав за квітень 2011 року є неправомірним.

Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Враховуючи все вище викладене, суд приходить до висновку, що позивачем суму бюджетного відшкодування за квітень 2011 року визначено відповідно до вимог податкового законодавства, тому податкове повідомлення-рішення Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000251640 від 17 червня 2011 року про зменшення ТОВ "Лабрадорит" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 68763, 00 грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 1, 00 грн. є неправомірним і підлягає скасуванню.

Матеріалами справи також підтверджено, що під час проведеної Коростишівською міжрайонною державною податковою інспекцією камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2011 року виявлені порушення вимог підпунктів 4.6.4, 4.6.5 пункту 4.6 частини V Порядку заповнення податкової декларації розділу ІІІ Розрахунки з бюджетом за звітний період Наказу № 41 від 25 січня 2011 року "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на 73136, 00 грн. (у тому числі: за березень - 11682, 00грн., за квітень - 61454, 00 грн.) внаслідок неведення відокремленого аналітичного обліку податкових накладних на придбання товарів (послуг) та оплати в розрізі кожної податкової накладної з визначенням платіжного доручення, формування податкового кредиту по господарським операціям з платниками податків, які у ланцюгах постачання мали ризикових контрагентів, включення до складу податкового кредиту сум ПДВ без підтвердження податковими накладними, віднесення до розрахунку бюджетного відшкодування за травень 2011 року ПДВ по податковим накладним березня 2011 року, отриманих у квітні 2011 року, невірне формування суми бюджетного відшкодування по постачальнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фосдайк Груп", що призвело до порушення правил заповнення Д2 і Д3 декларації.

За результатами перевірки складено акт № 15-115/3/23/32356128 від 14 липня 2011 року (том 1, а.с. 25-33).

На підставі вказаного акта (далі - акт № 2) податковим органом прийнято повідомлення-рішення № 0000411640 від 26 липня 2011 року (том 1, а.с. 43) про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року на 73136, 00 грн.

Щодо формування суми бюджетного відшкодування по ТОВ "Фосдайк Груп".

В акті № 2 (том 1, а.с. 28-29) відповідачем зазначено, що частину суми бюджетного відшкодування за березень 2011 року, яка становить 11682, 00 грн. згідно з Додатком 2, сформована по постачальнику ТОВ "Фосдайк Груп" і сплачена у квітні 2011 року.

У березні 2011 року вказаний постачальник надав послуги, у тому числі, по податковій накладній від 30 березня 2011 року на суму 18885, 41 грн. Відповідно до реєстру оплати за квітень 2011 року, Товариство сплатило по цій накладній 12262, 50 грн., тобто, у меншому розмірі, про що зазначено у Додатку 2 у графі 4 декларації. Вказані обставини призвели до невірного заповнення Додатків 2 і 3 декларації за травень 2011 року.