Постанова № 24954647, 03.05.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/1021/12

категорія 8.2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Коростенський завод хімічного машинобудування "Хіммаш" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Коростенський завод хімічного машинобудування "Хіммаш" (далі - ВАТ "Хіммаш") звернулося з позовом до суду, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Коростенська ОДПІ) від 08.02.2012 року № 0000502301. Вимоги мотивувало тим, що відповідачем безпідставно встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у зв'язку з не встановленням факту передачі товарів. Вказує, що факт існування договірних відносин між позивачем та ПП "МІЛАМІС" і виконання договору купівлі продажу гороху 3-го класу українського походження, врожаю 2011 року підтверджується наявними у нього платіжними документами, документами, які підтверджують передачу товару і податковими накладними, виписаними продавцем товару. Крім того вказує, що фактичне здійснення господарських операцій також підтверджується тим, що придбаний товар в подальшому був реалізований нерезиденту України через комісіонера ТОВ "Акрополіс-плаза". Вважає, що висновок відповідача про завищення товариством податкового кредиту за вересень 2011 року в сумі 322151,34 грн. є неправомірним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили. Зазначили, що в порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ВАТ "Хіммаш" завищено податковий кредит за вересень 2011 року в сумі 322151,34 грн. в результаті не встановлення в ході перевірки факту реального здійснення господарських операцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що Коростенською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства "Коростенський завод хімічного машинобудування" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "МІЛАМІС" за вересень 2011 року, про що складено акт №105/23-03/00217679 від 27.01.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.203, ст.215, ст.228, 629, 662, 655, 656, 664 ЦК України в частині здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, Податкового кодексу України, в результаті чого ВАТ "Хіммаш" завищено суму податкового кредиту в декларації за вересень 2011 року на 322151,34 грн.

За результатами проведеної перевірки Коростенською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000502301 від 08.02.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 402689,00грн., з яких 322151,00 грн. за основним платежем та 80538,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В ході перевірки встановлено, про що відображено в акті, що ВАТ "Хіммаш" було включено до складу податкового кредиту за вересень 2011 року ПДВ в сумі 322151,34 грн. від постачальника ПП "МІЛАМІС", однак операції з ПП "МІЛАМІС" не підтверджуються з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, що свідчить про неможливість фактичного здійснення господарських операцій, в зв'язку з чим податковим органом зроблено висновок про те, що у позивача відсутнє право на податковий кредит з податку на додану вартість сформованого по операціях з ПП "МІЛАМІС".

Суд не погоджується з висновками податкового органу викладеними в акті перевірки з огляду на наступне.

Відповідно п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно ст. 198.3 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що 19.01.2011 року між позивачем та ПП "МІЛАМІС" укладено договір купівлі-продажу №01196, відповідно до умов якого останній зобов'язується передати у власність ВАТ "Хіммаш" товар. Кількість, асортимент, ціна товару, терміни передачі й оплати товару, місце постачання товару визначається додатками до договору (п. 1.2 Договору).

На виконання вказаного договору, сторонами 19.01.2011 року укладено Додаток №1, за яким ПП "МІЛАМІС" постачає не пізніше 30.09.2011 року на зерновий склад ТОВ "Агро-Транзит-Інвест" (м. Херсон) горох 3-го класу, українського походження, врожаю 2011 року в кількості 650,000 МТ на загальну суму 1885000,00 грн., який був отриманий позивачем 29-30 вересня 2011 року.

На підтвердження даної обставини позивачем надано належним чином оформленні акти приймання - передачі товару №№ 1, 2 від 29.09.2011 року, №№ 3, 4 від 30.09.2011 року, видаткові накладні №№ 20, 21 від 29.09.2011 року, №№ 22, 23 від 30.09.2011 року, податкові накладні №№ 23, 24 від 29.09.2011 року, №№ 25, 26 від 30.09.2011 року.

У листопаді-грудні 2011 року позивачем було проведено оплату за горох, що підтверджується платіжними дорученнями копії яких є в матеріалах справи.

Факт поставки у вересні 2011 року гороху 3-го класу, українського походження, врожаю 2011 року підтверджується договором про надання послуг №2909 від 29 вересня 2001 року укладеного між позивачем та зерновим складом ТОВ "Агро-Транзит-Інвест" (м. Херсон), відповідно до умов якого останній зобов'язується прийняти від ВАТ "Хіммаш" горох 3-го класу на зберігання та забезпечити його перевалку на корабель.

На підтвердження даної обставини позивачем надано належним чином оформленні трьох стороні акти приймання - передачі товару, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Також на підтвердження обставини щодо прийняття та передачі гороху на зберігання позивачем надано належним чином оформленні відповідні складські квитанції, які відповідно до ст.43 закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" є єдиним доказом підтвердження прийняття гороху на зберігання та посвідчення його в наявності і зобов'язання зернового складу повернути товар володільцеві такого документа.

Крім того, на підтвердження факту придбання вказаного вище товару (гороху 3-го класу), позивачем надано договір комісії № К 12-24/1 від 24.12.2010 року, укладеного між товариством та ТОВ "Акрополвс-плаза", відповідно до умов якого останній зобов'язується від свого імені та за рахунок позивача здійснити реалізацію на експорт з України товар, що належить товариству, укладати угоди, оформляти та підписувати необхідні документи та вчиняти інші дії, пов'язані з вказаними операціями необхідні для виконання доручень Комітента. Найменування товару, асортимент, кількість і ціна товару визначається у додатках.

19 січня 2011 року в рамках вказаного договору комісії, між позивачем та ТОВ "Акрополвс-плаза" - комісіонером укладено додаток № 3, згідно якого отриманий позивачем товар (горох 3-го класу) від ПП "МІЛАМІС", який знаходиться на складах ТОВ "Агро-Транзит-Інвест" (м. Херсон), реалізований комісіонером нерезиденту України.

На підтвердження даної обставини позивачем надано належним чином оформленні акти приймання - передачі товару на комісію, зовнішньоекономічний контракт, звіт комісіонера та вантажно-митні декларації.

Вказані операції відображені у податковому обліку за відповідний період як з податку на прибуток так і з податку на додану вартість.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ВАТ "Хіммаш" правомірно було віднесено до складу податкового кредиту у вересні 2011 року 322151,34 грн. ПДВ по податкових накладних, отриманих від ПП "МІЛАМІС", при придбанні гороху 3-го класу, тому податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 08 лютого 2012 р. № 0000502301 є протиправним і підлягає скасуванню.

Доводи відповідача про те, що правочини укладені ВАТ "Хіммаш" є нікчемними, суд вважає, необґрунтованими та недоведеними з наступних підстав.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статей 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку статті 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також, відповідно до статті 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені правові норми, суд прийшов до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що укладений між позивачем та ПП "МІЛАМІС" договір № 01196 від 19 січня 2011 року на поставку гороху не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до статті 71 КАС України, він як суб'єкт владних повноважень має довести суду правомірність свого рішення.

За таких обставин, висновки податкового органу щодо фіктивності (нікчемності) вказаного договору не підкріплені належними доказами та рішенням суду про визнання його таким, тому суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 08 лютого 2012 р. № 0000502301.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 08 травня 2012 р.