Постанова № 24954644, 15.05.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/794/12

категорія 8.2.8

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

при секретарі судового засідання Гнітецькій Т.Ф.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю від 12.01.2012 року №1);

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю від 26.03.2012 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Радомишльське лісомисливське господарство" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби в особі Радомишльського відділення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування вимоги №5 від 27.01.2012 року та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

У лютому 2012 року Державне підприємство "Радомишльське лісомисливське господарство" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу №5 від 27.01.2012 року про сплату податкового боргу по пені з податку на доходи фізичних осіб в сумі розміром 57789,06грн. та зобов'язати відповідача внести зміни до особової картки шляхом вилучення з неї запису, відповідно до якого нараховано суму пені з податку на доходи фізичних осіб в сумі розміром 57789,06 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем виставлено податкову вимогу №5 від 27.01.2012, яку позивач вважає протиправною на підставі п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України. Вказана податкова вимога сформована на підставі висновків документальної перевірки на предмет дотримання позивачем вимог чинного податкового законодавства, що викладені в акті №232-/23-10/13568251. На підставі акта перевірки органом державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011701 від 10.01.2012 року, яке оскаржено позивачем в судовому порядку. З огляду на викладене, позивач вважає, що зазначена у вимозі сума грошового зобов'язання не є узгодженою, а тому не є податковим боргом в розумінні положень Податкового кодексу України. У зв'язку з цим вважає протиправною податкову вимогу №5 від 27.01.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просив їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову та пояснення, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. Зазначив, що підставою для виставлення податкової вимоги є положення статті 59 Податкового кодексу України якою визначено, що якщо платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу.

У судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство "Радомишльське лісомисливське господарство" (далі - ДП "Радомишльське лісомисливське господарство") зареєстроване як юридична особа 28.02.1992 року, включене до ЄДРПОУ за номером 13568251, перебуває на податковому обліку у Малинській об'єднаній державній податковій інспекції Житомирській області (далі -Малинська ОДПІ).

Перевіряючи оскаржувану податкову вимогу на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати її такою, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно з пунктами 1, 2, 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Судом встановлено, що Малинською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку позивача на премет дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено акт №232-/23-10/13568251 (далі - Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011701 від 30.01.2012 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з прибуткового податку з сум заробітків, одержаних громадянами на суму розміром 465821,79 грн. за основним платежем та на суму розміром 88767,24 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0000011701 від 30.01.2012 року. Про оскарження вказаного рішення позивач вчасно повідомив відповідача у порядку, визначеному ст.56 Податкового кодексу України, що не заперечується відповідачем у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду провадження у справі за позовом ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" до Малинської МДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

За несвоєчасну сплату грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000011701 від 30.01.2012 року позивачу нараховано пеню в сумі розміром 53311,41 грн.

27 січня 2012 року відповідачем ДП "Радомишльське лісомисливське господарство" виставлено податкову вимогу №5 на суму податкового боргу з пені у розмірі 57789,06 грн.

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з п.57.3 та 57.4 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач неправомірно включив до податкової вимоги №5 від 27.01.2012 року суму пені в розмірі 53311,41 грн., нарахованої на грошове зобов'язання, самостійно визначене податковим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000011701 від 30.01.2012 року, що оскаржене до суду, а тому вважається неузгодженим, а отже і сума пені також не може вважатись узгодженим грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та про скасування податкової вимоги №5 від 27.01.2012 року в частині визначення суми податкового боргу по пені в сумі розміром 53311,41 грн.

Що стосується оскаржуваної податкової вимоги в частині решти суми податкового боргу по пені в сумі розміром 4477,65 грн., то податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму грошового зобов'язання за несплату якого нараховано пеню, позивачем не оскаржувалось. Отже грошове зобов'язання вважається узгодженим, що не заперечувалось у судовому засіданні представником позивача, а тому суд залишає податкову вимогу в цій частині без змін.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача внести зміни до картки особового рахунку позивача шляхом вилучення з неї запису, відповідно до якого нараховану суму пені з податку з доходів фізичних осіб в сумі розміром 57789,06 грн. відображено як заборгованість позивача перед бюджетом, то суд звертає увагу на наступне.

При вирішенні спору в цій частині, суд виходить з того, що відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У позовній заяві позивач не навів доказів порушення його прав або свобод відповідачем. Із відповідною заявою позивач до відповідача не звертався.

Що стосується поняття "охоронюваний законом інтерес", тлумачення йому надане Конституційним судом України у рішенні від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 (Справа №1-10/2004). Згідно з цим рішенням, охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Зважаючи на це, у даній справі відсутній предмет судового захисту, що з огляду на приписи ст.ст. 2, 6 КАС України виключає задоволення позовних вимог в цій частині.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову .

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Державного підприємства "Радомишльське лісомисливське господарство" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби в особі Радомишльського відділення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування вимоги №5 від 27.01.2012 року та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби в особі Радомишльського відділення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби №5 від 27.01.2012 року в частині визначення суми податкового боргу у розмірі 53311,41 грн.

В решті вимогу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби в особі Радомишльського відділення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби №5 від 27.01.2012 року залишити без змін.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 15 травня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено 20 травня 2012 року.