Постанова № 24954563, 13.03.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/11586/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс" до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

ТОВ "Юнігран-Сервіс" звернулося до суду з позовом (з урахуванням уточнень від 12.12.2011 року), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської міжрайонної державної податкової інспекції від 14 листопада 2011 року № 0001262340 про зменшення товариству розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 278553,00 грн. за липень 2011 року. Позивач вказав на те, що податковим органом безпідставно зазначено, що операції по формуванню податкового кредиту ТОВ "Юнігран-Сервіс" не мають реального товарного характеру по взаємовідносинах з ПП "Партнер Україна" за липень 2011 року в сумі 278553,33 грн., вбачається проведення фінансових транзитних потоків, спрямованих на надання податкової вигоди певним контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання. Зазначив, що факт отримання ТОВ "Юнігран-Сервіс" аміачної селітри від ПП "Партнер Україна" у липні 2011 року підтверджується первинними документами, які містять всі необхідні реквізити, а припущення відповідача про відсутність у контрагента товариства основних засобів, виробничих потужностей та інших необхідних умов для здійснення діяльності не дає підстав податковому органу стверджувати про те, що договір укладений між позивачем та ПП "Партнер Україна" не тягне за собою настання реальних наслідків та є нікчемним. Крім того зазначив, що відповідачем було порушено порядок проведення документальних перевірок.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі і просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила, вказавши на те, що в ході проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Юнігран-Сервіс" з питань правових відносин з ПП "Партнер Україна", податковим органом було встановлено відсутність фактичного отримання товару покупцем у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують факт транспортування товару постачальником. Також зазначила, що постачальник позивача - ПП "Партнер Україна" не має необхідних основних засобів, виробничих потужностей та інших необхідних умов для здійснення будь-якого виду діяльності. Вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, та таким, що не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Встановлено, що Малинською МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Юнігран-Сервіс" з питання правових відносин з ПП "Партнер Україна" за липень 2011 року, про що складено акт № 175/23-10/34082463 від 12.10.2011 року.

В результаті проведеної перевірки встановлено наступні порушення ТОВ "Юнігра-Сервіс", а саме:

- відсутність надання ПП "Партнер Україна" товарів платнику податків ТОВ "Юнігран-Сервіс" у липні 2011 року, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1, п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

- порушення п.п. 14.1.181, п. 14.1. ст. 14, п. 201.4 ст. 201, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VІ, що призвело до завищення податкового кредиту у липні 2011 року в сумі 278553,33 грн.

За результатами проведеної перевірки Малинською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.11.2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 278553,00 за липень 2011 року.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що вчинені позивачем правочини, а саме, укладений з ПП "Партнер Україна" договір купівлі - продажу, відповідно до статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, є нікчемним, не спричинив реального настання юридичних наслідків, оскільки позивач не надав документів, що підтверджують факт транспортування товару від залізничної станції Пенізевичі до місцезнаходження товариства. У зв'язку з цим, ТОВ "Юнігра-Сервіс", на думку податкового органу, до складу податкового кредиту безпідставно віднесено ПДВ у сумі 278553,33 грн. із ціни придбаного у ПП "Партнер Україна" товару.

Такий висновок Малинської міжрайонної державної податкової інспекції суд вважає безпідставним, оскільки частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статей 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку статті 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також, відповідно до статті 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені правові норми, суд прийшов до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що укладений між позивачем та ПП "Партнер Україна" договір купівлі-продажу мінерального добрива аміачної селітри № 67/02-11 від 04 січня 2011 року (а.с. 44) не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до статті 71 КАС України, він як суб'єкт владних повноважень має довести суду правомірність свого рішення.

За таких обставин, висновки податкового органу щодо фіктивності (нікчемності) вказаного договору не підкріплені належними доказами та рішенням суду про визнання його таким.

Крім того, відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для нарахування податкового кредиту є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V вказаного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому відповідно до пункту 201.4 статті 201 розділу V ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З аналізу вказаних статей Податкового кодексу України видно лише один випадок не включення до податкового кредиту сплаченої суми ПДВ в ціні товару - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений кодекс не передбачає.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП "Партнер Україна" 04.01.2011 року укладено договір купівлі-продажу мінерального добрива аміачної селітри № 67/02-11 (а.с. 44).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що ПП "Партнер Україна" зобов'язується передати, а покупець - ТОВ "Юнігран-Сервіс" прийняти і оплати у відповідності з вимогами даного Договору мінеральне добриво аміачну селітру, у кількості - згідно заявки покупця. Фактична кількість товару визначається і підтверджується видатковими та залізничними накладними.

Згідно п. 2.4 Договору базис поставки товару (Інкотермс-2000) - СРТ залізнична станція Пенізевичі.

На виконання умов даного договору ТОВ "Юнігран-Сервіс" в липні 2011 року було проведено оплату за аміачну селітру на загальну суму 1671320,00 грн., з яких ПДВ становить 278553,33 грн., що підтверджується платіжними дорученнями копії яких є в матеріалах справи (а.с. 45-57).

Факт отримання ТОВ "Юнігра-Сервіс" вказаної аміачної селітри за договором купівлі-продажу в липні 2011 року підтверджується видатковими, податковими та залізничними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи і є підставою для формування позивачем податкового кредиту з ПДВ (а.с. 23-38).

Посилання в акті перевірки на відсутність в залізничних накладних в графі "відправник" ПП "Партнер Україна", а в графі "одержувач" ТОВ "Юнігран-Сервіс", що, на думку податкового органу, є доказом здійснення безтоварної операції, є безпідставним, оскільки даний висновок податкового органу спростовується договором про надання послуг від 05.01.2009 року, укладений між ВАТ "Малинський каменедробильний завод" та позивачем (а.с. 77).

Так, згідно вказаного Договору ВАТ "Малинський каменедробильний завод" зобов'язався надавати послуги ТОВ "Юнігран-Сервіс" щодо приймання вагонів з вантажем на залізничній станції Пенізевичі Південно-Західної залізниці.

Факт отримання таких в послуг позивачем в липні 2011 року підтверджується належно оформленим Актом №209 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.07.2011 року (а.с. 78).

Крім того, обґрунтовуючи свою позицію, щодо безтоварності операцій з придбання аміачної селітри, відповідач посилається на відсутність документів, що підтверджують факт транспортування товару від залізничної станції Пенізевичі до місцезнаходження ТОВ "Юнігран-Сервіс".

Разом з тим, відповідно до товарно-транспортних накладних (а.с. 87-91) ТОВ "Юнігран-Сервіс" в липні 2011 року отримало послуги від ВАТ "Малинський каменедробильний завод" щодо розвантаження та доставки аміачної селітри до місцезнаходження позивача.

Дані обставини, на переконання суду, виключають можливість посилання на відсутність документів, що підтверджують факт транспортування товару як підставу для висновків про безтоварність операції з придбання аміачної селітри.

Таким чином, суд вважає, що для перевірки відповідачу було надано належні документи: договори, видаткові, податкові, залізничні накладні, а також відповідні платіжні документи. Всі документи оформлені у відповідності з вимогами чинного законодавства і сумнівів в їх достовірності не має.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ТОВ "Юнігран-Сервіс" правомірно було віднесено до складу податкового кредиту у липні 2011 року 278553,33 грн. ПДВ по податковим накладним, отриманим від ПП "Партнер Україна", тому податкове повідомлення-рішення Малинської міжрайонної державної податкової інспекції є протиправним і підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської міжрайонної державної податкової інспекції від 14 листопада 2011 р. № НОМЕР_1.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 19 березня 2012 р.