Постанова № 24953909, 27.06.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/5889/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича при секретарі - Лісна А.М. представника позивача - не з'явився представника відповідача - не з'явився розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду в розмірі 3969,14 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач продав автомобіль ДЕУ Ланос третій особі на товарній біржі в м. Павлоград за 100,00 гривень. Згідно звіту про незалежну експертну оцінку автомобіля ДЕУ Ланос, ринкова вартість даного автомобіля складає 26 560,90 гривень. У зв'язку з цим позивачем нараховано грошове зобов'язання у розмірі 3969,14 гривень.

Ухвалою суду від 23.06.2011 року відкрито провадження у адміністративній справі.

Ухвалою суду від 15.09.2012 року витребувано від Павлоградського ВРЕР ДАЇ ГУМВС В Дніпропетровській області інформацію та документи.

04.10.2011 року Павлоградське ВРЕР ДАЇ ГУМВС В Дніпропетровській області надіслало суду Висновок спеціаліста № 0434/04/07 з оцінки транспортного засобу від 18.04.2007 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 повернуто заявнику.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином по дату та місце судового засідання; подав клопотання про відкладення розгляд справи, у зв'язку з перебуванням відповідача на стаціонарному лікуванні до 15.08.2012 року. Заперечень на позов відповідач не надав.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач не надав суду належних доказів перебування відповідача на стаціонарному лікуванні (з довідки лікаря від 22.06.2012 року, яку відповідач додав до клопотання вбачається, що відповідач звертався за медичною допомогою, йому рекомендовано консультацію невролога); крім того, раніше суд відкладав розгляд справи у зв'язку перебуванням відповідача на лікуванні; суд також врахував скорочені строки вирішення справи встановленні статтею 122 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачем 22.03.2010 року була проведена документальна невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_2 з питання дотримання вимог Закону № 889 за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, за наслідками якої складно Акт № 32-17/2-2353506053 від 22.03.2010 року.

У вищевказаному акті зафіксовано наступне порушення: ст. 67 Конституції України, п.19.1 ст. 19, п.17.2 ст. 17 з урахуванням пп. «ж» п.1.3 ст.1, пп. 4.2.6, п.п. 4.2.9 п.4.2 ст. 4, п.8.2 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб» у розмірі 3969,14 гривень.

Судом встановлено, що за даними відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАЇ ГУ МВС України в Дніпропетровській області фізична особа ОСОБА_2 18.04.2007 року продав транспортний засіб, а саме автомобіль марки ДЕУ Ланос фізичній особі ОСОБА_5

Згідно договору купівлі-продажу зазначеного автомобіля, оформленого біржовим договором (угодою) купівлі-продажу транспортного засобу на товарній біржі в м. Павлограді, автомобіль ДЕУ Ланос продано за 100 гривень.

У відповідності до висновку спеціаліста № 0434/04/07 про оцінку транспортного засобу від 18.04.2007 року, який знаходиться у матеріалах справи, вартість автомобіля ДЕУ Ланос складає 26 560,90 гривень.

У відповідності до пунктів 12.1 та 12.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону. Як виняток із пункту 12.1 цієї статті при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.

Автомобіль ДЕУ Ланос, який продав відповідач оформлений біржовим договором (угодою) купівлі-продажу транспортного засобу на товарній біржі «Центральна» в м. Павлограді, без сплати (перерахування) нею суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.

Враховуючи те, що оціночна вартість автомобіля ДЕУ Ланос складає 26 560,90 гривень, що є об'єктом оподаткування та з якої податок не утримувався товарною біржею, за базу для визначення об'єкта оподаткування відповідача приймається різниця між ціною експертної оцінки автомобіля та сумою, вказаною у біржовій угоді, тобто 26 460,90 гривень.

Враховуючи те, що відповідач отримав дохід не від податкового агента, то оподаткування його доходу проводиться відповідно до п.8.2 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин): платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Аналогічну позицію займає Верховний Суд України в постанові від 14.04.2009 року, зазначаючи про те, що оскільки товарна біржа при наданні послуг в укладенні біржових угод доход продавцям рухомого майна не виплачує, а отже, податок з доходів фізичних осіб не утримує, то під наведене в абз. 1 п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначення податкового агента вона не підпадає.

Судом встановлено, що відповідач не подавав податкову декларацію про доходи за 2007 рік та не сплатив податок з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді різниці між ціною з біржовою угодою та експертною оцінкою транспортного засобу у розмірі 3969,14 гривень.

Судом також встановлено, що позивач направив відповідачу податкове повідомлення-рішення форми «р» № 0000651742/0 від 02.04.2010 року, яке вручено відповідачу через дошку оголошень згідно акту № 46 від 27.05.2010 року.

На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів сплати податкових зобов'язань.

Крім того, відповідачем не надано доказів оскарження податкового повідомлення-рішення форми «р» № 0000651742/0 від 02.04.2010 року в адміністративному чи судовому порядку.

Таким чином, на момент розгляду справи вказане вище податкове повідомлення-рішення є чинним і ніким не оскаржені у встановленому законом порядку, тому підлягає виконанню.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин), узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до пп. 6.2.3 ("а" -"б") ст. 6 Закону № 2181, податковим органом винесено першу податкову вимогу № 1/210 від 08.06.2010р. на суму 3969,14 грн., яка у зв'язку із відсутністю відповідача за адресою підприємства була розміщена на дошці оголошень, та другу податкову вимогу № 2/354 від 06.12.2010 р. на суму 3969,14 грн., яка була повернута поштою 21.01.2011 року не врученою, у зв'язку закінченням терміну зберігання. Відповідно до положень статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день зазначений поштовою службою із зазначенням причин невручення.

Не зважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідачем сплачений не був.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 51400, АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету м. Павлограда (р/р 33210845700032, код податку 11011300, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 24237540) суму податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду в розмірі 3969,14 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 27 червня 2012 року.

Суддя С.В. Златін