Постанова № 24953849, 27.06.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/5899/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. при секретаріКошлі А.О. за участю: представників позивача - Хижниченко Є.Л., Дембіцької Я.Б. представника відповідача - Нікуліної К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС до державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" про стягнення коштів за податковим боргом в розмірі 1193032,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

29.05.2012 року Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» заборгованості в розмірі 1 193 032,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що державне науково-виробниче підприємство «Цирконій» не сплатило у встановлені законом строки суму узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 1 193 032,44 грн., що призвело до виникнення заборгованості перед бюджетом.

В судове засідання з'явились представники позивача, надали пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечував у зв'язку із тим, що 13.06.2002 року господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження про банкрутство у справі №Б-15/52/02 ДНВП «Цирконій» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою від 29.11.2005 року введено процедуру санації ДНВП «Цирконій». 18.05.2012 року господарським судом Дніпропетровської області продовжено строк санаційної процедури ДНВП «Цирконій» до 14.06.2012 року.

У своїх запереченнях позивач зазначив, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2003 року по справі №Б15/52/02 органам Державної податкової служби оголошено заборону на проведення заходів по погашенню податкових зобов'язань.

Також, відповідач стверджує, що заявлений позивачем податковий борг частково погашений та становить 1 127 128,81 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень на суму 76 807,22 грн.

Відповідно до вимог чинного законодавства України зазначені позивачем розрахункові рахунки №26001016809001, МФО 305266 ПАТ КБ «Пввденкомбанк» та №26040000110205 не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу, оскільки вони призначені для перерахування: заробітної плати працівникам підприємства; коштів загальнообов'язкового державного страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, а розрахунковий рахунок №26043709239503, МФО 380805, АТ «Райффайзен Банк Аваль» взагалі є спецрахунком для зарахування коштів на реалізацію державної цільової програми «Ядерне паливо України».

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи та письмові докази в ній, встановив.

Державне науково-виробниче підприємство «Цирконій» зареєстровано, як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради 20.11.1997 року та перебуває на обліку у Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України, встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації

звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така

довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

31.01.2011 року державне науково-виробниче підприємство «Цирконій» подало до податкового органу звітний розрахунок земельного податку №9000165137 на 2011 рік, в якому самостійно визначена сума податкового зобов'язання в розмірі 2 290 843,36 грн. (за базові податкові (звітні) місяці поточного року по 190 903,61 грн., крім грудня 2011 року - 190 903,65 грн.).

22.08.2011 року відповідач подав до податкової інспекції нову звітну податкову декларацію з плати за землю №900193223, відповідно до якої сума земельного податку за ІІ півріччя 2011 року складає 1 288 254,12 грн. (за базові податкові (звітні) місяці поточного року по 214 709, 00 грн., крім грудня 2011 року - 214 709,12 грн.).

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що у встановлені чинним законодавством строки самостійно визначена сума узгодженого грошового зобов'язання за період квітень - вересень 2011 року в розмірі 1 193 032,44 грн. відповідно до розрахунків №9000165137 та №9007183223, відповідачем не сплачена, що призвело до виникнення недоїмки.

Згідно із пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп.6.2.1. п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 року, який діяв до набрання чинності Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

На виконання зазначеної норми Закону №2181, державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області було направлено першу податкову вимогу №1/206 від 25.12.2001 року на суму 14 268,00 грн. та другу податкову вимогу №2/81 від 28.01.2002 року на суму 537 200,00 грн., які отримані відповідачем 25.02.2002 року та 12.02.2002 року відповідно. Зазначені податкові вимоги не є відкликаними.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Судом встановлено, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано.

Твердження відповідача щодо відмови Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби у задоволені адміністративного позову через перебування його у процедурі санації та введення в дію мораторію та посилання на ухвалу суду від 10.11.2003 року, суд вважає безпідставними, виходячи із наступного.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2002 року порушено провадження у справі №Б15/52-02 про банкрутство державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 10.11.2003 року ухвалою суду заборонено органам податкової служби проводити заходи по погашенню податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2005 року по справі №Б15/52-02 введено процедуру санації державного науково-виробничого підприємства «Цирконій».

18.05.2012 року по зазначеній справі ухвалою господарського суду Дніпропетровської області процедуру санації державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» було продовжено до 14.06.2012 року.

Правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку наявні зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів, врегульовані Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

У відповідності до ч.4 ст.12 зазначеного Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 6 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Суд здійснивши аналіз вищезазначених норм встановив, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить виключень для підприємств, що перебувають у стадії санації, щодо сплати земельного податку.

Крім того, з порушення провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення господарської діяльності боржника, він має право укладати угоди та вчиняти інші дії, у зв'язку з чим, у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.

Відповідно до п.8.6 рекомендацій Президії Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»» від 04.06.2004 року №04-5/1193, поточні вимоги кредиторів розглядаються в порядку позовного провадження.

Щодо твердження відповідача про часткову сплату податкового боргу в розмірі 76 807,22 грн., суд встановив, що відповідно до п.87.9 ст.89 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, суд не бере до уваги надані відповідачем до суду копії платіжних доручень №508 від 28.03.2011 року, №722 від 28.04.2011 року, №905 від 27.05.2011 року, №1315 від 26.07.2011 року, №1130 від 29.06.2011 року, на загальну суму 76 807,22 грн.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача, на те, що розрахункові рахунки №26001016809001, МФО 305266 ПАТ КБ «Пввденкомбанк», №26040000110205 та №26043709239503, МФО 380805, АТ «Райффайзен Банк Аваль» мають цільове призначення тому не можуть бути джерелом стягнення податкового боргу, оскільки як зазначив у своїх запереченнях відповідач р/р №26001016809001, має подвійне призначення, окрім перерахування заробітної плати, призначений також для проведення грошових операцій у господарській діяльності. Крім того, податковим органом надано до суду інформацію про поточні рахунки ДНВП «Цирконій», відповідно до якої підприємство має окрім зазначених ще 17 рахунків, тому суд вважає, що зазначені відповідачем обставини не є підставою для відмови у задоволені позову.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому, податкові зобов'язання відповідача підлягають погашенню за рахунок примусовому стягнення його активів.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.11, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» про стягнення заборгованості в розмірі 1 193 032,44 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» (51917, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 25012091) в обслуговуючих банках кошти у сумі 1 193 032,44 грн. (один млн. сто дев'яносто три тисячі тридцять дві грн. 44 коп.) податкового боргу з земельного податку на користь державного бюджету (р/р 33218811700013, код платежу 13050100, одержувач: управління Державної казначейської служби України у м. Дніпродзержинську, податковий код 38028588, банк ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 червня 2012 року

Суддя В.В. Горбалінський