Ухвала суду № 24952807, 22.06.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

___________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2012 р. Справа № 2-а-2608/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Анісімова О.В.,

при секретарі: Осташевського Е.Є.,

за участю:

представника заявника - Боровик М.О.,

представників відповідача - Гацана А.М., Гацан О.А., Мельничуку М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Елена" про стягнення коштів за податковим боргом,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - заявник або ДПІ) звернулась до суду із поданням про стягнення з приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Елена" (далі - відповідач або ПП "Елена") коштів за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, та за рахунок готівки.

Ухвалою від 20.06.2012 року провадження у справі відкрито.

Відповідно до змісту подання та додатків до нього предметом стягнення є податковий борг у сумі 1428330,84 грн., який утворився у зв'язку з несплатою відповідачем сум грошового зобов'язання нарахованих рішеннями про застосування штрафних санкцій від 08.06.2010 року, №0002332301 та від 08.06.2010 року, №0002342301, які прийняті за наслідками розгляду акту перевірки від 25.05.2010 року, №2428/23-4/14124668 "Про результати планової виїзної перевірки Приватного підприємства виробничо комерційна фірма "Елена", код 14124668 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.07 по 31.12.09 валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 по 31.12.09".

Зазначені рішення про застосування штрафних санкцій постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2012 року по справі №2а-3257/10/2170 визнанні законними, однак відповідач, у строки встановленні Податковим кодексом України, узгоджену суму грошового зобов'язання не погасив. У зв'язку з цим ДПІ на зазначену суму сформовано податкову вимогу від 19.04.2012 року, №826, яка вручена нарочно представнику відповідача 20.04.2012 року.

Згідно карток особових рахунків і технологічного файлу, станом на 20.06.2012 року ПП "Елена", тобто на 60 день після вручення податкової вимоги, грошові зобов'язання за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства до державного бюджету на загальну суму 1428330,84 грн., не погасило, що обумовило звернення до суду із зазначеним поданням.

У судовому засіданні представник заявника вимоги подання підтримала у повному обсязі та обґрунтувала їх відповідно до змісту подання. Крім цього, суду пояснила, що ДПІ на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2012 року по справі №2а-3257/10/2170, якою визнанні законними рішення про застосування штрафних санкцій від 08.06.2010 року, №0002332301 та від 08.06.2010 року, №0002342301, подану касаційну скаргу щодо його скасування в іншій частині, не пов'язаній із зазначеними рішеннями про застосування штрафних санкцій.

Представники відповідача з приводу задоволення подання заперечили, вважають, що воно є необґрунтованим. Також, суду пояснили, що суми податкового боргу, які є предметом стягнення по цьому поданню оскаржуються у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України, на підтвердження чого надали копію касаційної скарги з документами, які підтверджують факт її доставки до суду. Вважають, що ДПІ при застосуванні до них рішеннями від 08.06.2010 року, №0002332301 та від 08.06.2010 року, №0002342301 штрафних санкцій діяло незаконно, а постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2012 року по справі №2а-3257/10/2170, якою ці рішення ДПІ визнані законними не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, у зв'язку з чим вона була оскаржена до вищестоящого суду. На підтвердження законності своїх дій представники відповідача надали суду арбітражне рішення Лондонського арбітражу, листи арбітрів та осіб, які представляли їх інтереси в Лондонському арбітражі, що на їх думку свідчить про незаконність рішень ДПІ про застосування штрафних санкцій від 08.06.2010 року, №0002332301 та від 08.06.2010 року, №0002342301. Також, представники відповідача вважають, що зазначена справа не може бути розглянута в порядку ст.183-3 КАС України, так як в даному разі має місце спір про право, при цьому вважають, що процедура передбачена ст.183-3 КАС України не може застосовуватись при стягненні фінансових санкцій.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно дослідивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що провадження в адміністративній справі за зазначеним поданням ДПІ підлягає закриттю, виходячи із наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно п.6 ч.1 ст.7 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є забезпечення касаційного оскарження рішень адміністративного суду. Відповідно до ст.260 КАС України судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України, який згідно ст.220 КАС України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі.

Крім цього, відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, №3477-IV є джерелом права, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Вищий адміністративний суд України є судом касаційної інстанції, який встановлений законом, та здійснює в т.ч. перегляд рішень судів нижчих інстанцій.

З викладеного слідує, що суб'єкт звернення до суду з метою повного (передбаченого законом) та належного захисту порушених на його думку прав, має право звернутися до суду касаційної інстанції, який вирішить його спір по суті. При цьому суд зазначає, що позбавлення права особи на захист своїх прав у суді касаційної інстанції порушує її законні та конституційні права.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2012 року по справі №2а-3257/10/2170, скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07.09.2012 року та визнано законними рішення про застосування штрафних санкцій від 08.06.2010 року, №0002332301 та від 08.06.2010 року, №0002342301, якими відповідачу нараховані грошові зобов'язання, що є предметом стягнення у цій справі.

Не погоджуючись з цією постановою відповідач оскаржив її до Вищого адміністративного суду України. Відповідно до електронно-інформаційної системи Єдиний державний реєстр судових рішень, 19.03.2012 року суддею Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПП «Елена»щодо скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 07.09.2012 року та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2012 року по справі №2а-3257/10/2170 (номер справи у суді касаційної інстанції К/9991/12258/12). На момент розгляду зазначеного подання рішення по справі не прийнято.

Відповідно до правил позовного провадження, передбачених ст.156 КАС України, у разі наявності іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, суд зупиняє провадження у справі до набрання рішенням в іншій справі законної сили, якщо справу без цього неможливо розглянути. Тобто, з метою уникнення різних по суті преюдиціальних фактів, які виникали із тих самих правовідносин, КАС України передбачає спеціальний механізм, який через зупинення провадження у справі, їх створення унеможливлює. Однак, зазначений механізм КАС України окремо непередбачений для спеціального провадження, яким є провадження передбачене ст.183-3 КАС України, що в разі буквального тлумачення ст.183-3 КАС України, без системного підходу із врахуванням інших статей КАС України, може призвести до наявності рішень, які по своїм правовим наслідкам будуть суперечити один одному. Зокрема, в даному випадку у разі задоволення подання кошти будуть стягнуті з рахунків платника податків, тоді як через певний період часу Вищий адміністративний суд України може визнати незаконними та скасувати вищезазначені рішення про застосування фінансових санкцій, що призведе до порушення прав відповідача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Тобто, приймати рішення судом за цим поданням без надання правової оцінки Вищим адміністративним судом України рішенням ДПІ про застосування штрафних санкцій від 08.06.2010 року, №0002332301 та від 08.06.2010 року, №0002342301 є не вірним.

Крім цього, суд вважає, що стягнення коштів за поданням з ПП «Елена», в даному разі обмежує право останнього на захист своїх прав у суді касаційної інстанції, так як до постановлення рішення Вищим адміністративним судом України, рішення ДПІ про застосування штрафних санкцій від 08.06.2010 року, №0002332301 та від 08.06.2010 року, №0002342301 вже будуть виконані, а підприємство може після цього фактично припинити свою господарську діяльність.

Також, по своїй правовій природі ст.183-3 КАС України регулює провадження у справах за зверненням органів державної податкової інспекції з метою оперативного врегулювання правовідносин, які є безспірними.

Згідно із ч.4 ст.183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання в разі, якщо, зокрема, із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст.183-3 КАС України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Як встановлено судом вище, відповідач шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України висловив свою незгоду, а саме оскаржив рішення ДПІ про застосування штрафних санкцій від 08.06.2010 року, №0002332301 та від 08.06.2010 року, №0002342301, які є підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Тобто, в даному разі правовідносини, які виникли між ДПІ та ПП «Елена», не є безспірними. Суд вважає, що в даному разі має місце спір про право, який процесуально вирішується у Вищому адміністративному суді України.

Стаття 183-3 КАС України не містить приписів, які регулюють виниклі правовідносини у частині розгляду подання, якщо наявність спору про право виявлено після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У зв'язку з цим, суд вважає за необхідним застосувати в порядку аналогії закону відповідно до ч.7 ст.9 КАС України положення п.1 ч.1 ст.157 КАС України (зазначена правова позиція також відображена в листі Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011 року, №571/11/13-11 «Щодо особливостей провадження у справах за зверненнями органів державної податкової служби»).

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Відповідні вимоги підлягають розгляду в адміністративних судах України, але в загальному порядку позовного провадження.

За таких обставин суд вважає, що провадження у адміністративній справі за поданням ДПІ про стягнення коштів за податковим боргом платника податків по справі №2а-2608/12/2170 підлягає закриттю.

При прийнятті рішення суд виходить із правої природи призначення провадження у порядку ст.183-3 КАС України, забезпечення відповідача повним правом на касаційне оскарження рішення суду, враховує ймовірні негативні наслідки для здійснення підприємством своєї господарської діяльності до вирішення Вищим адміністративним судом України спору по суті.

Керуючись ст.ст.9, 157, 160,165 КАС України, суд -

ухвалив:

Закрити провадження у адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Елена" про стягнення коштів за податковим боргом.

Роз'яснити Державній податковій інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про її право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Анісімов О.В.

кат. 8.1.5