Постанова № 24952668, 20.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 червня 2012 р. № 2-а- 6338/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі -Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача -Шляхта В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування наказу, визнання дій неправомірними ,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача - Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби та просила скасувати наказ № 204 від 17.04.2012 року про проведення документальної невиїзної перевірки позивача, визнати неправомірними дії відповідача по проведенню перевірки позивача, результати якої оформлено актом № /17-211/НОМЕР_1 від 28.04.2012 р. про результати документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Гран-Прі+», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 р.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що відповідачем здійснено документальну невиїзну перевірку відносно позивача з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Гран-Прі+», за результатами якої складено акт № /17-211/НОМЕР_1 від 28.04.2012 р.

Зазначеним актом встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню товарів, робіт, послуг, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 185, 187, 188 Податкового кодексу України.

Висновки зазначеного акту позивач вважає неправомірними, вказуючи, що між ним та його контрагентами укладалися договори купівлі-продажу, які у повному обсязі виконані сторонами, під час здійснення господарський операцій підприємствами сплачено усі передбачені чинним законодавством України податки та збори.

Позивач також зазначає, що перевірка проводилася на підставі наказу № 204 від 17.04.2012 року про проведення документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3, який прийнято в порушення вимог ст.ст. 77, 78 Податкового Кодексу України, оскільки позивач у передбачений законом строк надав відповідь на запит податкового органу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі з підстав, що викладені в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрована як суб'єкт господарювання згідно встановленого порядку, про що отримала свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_2 від 20.02.2002 року, видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради.

02 березня 2012 року позивачу вручено лист ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, правонаступником якої є відповідач, від 01.03.2012 року № 1854/Н/17-214 (а.с. 15) про надання пояснення та документального підтвердження стосовно правовідносин позивача з ТОВ «Гран-Прі+».

Листом б/н від 15.03.2012 року (а.с. 16-17) позивачка надала відповідь та документи стосовно взаємовідносин з ТОВ «Гран-Прі+» за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року.

На підставі наказу Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 204 від 17.04.2012 року (а.с. 13) проведено документальну невиїзну перевірку позивачки, за результатами якої складений акт № /17-211/НОМЕР_1 від 28.04.2012 р. про результати документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Гран-Прі+», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року.

Згідно вищезазначеного акту встановлено наступні порушення: документально не підтверджена реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Гран-Прі+», їх вид, обсяг, якість та розрахунки та встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ «Гран-Прі+»; порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню товарів, робіт, послуг; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 185, 187, 188 Податкового кодексу України, а саме завищення податкових зобов'язань за період 06.07.2010 року по 31.12.2010 року всього у сумі 175250,8 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок врегульовані ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірки здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст. 79 ПК України); документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79).

З положень наведеної статті Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, які передбачені ст.78 згаданого кодексу.

Оглянувши копію спірного наказу, суд відзначає, що в ньому як підставу для проведення перевірки зазначено п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 та п. 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України, проте передбачених даною нормою підстав для проведення перевірки судом не виявлено. В судовому засіданні встановлено, що запит про надання інформації з документальним підтвердженням відповідача отриманий позивачем 02 березня 2012 року та 15 березня 2012 року до відповідача позивачем надано відповідь (пояснення) на запит та документальне підтвердження стосовно формування податкових зобов'язань за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року. Відповідач та його представник в судовому засіданні зазначені обставини не заперечують.

Аналізуючи положення наведених вище норм Податкового кодексу України в сукупності з приписами ст. 42 ПК України суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1)належного складення податковим органом і направлення у адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, то б то вручення запиту під підпис посадовій (службовій особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Таким чином своєчасне та в повному обсязі надання платником податків письмових пояснень та документів на підтвердження таких пояснень до податкового органу за змістом п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України унеможливлює прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки.

В зв'язку із встановленим суд відзначає, що частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіривши рішення (наказ) відповідача відповідно до згаданої норми, суд відзначає, що його відповідачем як суб'єктом владних повноважень, прийнято за відсутності передбачених законом підстав. За таких обставин рішення (наказ) відповідача є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, в зв'язку з чим він підлягає скасуванню.

Суд також зауважує, що з акту № /17-211/НОМЕР_1 від 28.04.2012 р. (а.с. 18-21) спірна перевірка позивача проведена за наслідками проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промспец консалтинг», результати якої оформлено актом від 10.03.2011 р. № 349/23-03-05/37091549, який є контрагентом ТОВ «Гран-Прі+», який, в свою чергу, є контрагентом позивача - ФОП ОСОБА_3

Судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 р. по справі № 2а-3002/11/2070, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2012 р. визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Промспец консалтинг», на підставі якої складений акт перевірки від 10.03.2011 р. № 349/23-03-05/37091549.

Таким чином, висновки податкового органу, зроблені на підставі акта, складеного за результатами перевірки, проведеної посадовими особами податкового органу без дотримання вимог закону, є неправомірними, а сам акт не може братись до уваги податковим органом та судом при розгляді справи як доказ вчинення позивачем правопорушення.

При цьому в акті перевірки № /17-211/НОМЕР_1 від 28.04.2012 р. не міститься належних та допустимих доказів на підтвердження висновків податкового органу про відсутність у позивача документального підтвердження реального здійснення господарських операцій за вересень-грудень 2010 року з ТОВ «Гран-Прі+».

Дослідивши зміст згаданого акту, суд відзначає, що спірна перевірка проведена без врахування документів обліку та звітності, які відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а також даних розрахункових документів, які згідно з Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" опосередковують рух коштів у безготівковій формі, податковим органом в ході проведення спірної документальної невиїзної перевірки не досліджувались. Натомість позивачем до суду надано копії податкових накладних, видаткових накладних, видаткових накладних, договорів, специфікацій, довіреностей на отримання товару, банківських виписок на підтвердження оплати за господарськими договорами.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач без дослідження жодних первинних документів, в тому числі і про рух коштів у безготівковій формі, провів перевірку платника податків та зробив висновок про відсутність в діяльності платника податків - позивача об'єктів оподаткування податком на додану вартість, неможливість здійснення платником податків господарської діяльності, а також порушення ним вимог ст., ст. 203,215,216,228 ЦК України щодо недодержання вимог зазначених норм в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що ними обумовлені.

Суд відмічає, що в силу п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Однак, при здійсненні перевірки відповідач безпідставно не врахував положення зазначених норм.

За таких обставин дії відповідача щодо проведення перевірки підлягають визнанню судом неправомірними, оскільки вчинені без достатніх на то підстав та з порушенням чинного порядку.

Під час розгляду справи судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених між позивачем та його контрагентами договорів не відповідає вимогами чинного законодавства України, дійсним намірам сторін, а також не виявлено спрямування укладених договорів на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій, укладених між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Гран-Прі+»".

За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач не надав суду доказів та не навів доводів обґрунтованості юридичних та фактичних мотивів прийняття спірного рішення та правомірності спірних дій з проведення перевірки.

З огляду на те, що судом встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування, поданий позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування наказу, визнання дій неправомірними, - задовольнити повністю.

Скасувати наказ Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 204 від 17.04.2012 р. про проведення документальної невиїзної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3;

Визнати неправомірними дії Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, результати якої оформлено актом перевірки № /17-211/НОМЕР_1 від 28.04.2012р. про результати документальної невиїзної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Гран-Прі+», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2010р. по 31.12.2010р.;

Стягнути з державного бюджету на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 32,82 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 25 червня 2012 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова