Ухвала суду № 24950078, 12.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-721/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Старова Н.Р.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Грищенко Т.М., суддів -Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е., при секретарі -Киш С., розглянувши у відкритому судовому засіданні відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу ПрАТ "Білоцерківське птахопідприємство" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Білоцерківське птахопідприємство" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції про оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство „Білоцерківське птахопідприємство" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.03.2009 року № 1147/0000050220, згідно з яким податковим органом позивачеві було нараховано пеню за порушення законодавчо визначених термінів розрахунків в іноземній валюті в сумі 69 084, 00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 р. в задоволенні позову Закритого акціонерного товариства "Білоцерківське птахопідприємство" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції про оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Закрите акціонерне товариство „Білоцерківське птахопідприємство" подало апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися в апеляційну інстанцію, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ЗАТ „Білоцерківське птахопідприємство" має статус юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, зареєстроване 22.09.2000 Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області. Згідно з копією свідоцтва про державну реєстрацію серії та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України проведено реєстрацію зміни найменування юридичної особи позивача на Приватне акціонерне товариство „Білоцерківське птахопідприємство".

Як платник податків позивач перебуває на обліку у Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області з 10.04.1992 року.

У березні 2009 року посадовими особами Білоцерківської ОДПІ проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.06 по 30.09.08 (акт перевірки від 13.03.2009 № 885/23-2-19405691/54).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 1 Закону № 185 під час проведення зовнішньоторговельної операції по Контракту № 77 від 15.05.2007 р. з нерезидентом - індивідуальним підприємцем ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ИИН НОМЕР_1, вал. рах. № НОМЕР_2 в ОАО „Белвнешзкономбанк", 211030, м. Орша, МФО 150801206).

Згідно із п.1 Контракту № 77 ЗАТ "Білоцерківське птахопідприємство" продає, а ПП ОСОБА_3 зобов'язується прийняти та оплатити товар - "віники сорго, зв'язані в жмути, без держаків" - на умовах цього Контракту. Згідно із п.2 Контракту, поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах 0011, г. Барань, Республіка Білорусь. Відповідно до п.З Контракту якість товару повинна відповідати діючим нормам та стандартам, встановленим для даного виду продукції. Згідно з п.4 зазначеного Контракту, загальна вартість контракту складає 1 000 000,00 дол. США. В п.5 Контракту № 77 сторонами визначено порядок розрахунків, згідно з яким оплата проводиться покупцем шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до вантажно-митної декларації № 125010000/7/101966, яка оформлена 06.06.2007 р., позивачем до Республіки Білорусь експортовано віники сорго зв'язані в жмути без держаків, на загальну суму 13 680, 00 дол. США/69 084, 00 грн. Термін надходження валютної виручки відповідно до ст. 1 Закону № 185 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - 04.09.2007 р.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту перевірки, валютна виручка за експортований товар по Контракту № 77 станом на день завершення перевірки (13.03.2009 року) на валютний рахунок ЗАТ "Білоцерківське птахопідприємство" не надійшла. У вантажно-митній декларації контролюючим банком по даній операції є Білоцерківське відділення АБ „Банк регіонального розвитку", від якого не надходило жодних банківських документів, що підтверджують зарахування валютної виручки по Контракту №77 від 15.05.2007 року на валютний рахунок позивача.

Судом встановлено, що ПП ОСОБА_3 уклала із позивачем Контракт № 77 від 15.05.2007 року та отримала віники сорго, зв'язані в жмути, без держаків на суму 13 680, 00 дол. США, а також ПП ОСОБА_3 в односторонньому порядку та у відповідності до п.10.2 Контракту № 77 зазначений контракт було розірвано у зв'язку з неналежною якістю товару, його невідповідністю вимогам ГОСТ 56-31-91 та завищеною ціною товару, про що було повідомлено позивача у спосіб, визначений в Контракті. Товар відповідно до зазначених вище документів 31.07.2007 року ПП ОСОБА_3 було передано уповноваженому представнику позивача.

Крім того, як видно з матеріалів справи ПП ОСОБА_3 зазначала, що жодних коштів на рахунок ЗАТ "Білоцерківське птахопідприємство" чи будь-яких інших отримувачів на виконання умов Контракту № 77 від 15.05.2007 року не перераховувала, а документ під назвою "Контракт о переводе долга" від 15.07.2007 року ніколи не бачила та не підписувала та згоди на його складання не давала. ПП ОСОБА_3 також зазначала, що в документі під назвою "Контракт о переводе долга" від 15.07.2007 року сфальсифіковано її підпис та відтиск печатки і взагалі така форма розрахунків між сторонами, як перевід (переуступка) боргу, в п.5 Контракту № 77 від 15.05.2007 року не передбачено. ПП ОСОБА_3 пояснила, що між нею та позивачем не погоджувалось та не укладалось жодних додаткових угод про зміну умов Контракту № 77 від 15.05.2007 року, крім Додаткової угоди до Контракту № 77 від 15.05.2007 р. від 12.07.2007 року, згідно з якою ПП ОСОБА_3 було повернуто уповноваженому представнику позивача товар за Контрактом.

Суд встановлено, що в копії Контракту № 77 від 15.05.2007 року, доданій позивачем до позовної заяви, та в копії Контракту № 77 від 15.05.2007 року, що була додана до вищевказаного листа Інспекції Міністерства по податках і зборах Республіки Білорусь по м.Орша, наявні очевидні розбіжності стосовно суми Контракту (п.4): в першому документі зазначено 1 000 000,00 дол. США, в другому відповідно - 15 000, 00 дол. США.

Інших документів стосовно виконання Контракту № 77 та документу під назвою "Контракт о переводе долга" від 15.07.2007 року, як-то платіжних доручень на перерахунок коштів, банківських виписок та повідомлень в матеріалах справи не має.

Відповідно до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 136 від 24.03.1999 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 року за № 338/3631 (із змінами та доповненнями) зазначається:

п.2.3 - „банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього";

п.2.5 - ..якщо змінюються умови договору ,що перебуває у банку на контролі, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов'язань за експортною операцією резидента повністю здійснюється шляхом поставки товару, то після отримання банком від резидента копії документа, згідно з яким унесені зміни до цього договору, банк знімає цю експортну операцію з контролю".

п.1.10. Експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахування, якщо:

вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні.

Згідно з листом Національного банку України від 18.04.2008 року № 28-310/1282-5203 „Роз'яснення з питання припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог" зазначено: „Зарахуванню підлягають лише зустрічні вимоги, тобто вимоги, що випливають з кількох різних зобов'язань, сторонами в яких є одні й ті ж самі особи, кожна з яких в одному зобов'язанні виступає кредитором, а у другому-боржником".

Судом встановлено, що при закритті зовнішньоекономічної операції по Контракту №77 від 15.05.2007 р., ЗАТ „Білоцерківське птахопідприємство" та обслуговуючим банком позивача жодна з вищезазначених умов не виконана.

Суд прийшов до правильного висновку, щодо експорту позивачем зазначеного товару на територію Республіки Білорусь та неперерахування контрагентом позивача ПП ОСОБА_3 валютної виручки за цей товар в сумі 13 680, 00 дол. США на валютний рахунок позивача.

Відповідно до ст. 1 Закону № 185 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення - зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до ст. 4 Закону № 185 порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до ст. 6 Закону № 185, якщо перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що позивач не звертався до Національного банку України для отримання індивідуальної ліцензії, а також, що позивач не надав доказів того, що він звертався до суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості за договором.

Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (із змінами та доповненнями) передбачено, що Національний банк України є головним органом валютного контролю. і Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами. Державна податкова служба України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до правильного висновку, що діями позивача було порушено ст. 1 Закону № 185, а тому суд мав підстави для відмови в позові.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ПрАТ "Білоцерківське птахопідприємство" - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Повний текст виготовлено 19.06.2012р.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.