Ухвала суду № 24949792, 07.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4812/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Бєлові С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 р. адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» до державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (надалі за текстом -«ПАТ «Миронівський ЗВКК») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення №0001152353 від 23.09.2011 р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 51 733 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 р. адміністративний позов задоволено.

В апеляційній сказі ДПІ у Миронівському районі Київської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовцями ДПІ у Миронівському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Миронівський ЗВКК»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р.

Результати перевірки оформлено актом № 328/23-011/00951770 від 06.09.2011 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого ПП «СВ-Інтерконтакт»у складі вартості товару.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

На підставі рахунків-фактур № СВ-0000166 від 14.10.2010 р., № СВ-0000209 від 19.10.2010 р., № СВ-0000293 від 28.10.2010 р. та № СВ-0000308 від 01.11.2010 р. позивач отримав від ПП «СВ-Інтерконтакт»соняшник на загальну суму 865 965 грн. 86 коп., в тому числі 144 327 грн. 64 коп. ПДВ.

Оплату за придбаний товар позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, отримав податкові накладні, а сплачений у складі вартості товару ПДВ включив до податкового кредиту.

Разом з тим, згідно акту перевірки від 15.04.2011 р. податкова декларація ПП «СВ-Інтерконтакт»за жовтень 2010 р. визнана недійсною. Розрахунок комунального податку за 4 квартал 2010 р. названим підприємством не надано.

Крім того, контрагент позивача не знаходиться за юридичною адресою.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Миронівському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001152353 від 23.09.2011 р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 51 733 грн.

На момент виникнення спірних правовідносин, питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулювались статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом -«Закон № 168/97-ВР»).

Так, підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом наведених правових норм правильність формування платником ПДВ податкового кредиту вимагає сплати податку у складі вартості товару (послуги) та підтвердження належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про реальність поставки товару ПП «СВ-Інтерконтакт».

Судова колегія знаходить такий висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, журналу зважування вантажів, видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок, накладних на відпуск зерна в переробку.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи відповідача щодо правомірності названого рішення з посиланням на акт перевірки ПП «СВ-Інтерконтакт»обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки той факт, що контрагент позивача не подає звітності та не знаходиться за юридичною адресою не може бути доказом незаконності дій позивача та фіктивності згаданих угод.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 КАС України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.