Рішення № 24945054, 07.06.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2012 р. Справа № 5023/1934/12

вх. № 1934/12

Суддя господарського суду Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Великобурлукський сироробний завод", смт. В-Бурлук

про стягнення 20943,72 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Продсервіс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Великобурлукський сироробний завод" (надалі –Відповідач) суми заборогованості у розмірі 20943,72 гривень, у тому числі, 20866,93 гривень суми основного боргу, 76,79 гривень суми 3 % річних. Заявлену вимогу обгрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов бездоговірної поставки, узгодженою між сторонами. Окрім цього, Позивач просив суд стягнути з Відповідача суму судового збору у розмірі 1609,50 гривень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 травня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 травня 2012 року.

17 травня 2012 року Позивач надав через канцелярію суду заяву (вх. № 1741) про зменшення позовних вимог, в якій підтвердив сплату суми основного боргу у розмірі 20866,93 гривень Відповідачем, що підтверджується банківською випискою по рахунку від 03 травня 2012 року, просив суд стягнути з останнього суму 3 % річних у розмірі 76,79 гривень та судовий збір у розмірі 1609,50 гривень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 травня 2012 року було відкладено розгляд справи на 07 червня 2012 року.

Позивач у судове засідання свого представника не направив, витребувані судом документи не надав. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 15 травня 2012 року та поштовим повідомленням від 05 червня 2012 року.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 11 травня 2012 року та поштовим повідомленням від 28 травня 2012 року.

Враховуючи неявку сторін суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продсервіс» (надалі Позивач) та Публічним акціонерним товариством «Великобурлуцький сироробний завод» (надалі Відповідач) було досягнуто домовленості щодо поставки товару, а саме, культури DІ-РКОХ (надалі Товар). Сторони письмового договору не укладали, строку оплати не встановлювали.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач поставив товар належної якості, відповідно до усної домовленості сторін, на загальну суму 20 866, 93 гривень. Даний факт підтверджується наявними у справі доказами, а саме, видатковою накладною № ПС-0000568 від 11 травня 2011 року на поставку культури DІ- РКОХ, довіреністю на отримання товару № 719 від 10 травня 2011 року, рахунком № ПС-000563 від 10 траня 2011 року та податковою накладною № 50 від 11 травня 2011 року.

Відповідач, в свою чергу, зобовязання по сплаті отриманого товару не виконав у повному обсязі та у строк, передбачений чиним законодавством.

До того ж Позивач звернувся до Відповідача з вимогою № 6 від 25 січня 2012 року про сплату суми заборгованості щодо отриманого товару, яка була вручена Відповідачу 02 лютого 2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням (аркуш справи № 13). Проте, Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, заборгованість не погасив. Також Відповідачем не були й підписані акти звірки між сторонами, направлені йому Позивачем.

Проте, 17 травня 2012 року в процесі розгляду справи Відповідач здійснив повну оплату за отриманий товар у розмірі 20866,93 гривень, що підтверджується банківською випискою по рахунку від 03 травня 2012 року, наявній у матеріалах справи.

Відповідно ч.1 ст.43 Господарськоuj процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач жодного доказу в заперечення заявлених вимог Позивача до суду не надав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

До того ж ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, докази надані Позивачем в обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку, що основна заборгованість Відповідача перед Позивачем, відповідно до усної домовленості сторін, на сьогоднішній день погашена, а тому суд, в частині стягнення з Відповідача суми основної заборгованості у розмірі 20866,93 гривень припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, а саме, за відсутністю предмета спору.

Щодо стягнення з Відповідача суми 3% річних у розмірі 76,79 гривень, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд, перевіривши період нарахування Позивачем суми 3% річних, перевіривши розрахунок в частині стягнення суми 3% річних, відповідно до чинного законодавства, дійшов висновку про задоволення даної вимоги Позивача у розмірі 76,79 гривень.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши винну сторону, суд керується ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.191, 193 Господарського суду України, ст.ст. 1, 12, 33, 43, 44, 49, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод" (62600, Харківська область, Велико- Бурлицький р-он, смт Великий Бурлук, вул. Терешкової, 2, код ЄДРПОУ 05507436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс" (04080, м. Київ, вул. Верховинна, 6-А, р/р №26002301250766 у філії «Центральне відділення ПАТ Промінвестбанк по м. Києву та Київській обл., МФО 322250, код ЄДРПОУ 24934992) суму 3% річних у розмірі 76,79 гривень та судовий збір у розмірі 1609,50 гривень.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 20866,93 гривень провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 12 червня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа № 5023/1934/12