Ухвала суду № 24944896, 25.06.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______У Х В А Л А

25.06.12 Справа № 10/118/2011.

За позовом Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк", м. Луганськ

до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ

про звернення стягнення на майно на суму 3580923 грн. 37 коп.

Суддя Мінська Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 7 від 27.04.2011;

від відповідача (заявника) - ОСОБА_2, довіреність № 03/5-562 від 30.12.2011.

від ДВС ГУЮ у Луганській обл. - ОСОБА_3, заступник начальника відділу примусового виконання рішень УДВС, довіреність № б/н від 03.01.2012.

Суть спору: заявлено вимоги (з урахуванням уточнення від 12.08.2011) звернути стягнення на майно відповідача - ДП "Луганськвугілля", що передане в заставу відповідно до договору застави від 13.01.2005, а саме: вугільний концентрат, марки ГСШ 0-13 в кількості 23168т та вугільний концентрат марки Тк 0-100 в кількості 10950т, що знаходяться за адресами:

- шахтоуправління "Луганське" - м. Луганськ, сел. Ювілейний,

- ш. Лутугінська -Луганська область м. Лутугіно,

- ш. ХІХ з'їзду КПРС - Луганська область, Лутугінський район, с. Біле -1,

- ш. Вергільовська -Луганська область, м. Брянка, смт. Вергулівка, вул. Центральна, 1б, на суму 3 580 923 грн. 37 коп., з яких заборгованості за кредитом 2 286 893 грн. 16 коп., заборгованості по відсоткам 1 158 425 грн. 86 коп., пеня за прострочений кредит - 58274 грн. 61 коп., пеня за прострочені відсотки - 77329 грн. 74 коп.

Суд встановив: Рішенням господарського суду Луганської області від 03.10.2011 № 10/118/2011 позов задоволено повністю. Звернуто на користь Позивача - Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк", м. Луганськ, вул. В.В.Шевченка, 18-А, код 24191588 стягнення на майно Відповідача - Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-В, код 32473323, що передане в заставу відповідно до договору застави від 13.01.2005, а саме: вугільний концентрат, марки ГСШ 0-13 в кількості 23168т та вугільний концентрат марки Тк 0-100 в кількості 10950т, що знаходяться за адресами:

- шахтоуправління "Луганське" - м. Луганськ, сел. Ювілейний,

- ш. Лутугінська -Луганська область м. Лутугіно,

- ш. ХІХ з'їзду КПРС - Луганська область, Лутугінський район, с. Біле -1,

- ш. Вергільовська -Луганська область, м. Брянка, смт. Вергулівка, вул. Центральна, 1б, на суму в розмірі 3 580 923 грн. 37 коп., з яких заборгованості за кредитом - 2 286 893 грн. 16 коп., заборгованості по відсоткам 1 158 425 грн. 86 коп., пеня за прострочений кредит - 58274 грн. 61 коп., пеня за прострочені відсотки - 77329 грн. 74 коп.

18.10.2011 видано наказ господарського суду Луганської області на примусове виконання рішення господарського суду Луганської області від 03.10.2011 № 10/118/2011 про звернення стягнення на майно.

08.02.2012 заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Луганській області (надалі - ДВС) відкрито виконавче провадження ВП № 31124360 за наказом № 10/118/2011 від 18.10.2011.

Державне підприємство "Луганськвугілля" звернулось до ДВС із заявою (вих. № 09/8-189 від 05.04.2012, якою просило винести постанову про зупинення виконавчого провадження за наказом № 10/118/2011 від 18.10.2011.

ДВС листом № 2067/01.4-33/5 від 23.04.2012 повідомив, що підстави для зупинення вищевказаного виконавчого провадження відсутні.

Відповідач у справі -Державне підприємство "Луганськвугілля" звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою від 24.05.2012 № 03/8-305 на дії державного виконавця, з вимогою зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області зупинити виконавче провадження ВП № 31124360.

Вимоги скарги обґрунтовуються наступним: Державне підприємство «Луганськвугілля» є підприємством паливно -енергетичного комплексу та приймає участь у процедурі погашення заборгованості у порядку, передбаченому Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу». Тому відповідно до ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 6 п. 3.7. ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно -енергетичного комплексу»виконавче провадження ВП № 31124360 за наказом № 10/118/2011 від 18.10.2011 підлягає зупиненню.

Згідно виписки ДП «Енергоринок» № 590/606 від 22.09.2011 з реєстру підприємств паливно -енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно -енергетичного комплексу»Відповідача станом на 22.09.2011 внесено до даного реєстру. Виписка дійсна протягом місяця з дати видання.

Позивач поясненнями на скаргу від 13.06.2012 заперечує проти вимог викладених у скарзі та просить відмовити у її задоволенні за відсутності правових підстав. Так, Позивач зазначає, абз. 6 п. 3.7. ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно -енергетичного комплексу» чітко вказує, що підлягають зупиненню виконавчі провадження про стягнення заборгованості, а згідно рішення господарського суду Луганської області від 03.10.2011 № 10/118/2011 звернуто стягнення на майно Відповідача, що було передано в заставу, тобто предметом позову було не стягнення заборгованості, а звернення стягнення на визначене майно. Також Позивач, вважає, п. 1.4. ст. 1 вказаного Закону наведено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону.

Аналогічні доводи викладені в запереченнях № 3083/04.4-33/5 від 25.06.2012 і відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Луганській області.

Суд вважає доводи скарги необґрунтованими з огляду на таке:

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі:

внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Згідно ч. 3 ст. 37 цього Закону виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 15 частини першої цієї статті, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.

Але дану норму необхідно розглядати в системному зв'язку з Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" в зв'язку з прийняттям якого і були внесені зміни до Закону України «Про виконавче провадження», відтак в приписах п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" йдеться про зупинення виконавчих проваджень саме про стягнення заборгованості.

В преамбулі Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно -енергетичного комплексу»від 23.06.2005. № 2711-4 (надалі -Закон 2711) зазначено, ще цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Згідно ст. 2 Закону 2711 дія цього Закону поширюється на підприємства паливно- енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

П. 1.4. ст. 1 Закону 2711 наводить поняття заборгованості в розумінні цього Закону -це підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію".

Отже, поняття заборгованості в розумінні п. 1.4. цього Закону наводиться для цілей погашення такої заборгованості, в порядку, встановленому цим Законом. Цей Закон встановлює спеціальну процедуру погашення такої заборгованості (різні види взаємозаліків, врегульованих цим Законом).

П. 3.7. Закону 2711 як один із заходів, спрямованих на забезпечення сталого

функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, передбачено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Як зазначено вище, рішенням господарського суду Луганської області від 03.10.2011 № 10/118/2011 позов задоволено повністю. Звернуто на користь Позивача - Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк", м. Луганськ, вул. В.В.Шевченка, 18-А, код 24191588 стягнення на майно Відповідача - Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-В, код 32473323, що передане в заставу відповідно до договору застави від 13.01.2005, а саме: вугільний концентрат, марки ГСШ 0-13 в кількості 23168т та вугільний концентрат марки Тк 0-100 в кількості 10950т, що знаходяться за адресами:

- шахтоуправління "Луганське" - м. Луганськ, сел. Ювілейний,

- ш. Лутугінська -Луганська область м. Лутугіно,

- ш. ХІХ з'їзду КПРС - Луганська область, Лутугінський район, с. Біле -1,

- ш. Вергільовська -Луганська область, м. Брянка, смт. Вергулівка, вул. Центральна, 1б, на суму в розмірі 3 580 923 грн. 37 коп., з яких заборгованості за кредитом - 2 286 893 грн. 16 коп., заборгованості по відсоткам 1 158 425 грн. 86 коп., пеня за прострочений кредит - 58274 грн. 61 коп., пеня за прострочені відсотки - 77329 грн. 74 коп.

Виконання рішення суду про звернення стягнення на майно, що є предметом застави, і виконання рішення про стягнення заборгованості, принципово відрізняється за процедурами виконання. Так, при виконання рішення про стягнення заборгованості стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника (ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»).

Особливості звернення стягнення на заставлене майно встановлені ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження»)

Звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону.

Отже, при зверненні стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувача-заставодержателя не використовуються будь-які інші джерела, ніж реалізація заставленого майна. Враховуючи викладене, виконання рішення суду про звернення стягнення на майно, що є предметом застави, не впливає на інші розрахунки та погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно -енергетичного комплексу», відтак Відповідач не довів наявність підстав для зупинення виконавчого провадження за наказом № 10/118/2011 від 18.10.2011.

Також, судом враховується, що ДВС листом № 2067/01.4-33/5 від 23.04.2012 повідомив Відповідача, що підстави для зупинення вищевказаного виконавчого провадження відсутні, лист отримано 23.04.2012, а із скаргою Відповідач звернувся лише 24.05.2012, тобто без дотримання 10- денного строку, встановленого ст. 121-2 ГПК України.

Враховуючи викладене відсутні підстави для задоволення вимог скарги Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

у х в а л и в:

Скаргу Державного підприємства "Луганськвугілля" від 24.05.2012 № 03/8-305 з вимогою зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області зупинити виконавче провадження ВП № 31124360 залишити без задоволення.

Суддя Т.М.Мінська