Постанова № 24940128, 13.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 р. Справа № 2а-7727/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання - Дерев'янко А.О.,

представника позивача - Кісіль В.А.,

представника відповідача - Таран М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2011р. по справі № 2а-7727/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа - Маркет"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування наказу, визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

22 06 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Основа-Маркет" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило скасувати наказ ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 16.03.2011 за № 322 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Основа-Маркет"; визнати незаконними дії відповідача щодо проведення перевірки ТОВ "Основа-Маркет" відповідно до наказу № 322 від 16.03.2011р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що рішення суб'єкта владних повноважень про призначення спірної перевірки суперечить положенням Податкового кодексу України. Спірна перевірка проведена податковим органом без вивчення відомостей первинних документів платника податків, висновки суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів, укладених ТОВ "Основа-Маркет" є помилковими по суті, та зроблені з перевищенням повноважень податкових органів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа - Маркет" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про скасування наказу та визнання дій неправомірними - задоволено в повному обсязі.

Скасовано наказ Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова № 322 від 16.03.2011р. "Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа - Маркет".

Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа - Маркет" згідно наказу ДПІ у Ленінському районі міста Харкова № 322 від 16.03.2011р.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2012 року допущено заміну відповідача на його правонаступника - Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Основа -Маркет" ( код ЄДРПОУ 35352849) зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 06.11.2007 року за № 14801020000038341, перебуває на обліку в Західній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, яка є правонаступником ДПІ у Ленінському м. Харкова.

У періоді, який перевірявся, ТОВ « Основа -Маркет" було платником податку на додану вартість.

11.03.2011 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова на адресу ТОВ "Основа-Маркет" направлено лист за вих. №1372/10/15-409 з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо здійснених господарських операцій між ТОВ "Основа-Маркет" та покупцями і постачальниками у грудні 2010 року, січні 2011 року. Зазначений лист ТОВ "Основа-Маркет" отримало 14.03.2011 року.

ТОВ «Основа-Маркет» 16.03.2011 року за вих. №10 надано до ДПІ в Ленінському районі м. Харкова копії документів, а саме: податкових накладних, видаткових накладних, договору, платіжних доручень, банківських виписок.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова 16.03.2011 року прийнято наказ №322 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Основа-Маркет" (код ЄДРПОУ 353528498) з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р. та в частині правомірності формування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р. (а.с. 7)

Матеріалами справи підтверджується, що копію наказу та повідомлення про проведення перевірки відповідачем направлено на адресу ТОВ "Основа -Маркет" рекомендованим листом, які отримані ТОВ "Основа Маркет" 23.03.2011 року.

28.03.2011 року на підставі наказу №322 від 16.03.2011 року та згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України фахівцем Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Основа-Маркет" (код за ЄДРПОУ 35352849) в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р. та в частині правомірності формування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р., за результатами якої складено акт № 460/15-214/35352849 від 29.03.2011 року. (а.с. 8 - 16 )

Згідно висновків акту перевірки встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності та неможливість фактичного здійснення ТОВ «Основа-Маркет» господарських операцій, порушення ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, у зв'язку з чим правочини, укладені від імені ТОВ «Основа-Маркет», не спричиняють реального настання правових наслідків, а, отже, є нікчемними.

Позивачем на акт перевірки до ДПА в Харківській області 18.04.2011 року за вих. №18 подані заперечення, за результатами розгляду яких висновок акту перевірки залишено без змін.

Не погодившись з наказом про проведення перевірки та діями відповідача щодо проведення перевірки, для захисту своїх прав позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача правомірні та такі, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.

Перевіривши рішення суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом .

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до якої такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених у цій статті обставин.

Особливості проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок встановлені ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79); документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79).

З положень наведеної статті Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, що передбачені ст.78 даного Кодексу.

Підставою для призначення спірної перевірки відповідач зазначив ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України.

Згідно запиту податкового органу від 11.03.2011 року позивачу було запропоновано надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо здійснених господарських операцій між ТОВ "Основа-Маркет" та покупцями і постачальниками у грудні 2010 року, січні 2011 року. Зазначений лист ТОВ "Основа-Маркет" отримало 14.03.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано до суду беззаперечних доказів направлення на адресу відповідача письмових пояснень , а також усіх первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ "Основа-Маркет" та покупцями і постачальниками у грудні 2010 року, січні 2011 року.

Оцінивши докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах наказ №322 від 16.03.2011 року про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки суб'єктом владних повноважень прийнято за наявності передбачених чинним законодавством підстав для проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п.78.5 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 цього ж Кодексу однією з обов'язкових умов проведення посадовими особами органу державної податкової служби документальної позапланової невиїзної перевірки є, зокрема, надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Наказом Державної податкової адміністрації від 14.04.2011р. № 213 затвердженні Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 N 355.

Відповідно до п.2.3 вказаних Методичних рекомендацій при організації документальних планових та позапланових невиїзних перевірок необхідно враховувати особливості проведення, визначені статтею 79 розділу II Кодексу.

Так, документальна планова та позапланова невиїзна перевірка здійснюється на підставі наказу про проведення перевірки, оформленого з дотриманням вимог, передбачених розділом I цих Методичних рекомендацій, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 розділу II Кодексу.

Згідно п.2.4. вказаних Методичних рекомендацій підрозділи органу ДПС, які очолюють здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, забезпечують надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення (посадовій особі або законному (уповноваженому) представнику) під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за формою згідно з додатком 9 до Методичних рекомендацій .

Зазначене повідомлення підписується керівником (або заступником керівника) органу ДПС, завіряється гербовою печаткою цього органу та реєструється у єдиному Журналі реєстрації повідомлень про проведення перевірок платників податків у порядку, визначеному пунктом 2.1 цього розділу.

Правила листування з платником податків врегульовані ст.42 Податкового кодексу України, відповідно до п.42.2 якої документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначені обставини, за наявності яких проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

Так, відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань станом на момент виникнення спірних правовідносин визначений Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України.

На час складання відповідачем у спірних правовідносинах акту перевірки податкові органи не були наділені законодавцем ані повноваженням на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, ані повноваженнями на оцінку відповідності будь якого правочину вимогам ст.ст.202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011 р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Таким чином, до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Акт перевірки від 29.03.2011 року № 460/15-214/35352849 не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України як ознаки нікчемного правочину.

Колегія суддів зазначає, що спірна перевірка була проведена виключно на підставі даних, зазначених у інформаційних базах та в документах обов'язкової податкової звітності. При цьому, відомості первинних документів, які відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а також дані розрахункових документів, котрі згідно з Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" опосередковують рух коштів у безготівковій формі, податковим органом в ході проведення спірної документальної невиїзної перевірки не досліджувались. Відповідач без дослідження жодних первинних документів, в тому числі і про рух коштів у безготівковій формі, зробив висновок про відсутність в діяльності платника податків об'єктів оподаткування податком на додану вартість, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Таким чином, відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача без належного дослідження документів позивача, та відповідно, складення акту цієї перевірки.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилом ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова (правонаступником якої є Західна міжрайонна державна податкова інспекція м.Харкова Харківської області державної податкової служби) щодо проведення 29.03.2011 року позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа - Маркет".

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обгрунтованим.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції в частині скасування наказу №322 від 16.03.2011 року прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.

В іншій частині постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2011р. по справі № 2а-7727/11/2070 скасувати в частині щодо скасування наказу Державної податкової інспекції у Ленінському м. Харкова №322 від 16.03 2011 року.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні зазначених позовних вимог.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст постанови виготовлений 18.06.2012 р.