Ухвала суду № 24940102, 06.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 р.Справа № 2а-16636/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання - Дерев'янко А.О.,

представників позивача - Кірсанова Д.Н., Корнієвського О.В.,

представника відповідача - Лукашина І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2012р. по справі № 2а-16636/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віолент-Інвест"

до Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

09.02.2011 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Віолент - інвест" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.11.2011 року № 0003671501 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 117 253,0 грн. у повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Віолент-інвест" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 25.11.2011 року № 0003671501 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 117253,00 грн. у повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники апелянта -відповідача по справі - вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача -без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю -доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідачем 09,11.2011 року проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на прибуток, поданої позивачем за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складений акт перевірки від 09.11.2011 року №5243/1501/33477863 (а.с. 10-11).

В акті перевірки зазначено, що позивачем у податковій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 117 253,00 грн., оскільки при обчисленні об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року неправомірно включено витрати 1 кварталу 2011 року, чим порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу, у зв'язку з чим позивачу на підставі встановлених у акті перевірки порушень зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 117 253, 00 грн.

На підставі акту перевірки від 09.11.2011 року №5243/1501/33477863 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.11.2011 року № 0003671501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 117 253, 0 грн. по декларації на прибуток за 2 квартал 2011 року (а.с.8-9).

Не погодившись з податковим повідомленням -рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, декларуючи суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, дотримався вимог п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, обставини, які наведені у акті перевірки від 09.11.2011 року №5243/1501/33477863 неправомірно кваліфіковані відповідачем як порушення п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Приписами статті 6 вказаного Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкту оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового періоду.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкту оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Починаючи з 2 кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Пунктом 150.1 статті 150 Кодексу визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу встановлено порядок застосування у 2011 році п.150.1 ст.150 Кодексу, зокрема: "Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення".

Колегія суддів вважає хибними доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про те, що до складу витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Текстуальний аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у першому кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат другого кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат другого кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить. В даному випадку відповідачем безпідставно та необґрунтовано, а тому неправомірно, встановлені правила поведінки платника податків, які є значно ширші за змістом, ніж ті, що прямо визначені в правових нормах, які врегульовують спірні правовідносини.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що позивач правомірно здійснив розрахунок об'єкта оподаткування ІІ кварталу 2011 року з урахуванням розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, що сформувалось за рахунок витрат минулих періодів.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств "валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також, згідно п.5.2 ст.5 вказаного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що платник податку має право включити до складу валових витрат поточного податкового періоду витрати, не враховані у минулих (попередніх) періодів, у зв'язку з самостійно виявленими помилками за результатами попередніх податкових періодів.

Так, по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у рядок 05.2 декларації позивачем були задекларовані витрати минулих періодів, не враховані у минулих (попередніх) періодах, наслідком декларування яких є виникнення у позивача від'ємного значення з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року (рядок 11 декларації за 1 квартал 2011), і керуючись пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу значення рядку 11 декларації за 1 квартал 2011 року (від'ємне значення з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року) Позивач переніс до складу валових витрат по декларації за 2 квартал 2011 року та у сумі 173 681, 0 грн. включив до рядку 06.6 "від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року).

В подальшому декларування позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року слугувало виникненню у Позивача від'ємного значення з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року (рядок 07 декларації за 2 квартал 2011 року).

Факт правомірності формування валових витрат 1 кварталу 2011 року та від'ємного значення з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року відповідачем не заперечується. А тому позивач, декларуючи суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, дотримався вимог п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, обставини, які наведені у акті перевірки від 09.11.2011 року №5243/1501/33477863 неправомірно кваліфіковані Відповідачем як порушення п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство ґрунтується на принципах, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Щодо доводів апелянта, що до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року підлягає включенню лише від'ємне значення, створене в першому кварталі 2011 року, колегія суддів зазначає, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011р., а отже, такі збитки повинні враховуватися у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строк.

Таким чином, зменшення відповідачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 117253,00 грн. по декларації на прибуток за 2 квартал 2011 року є неправомірним.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2012р. по справі № 2а-16636/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 11.06.2012 р.