Постанова № 24939891, 12.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 р. Справа № 2а-1670/654/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу дочірнього підприємство «Гріфон»товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року по справі за позовом дочірнього підприємство «Гріфон»товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» до Управління Пенсійного фонду України Київського району міста Полтави про стягнення помилково сплачених страхових внесків, -

В с т а н о в и в:

У лютому 2012 року позивач дочірнє підприємство «Гріфон»товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс»(далі -ДП «Гріфон»ТОВ «Компанія «Приват-Плюс») звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави (далі -УПФУ) помилково (надміру) сплачених страхових внесків на загальну суму 55.603,83 грн., як переплату по сплаті підприємством 33,2% відрахувань на фонд оплати праці за найманих працівників, що виникла за період 2009-2010 років.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року в задоволенні позовних вимог підприємству відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ДП «Гріфон»ТОВ «Компанія «Приват-Плюс», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення з прийняттям нового про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спрощена система оподаткування впроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 року № 727/98 (далі -Указ № 727, в редакції, що була чинною на час сплати підприємством єдиного податку).

Пунктами 2 і 3 Указу № 727 передбачено зарахування частки сплаченого єдиного податку у розмірі 42 % до Пенсійного фонду.

Можливість повернення страхувальникам надміру чи помилково сплачених страхувальником страхових внесків та можливість заліку (за згодою страхувальника) частки сплаченого єдиного податку в рахунок внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування закріплено положеннями п. 11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1 (в редакції, що була чинною на час надходження коштів до пенсійного органу).

Зарахування здійснюється на підставі платіжного документа, який підтверджує сплату єдиного або фіксованого податку (завірені органом Пенсійного фонду копії платіжного доручення, квитанції (другий примірник прибуткового документа) або іншого документа, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі), поданого платником одночасно з поданням до органів Пенсійного фонду щомісячного розрахунку суми страхових внесків, та даних органів Державного казначейства України або інших фінансових органів про перерахування до бюджету Пенсійного фонду частини сум єдиного та фіксованого податків.

Якщо частина єдиного чи фіксованого податку, що спрямована до бюджету Пенсійного фонду за звітний місяць, перевищує суму нарахованих до сплати страхових внесків за відповідний звітний місяць, зазначена сума зараховується в рахунок сплати страхових внесків наступних звітних місяців

Судом встановлено, що у 2009 році позивач був платником єдиного податку. З липня 2009 року по вересень 2009 року підприємством було нараховано страхових внесків (33,2%) -89.802 грн., надійшло до органу Пенсійного фонду -145.406 грн., з яких 55.603,80 грн. частина єдиного податку (42%) спрямована до бюджету Пенсійного фонду.

10.10.2011 року ДП «Гріфон»ТОВ «Компанія «Приват-Плюс»звернулось до УПФУ з заявою про повернення надлишково перерахованих коштів у сумі 55.603,80 грн.

Листом за № 8780/03-13 від 14.11.2011 року УПФУ повідомило підприємство про відсутність помилково чи надміру сплачених сум та про відсутність підстав для повернення коштів підприємству.

Не погоджуючись з висновком суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог ДП «Гріфон»ТОВ «Компанія «Приват-Плюс», колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 7.2 розділу VII «Облік повернення помилково сплачених сум»Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2 суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Розділ 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджений постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, виключено згідно з постановою правління

Пенсійного фонду України від 22.10.2010 р. N 25-1 (набрала законної сили 01.01.2011 року).

Заперечуючи проти позовних вимог УПФУ посилається на те, що 42% є часткою сплати єдиного податку і регулюється нормами податкового законодавства, тому грошові кошти єдиного податку не можуть бути повернуті ДП «Гріфон»ТОВ «Компанія «Приват-Плюс».

Відповідно до ст. 5 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон України N 1058-IV, в редакції чинній на час сплати підприємством єдиного податку) він регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи такого страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Пунктом 1 ст. 11 Закону України N 1058-IV установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності й інших осіб, включаючи юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 ст. 14 Закону України N 1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до ч. 1 ст. 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 я. 2 ст. 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону України N 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування і сплати таких внесків або звільнення від їх сплати.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входили до системи оподаткування, на них не поширювалося податкове законодавство.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 202 КАС України визначено, що підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів задовольняє позовні вимоги ДП «Гріфон»ТОВ «Компанія «Приват-Плюс»та стягує з УПФУ на користь позивача надміру сплачені в липні, серпні, вересні 2009 року страхові внески у загальній сумі 55.603,83 грн.

Факт надходження зазначених коштів відповідачем не заперечується (а.с. 6). Даних, які б свідчили про те, що ці кошти зараховані в рахунок майбутніх платежів чи в рахунок погашення заборгованості, що рахується за підприємством, судам першої та апеляційної інстанцій відповідачем не надано.

Враховуючи, що апеляційним судом задоволено позов, виходячи з положень ч.ч. 1,6 ст. 94 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне змінити розподіл судових витрат, шляхом присудження здійснені позивачем судові витрати з Державного бюджету України.

Частиною 4 ст. 196 КАС України визначено, що неприбуття у судове засідання сторін, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 195, 197, 199 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємство «Гріфон»товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс»- задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог дочірнього підприємство «Гріфон»товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс», - стягнення з Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави на користь дочірнього підприємство «Гріфон» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс»(ЄДРПОУ 36514860) надміру сплачених страхових внесків у сумі 55.603,83 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства «Гріфон»товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс»судові витрати у розмірі 834 грн. 06 коп.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) Н.С. Водолажська

З оригіналом згідно Мельнікова Л.В.