Ухвала суду № 24939167, 28.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2012 р.Справа № 2а-7372/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Деревянко А.О.

представника позивача Кокорева Є.О.

представника відповідача Піскун Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Малті", Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2012р. по справі № 2а-7372/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малті"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Малті», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому, з урахуванням уточнень, просив скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002562305 від 06.06.2011 р. в частині донарахування податку на прибуток в сумі 400270,04 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 100067,51 грн.; скасувати податкове повідомлення -рішення № 0002572305 від 06.06.2011 р. в частині нарахування ПДВ в сумі 900860,27 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 225215,07 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Малті»задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 06.06.2011р. №0002572305 в частині донарахування ТОВ "Малті" податку на додану вартість в сумі 681296,70 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170324,18 грн. В іншій частині податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 06.06.2011р. №0002572305 залишено без змін.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, частково не погодившись із судовим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2012 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0001242305 від 31.03.2011 щодо донарахування податку на прибуток в сумі 390384,14 грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 97596,03, а також скасувати податкове повідомлення-рішення №0001252305 від 31.03.2011 в частині нарахування ПДВ в сумі 743294,27 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 98265,64 грн.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття постанови в оскаржуваній частині при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення в цій частині справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач, частково не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2012 р. в частині задоволення адміністративного позову та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити позивачу в повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття постанови в оскаржуваній частині з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу ТОВ "Малті", просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі. Апеляційну скаргу відповідача просив залишити без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу податкового органу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі. Апеляційну скаргу позивача просив залишити без задоволення з посиланням на необґрунтованість її доводів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Малті" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р.

За результатами перевірки 21.03.2011р. складено акт №734/2305/30291478 ( т.1, а.с.74-136), згідно висновків якого перевіркою встановлено наступні порушення:

- пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1,пп.5.2.1,пп.5.2.5, пп.5.2.7 п.5.2 пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.7.1 п.5.7, п.5.9, п.5.10 ст.5, пп.7.3.5 п.7.3 ст.7, пп.11.2.1 п.11.2 пп.11.3.1 п..11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 536863 грн., у тому числі: 3-й квартал 2009 р. заниження на суму 7573 грн.; 4-й квартал 2009 р. завищення на 2633 грн.; 1-й квартал 2010 р. заниження на 9344 грн.; 2-й квартал 2010 р. завищення на 11326 грн.; 3-й квартал 2010 р. заниження на 533905 грн.;

- п.4.1,п.4.5 ст.4, пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, на загальну суму 1093526 грн., у тому числі: липень 2009 р. заниження на 77686 грн., серпень 2009 р. заниження на 38983 грн., вересень 2009 р. заниження на 47814 грн., жовтень 2009 р. заниження на 57230 грн., листопад 2009 р. заниження на 33230 грн., грудень 2009 р. заниження на 72013 грн., січень 2010 р. заниження на 23267 грн., лютий 2010 р. заниження на 50647 грн., березень 2010 р. заниження на 125651 грн., квітень 2010 р. заниження на 96213 грн., травень 2010 р. заниження на 69461 грн., червень 2010 р. заниження на 99714 грн., липень 2010 р. заниження на 69345 грн., серпень 2010 р. заниження на 110079 грн., вересень 2010 р. заниження на 122193 грн.;

- ст.5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів"(із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено несвоєчасну сплату до бюджету сум податку з власників транспортних засобів, самохідних машин та механізмів, а саме: по строку 14.10.2010 р. податок сплачено 10.11.2010 р., заборгованість становить 199,50 грн., затримка 27 днів; по строку 14.01.2011 податок сплачено 17.01.2011 р., заборгованість становить 193,33 грн., затримка 3 дні;

- ст.2, ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"(зі змінами та доповненнями), а саме: здійснення торгової діяльності на складі -магазині за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул.. Юннатів, 10 за період з 24.09.2009 р. по 13.07.2010 р.; на складі -магазині за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 1-Д за період з 25.09.2009 р. по 08.08.2010 р., без придбання патентів на право роздрібної торгівлі.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова 31.03.2011 року, за порушення п.4.1,п.4.5 ст.4, пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001252305, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 1913670,50 грн., з яких 1093526 грн. - за основним платежем та 820144,50 грн. -штрафні (фінансові) санкції; 31.03.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001242305, відповідно до якого позивачу, за порушення пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1,пп.5.2.1,пп.5.2.5, пп.5.2.7 п.5.2 пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.7.1 п.5.7, п.5.9, п.5.10 ст.5, пп.7.3.5 п.7.3 ст.7, пп.11.2.1 п.11.2 пп.11.3.1 п..11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 939510,25 грн., з яких 536863 грн. - за основним платежем та 402647,25 грн. -штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.7-8).

Позивач, не погодившись із прийнятими податковим повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку.

Під час розгляду скарги ТОВ "Малті" податковими органами рішенням від 30.05.2011 року № 9600/7/25-103 встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова при застосуванні штрафних (фінансових ) санкції до ТОВ "Малті" з податку на прибуток та податку на додану вартість безпідставно визначено суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі 75% суми нарахованого грошового зобов'язання, внаслідок чого зайво застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у розмірі 268431,50 грн. та з податку на додану вартість 546763,00 грн.

ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова 06.06.2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002572305, відповідно до якого, за порушення п.4.1,п.4.5 ст.4, пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 1366907,50 грн., з яких: 1093526,00 грн. - за основним платежем та 273381,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції; податкове повідомлення-рішення № 0002562305 від 06.06.2011 року, відповідно до якого, за порушення пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1,пп.5.2.1,пп.5.2.5, пп.5.2.7 п.5.2 пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.7.1 п.5.7, п.5.9, п.5.10 ст.5, пп.7.3.5 п.7.3 ст.7, пп.11.2.1 п.11.2 пп.11.3.1 п..11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 761708,75 грн., з яких: 536863 грн. - за основним платежем та 134215,75 грн. -штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.65-66).

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням -рішенням № 0002562305 від 06.06.2011 р. в частині донарахування податку на прибуток в сумі 400270,04 грн. та 100067,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також з повідомленням - рішенням № 0002572305 від 06.06.2011р. в частині нарахування ПДВ в сумі 900860,27 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 225215,07 грн., звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вважав підтвердженими висновки акту перевірки в частині донарахування позивачу податку на прибуток за 9 місяців 2010 р. в сумі 456346 грн., оскільки позивач не складав відомості про валові доходи і не має можливості обґрунтовано оспорювати вказані донарахування. Крім того, під час проведення перевірки ТОВ "Малті" не надано розшифровку складу доходів по рядку 01.1 "доходи від продажу товарів (робіт, послуг) " декларацій з прибутку підприємств ні в електронному вигляді, ні на паперових носіях, тому відповідачем були вивчені та узагальнені журнали - ордери бухгалтерського обліку, на підставі яких і зроблено висновок про заниження валових доходів та донарахування позивачу податку за 2009 рік в сумі 217481 грн., що на думку суду першої інстанції є правомірним. Суд першої інстанції також дійшов висновку про правомірність висновків акту перевірки щодо заниження валових доходів по рядку 01.2 "Приріст балансової вартості" в сумі 874269 грн., вважаючи, що позивачем, в порушення п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", невірно визначено суму приросту балансової вартості запасів.

Судове рішення мотивовано і тим, що позивачем на час проведення перевірки не надано розшифровку складу інших доходів по рядку 01.6 "інші доходи" декларацій з прибутку підприємств ні в електронному вигляді, ні на паперових носіях, у зв'язку з чим відповідачем для визначення цього показника були взяті дані бухгалтерського обліку за відповідними регістрами, угодами, первинними банківськими та касовими документами, на підставі яких складено Додаток №3 до Довідки про загальну інформацію щодо ТОВ "Малті" та його діяльність. Суд дійшов висновку, що на підставі наданих документів відповідач правомірно вважав завищеними задекларовані підприємством ТОВ "Малті" показники у рядку 01.6 декларації "Інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5" на загальну суму 193812 грн.

Враховуючи ненадання ТОВ "Малті" оригіналів накладних на підтвердження валових витрат на момент перевірки, а також приписи пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", суд вважав правомірними висновки відповідача щодо встановлення завищення задекларованих ТОВ "Малті" показників у рядку 04.1 декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" на загальну суму 515155 грн.

Крім того, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні цієї частини позовних вимог, посилався на те, що позивачем не надано доказів, які б засвідчували той факт, що податкові накладні на підтвердження суми ПДВ у розмірі 39957,57 грн. надавалися податковому органу під час проведення перевірки. Позивачем, в порушання вимог ст. 71 КАС України, не надано достатніх та належних доказів, які б спростовували висновки відповідача про порушення вимог п. 4.5 ст. 4, пп.. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме той факт, що позивачем частково не відображено в податковій звітності коригування суми податкового кредиту до зменшення на загальну суму 22030 грн. на підставі розрахунків коригувань кількісних та вартісних показників виписаних постачальниками на адресу ТОВ "Малті".

Суд першої інстанції вважав правомірним висновок податкового органу про порушення позивачем пп.7.3.1 п.7.3, пп.7,2.3 п,7.2, ст.7, п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме невірне визначення позивачем бази оподаткування податком на додану вартість, у зв'язку з чим донараховано 131739 грн. ПДВ, оскільки за період з 01.07.2009 по 30.09.2010 р.р. ТОВ "Малті" здійснювало операції у сфері оптової та роздрібної торгівлі продовольчими товарами та горілчаними виробами. Судом встановлено, що в ТОВ "Малті" дані реєстрів виданих податкових накладних не відповідають вимогам п.4.1 ст.4, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Задовольняючи заявлені позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 06.06.2011 р. №0002572305 щодо донарахування ТОВ "Малті" податку на додану вартість в сумі 681296,70 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170324,18 грн., суд першої інстанції вважав податкові накладні, виписані ТОВ "Малті" на суму 612381 грн. такими, що за формою та змістом відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Завищення податкового кредиту в сумі 68915,70 грн. було самостійно виправлено позивачем в декларації за травень 2010 р., тобто ще до початку перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вважав неправомірним донарахування податковим органом валових доходів за 2009 р. в сумі 217481 грн., оскільки ці розрахунки зроблені перевіряючими на підставі журналів - ордерів бухгалтерського обліку; акт перевірки не містить посилання на той факт, що відповідачем перевірялися правильність складання бухгалтерських обігових відомостей, на підставі яких розраховані валові доходи, а наданий підприємством розрахунок, відповідачем не прийнято до уваги.

Як свідчить акт перевірки, податковим органом встановлено заниження позивачем валових доходів в рядку 01.1 декларації з податку на прибуток "Доходи від продажу товарів" на суму 673827 грн.

Позивачем не заперечується, що відомості про валові доходи ним не складалися, а тому колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність в цій частині доводів податкового органу, оскільки позивач позбавлений можливості обґрунтовано оспорювати донарахування за 9 місяців 2010 р. в сумі 456346 грн.

Встановленим є факт, що ТОВ "Малті" на час перевірки не надано перевіряючим розшифровку складу доходів по рядку 01.1 "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" декларацій з прибутку підприємств ні в електронному вигляді, ні на паперових носіях, як і не надано документи, на підставі яких підприємством визначено валовий дохід, у зв'язку з чим перевіряючими були вивчені та узагальнені журнали - ордери бухгалтерського обліку, на підставі яких і зроблено висновок про заниження валових доходів.

Згідно п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність", фінансова, податкова, статистична і інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, основуються на даних бухгалтерського обліку і відповідно журнали - ордери бухгалтерського обліку складаються безпосередньо самим підприємством і лише на підставі первинних документів, отже повинні їм відповідати і підприємство несе відповідальність за відповідність звітності первинним документам.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, в частині заниження валових доходів по рядку 01.2 "Приріст балансової вартості" в сумі 874269 грн.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, і про це свідчать письмові докази, перевіркою відображених у рядку 01.2 декларацій „приріст балансової вартості запасів" показників за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р. у загальній сумі 11811418 грн. встановлено, що при визначенні приросту запасів ТОВ "Малті" застосовувався метод оцінки запасів при їх убутку -метод ціни продажу (Наказ „ Про облікову політику підприємства "№б/н від 01.01.2009), які обліковуються на бухгалтерських рахунках: 20 "Запаси", 22 "МШП", 28 "Товари".

Відповідно до вимог п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ТОВ "Малті" веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів - малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) , яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно)".

Встановленим є факт, що оприбуткування запасів, товару, транспортно-заготівельних витрат, МШП на підприємстві позивача здійснюється наступними бухгалтерськими проводками: Д-т рах. 20 "Запаси", 22 "МШП", 28 "Товар"К-т рах. 37 "Розрахунки з іншими дебіторами", 63 "Розрахунки з постачальниками", 68 "Розрахунки за іншими операціями", однак, в порушення п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ТОВ "Малті" невірно визначено суму приросту балансової вартості запасів.

Оскільки позивачем не надано ні під час проведення перевірки, ні до суду першої та апеляційної інстанції доказів на підтвердження своєї позиції з цього питання, суд першої інстанції правомірно погодився в цій частині з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки.

Позивач оспорює висновки відповідача про встановлення порушення щодо завищення задекларованих показників у рядку 01.6 декларації "Інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5" на загальну суму 193812 грн., вважаючи, що податковим органом невірно визначено валові доходи по операціях надання або повернення фінансової допомоги на поворотній основі.

Однак, встановленим є факт, що ТОВ "Малті" у перевіряємий період надана фінансова допомога на поворотній основі громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Підпунктом 4.1.6 п.4.1 ст.4 цього Закону передбачено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі, коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Суд першої інстанції правомірно погодився з висновком податкового органу про завищення задекларованих підприємством ТОВ "Малті" показників у рядку 01.6 декларації "Інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5"на загальну суму 193812 грн., оскільки встановлено, що під час проведення перевірки позивачем не надано розшифровку складу інших доходів по рядку 01.6 "інші доходи" декларацій з прибутку підприємств ні в електронному вигляді, ні на паперових носіях, у зв'язку з чим відповідачем для визначення цього показника взяті дані бухгалтерського обліку за відповідними регістрами, угодами, первинними банківськими та касовими документами, про що свідчить Додаток №3 до Довідки про загальну інформацію щодо ТОВ "Малті" та його діяльність (т.1, 151-162, 165-167).

Як свідчать письмові докази, податковим органом встановлено завищення задекларованих ТОВ "Малті" показників у рядку 04.1 декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" на загальну суму 515155 грн. та зменшена загальна сума витрат в розмірі 1006957 грн., оскільки ця сума витрат під час перевірки не підтверджена відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Позивач, не погодившись з такими висновками податкового органу, посилався на те, що дійсно деякі накладні перевіряючим надавались у вигляді копій, однак більшість із них на суму 819907,87 грн. були в оригіналах.

Суд першої інстанції правомірно відхилив такі доводи позивача, оскільки ним не надано доказів на підтвердження їх достовірності, тобто не надано доказів про надання до перевірки саме оригіналів накладних на підтвердження валових витрат в сумі 819907, 87 грн.

Крім того, листом ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №3643/10/527 від 25.02.2011 "Про надання документального підтвердження складу податкового кредиту та валових витрат "ТОВ "Малті" було запропоновано надати первинні документи.

Однак, акт перевірки свідчить проте, що документи, які витребовувались листом від 25.02.2011 року, були надані до перевірки лише частково. Ця обставина не спростована позивачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи ненадання ТОВ "Малті" оригіналів накладних на підтвердження валових витрат на момент перевірки та приписи пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд першої інстанції обґрунтовано вважав правомірними висновки відповідача щодо встановлення завищення задекларованих ТОВ "Малті" показників у рядку 04.1 декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" на загальну суму 515155 грн.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи позивача щодо безпідставного донарахування податковим органом суми по ПДВ у розмірі 39957,57 грн. з посиланням на те, що відповідачем безпідставно під час перевірки не прийнято до уваги деякі податкові накладні, які зазначені в уточненні до позову, оскільки позивачем не надано доказів про виконання вимоги, викладеної в листі Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 3643/10/527 від 25.02.2011 р., про надання первинних документів (т.2, а.с.49-64). Позивачем не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження того, що ним надавались до перевірки податкові накладні на підтвердження суми ПДВ у розмірі 39957,57 грн.

Також суд першої інстанції правомірно погодився з висновками податкового органу про порушення позивачем приписів п. 4.5 ст. 4, пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає в частковому невідображенню в податковій звітності коригування суми податкового кредиту до зменшення на загальну суму 22030 грн. на підставі розрахунків коригувань кількісних та вартісних показників виписаних постачальниками на адресу ТОВ "Малті", оскільки відповідно до п.4.5. ст.4 Закону України 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Позивачем, в порушення приписів ч.1 ст. 71 КАС України, не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції належних доказів, спрямованих на спростування висновків податкового органу, викладених на а.с. 47-48 акту перевірки та в додатку №6.1 до акту перевірки (т.1, а.с.120-121, 173-174).

Суд першої інстанції правомірно вважав обґрунтованим висновок податкового органу про порушення позивачем пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.2.3 п.7.2, ст.7, п.4.1 ст.4 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (невірне визначення бази оподаткування податком на додану вартість за що відповідачем здійснено донарахування ПДВ в сумі 131739 грн.), оскільки встановленим є факт, що за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року, коли ТОВ "Малті" дійснювало операції у сфері оптової та роздрібної торгівлі продовольчими товарами та горілчаними виробами, дані реєстрів виданих податкових накладних не відповідають приписам п.4.1 ст.4, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.4.1. Закону "Про податок на додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).У разі, якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше, ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно п.п.7.3.1 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи податкового органу про те, що позивачем невірно оформлено податкові накладні, а саме: не вірно вказано найменування та (або) адресу позивача, оскільки, відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Такого висновку суд першої інстанції дійшов, дослідивши письмові докази - податкові накладні, видані ТОВ "Малті" на суму 612381 грн., що також були предметом дослідження податковим органом під час проведення перевірки, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(т.8, а.с.14-245, т.9, а.с. 1-205).

Колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на те, що в податкових накладних невірно зазначено найменування та (або) адресу позивача (зазначено філію позивача та її адресу), оскільки письмові докази свідчать про те, що всі накладні містять найменування або скорочену назву саме позивача та його юридичну адресу, податковий номер платника податку - ТОВ "Малті", який дає можливість ідентифікувати особу, якій виписана податкова накладна. Суд першої інстанції правомірно вважав, що наявність в деяких накладних, крім найменування або скороченої назви позивача та його юридичної адреси, ще й назви та адреси філії позивача не може вважатись порушенням в оформленні податкової накладної, оскільки не тягне за собою жодних негативних наслідків.

При цьому ж податковий орган не ставить під сумнів самі угоди, на виконання яких виписані податкові накладні.

Враховуючи встановлене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем належним чином оформлено податкові накладні, а відповідачем безпідставно їх не визнано на суму 612381 грн.

Суд першої інстанції правомірно вважав, що податковим органом безпідставно зазначено в акті перевірки (як порушення) відхилення в базі даних, яка формується на підставі додатку № 5 до декларації з ПДВ, на суму 68915,70 грн., оскільки встановленим є факт, який не спростований відповідачем, що позивачем в декларації за травень 2010 р., тобто ще до початку перевірки, самостійно виправлено завищення податкового кредиту в сумі 68915,70 грн. (т.2, а.с. 132-136).

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2012 р. по справі № 2а-7372/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянтів, позивача та відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скаргх, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Малті" та апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2012 р. по справі № 2а-7372/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малті" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.