Ухвала суду № 24937442, 17.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 р.Справа № 2а-16346/11/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Присяжнюк О.В.

при секретарі Коцура Т.А.

за участю:

представника позивача -Сидорук Т.П.

представника відповідача -Ламанова Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2012р. по справі № 2а-16346/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківська бісквітна фабрика»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ «Харківська бісквітна фабрика», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 25.11.11 р. № 0000600842 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 35727,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 17864,0 грн., № 0000590842 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 199908,0 грн. по податковій декларації з ПДВ за серпень 2011 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.12 р. по справі № 2а-16346/11/2070 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.12 р. по справі № 2а-16346/11/2070 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт № 2188/42-013/00377265 від 18.11.11 р. документальної позапланової виїзної перевірки підприємства позивача з питань достовірності та законності декларування бюджетного відшкодування та від'ємного значення з ПДВ за серпень 2011 р., в якому зафіксовані порушення платником податку вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198 ПК України, які призвели до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 р. на суму 208952,0 грн.; п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, які спричинили завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2011 р. на суму 35728,0 грн.

Виявлені порушення відповідач пов'язує з безпідставним віднесенням позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, зокрема, по операціям з ТОВ «РОНДОДОН», який за даними Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів має стан 36, тобто відмінний стану «0»«Основний платник до кінця року», директором та головним бухгалтером підприємства значиться одна особа -Якушева О.Б., вартість основних засобів 9,8 тис. грн.. і кількість працюючих -1 особа; виробником придбаної продукції є ZAKLADI JAJCZARSKIE OVOPOL Sp.z.o.o (Польща), а імпортером -ТОВ «Пластком»(Донецьк), місце знаходження якого за відомостями з вищевказаної Системи не встановлено, а поставка на користь позивача продукції є нетиповою діяльністю цього підприємства; оскільки проходження товару по ланцюгу від підприємства імпортера до контрагента позивача відповідачу встановити не вдалося, ним був зроблений висновок про не можливість позивачу формувати податковий кредит по вище вказаній операції.

В акті перевірки також зазначено, що позивач не міг формувати податковий кредит по операціям з ТОВ «Укрцукорінвест»за вересень та жовтень 2010 р., оскільки за даними Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів були виявлені розбіжності між податковими зобов'язання цього підприємства та податковим кредитом позивача на 198257,97 грн., даний контрагент не задекларував об'єкт оподаткування та податкові зобов'язання по операціям з позивачем, а тому останній не має права включати до податкового кредиту серпня 2011 р. сум податку, вказаного в податкових накладних № 16 від 23.09.10 р. та № 17 від 21.10.10 р.

За висновками перевіряючих позивач також не мав права формувати податковий кредит серпня 2011 р. по операціям з ТОВ «Грань», оскільки за даними Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів по підприємству позивача значаться ознаки ризикового кредиту по взаємовідносинам з вказаним контрагентом, а за даними ДПІ Комінтернівського району м. Харкова не було можливості провести зустрічну звірку ТОВ «Грань»для підтвердження взаємовідносин з ПАТ «Харківська бісквітна фабрика»у зв'язку з відсутністю за місцем знаходження.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції процитував зміст п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139, п. 198.1 та п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 ПК України та дослідив укладені та виконані позивачем та його контрагентами договори і дійшов висновку про те, що їх виконання підтверджено належним чином оформленими документами.

Так виконання договору № 1/2011/61/11 від 04.01.11 р., укладеного ПАТ «Харківська бісквітна фабрика»з ТОВ «РОНДОДОН», предметом якого є поставка харчових добавок, асортимент, кількість і вартість якого вказані в специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору, якість товару повинна бути не гірше ніж це встановлено ГОСТ, який відповідає відповідному виду товару і підтверджується відповідними документами, встановленими законодавством, прийомка товару за якістю та кількістю здійснюється відповідно інструкціям № П-7 та № П-6. Дослідженим договором та додатковими угодами до нього узгоджені всі суттєві умови для даного типу правочинів, що не заперечувалося перевіряючими.

Залученою до матеріалів справи специфікацією № 18 від 08.07.11 р. до вказаного договору визначений предмет поставки - альбумін ЕХ (сухой яічний білок), ціна за одиницю товару з урахуванням ПДВ складає 107,0 грн., строк поставки з 08.07.11 р. з доставкою на склад перевізника. Поставка товару підтверджена податковими накладними № 2 від 01.07.11 р. на суму 32280,0 грн., в т.ч. ПДВ - 5380,0 грн., № 6 від 06.07.11 р. на суму 32280,0 грн., в т.ч. ПДВ - 5380,0 грн., № 9 від 08.07.11 р. на суму 32100,0 грн., в т.ч. ПДВ - 5350,0 грн., № 12 від 14.07.11 р. на суму 32100,0 грн., в т.ч. ПДВ - 5350,0 грн., № 16 від 22.07.11 р. на суму 42800,0 грн., в т.ч. ПДВ - 7133,33 грн., № 18 від 27.07.11 р. на суму 42800,0 грн., в т.ч. ПДВ - 7133,33 грн.; видатковими накладними № РН-120 від 01.07.11 р., № РН-124 від 06.07.11 р., № РН- 127 від 08.07.11 р., № РН-130 від 14.07.11 р., № РН-134 від 22.07.11 р., № РН-136 від 27.07.11 р.

Розрахунки за отриманий товар були проведені шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «РОНДОДОН»на загальну суму 178633,34 грн., в т.ч. ПДВ - 35726,66 грн., що підтверджується банківською випискою, копія якої наявна в матеріалах справи.

Судом першої інстанції також були досліджені наявний в матеріалах справи висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/45968 від 05.07.10 р., затверджений заступником головного державного санітарного лікаря Родиною Р.А., на порошок сухий альбумін яєчний для підприємств кондитерської, виробник -ZAKLADI JAJCZARSKIE OVOPOL Sp.z.o.o. (Польща), імпортер - ТОВ «Пластком», дійсного на термін дії контракту № 1 від 11.05.10 р. з фірмою OVOPOL Sp.z.o.o., але не більше 5 років; сертифікат № С-28-10-10 від 28.10.10 р. на порошок сухий яєчного білка ЕХ з датою виробництва 18.08.10 р., 05.09.10 р., 07.09.10 р., 04.10.10 р., 07.10.10 р., строк зберігання 18 місяців з моменту виготовлення; сертифікат № С-25-02-11 від 25.02.11 р. на порошок сухий яєчного білка ЕХ з датою виготовлення 28.01.11 р., 05.02.11 р., 07.02.11 р., 09.02.11 р., 15.02.11 р., строк зберігання 18 місяців з дня виготовлення; ветеринарні свідоцтва, видані ТОВ "РОНДОДОН" від 08.07.11 р. (бланк БГ- 05 № 484017), від 14.07.11 р. (бланк БГ-05 № 484019), від 01.07.11 р. (бланк БГ-05 № 484015), від 10.06.11 р. (бланк БГ-05 № 484010), від 28.07.11 р. (бланк БГ-05 № 484029), в тому, що пред'явлені для огляду і підлягають відправленню альбумін ЕХ загальною вагою 2000 кг вивозяться з м. Донецька та направляються до м. Харкова ПАТ «Харківська бісквітна фабрика»автомобільним транспортом.

Придбаний позивачем товар був поставлений ТОВ «Рондодон»на склад перевізника ТОВ «Делівері», що підтверджується калькуляцією за період з 01.07.11 р. по 31.07.11 р. Листом Генерального директора АТЗТ «Харківська бісквітна фабрика»від 30.12.10 р. за вих. № 1657, направленим на ім'я директора ТОВ «Делівері», зазначений перелік осіб (з зазначенням їх паспортних даних), які мають право отримувати вантажі, які надходять на адресу АТЗТ «Харківська бісквітна фабрика». Крім того, копіями актів отримання багажу вантажоотримувачем № А-Х1-112488 від 04.07.11 р., № А-Ч1- 113699 від 08.07.11 р., № А-Х1-114006 від 11.07.11 р., № А-Х1-115267 від 18.07.11 р., А-Х1-116643 від 25.07.11 р., № А-Х1-117624 від 29.07.11 р. підтверджений факт, отримання вантажу на складі перевізника ТОВ «Делівері»уповноваженою позивачем особою - ОСОБА_6, яка працює у позивача на посаді прийомоздавальником транспортного цеху з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю та є матеріально-відповідальною особою згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 10.10.07 р.

Перевезення вантажу підтверджується наявними в матеріалах справи копіями подорожніх листів вантажного автомобіля № 38063 від 04.07.11 р., № 383157 від 08.07.11 р., № 383199 від 11.07.11 р., № 383347 від 18.07.11 р., № 383487 від 25.07.11 р., № 383575 від 29.07.11 р.

Наявність належним чином оформлених вище перелічених документів відповідач ні під час проведення перевірки, ні в подальшому не заперечував.

Також відповідачем не заперечувалося того, що отриманий товар був позивачем належним чином оприбуткований та переданий до ПАТ «Кондитерська фабрика «Харків'янка»для виготовлення готової продукції - кондитерських виробів за договором № 334/08 від 05.05.08 р. на переробку давальницької сировини. Виконання цього договору підтверджена належним чином оформленими документами, що стало підставою для висновків суду першої інстанції стосовно реальності отримання товару та фактичного використання його у власній господарській діяльності.

Досліджуючи укладений позивачем з ТОВ «ГРАНЬ»договір № 170/521/11 від 01.07.11 р., предметом якого є виготовлення відеофільму (згідно класифікатора послуг код: 92.11.0) про ПАТ «Харківська бісквітна фабрика»в межах програми «Харківська марка», хронометраж - 10 хв. виходу в ефір на 2-му телеканалі м. Харкова, суд першої інстанції зазначив, що метою цього договору є виготовлення рекламної продукції, з урахуванням того, що господарська діяльність ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" передбачає не лише безпосередній процес виробництва відповідної продукції, але й оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами та роздрібну торгівля хлібом, хлібобулочними та кондитерськими виробами, що передбачає розширення ринків збуту (кола потенційних споживачів) та збільшення представленості продукції позивача на ринку кондитерських виробів, що досягається, у тому числі за рахунок проведення рекламних заходів.

Виконання зобов'язань за вказаним договором підтверджено копією кошторису видатків по виробництву відеофільму про ПАТ «Харківська бісквітна фабрика»в межах програми «Харківська марка», 10 хв. на загальну суму 9900,0 грн., в т.ч. ПДВ - 1650,0 грн., актом прийомки продукції (робіт/послуг) за кількістю та якістю, з якого вбачається, що роботи з виробництва відеофільму про ПАТ «Харківська бісквітна фабрика»в межах програми «Харківська марка», хронометраж 10 хв., 2 виходу на 7-му телеканалі в м. Харкові виконані якісно і в строк, рахунком-фактурою № 184 від 15.07.11 р. на суму 9900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1650,0 грн., податкова накладна від 15.08.2011 року № 39 на суму 9900,0 грн., в т.ч. ПДВ - 1650,0 грн., банківською випискою від 15.08.11 р. на суму 9900,0 грн., в т.ч. ПДВ - 1650,0 грн.

Наявність перелічених документів відповідач не заперечував, а тому, з посиланням на положення ст. 1 Закону України «Про рекламу», суд першої інстанції зробив висновок про те, що отримання рекламних послуг безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю позивача, оскільки трансляція відеофільму про ПАТ «Харківська бісквітна фабрика»на телебаченні впливає на споживачів і закликає їх купувати товар позивача, а також підтримує інтерес до цього виробника і його кондитерської продукції, а тому понесені витрати на рекламні заходи безпосередньо пов'язані з господарською діяльність позивача.

Досліджуючи укладений позивачем з ТОВ «УКРЦУКОРІНВЕСТ»договір № 23/п/620/10 від 21.09.10 р., предметом якого є поставка цукру-піску в кількості 330 т; вартістю 5000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 1000,0 грн., на загальну суму 1980000,00 грн., плюс затрати на транспортування (залізничний тариф згідно рахунків-фактур), в т.ч. ПДВ за ставкою 20%. Даним договором сторони обумовили перелік супровідних документів, віднесення витрат по навантаженню товару, місце відвантаження та отримання товару. Виконання договору та додаткових угод до нього було оформлено видатковими накладними № К-00000150 від 16.10.10 р. на суму 382800,0 грн., в т.ч. ПДВ - 63800,0 грн., № К-00000151 від 17.10.10 р. на суму 382800,0 грн., в т.ч. ПДВ - 63800,0 грн., № К-00000152 від 17.10.10 р. на суму 194400,0 грн., в т.ч. ПДВ - 32400,0 грн., № К-00000153 від 17.10.10 р. на суму 229547,8 грн., в т.ч. ПДВ - 38257,97 грн., № 42741047 від 17.10.10 р. на суму 7031,28 грн., № 42741048 від 17.10.10 р. на суму 7031,28 грн., № 42741049 від 17.10.10 р. на суму 7031,28 грн.; податковими накладними № 16 від 23.09.10 р. на суму 960000,0 грн., в т.ч. ПДВ 160000,0 грн., № 17 від 21.10.10 р. на суму 229547,8 грн., в т.ч. ПДВ - 38257,97 грн., рахунком фактурою № К-00000011 від 22.09.10 р. на суму 960000,0 грн., в т.ч. ПДВ 160000,0 грн. Розрахунки за поставлений товар проведені у безготівковій формі, що підтверджено банківськими виписками.

Отриманий товар у кількості 191,4 тон був оприбуткований позивачем 24.10.10 р. на підставі прибуткових ордерів № 5030 від 24.10.10 р., № 5031 від 24.10.10 р., № 5032 від 24.10.10 р., № 5032/1 від 24.10.10 р. на складі, що орендується позивачем у ТОВ «Торговий Будинок «Престиж»за договором № 999-07 від 13.12.07 р. та додаткової угоди від 30.12.09 р.

На підтвердження якості товару до матеріалів справи були надані посвідчення № 68 від 17.10.10 р., № 69 від 17.10.10 р., № 67 від 16.10.10 р. про якість цукру білого кристалічного з цукрових буряків, видані ТОВ «УКРЦУКОРІНВЕСТ», сертифікат відповідності терміном дії з 18.10.10 р. по 31.09.11 р., висновок Державної санітарно-гігієнічної експертизи № 3/1423 від 14.09.10 р., протокол випробувань № 2644 від 08.10.10 р.

Наявність вище перелічених документів, правильність їх оформлення, оприбуткування товарів та подальше використання у власній господарській діяльності для виготовлення кондитерських виробів відповідач не заперечував ні в акті перевірки, ні в подальших поясненнях.

Вищенаведені обставини стали підставою для висновків суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту по ПДВ. Крім того суд першої інстанції зазначив, що позивач та кожний з його контрагентів за договорами відповідно приписам ст. 80, ст. 89, ст. 91, ст. 92 ЦК України, ст. 55, ст. 58, ст. 59, ст. 79, ст. 91 ГК України, ст. 4, ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак, з урахуванням положень ст. 182 та ст. 183 ПК України, є окремими платниками ПДВ, а тому межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, відповідно ст. 61 Конституції України, мають індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником, у зв'язку з чим питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від сплати податкових зобов'язань по ПДВ інших осіб.

Оскільки висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються виключно на тому, що контрагенти позивача не в повній мірі виконали свої зобов'язання перед бюджетом або звітували перед органом ДПС за місцем реєстрації, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували, і вважає необхідним додати, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.12 р. по справі № 2а-16346/11/2070 прийнята з дотриманням вимог чинного матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2012р. по справі № 2а-16346/11/2070 -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2012р. по справі № 2а-16346/11/2070 за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківська бісквітна фабрика»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

О.В. Присяжнюк

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 23.04.2012 року.