Ухвала суду № 24936942, 30.05.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2562/11/0170

30.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Кобаля М.І. ,

Курапової З.І.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діо-Крим"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-2562/11/0170 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 12.12.11 у справі № 2а-2562/11/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діо-Крим" (вул. Куйбишева, буд. 62, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.11 у справі № 2а-2562/11/0170 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діо-Крим" задоволені частково, а саме: визнані протиправним та скасовані податкові повідомлення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим: №0024102301/0 від 13.10.10р.; №0024112301/0 від 13.10.2010р.; №0024102301/1 від 15.11.10р.; №0024112301/1 від 15.11.2010р., в іншій частині позову відмовлено, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діо -Крим»3,40 грн. судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що податкові повідомлення -рішення прийняті ним правомірно, оскільки під час проведення перевірки позивача було встановлено порушення позивачем положень Закону України "Про податок на додану вартість"та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки оскаржувані рішення, прийняті ним на підставі встановлених перевіркою порушень, є обґрунтованим та законним. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.81-83).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ "Діо-Крим"з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р., за результатом якої був складений акт перевірки №14103/23-7/30624592 від 05.10.2010р. (а.с.12-34) (далі -акт перевірки).

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення:

- п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 476834грн. (по періодам 4 кв.2009р. 260272грн., 1 кв. 2010р. 216562 грн.).

- п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 399954грн. (по періодам - жовтень 2009р. 133460. грн., листопад 2009р. 66642 грн., грудень 2009р. 26602 грн., січень 2010р. 40040грн., лютий 2010р. 66677грн., березень 2010р. 66533грн.).

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення -рішення:

- №0024102301/0 від 13.10.10р. (а.с.56), яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 476834грн. за основним платежем та 169077,4грн. штрафних санкцій;

- №0024112301/0 від 13.10.2010р. (а.с.57), яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 399954грн. основного платежу та 199977грн. штрафних санкцій.

За результатом розгляду скарги позивача, поданої на оскарження вказаних податкових повідомлень рішень, відповідачем були прийняті податкові повідомлення -рішення:

- №0024102301/1 від 15.11.10р. (а.с.59), яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 476834грн. за основним платежем та 169077,4грн. штрафних санкцій;

- №0024112301/1 від 15.11.2010р. (а.с.58), яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 399954грн. основного платежу та 199977грн. штрафних санкцій.

За результатом розгляду повторної скарги позивача на вказані податкові повідомлення -рішення, Державною податковою адміністрацією в АР Крим було прийнято рішення від 07.12.2010р. №3174/10/25-023, яким податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а також вирішено збільшити позивачу на 23108,00грн. суму податкового зобов'язання з податку на прибуток та на 6932,40грн. суму штрафних санкцій з податку на прибуток, визначені у податковому повідомленні -рішенні від 13.10.10р. №0024102301/0 (№0024102301/1 від 13.10.10р.) (а.с.60-62).

За результатом повторної скарги позивача, Державною податковою адміністрацією України 21.02.2011р. було прийнято рішення №3390/625-0515, яким податкові -повідомлення рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с.63-64).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З акту перевірки вбачається, що висновку про вказані вище порушення відповідач дійшов внаслідок встановлення у ході перевірки наступних фактів.

Актом перевірки встановлено, що згідно матеріалів відділу податкової міліції ДПІ в м. Сімферополі про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ "Діо-Крим"по кримінальній справі №11005370391, порушена кримінальна справа по ст.191 ч.4 КК України та протоколу вилучення документів ТОВ "Діо -Крим"від 06.08.2010р. №б/н встановлено, що згідно заяви фізичної особи ОСОБА_2 ТОВ "Діо-Крим"передані грошові кошти у розмірі 300000 доларів США: 29.10.2009р. - 100000 доларів США, на оплату будівельних робот; 03.11.2009р. - 50000 доларів США, на оплату будівельних робот; 15.12.2009р. - 20000 доларів США, на оплату будівельних робот; 26.01.2010р. - 30000 доларів США, на оплату будівельних робот; 05.02.2010р. - 50000 доларів США, на оплату будівельних робот; 04.03.2010р. - 50000 доларів США, на оплату будівельних робот.

Актом перевірки встановлено, що між фізичною особою ОСОБА_2 (замовник) та ТОВ "Діо-Крим"(Підрядник) був укладений договір підряду від 28.10.2009р. №01/10. Після укладення договору директором ТОВ "Діо-Крим"ОСОБА_3 були отримані грошові кошти в сумі 30000 доларів США від ОСОБА_2, що відповідно до акту перевірки, підтверджується розписками ОСОБА_3 Сума отриманих грошових коштів у перерахунку в гривню становить 2399722грн.

В акті перевірки вказано, що отримані грошові кошти у розмірі 2399722грн. директор ТОВ "Діо - Крим"ОСОБА_3 не оприбутковував у касу підприємства, не здавав на поточний рахунок в установу банку. Дана господарська операція по отриманню грошових коштів не оформлялась первинними касовими документами, а саме не виписувався прибутковий ордер, не відображено у касовій книзі, у головній книзі, у виписках банку.

Отриманий дохід у розмірі 2399722, де валовий дохід складає 1999768 (ПДВ складає 399954) ТОВ "Діо - Крим" не задекларувало у декларації по прибутку та декларації з ПДВ за відповідні періоди, що призвело до приховування валового доходу підприємства від оподаткування, заниження валового доходу на суму 1999768грн.та податкового зобов'язання з ПДВ на суму 399954грн.

Отже, з урахуванням вказаного, підставою для виникнення у позивача податкового зобов'язання з ПДВ та підставою збільшення валового доходу, за наслідком укладеного між позивачем та фізичною особою ОСОБА_2 договору підряду, відповідач, виходячи з акту перевірки, пов'язує з фактом отримання директором ТОВ "Діо - Крим"грошових коштів у розмірі 300000 доларів США від фізичної особи ОСОБА_2, у підтвердження отримання яких відповідач посилається на розписки ОСОБА_3

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та фізичною особою ОСОБА_2 був укладений договір підряду №01/10 від 28.10.2009р. (а.с.86-90), додаткова угода до договору підряду №01/10 від 28.10.2009р. (а.с.92-96).

Договором підряду №01/10 від 28.10.2009р., встановлено, зокрема, що підрядник зобов'язується виконати роботи по завданню замовника власними або залученими силами та засобами з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботи з будівництва третього та мансардного поверхів об'єкту: "Трьохповерхова прибудова до корпусу №1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вартість робіт, що складає предмет договору, визначається по договірній ціні (додаток 1), складаної підрядником з урахуванням діючих будівельних норм та правил України. Вартість робіт мансардного поверху затверджується по підписанню додаткової угоди до договору після видачі проектної документації. Форма оплати -за готівкові кошти. Підрядник зобов'язаний виготовити, узгодити та передати замовнику один екземпляр узгодженої проектної документації.

На час проведення перевірки позивача, у період що перевірявся та на час прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень -рішень були чинними Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР та Закон України "Про податок на додану вартість"3 квітня 1997 року №168/97-ВР.

Відповідно до положень п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки позивача та прийняття податкових повідомлень-рішень), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені Законом України "Про податок на додану вартість", який, діяв на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень. З положень даного закону вбачається наступне.

Відповідно до підпункту 3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

У пункті 4.1. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість"встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, зазначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Так, відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Також ст. 1 вказаного Закону встановлено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

Відповідно до положень частин 1-3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно до положень частин 1-5, 8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року N 168/704) (Далі по тексту - положення) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 вказаного Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою (далі - положення).

Пунктом 2.6 Положення встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Підпунктом 3.3 п.3 Положення встановлено, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Підпунктом 3.10. п.3 Положення встановлено, що прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну. У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється. Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.

Підпунктами 4.2, 4.3 пункту 4 Положення встановлено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

Положення вказаних норм свідчать, що належним первинним бухгалтерським документом, на підставі якого здійснюються господарські операції з оприбуткування грошових коштів в касі підприємства є прибуткові касові ордери, дані яких відображаються у зведеному регістрі -касовій книзі.

Поряд з цим, із змісту залучених до матеріалів справи копій розписок (а.с.99-104), які відображені в акті перевірки та на підставі яких відповідачем встановлено отримання позивачем грошових коштів від фізичної особи ОСОБА_2, вбачається, що в них вказано про отримання ОСОБА_3 від ОСОБА_2 грошових коштів згідно договору підряду №01/10 від 28.10.2009р.

Розписки не містять печатки та реквізитів позивача.

Вказані розписки не містять даних, які вказували б про отримання таких грошових коштів безпосередньо ТОВ "Діо Крим".

Слід вказати, що укладені між позивачем та фізичною особою договір та додаткова угода не містять положень про домовленість проведення розрахунків по договору через третю особу, у тому числі через вказану у розписках фізичну особу ОСОБА_3.

Матеріали справи не містять, а відповідачем, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано належних доказів уповноваження у встановленому діючим законодавством порядку ТОВ "Діо - Крим"фізичної особи ОСОБА_3 на отримання грошових коштів від замовника за договором підряду.

Наявність зроблених в розписках даних про отримання коштів за виконання договору будівництва або згідно договору підряду №01/10 від 28.10.2009р., не вказують на надходження таких коштів безпосередньо позивачу.

З оцінки вказаних розписок вбачається, що вони не містять встановлених вказаними нормативними актами обов'язкових реквізитів та в силу викладеного вище, не є належними первинними документами, які свідчили б про оприбуткування ТОВ "Діо Крим"грошових коштів на вказану суму.

Відповідно до проведеної по справі економічної експертизи від 31.10.2011р. № 45 (а.с.159-173), експертом було встановлено, що згідно до касової книги та журналу -ордеру відсутнє надходження до ТОВ "Діо - Крим"грошових коштів від ОСОБА_2

За таких підстав, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що отримання фізичною особою ОСОБА_3 грошових коштів від ОСОБА_2, за наслідком чого ним були виписані розписки, не свідчить про отримання грошових коштів юридичною особою ТОВ "Діо - Крим"за укладеним договором підряду з ОСОБА_2Таким чином ТОВ "Діо - Крим", за укладеним з ОСОБА_2 договором підряду та додатковою угодою, не отримало грошових коштів від замовника, що свідчить про проведення операції з поставки послуг, відсутності підстав для формування валового доходу та податкового кредиту з ПДВ на вказану вище суму.

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2011р. по справі №22-ц/0190/1575/11 (а.с.184-187), яке набрало законної сили02.06.2011р., залишеного без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.09.2011р. (а.с.183), встановлено, що ТОВ "Діо -Крим"- звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору будівельного підряду недійсним, оскільки ТОВ "Діо-Крим"при його укладанні було введено в оману. ОСОБА_2 поданий зустрічний позов, з якого слідує, що вона просить розірвати договір підряду, визнати за неї права власності на будівельні матеріали, повернути безпідставно набуте майно та стягнути збитки. Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 22 грудня 2010 року у задоволенні позову ТОВ "Діо -Крим до ОСОБА_2 -відмовлено. Позов ОСОБА_2 до ТОВ "Діо -Крим"задоволено. Розірвано договір підряду № 01\10 від 28.10.09 р., укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Діо-Крим". Визнано за ОСОБА_2 право власності на будівельні матеріали у вигляді незавершеного будівництвом об'єкту -другого, третього та четвертого поверхів прибудови до корпусу № 1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з ТОВ "Діо-Крим"на користь ОСОБА_2 1572940 грн. та судові витрати 5040 гривень.

Відповідно до резолютивної частини рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2011р. по справі №22-ц/0190/1575/11, суд вирішив апеляційні скарги ТОВ "Діо -Крим"та ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 22 грудня 2010 року скасувати у частині задоволення позовних вимог про визнання за ОСОБА_2 право власності на будівельні матеріали у вигляді не завершеного будівництвом об'єкту другого, третього та четвертого поверхів прибудови до корпусу № 1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1та у частині стягнення з ТОВ "Діо-Крим"на користь ОСОБА_2 1572940 гривень.

Ухвалити в цій частині по справі нове рішення. В позові ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діо-Крим" про визнання права власності на будівельні матеріали у вигляді незавершеного будівництва об'єкту другого, третього та четвертого поверхів прибудови до корпусу № 1 розташованого за адресою: АДРЕСА_1та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діо-Крим" на користь ОСОБА_2 1 572 940 гривень відмовити.

З мотивувальної частини рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2011р. по справі №22-ц/0190/1575/11 вбачається, що судом встановлено, що позивач не надав жодного письмового доказу про оплату замовником будь-яких коштів ТОВ "Діо-Крим"відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 11.07.1995р.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що всі грошові кошти були передані позивачкою по розписках ОСОБА_3, але відсутні письмові докази надходження цих коштів на банківські рахунки або у касу підприємства.

Отже, факт передачі грошових коштів позивачем на розрахункові рахунки ТОВ "Діо-Крим" не доведено позивачем допустимими доказами, якими можуть бути лише чеки, квитанції, накладні або інші письмові документи, що засвідчують передачу права власності на них від покупця до продавця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів". Більш того, як убачається з матеріалів справи правоохоронними органами перевіряється законність діяльності ОСОБА_3 щодо привласнення коштів громадян. За таких обставин суд дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 у частині стягнення з ТОВ "Діо-Крим"грошових коштів. В матеріалах справи відсутні докази придбання саме ТОВ "Діо-Крим"за рахунок ОСОБА_2 будь-яких будівельних матеріалів, перелік, вид, кількість та вартість цих матеріалів, без будь-яких правових підстав зроблена прив'язка до конкретної адреси земельної ділянки, орендарем якої є ТОВ "Науково-дослідницький інститут натуропатії та фітотерапії" та якого не було навіть залучено до участі у справі.

Таким чином обставини щодо неотримання (неоприбуткування) ТОВ "Діо - Крим"грошових коштів від ОСОБА_2 встановлені також судовим рішенням, що набрало законної сили.

Вказані обставини також підтверджуються висновком судової економічної експертизи від 31.10.2011р. № 45 (а.с.159-173), яку суд вважає повною, обґрунтованою та приймає у якості доказу по справі.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки висновки, зроблених відповідачем під час проведення перевірки, на підставі яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення -рішення: №0024102301/0 від 13.10.10р. №0024112301/0 від 13.10.2010р., №0024102301/1 від 15.11.10р. №0024112301/1 від 15.11.2010р., є необґрунтованими, в зв'язку з чим дані податкові повідомлення -рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.11 у справі № 2а-2562/11/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 червня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко