Ухвала суду № 24936697, 16.05.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1046/11/16/0170

16.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида"- ОСОБА_2, довіреність № 01 від 05.01.12

представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-1046/11/16/0170 за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю. ) від 16.06.11 у справі № 2а-1046/11/16/0170

за позовом Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" (вул. Ген. Васильєва, буд. 44, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, буд. 10, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

про визнання протиправним та скасування рішення № 1697,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.06.11 у справі № 2а-1046/11/16/0170 позовні вимоги Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" задоволені повністю, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим від 31.12.2010року №1697, стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.06.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що рішення № 1697 від 31.12.2010 р. прийнято на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058, відповідно до якої за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. При цьому Закон № 1058 не передбачає будь-яких підстав для звільнення від фінансової відповідальності за порушення граничних термінів сплати страхових внесків. На думку апелянта, посилання позивача на рішення №1032 від 13.12.2007р. є безпідставними в зв'язку з тим, що за ним фінансові санкції та пеня накладені за інший період, ніж за рішенням № 1697 від 31.12.2010 р., що підтверджується розрахунком фінансової санкції та пені по особовому рахунку 1-5% та по особовому рахунку 4%, 32%о, 42% за рішенням № 1032 від 13.12.2007 р., який надсилався позивачеві разом з цим рішенням. Крім того пояснив, що після виконання судового рішення по справі 2а-3197/08/08 заборгованість за лютий 2010 року залишилась.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Державне підприємство Видавництво і друкарня "Таврида" є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.08.2002 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 432049 (а.с.8).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 05/3-6-25/381 від 06.11.2006 року ДП Видавництво і друкарня "Таврида" має ідентифікаційний код 05905680 і перебуває на обліку в реєстрі (а.с.9).

ДП Видавництво і друкарня "Таврида" зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим як платник страхових внесків за реєстраційним номером 15-01-0094.

Позивачем у порядку звітності до відповідача було подано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий 2010 року в розмірі 154174,27 грн. (а.с.63-65).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Таким чином, позивач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного рішення, надалі - Закон №1058).

Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону № 1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону -один календарний місяць.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону № 1058, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі -Інструкція) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Частиною 2 статті 106 Закону №1058 встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 10 статті 20 Закону №1058 якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій п. 6 частини 1 статті 64 Закону №1058 надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 Закону №1058 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.

Відповідно до п.2 частини 9 статті 106 Закону №1058 (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 1 статті 106 Закону №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 9 статті 106 Закону №1058 одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;

Розрахунок фінансової санкції у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції.

Частиною 5. ст. 106 Закону України № 1058 передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Страхові внески за лютий 2010 року були сплачені ДП Видавництво і друкарня "Таврида" своєчасно та в повному обсязі у загальній сумі 154553,00грн., з урахуванням сплати залишку суми попередніми платежами страхових внесків за період з листопада 2009р. до лютого 2010р. (а.с.58), що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 280 від 12.02.2010 року на суму 29,00грн. (а.с.67);

- № 279 від 12.02.2010 року на суму 475,00грн. (а.с.67);

- № 314 від 19.02.2010 року на суму 1000,00грн. (а.с.68);

- № 313 від 19.02.2010 року на суму 13650,00грн. (а.с.68);

- № 355 від 25.02.2010 року на суму 3045,00грн. (а.с.69);

- № 354 від 25.02.2010 року на суму 40094,00грн. (а.с.69);

- № 384 від 03.03.2010 року на суму 7960,00грн. (а.с.70);

- № 383 від 03.03.2010 року на суму 79800,00грн. (а.с.70);

Крім того, випискою по рахунку від 09.03.2010 року підтверджується також перерахування страхових внесків за лютий на суму 8500,00 грн. (а.с.71).

УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя сплачені позивачем страхові внески за лютий 2010 року перерозподілив на погашення боргу в порядку календарної черговості за січень 2010 року згідно довідки, наданої відповідачем (а.с.88).

Внаслідок здійснення відповідачем перерозподілу сплачених позивачем страхових внесків за лютий 2010 року у ДП Видавництво і друкарня "Таврида" утворилася заборгованість зі страхових внесків за лютий 2010 року.

Рішенням № 1697 від 31.12.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в т.ч. донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до ДП Видавництво і друкарня "Таврида" застосовано штраф у розмірі 16390,57 гривень та нарахована пеня у розмірі 6772,49 гривень. Зазначене рішення отримане страхувальником 12.01.2011року, що підтверджується вхідним штампом на ньому (а.с.7).

Позивач, не погоджуючись з прийняттям УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя рішення №1697 від 31.12.2010 року, звернувся до суду за захистом своїх порушених права, свобод та інтересів.

Відповідно до розрахунку фінансової санкції та пені до рішення № 1697 від 31.12.2010 року страхові внески за лютий 2010 року (граничний строк сплати 20.03.2010 року) за даними УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя погашалися перерозподілом сплачених позивачем страхових внесків у період з 28.04.2010 року по 13.05.2010 року.

Саме за період з 28.04.2010 року по 13.05.2010 року позивачеві було нараховано пеню та фінансові санкції за рішенням № 1697 від 31.12.2010 року за прострочу від 37 до 52 днів.

В період з 2005 року до 2010 року позивачем у повному обсязі були сплачені страхові внески, визначені ним в розрахунках, поданих до УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя.

Але у зв'язку з тим, що зазначені страхові внески не завжди сплачувалися своєчасно, відповідачем приймалися рішення про застосування фінансових санкцій та пені.

Зазначені рішення відображалися в особовому рахунку, але самостійно позивачем не погашалися. У зв'язку з чим відповідачем суми сплачених страхових внесків в порядку календарної черговості направлялися також на погашення пені та фінансових санкцій.

За період з 01.01.2007 року до 01.01.2009 року сума погашених ПФУ фінансових санкцій та пені склала 697429,68 гривень (661899,92 + 35529,76 гривень).

При цьому, загальна сума нарахованих фінансових санкцій за період з 01.01.2007 року до 01.01.2009 року склала 961953,53 гривень.

Відповідно до п.2 Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21 травня 2009 р. N 15-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2009 р. за N 521/16537, (надалі - Порядок проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, що був чинний на момент укладення позивачем з ПФУ договору розстрочення) за бажанням страхувальника розстроченню підлягають:

1) суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року згідно з частинами восьмою та дев'ятою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому суми штрафів та пені, сплачені та зараховані відповідно до частини п'ятої статті 106 зазначеного Закону, розстрочуються в сумі, що не перевищує суму простроченої заборгованості із сплати страхових внесків (недоїмки) станом на 1 січня 2009 року;

2) суми штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

3) суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі невиконання умов окремого договору.

Не підлягають розстроченню суми накладених (нарахованих) у зазначений період штрафів та пені, що сплачені страхувальником, який станом на 1 січня не має заборгованості перед Пенсійним фондом України із сплати страхових внесків, штрафів та пені.

20.12.2010 року позивач звернувся до УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя з заявою про розстрочення суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, в заяві позивач просив надати відстрочку першого платежу на 90 календарних днів.

Рішенням про розстрочення від 20.12.2010 року розстрочено ДП Видавництво і друкарня "Таврида" суми штрафів 630403,83 гривень та пені 301549,70 гривень.

У зв'язку з прийняттям рішення про розстрочення УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя та ДП Видавництво і друкарня "Таврида" укладено договір про розстрочення від 20.12.2010 року, відповідно до умов якого відповідач надає позивачу розстрочку сплати накладених (нарахованих) штрафів та пені на суму 931953,53 грн. з 20.12.2010 року до 20.06.2014 року з відстрочкою першого платежу на 90 календарних днів.

При цьому, розстрочені суми фінансових санкцій та пені в сумі 697429 гривень були фактично повернуті на сплату страхових внесків за період 2005-2010 років.

Оскільки розстроченню підлягають не лише несплачені, але й сплачені фінансові санкції та пеня в період з 01.01.2007 року до 01.01.2009 року, це означає, що всі суми фактично сплачених фінансових санкцій та пені списувалися з особового рахунку та перерозподілялися на погашення заборгованості зі страхових внесків.

Відповідно 20.12.2010 року сума фактично сплачених фінансових санкцій та пені в розмірі 697429,68 гривень (661899,92 грн. + 35529,76 грн.) були списані з фінансових санкцій та направлені на сплату страхових внесків, що повністю відображено в особовому рахунку.

Внаслідок чого, станом на 20.12.2010 року у позивача виникла заборгованість з фінансових санкцій та пені в розмірі 961953,53 гривень, але вся недоїмка зі страхових внесків була погашена.

У зв'язку з розстроченням позивачеві пені та фінансових санкцій, нарахованих за період з 01.01.2007 року до 01.01.2009 року, та відповідно зворотнім перерозподілом пенсійним фондом всіх страхових внесків, які раніше направлялись на погашення фінансових санкцій та пені, на погашення недоїмки зі страхових внесків, відповідно до картки особового рахунку у ДП Видавництво і друкарня "Таврида" станом на 01.01.2011 року відсутня заборгованість зі сплати страхових внесків.

Але відповідач, здійснивши на підставі договору розстрочення повернення сум фінансових санкцій та пені на погашення страхових внесків, прийшов до висновку, що таким зарахуванням позивач погасив страхові внески, у т.ч. за лютий 2010 року. Однак, оскільки таке погашення відбулося лише 20.12.2010 року, відповідач за період прострочення нарахував нові фінансові санкції та пеню згідно рішення №1697 від 31.12.2010 року.

Відповідно до п.11 Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені страхувальнику, який протягом шести місяців з дня укладення окремого договору у повному обсязі сплатить заборгованість із страхових внесків, що склалася на 1 січня 2009 року, і не допустить виникнення нової заборгованості із страхових внесків у період дії цього договору, штрафи та пеня, накладені (нараховані) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за цей період не накладаються (не нараховуються).

Також, судова колегія зазначає, що в даному випадку підлягає застосуванню аналогія закону, враховуючи, що у позивача відсутня заборгованість зі страхових внесків та ДП Видавництво і друкарня "Таврида" виконує умови договору та не допускає виникнення нової заборгованості зі страхових внесків у період дії цього договору, штрафи та пеня, накладені (нараховані) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за цей період не накладаються (не нараховуються).

Таким чином, незважаючи на відсутність окремого договору між позивачем та УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя, УПФУ не має права застосовувати до позивача за цей період фінансові санкції та нараховувати пеню.

Більш того, у зв'язку з протиправним перерозподілом відповідачем поточних страхових внесків підприємства, у ДП Видавництво і друкарня "Таврида" виникла безпідставна недоїмка за лютий 2010 року, що підтверджується наступним.

Так, грошові кошти, направлені позивачем на оплату страхових внесків, самостійно перерозподілялися відповідачем, в т.ч. на погашення сум фінансових санкцій і пені у порядку календарної черговості виникнення заборгованості, за рішеннями Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.2007 року, № 691 від 08.06.2006 року.

Однак, у спірних правовідносинах судова колегія зазначає, що перерозподіл сум грошових коштів, сплачених ДП Видавництво і друкарня "Таврида" на оплату страхових внесків на погашення заборгованості за рішеннями Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АРК №1032 від 13.12.2007 року, № 691 від 08.06.2006 року призвів у т.ч. до невірного розрахунку фінансових санкцій та пені за рішенням №1697 від 31.12.10 року у зв'язку з необґрунтованою сумою недоїмки, з якої розраховується фінансова санкція та пеня.

13.12.2007р. Управлінням ПФУ прийнято рішення №1032 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до ДП Видавництво і друкарня "Таврида" на суму 591619,8 грн. за період з 20.04.2006 р. по 07.12.2007 р. та за період з 20.05.2005 р. по 14.09.2006 р.

Постановою Окружного адміністративного суду АРК від 16.12.2008 року по справі № 2а-3197/08/8 визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному перерозподілу грошових коштів ДП Видавництво і друкарня "Таврида", сплачених на оплату страхових внесків, на користь погашення заборгованості за рішенням Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АРК №1032 від 13.12.2007 року після відкриття Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.2007року та в період примусового виконання цього рішення, а також визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АРК по самостійному зміненню призначення платежів та перерозподілу страхових внесків ДП Видавництво і друкарня "Таврида", на користь погашення пені та фінансових санкцій за рішенням УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя АРК №1032 від 13.12.2007року, в період оскарження рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.2007року у судовому порядку, а сааме: у період з лютого 2008 р. по червень 2008 р.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2009 року апеляційну скаргу УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АРК від 16.12.08 року по справі № 2а-3197/08/8 залишено без змін.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судовим рішенням № 2-а-3197/08/8 в адміністративній справі, що набрало законної сили 23.07.09 року встановлено, що відповідач мав зупинити стягнення коштів позивача за рішенням №1032 саме на період судового оскарження цього рішення, а дії УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя щодо самостійного змінення призначення платежів, здійснених Державним підприємством Видавництво і друкарня "Таврида" в рахунок сплати страхових внесків, здійснення перерозподілу грошових коштів на погашення заборгованості за рішенням Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 1032 від 13.12.07р., яке знаходиться на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ та під час судового розгляду справи за позовом ДП Видавництво і друкарня "Таврида" про скасування рішення № 1032 від 13.12.07р., визнані судом протиправними.

Виходячи з позиції суду, викладеної у справі № 2а-3197/08/8, борг за рішенням №1032 від 13.12.2007р. мав бути внесений до картки особового рахунку страхувальника -позивача у справі лише після його остаточного узгодження, тобто після набрання чинності постановою Господарського суду АРК по справі № 2-29/466-2007А про оскарження рішення № 1032 від 13.12.2007 року, отже, не раніше 05.06.2008 року. Саме з цього часу поточні платежі могли бути перерозподілені на погашення боргу за рішенням № 1032 від 13.12.2007 року, а до 05.06.08 р. УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя не мало право проводити ніяких дій стосовно погашення заборгованості, яка виникла на підставі рішення № 1032 від 13.12.07р.

Крім того, судом при винесенні постанови по справі №2а-3197/08/8 встановлено, що УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя протиправно самостійно перерозподілило страхові внески підприємства, у тому числі страхові внески, які були сплачені позивачем за лютий-серпень 2008р., на користь погашення рішення №1032 від 13.12.07р., що підтверджується листом УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя №8359/02-5 від 18.08.09р.

У разі своєчасного здійснення відповідачем зворотного перерозподілу страхових внесків, які були направлені на погашення заборгованості за рішенням №1032 від 13.12.07р., а саме: виключення їх з погашення заборгованості за рішенням № 1032 та направлення їх на сплату страхових внесків, у відповідача не виникло б підстав для винесення оскаржуваного рішення № 1697 від 31.12.2010 року, адже страхові внески за лютий 2010 року сплачувались позивачем правомірно, у повному обсязі та у визначені Законом №1058 строки.

У разі своєчасного здійснення відповідачем зворотного перерозподілу страхових внесків, які були направлені на погашення заборгованості за рішенням №1032, а саме: виключення їх з погашення заборгованості за рішенням № 1032 та направлення їх на сплату страхових внесків, у т.ч. за лютий 2010 року, у відповідача не виникло б підстав для винесення оскаржуваного рішення №1697 від 31.12.2010 року.

Рішенням № 691 від 08.06.2006 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків до ДП Видавництво і друкарня "Таврида" застосовані фінансові санкції у розмірі 180230,64 гривень та нарахована пеня у розмірі 56467,19 гривень.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 року по справі №2а-10525/09/1/0170 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.01.10 у справі № 2а-10525/09/1/0170 постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.01.10 у справі № 2а-10525/09/1/0170 -скасовано, прийнято нове рішення по справі. Визнано незаконними дії працівників Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим стосовно перерозподілу страхових коштів у розмірі 268958,90 грн. які надходили від підприємства та Центрального ВВДВС Сімферопольського МУЮ у період з 13.11.2006 року по 13.04.2007 року в рахунок сплати фінансових санкцій і пені за рішення №691 від 08.06.2006 року на суму 236697,83 грн. Відповідач зобов'язаний зарахувати в рахунок сплати страхових внесків суми які надходили від підприємства у період з 13.11.2006 року по 13.04.2007 року за відповідний місяць.

Постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 року по справі №2а-10525/09/1/0170 набрала чинності 17.01.2011 року.

Суд, при винесенні постанови по справі №2а-10525/09/1/0170 встановив, що Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим перерозподілом поточних страхових внесків підприємства сплачених в період з 13.11.2006 року по 13.04.2007 року самостійного погасило суму за рішенням № 691 від 08.06.2006 року.

Суд, при винесенні постанови по справі №2а-10525/09/1/0170 дійшов висновку, що зазначений перерозподіл поточних сум підприємства, було здійснено з порушенням норм законодавства, а саме в період оскарження рішення № 691 від 08.06.2006 року.

В постанові по справі №2а-10525/09/1/0170 зазначено, що в період розгляду Господарським судом АР Крим справи №2-30/12844-2006А за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим до підприємства про стягнення суми за рішенням № 691 від 08.06.06р., Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим в період з 13.11.06. по 13.04.07. перерозподілом погасило суму за рішенням № 691 від 08.06.06р.

Суд при винесенні постанови по справі №2а-10525/09/1/0170 встановив, що 21.07.08 (до прийняття ГС АРК Постанови по справі №2-24/16047-2006А про стягнення з підприємства суми за рішенням № 691 від 08.06.06.) Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим перерозподілом погасило суму за рішення № 691 від 08.06.06.

В постанові по справі №2а-10525/09/1/0170 зазначено, що отримання Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим виконавчого листа № 2-30/12844-2006А про стягнення з підприємства суми за рішенням № 691 від 08.06.06р. у розмірі 236697,83 грн. призвело до подвійного стягнення суми за рішенням № 691 від 08.06.06р.: перше - перерозподілом поточних страхових внесків підприємства на користь рішення № 691; друге - стягнення в судовому порядку за виконавчим листом № 2-30.12844-2006А про стягнення з підприємства суми за рішенням № 691 від 08.06.06р.

У судовому засіданні судом встановлено, що відповідачем штрафні санкції та пеня за рішенням № 691 від 08.06.06р. взагалі не були виключені з картки особового рахунку позивача, хоча постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 року по справі №2а-10525/09/1/0170 набрала чинності 17.01.2011 року

У разі здійснення відповідачем зворотного перерозподілу страхових внесків, які були направлені на погашення заборгованості за рішенням № 691 від 08.06.06р., а саме: виключення їх з погашення заборгованості за рішенням № 691 та направлення їх на сплату страхових внесків, у т.ч. за лютий 2010 року, у відповідача не виникло б підстав для винесення оскаржуваного рішення № 1697 від 31.12.2010 року.

Судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки приймаючи до уваги допущення Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим порушень щодо визначення строків прострочення, суми прострочення, а також щодо виключення з картки особового рахунку позивача сум страхових внесків, направлених на погашення заборгованості за вищевказаними рішеннями про застосування фінансових санкцій і нарахування пені, та їх повернення до сплачених внесків, сума недоїмки, з якої відповідачем розраховувалися штрафні санкції та пеня за рішенням № 1697 від 31.12.2010 року є необґрунтованою.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.06.11 у справі № 2а-1046/11/16/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 травня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко