Ухвала суду № 24936515, 18.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2026/08/6/0170

18.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас.ком" - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-2026/08/6/0170 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекцї в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 05.12.11 у справі № 2а-2026/08/6/0170

за позовом Державної податкової інспекцї в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас.ком" (вул. Київська, буд. 6/5, к. 9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.11 у справі № 2а-2026/08/6/0170 у задоволенні позову Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.11 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що 17.03.2008 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим проведена виїзна документальна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Автоегас.ком»за період з 13.01.06р. по 30.09.07р., за результатами якої складено акт перевірки №Ц1863/23-2/33979676 від 17.03.2008р. У ході перевірки встановлені порушення п. 7.41, 7.49 ст. 7 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті України», затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004р. №637, яке виразилось у відсутності документів, які підтверджують здійснення відповідачем витрат готівки на придбання товарів у сумі 13000 грн. За наслідками проведеної перевірки, на підставі складеного акту перевірки співробітниками ДПІ у м. Сімферополі було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004472301 від 26.03.2008р. у сумі 13000 грн., яке було отримане відповідачем 27.03.2008р. Заборгованості відповідачем не сплачена.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

17.03.2008 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим проведена виїзна документальна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Автоегас.ком»за період з 13.01.06р. по 30.09.07р., за результатами якої складено акт перевірки №Ц1863/23-2/33979676 від 17.03.2008р.

У ході перевірки встановлені порушення п. 7.41, 7.49 ст. 7 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті України», затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004р. №637, яке виразилось у відсутності документів, які підтверджують здійснення відповідачем витрат готівки на придбання товарів у сумі 13000 грн.

За наслідками проведеної перевірки, на підставі складеного акту перевірки співробітниками ДПІ у м. Сімферополі було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004472301 від 26.03.2008р. у сумі 13000 грн., яке було отримане відповідачем 27.03.2008р. Заборгованості відповідачем не сплачена.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2010 року по справі №2-31/7433-2008А залишено без змін постанову Господарського суду АР Крим, якою задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоегас.ком»до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002081701/0 від 21.03.22008р., яким донараховано ТОВ «Автоегас.ком»податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 5850,00 грн., у тому числі 1950,00 грн. за основним платежем та 3900,00 грн. за штрафними санкціями.

Під час розгляду справи №2-31/7433-2008А встановлено, що відповідно до акту перевірки №1863/23-2/33979676 від 17.03.2008р. ДПІ у м. Сімферополі встановлено заниження суми податку з доходів фізичних осіб на 1950грн. (15% від 13000грн.), а саме: неоподаткована сума надмірно отриманих платником податку коштів на придбання сільськогосподарської продукції, яки були видані робітнику ОСОБА_2 згідно витратного касового ордеру №000005 від 07.08.07р. під звіт на суму 18630грн., при тому що документально підтверджено витрати готівки на придбання товарів на суму 5630грн.

Підставою донарахування податку з доходів фізичних осіб стало не прийняття відповідачем як доказу, що підтверджує витрати готівки в сумі 13000грн. на придбання сільськогосподарської продукції підзвітною особою, квитанції до приходного касового ордеру ПСП «Мрія»від 16.08.2007р., яка була додана до авансового звіту ОСОБА_2 №АО 000007 від 16.08.07р., оскільки на думку позивача квитанція оформлена неналежним чином, не містить певних реквізитів, а саме її номеру, а також на містить прізвища особи, яка вносила до каси грошові кошти від платника ТОВ «Автоегас.ком», тому не може вважатись належним доказом витрати готівки підзвітною особою.

Проте такий висновок не ґрунтується на нормах закону.

Приписами пункту 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.04р., встановлено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Пунктом 7.41 ст.7 Положення передбачено, що під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюються достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Отже приписи наведених норм пов'язують факт відсутності підтвердження витрат готівки підзвітною особою або з відсутністю підтверджувальних документів або з їх не достовірністю, але не з певними недоліками в їх заповненні.

Судова колегія зазначає, що надана до авансового звіту квитанція ПСП «Мрія»на 13000грн. відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містить усі необхідні реквізити первинних бухгалтерських документів, які дозволяють ідентифікувати особу, назву документу, місце складення, зміст господарської операції тощо.

Крім того, квитанції від прибуткових ордерів від 16.08.07р. від ПП «Мрія»та СПД ОСОБА_3 в інших авансових звітах не відображались, відтак вони зараховані однократно в авансовому звіті ОСОБА_2 №7 від 16.08.07р. на суму 18630,00грн.

Отже висновок ДПІ у М.Сімферополь, викладений у акті перевірки про відсутність підтверджувальних документів на витрати і в сумі 1300грн. не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку позивача.

Таким чином, судом під час розгляду справи 2-31/7433-2008А встановлено, що висновки про заниження позивачем суми податку з доходів фізичних осіб на суму 1950грн. є необґрунтованими і не підтверджуються матеріалами справи. Тому донарахування позивачу податку в сумі 1950грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 3900грн. податковим повідомленням-рішенням №0002081701/0 від 21.03.08р. неправомірно, що є підставою для скасування рішення.

Відповідно до вимог частині 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки позивач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийнятого податкового повідомлення-рішення, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів відповідача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що дозволяє суду зробити висновок про відсутність будь-яких підстав для стягнення коштів визначених позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.11 у справі № 2а-2026/08/6/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко