Ухвала суду № 24936471, 04.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13453/11/0170/10

04.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Відкритого акціонерного товариства "Білогірський райагрохім" - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-13453/11/0170/10 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 08.12.11 у справі № 2а-13453/11/0170/10

за позовом Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим (вул. Луначарського, буд. 58, м. Білогірськ, Автономна Республіка Крим, 97600)

до Відкритого акціонерного товариства "Білогірський райагрохім" (вул. Об`їздне шосе, буд.1, м. Білогірськ, Автономна Республіка Крим, 97600)

про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.12.11 у справі № 2а-13453/11/0170/10 позов Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим задоволено часткове: а саме: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Білогірський райагрохім" заборгованість з земельного податку та пені у сумі 831грн.99коп., у інший частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.12.11 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, позивача посилається на те, що відповідачем не сплачена узгоджена податкова заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, в порядку, встановленому Законом України "Про плату за землю", про стягнення узгодженої податкової заборгованості з земельного податку у сумі 6425,49 гривень, про стягнення податку на прибуток у сумі 2633,10 гривень, про стягнення податку на доходи фізичних осіб у сумі 1275,28 гривень та стягнення заборгованості з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 771,90 гривень.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Білогірський Райагрохім" 27.06.1996 року зареєстровано як юридична особа Білогірською районною державною адміністрацією АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.12), довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 13), Статутом (а.с. 14-32).

Відповідач є платником податків та зборів, взятий на облік в ДПІ 27.06.1996 року за №297, що підтверджено довідкою позивача від 02.11.2009 р. №53 (а.с.37).

Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року №1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Закон України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року №2535-XII зі змінами та доповненнями визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Статтею 5 зазначеного Закону встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ч.1 та 4 ст.2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно до ст. 15 Закону України "Про плату за землю" власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про плату за землю" визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про плату за землю" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі -Закон №2181) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Стаття 17 Закону України "Про плату за землю" передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач самостійно надав до Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2011 рік (а.с.46-49).

Згідно з податковою декларацією орендної плати за земельній ділянки державної та комунальної власності на 2011 рік вх..№ 330 від 27.01.2011 року відповідачем нарахована орендна плата за поточний рік у загальній сумі 9639,27 гривень, яка підлягає сплаті на протязі року щомісячно з січня по грудень включно рівними частками по 803,27 гривень.

Таким чином, податкове зобов'язання позивача по орендній платі за землю за 2011 рік у зазначеній сумі є узгодженим.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати за землю за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року, що були нараховані в особовому рахунку відповідача відповідно -по 803,27 грн. всього на суму 5622,89 гривень.

Наявність вказаної заборгованості підтверджена розрахунком суми позовних вимог (а.с. 7-8), висновком інспектора позивача (а.с. 9-11) та копіями особових рахунків відповідача (а.с. 32 ).

Відповідач самостійно надав до Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим податкову декларацію з плати за землю на 2011 рік (а.с.42-45).

Згідно з податковою декларацією з плати за землю на 2011 рік вх. № 333 від 30.04.2011 року відповідачем нараховано земельного податку за поточний рік у загальній сумі 13536,46 гривень, яка підлягає сплаті на протязі року щомісячно з січня по грудень включно рівними частками по 1128,02 гривень.

Таким чином, податкове зобов'язання позивача по земельному податку за 2011 рік у зазначеній сумі є узгодженим.

Як свідчить текст адміністративного позову та розрахунок суми позовних вимог (а.с.7-8) позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з земельного податку за квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року, що були нараховані в особовому рахунку відповідача відповідно -по 1128,04 гривень, всього на суму 5640,20 гривень.

Наявність вказаної заборгованості підтверджена розрахунком суми позовних вимог (а.с. 7-8), висновком інспектора позивача (а.с. 9-11) та копіями особових рахунків відповідача (а.с. 33-35 ).

08.11.2010 року ДПІ у Білогірському районі АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати земельного податку з юридичних осіб.

Результати перевірки знайшли своє відображення у акті № 2535/15-03 від 08.11.2010 року (а.с. 50-52).

За результатами перевірки було встановлено порушення ст. 17р. 6 Закону України "Про плату за землю", Закону України та п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме відповідачем порушені терміни сплати узгоджених податкових зобов'язань з земельного податку за 2009 рік.

За вказані порушення, згідно до п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», до відповідача, на підставі податкового повідомлення-рішення №0002401503/0 від 09.11.10р., застосовані штрафні санкції у розмірі 2292,00 гривень (а.с.68), на підставі податкового повідомлення-рішення №0002411503/0 від 09.11.2010 року, застосовані штрафні санкції у розмірі 204,62 гривень (а.с.69 ), на підставі податкового повідомлення-рішення №0002421503/0 від 09.11.2010 року, застосовані штрафні санкції у розмірі 110,40 гривень (а.с.70 ).

Вказані рішення були отримані відповідачем, про що свідчить його підпис на коринці зазначених податкових повідомлень -рішень.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону №2181, якій діяв на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

На суму заборгованості з орендної плати за землю відповідачу нарахована пеня у сумі 46,70 гривень.

Таким чином, заборгованість з земельного податку, яка є узгодженою та підлягає стягненню становить 6425,49 грн.

08.11.2010 року ДПІ у Білогірському районі АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Результати перевірки знайшли своє відображення у акті № 2540/15-01/05492025 від 08.11.2010 року (а.с. 56-57).

За результатами перевірки було встановлено порушення п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: відповідачем порушені терміни сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року.

За вказані порушення, згідно з п. до п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», до відповідача, на підставі податкового повідомлення-рішення №0000651501/0 від 09.11.2010 року, застосовані штрафні санкції у розмірі 6,60 гривень (а.с.71).

Вказане рішення були отримані відповідачем 11.11.2010 року, про що свідчить його підпис на коринці зазначених податкових повідомлень -рішень (а.с.71).

Відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 203.1 ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, діючим законодавством передбачений обов'язок відповідача надавати податкові декларації з податку на прибуток до податкових органів.

09.03.2011 року ДПІ у Білогірському районі АР Крим проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності.

Результати перевірки знайшли своє відображення у акті № 390/15-01/05492025 від 09.03.2011 року (а.с. 59-60).

За результатами перевірки було встановлено порушення п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України а саме: неподання відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток за 2010 рік.

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0000161501/0 від 17.03.2011 року (а.с.67) про застосування штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 170грн.00коп.

Відповідачем самостійно до ДПІ у Білогірському районі АР Крим надано податкові декларації з податку на прибуток (а. с. 38-39), відповідно до якої відповідач має сплатити до бюджету 2463,10 грн. (відповідно декларації № 19647 від 10.02.2011р. -2419,10грн., відповідно декларації № 9525 від 05.05.2011р. -44,00грн.).

Таким чином, заборгованість з податку на прибуток, яка є узгодженою та підлягає стягненню становить 2633,10 гривень.

Відповідачем самостійно до ДПІ у Білогірському районі АР Крим надано податкові декларації з податку на доходи фізичних осіб (а. с. 40-41), відповідно до якої відповідач має сплатити до бюджету 1275,28 гривень (відповідно декларації № 3116 від 17.03.2011 року).

Станом на 07.12.2011 року сума, яка вказана у декларації № 3116 від 17.03.2011 року відповідачем не сплачена, про що свідчать дані особового рахунку відповідача (а. с. 35), розрахунок суми позовних вимог (а. с. 7-8), висновок інспектора позивача від 29.09.2011 р. (а.с. 9-11), довідка про наявність заборгованості.

Таким чином, заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, яка є узгодженою та підлягає стягненню становить 1275,28 гривень.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі -Закон №2181) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991 р. №1963-XII платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Статтею 5 даного Закону визначені строки сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів: згідно частини 1 статті 5 юридичними особами податок сплачується щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

29.04.2011 року ДПІ у Білогірському районі АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Результати перевірки знайшли своє відображення у акті № 798/17-03/05492025 від 29.04.2011 року (а.с. 61-62).

За результатами перевірки було встановлено порушення ст.. 5 Закону України Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" а саме: відповідачем несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по податку податкових декларацій з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за квітень 2009 року, липень 2009 року, жовтень 2009 року, січень 2010 року, квітень 2010 року, липень 2010 року.

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0001421703 від 29.04.2011 року (а.с.65) про застосування штрафних санкцій з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 27грн.00коп. та податкове повідомлення-рішення №0001411703 від 29.04.2011 року (а.с.66) про застосування штрафних санкцій з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 767,40 гривень.

Вказані рішення були отримані відповідачем, про що свідчить його підпис на коринці зазначених податкових повідомлень -рішень.

Станом на 07.12.2011 року сума штрафних санкцій у розмірі 767,40грн. відповідачем не сплачена, про що свідчать дані особового рахунку відповідача (а.с. 35), розрахунок суми позовних вимог (а.с. 7-8), висновок інспектора позивача від 29.09.2011 р. (а.с. 9-11), довідка про наявність заборгованості.

Таким чином, заборгованість з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, яка є узгодженою та підлягає стягненню становить 767,40 гривень.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181).

На адресу відповідача позивачем були направлена перша податкова вимога №1/176 від 23.11.2010 року (а.с.64, 64 -зворотній бік), яка була отримана відповідачем, що підтверджується поштовою довідкою (а.с.64, 64 - зворотній бік).

Податковий борг відповідача по орендній платі за землю у сумі 5622,89 гривень. виник станом на 02.03.2011 року, тобто станом на дату граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Податковий борг відповідача по земельному податку у сумі 5640,20 гривень виник станом на 30.04.2011 року, тобто станом на дату граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Податковий борг відповідача по податку на прибуток у сумі 2633,10 гривень виник станом на 19.02.2011 року, тобто станом на дату граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання, у тому числі приймаючи до уваги податкове повідомлення-рішення №0000161501/0 від 17.03.2011 року (а.с.67) про застосування штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 170,00 гривень (термін сплати штрафних санкцій -на протязі 10 календарних днів, сплачено не було, відображено у особовому рахунку, як недоїмка)

Податковий борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1275,28 гривень виник станом на 01.03.2011 року, тобто станом на дату граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Податковий борг відповідача з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 771,90 гривень виник станом на 10.05.2011 року, тобто станом на дату граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання, а саме: штрафних санкцій, нарахованих відповідно до податкового повідомлення-рішення №0001421703 від 29.04.2011 року (а.с.65) про застосування штрафних санкцій з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 27,00 гривень та податкове повідомлення-рішення №0001411703 від 29.04.2011 року (а.с.66) про застосування штрафних санкцій з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 767грн.40коп. (термін сплати штрафних санкцій -на протязі 10 календарних днів с моменту отримання, а саме з 29.04.2011 року, сплачено не було, відображено у особовому рахунку, як недоїмка).

Таким чином, податковий борг у загальній сумі 15943,37 гривень виник після набрання чинності Податковим кодексом України, підлягає стягненню відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття "податковий борг", встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити вказану в п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення згідно з п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, 14 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період за кожних конкретних підстав (наприклад, на підставі кожної податкової декларації або на підставі кожного податкового повідомлення-рішення). Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків -це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Норма п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", яка встановлювала, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу, при цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється, втратила чинність з 01.01.11 р. у зв'язку із набранням чинності Податковим кодексом України, у якому подібна норма відсутня.

Норма п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України стосується випадків самостійного погашення податкового боргу платником податків.

Норма п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України стосується випадків збільшення податкового боргу внаслідок адміністративного оскарження.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р. за N 595/5786, згідно з п. 4.6. якого окрема податкова вимога щодо нового податкового боргу не формується, з часу набрання чинності Податковим кодексом України не діє.

У Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1037, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1432/18727, який діє з часу набрання чинності Податковим кодексом України, відповідна норма щодо неформування та ненаправлення окремої вимоги на новий борг відсутня.

Доказів направлення податкових вимог, які містять відомості, передбачені ч. 2 п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, відповідачу на зазначену суму податкового боргу позивачем до матеріалів адміністративної справи не надано.

Таким чином, врегулювання спірних відносин в частині права позивача на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу повинно відбуватись за вимогами чинного Податкового кодексу України, а саме з урахуванням п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, згідно якого для виникнення права на стягнення податкового боргу, необхідно настання двох подій, а саме:

- направлення платнику податків податкової вимоги про погашення податкового боргу по кожному виду податку, по кожному податковому періоду окремо;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки не можуть бути задоволені позовні вимоги ДПІ в Білогірському районі АР Крим у частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за землю у сумі 5622,89 гривень, по земельному податку у сумі 5640,20 гривень, по податку на прибуток у сумі 2633,10 гривень, з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1275,28 гривень, з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 771,90 гривень без виконання вимог п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, а саме: 1) направлення платнику податків податкової вимоги про погашення податкового боргу по кожному виду податку, по кожному податковому періоду окремо та 2) спливу терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги, а позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано доказів формування та направлення таких податкових вимог.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.12.11 у справі № 2а-13453/11/0170/10 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко