Ухвала суду № 24934575, 26.06.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 р. Справа № 29849/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Матковської З.М., Каралюса В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддеталь" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

У грудні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення №0003092300/0/29292 від 07.12.2010 року та №0003102300/0/29293 від 07.12.2010 року, виданого Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю виданих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивач нікчемних правочинів не укладав, послуги по будівництву ним було отримано в дійсності та в подальшому передано об'єкт будівництва замовнику.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0003092300/0/29292 від 07.12.2010 року та №0003102300/0/29293 від 07.12.2010 року видані Державною податковою інспекції у Шевченківському районі м. Львова.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у період з 11.11.2010р. по 17.11.2010р. відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ «Буддеталь»з питань дотримання вимог діючого законодавства в сфері оподаткування під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»та 22.11.2010р. складено акт перевірки №1828/326/23-118/13815577.

За наслідками перевірки відповідачем 07.12.2010р. пред'явлено податкове повідомлення-рішення №0003092300/0/29292 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 371681,0 грн., штрафна (фінансова) санкція 148672,4 грн., разом 520353,4 грн. та №0003102300/0/29293, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 297345,0 грн., штрафна (фінансова) санкція 148672,5 грн., разом 446017,5 грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що ТзОВ «Буддеталь» порушило п. 5.1 п. п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 кв. 2009 року на суму 371681 грн., та п.п. 7.4.1, п.п. .7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за грудень 2009 року на суму 297345 грн.

Підставою для такого висновку відповідача є проведена ДПІ у Печерському районі м. Києва перевірка ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»(контрагента позивача). В ході зазначеної перевірки було встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з серпня 2008 р., по травень 2010 року, які підпадають під визначення ст..3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та ст..3 Закону України «Про податок на додану вартість», а також встановлено, що ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» вчинялися правочини, які не спрямовані на реальне настання наслідків, тобто товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий. Крім цього, перевіряючим органом було встановлено, що ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» станом на 14.10.2010 р. не звітує перед податковим органом, останній звіт у ДПІ у Печерському р-ні м.Києва подано у березні 2010 року. Також у акті перевірки вказано про порушення кримінальної справи стосовно ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»та про пояснення свідка ОСОБА_1, який стверджував, що фактичного відношення до функціонування ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» він не мав, хоч і був директором зазначеного товариства.

Враховуючи наведене відповідач при проведенні перевірки ТзОВ «Буддеталь» дійшов висновку про завищення валових витрат за період 2009 рік на суму 1486724 грн. Крім цього відповідачем встановлено неповноту декларування та своєчасності сплати податку на прибуток, а саме заниження такої сплати на суму 371681 грн., а також про завищення податкового кредиту за період грудень 2009 року на суму 297345 грн.

Колегією суддів встановлено, що між позивачем (забудовником) та акціонерним банком «Трансбанк» (управителем) було укладено генеральний договір від 15.05.2007 року, згідно якого забудовник зобов'язується організувати будівництво за кошти управителя, згідно затвердженого проекту, 6-8-12 поверхового будинку за адресою м.Львів, вул.. Караджича, 29.

Виконуючи функції забудовника, позивач (замовник) 10.11.2009 року укладав з ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»(підрядник) договір №10/1, за яким підрядник зобов'язується виконати загально будівельні роботи на об'єкті (6-8-12 поверховий будинок за адресою м. Львів, вул.. Караджича, 29) згідно переліку вказаного у додатку №1 договору. Загальна вартість робіт за договором становить 1784068,8 грн. у т.ч. ПДВ -297344,8 грн.

В грудні 2009 року позивач перерахував на рахунок ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»кошти на виконання робіт за договором підряду у розмірі 961152,55 грн (в т.ч. ПДВ 160192,09 грн.), 395830,45 грн (в т.ч. ПДВ 65971,74 грн.) та 85416,26 грн. (в т.ч. ПДВ 14236,04 грн.), про що свідчать платіжні доручення, що містяться в матеріалах справи.

Позивач у березні 2010 року провів остаточний розрахунок з підрядником - ТзОВ «С.Дж.Р.Груп»за договором підряду сплативши платіжним дорученням №403 від 24.03.2010 року решту договірної оплати в розмірі 341669,54 грн. (в т.ч. ПДВ 56944,92). Відтак покликання апелянта на те, що ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» не звітує з березня 2010 року не свідчить про те, що договір укладений між позивачем та ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» був нікчемним, оскільки такий був укладений раніше та виконаний у повному обсязі.

Вартість виконаних ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» підрядних робіт на загальну суму 1784068,8 грн. в т.ч. ПДВ 297344,8 грн., повністю включені в акт №1 приймання виконаних робіт за грудень 2009 року та довідку про вартість робіт за грудень 2009 року на загальну суму 5216504,84 грн. що були укладені між АКБ «Трансбанк» та забудовником ТзОВ «Буддеталь», оскільки будівництво здійснювалося позивачем за кошти та на замовлення АКБ «Трансбанк». Відтак, факт виконаних ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» робіт з договором підряду № 10/1 від 10.11.2009 року стверджується Управителем ФФБ АКБ «Трансбанк», та відповідними документами актом та довідкою, що містяться в матеріалах справи.

Щодо факту порушення кримінальної справи проти посадових осіб ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» за ознаками злочину, передбаченого ст.. 191 ч.5 КК України, то слід зазначити, що згідно ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. З врахуванням того, що органом державної податкової служби не представлено обвинувального вироку суду щодо посадових осіб ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» - допустимого доказу, у суду відсутні законні підстави вважати доведеним факт спрямованості правочину на порушення публічного порядку.

Крім того, усі первинні документи по операціях з ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» були належним чином оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 року, з чого вбачається, що позивач правомірно відніс до валових витрат суми витрат понесені ним у зв'язку із реалізацією господарських зобов'язань з ТзОВ «С.Дж.Р.Груп».

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент здійснення позивачем господарських операцій) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону).

Законом "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час здійснення господарських операцій та проведення перевірки) передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

З урахуванням зібраних у справі доказів, позивачем доведено правомірність віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість (297345,00 грн.).

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що видані ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» податкові накладні оформлені у відповідності до вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" та містять необхідні реквізити, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість".

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку вищевказаних правочинів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Тому та обставина, що ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» при його перевірці не надано документів в підтвердження операцій з позивачем, не може бути підставою для відповідальності позивача.

Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2011 року у справі №2а-11989/10/1370- без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: З. Матковська

В. Каралюс