Ухвала суду № 24932670, 22.05.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Прудник С.В.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року справа №2а/1270/1386/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шишова О.О.

суддів Дяченко С.П., Сіваченко І.В.,

при секретарі судового засідання: Сульженко А.В.

За участю:

представника позивача Дригваль Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Лугавтодок" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 р. у справі № 2а/1270/1386/2012 (головуючий І інстанції Прудник С.В.) за позовом Приватного підприємства "Лугавтодок" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2012 року № 0000142300, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду у задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Лугавтодок» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2012року N 0000142300 відмовлено повністю.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального та матеріального права. В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції повинен був дослідити та надати правового аналізу у прийнятому рішенні первісним бухгалтерським та розрахунковим документам, але замість цього суд обмежився доводами відповідача, наведеними в Акті перевірки щодо відсутності у ОСОБА_3 (директора ТОВ «Трансторгсфера ДВК») повноважень на підписання договору та відповідних податкових накладних у вересні та жовтні 2010р. Суд першої інстанції неправомірно посилався на матеріали слідчого відділу податкової міліції Ленінської МДПІ у м.Луганську, а саме на заключення від 27.01.2011року «Про результати дослідження документів ТОВ «Трансторгсфера ДВК» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.02.2010року по 31.12.2010 року», на постанови про притягнення в якості обвинувачених від 21.03.2011 року та від 23.03.2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5, оскільки в даному випадку порушується конституційна гарантія, закріплена у статті 62 Конституції України, відповідно до якої «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду».

Вважають, що договір на транспортно-експедиційне обслуговування N 01-09-01 від 01.09.2010 року є правомірним, за наявності свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість. Він мав реальний характер, що підтверджуєтьс первісними документами бухгалтерського обліку, а саме: податковими накладними, виписками з банку про здійснення розрахунків за отримані послуги, витягом з реєстру отриманих податкових накладних.

Також апелянт посилається на те, що ПП «Лугавтодок» є посередником у наданні послуг з перевезення вантажів, то згідно до норм чинного законодавства товарно-транспортна накладна та подорожні листи не повинні знаходитись на зберіганні у даного суб'єкта господарської діяльності.

Апелянт вказує на порушення норм процесуального законодавства, які полягають в недодержанні вимог ст. 159, 163 КАС України.

Просили суд, скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність особи яка не з'явилася.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, МІсцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності зі статтею 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обrpунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення діі); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приватне підприємство «Лугавтодок» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 28.01.2009, номер запису про державну реєстрацію 1 382 102 0000 015934 (а.с.11).

ПП «Лугавтодок» є платником податків і зборів та перебуває на обліку в ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську з 30.01.2009, реєстраційний номер 6197, що підтверджується довідкою про взяття на облік за формою N 4-ОПП (а.с.24).

Також ПП «Лугавтодок» є платником податку на додану вартість, про що ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську видане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.02.2009 N 100167659 (а.с.25).

У період з 04.04.2011 по 08.04.2011 податковим інспектором була проведена документальна позапланова виїзна перевірка приватного підприємства «Лугавтодок» з метою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.12.2009року по 28.02.2011року та податку на прибуток підприємства за період з 01.10.2009 по 31.12.2010 з питань взаємовідносин з ТОБ «Трансторгсфера ДБК» та ТОБ «Склайд Плюс», за результатами якої складено акт від 15.04.2011 N 169/2300/36323500 (а.с.29-54).

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2012року N 0000142300, яким ПП «Лугавтодок» було збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 36874,00 грн., у тому числі 29499,00 грн. за основним платежем та 7375,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.58).

В ході проведення перевірки встановлено порушення підприємством п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 29499,00 грн., та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено його заниження податку на додану вартість на 23 599,00 грн.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ПП «Лугавтодок» та ТОВ «Трансторгсфера ДБК» було укладено договір від 01.09.2010 N 01/09101 на транспортно-експедиційне обслуговування (а.с.59).

На виконання умов договору ТОВ «Трансторгсфера ДБК» було оформлено рахунки - фактури, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні (а.с.60-95).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактноі) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому чисЛІ при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону N 168 дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону N 168 є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку продавцем, визначено п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону. Порядок заповнення податкових накладних затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997р. N 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997р. за N 233/2037. п.6 зазначеного Порядку передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

За правилами п.18 цього Порядку усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Пунктом 5 зазначеного Порядку встановлено, що податкова накладна вважається недійсною у випадках її заповнення іншою особою ніж особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції. Одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що з 07.12.2009 по 25.08.2010 директором ТОВ «Трансторгсфера ДВК» був ОСОБА_3 З 26.08.2010 по 17.01.2011 директором підприємства був ОСОБА_5

Судом встановлено, що в податкових накладних, отриманих ПП «Лугавтодок» від ТОВ «Трансторгсфера ДВК» у вересні та жовтні 2010 року в місці зазначення підпису та прізвища особи, яка склала податкову накладну вказане прізвище «ОСОБА_3.» та стоїть підпис особи. В листопаді та грудні 2010 року в місці зазначення підпису та прізвища особи, яка склала податкову накладну вказане прізвище «ОСОБА_5» та стоїть підпис особи. Але, на момент складання договору ОСОБА_3 не був посадовою особою ТОВ «Трансторгсфера ДВК», оскільки 25.08.2010 був звільнений з посади директора.

Крім того, судом встановлено, що слідчим СВ ПМ Ленінської МДПІ ОСОБА_3 та ОСОБА_5 притягувалися у якості обвинувачених, про що у матеріалах справи є копії постанов про притягнення у якості обвинувачених від 21.03.2011 та 23.03.2011.

Відповідно до цих постанов встановлено, що ОСОБА_3 у грудні 2009 року без мети здійснення підприємницької діяльності, за грошову винагороду зареєстрував на своє ім'я ТОВ «Трансторгсфера ДВК», після здійснення реєстраційних дій та відкриття розрахункового рахунку у банківській установі статут, реєстраційні документи, штамп та печатку підприємства було передано ОСОБА_6 Господарською діяльністю ОСОБА_3 не займався, договорів та податкових накладних не підписував.

В серпні 2010 року без мети здійснення підприємницької діяльності, за грошову винагороду ТОВ «Трансторгсфера ДБК» було перереєстровано на ім'я ОСОБА_7 Після реєстрації реєстраційні документи, штамп та печатку підприємства було передано ОСОБА_6 Господарською діяльністю ОСОБА_3 не займався, договорів та податкових накладних не підписував. У зв'язку із чим зазначеним особам було пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ч.1 ст.205, ч.2 ст.358, ч.2 ст.28, ч.3 ст.358 КК України.

Колегія суддів зазначає, що посилання суду першої інстанції на постанови про притягнення до кримінальної відповідальності є правомірними. Оскільки встановлені факти під час досудового слідства у сукупності з іншими доказами дають підстави для висновку про відсутність реальності господарських операцій між позивачем та взаємовідносин ТОВ «Трансторгсфера ДВК».

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, що проведення господарської операції по оприбуткуванню товару від постачальників відбулося на підставі первинних документів, а саме податкових накладних, актів виконаних робіт, актів здавання - приймання робіт (надання послуг) та інших документів.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який зазначив, що надані позивачем документи є обов' язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обrpунтованість включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціях з контрагентами, оскільки податковий орган, ухвалюючи податкове повідомлення-рішення, про скасування якого заявлено позов, виходив з того, що неможливо підтвердити факт виникнення податкових зобов'язань по ланцюгам постачання.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону У країни від 16 липня 1999 року N 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N 1681704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на Їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N2 1681704).

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно із пунктом 1.32 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94 ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Виходячи з вищевикладеного, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України та пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 N2 363 перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування; товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до наявних на час проведення перевірки документів не має можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

Зазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання товару та реального його транспортування.

Згідно бази даних «Контрагенти» (аналізу податкової звітності) ТОВ «Трансторгсфера ДВК» не надавало розрахунків збору з податку власників транспортних засобів та самохідних машин та механізмів, що свідчить про відсутність у ТОВ «Трансторгсфера ДВК» власних транспортних засобів.

Таким чином, як на час проведення перевірки, так і на теперішній час не має можливості встановити вид транспорту, розмір витрат та особу, яка понесла дані витрати.

Зазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання товару та реального його транспортування.

В судовому засіданні встановлено, що чисельність працюючих ТОВ «Трансторгсфера ДВК» на момент продажу товарів (робіт, послуг) складала 1 особу директора підприємства. За таких обставин товариство не мало можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами.

Тобто в ході перевірки встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ «Трансторгсфера ДВК» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що акт перевірки ним був отриманий із порушенням діючого законодавства, оскільки примірник акту від 15.04.2011 був вручений директору ПП «Лугавтодок» ОСОБА_8, що підтверджується власноручним підписом особи на примірнику акту перевірки, що належить податковій інспекції.

Відповідно до положень ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб' єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи без діяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративному позову.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дотримався вимог процесуального законодавства.

При таких обставинах висновок суду першої інстанції, який вказав, що відповідач довів, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 25.01.2012 року N 000042300 ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську діяла у межах наданих їй повноважень, на підставі вимог закону є правильним.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду без змін.

Повний текст рішення складений 23 травня 2012 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Лугавтодок" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 р. у справі № 2а/1270/1386/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 березня 2012 р. у справі № 2а/1270/1386/2012 - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко