Постанова № 24930832, 20.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

20.06.12 Справа № 5015/4977/11

ПОСТАНОВА

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Краєвської М.В.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Львівський холодокомбінат", м.Львів б/н від 21.10.2011 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 12.10.2011 р.

у справі № 5015/4977/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Компанія "Лізинговий дім", м.Львів

до відповідача: ПАТ "Львівський холодокомбінат", м.Львів

про повернення майна та стягнення 332 596, 06 грн.

за зустрічним позовом: ПАТ "Львівський холодокомбінат", м.Львів

до відповідача: ТОВ "Компанія "Лізинговий дім", м.Львів

про визнання частково недійсним договору, внесення змін до договору, визнання права

За участю представників сторін:(за первісним позовом):

від позивача: Лебідко Ю.І.- представник

від відповідача: Подвірний О.М.- представник

Права та обов'язки представникам сторін відповідно до ст. ст..20, 22 ГПК України роз'яснено.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81№ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.10.2011р. первісний позов задоволено повністю. Зобов'язано ПАТ "Львівський холодокомбінат", м.Львів повернути майно та стягнено 79 965,06 грн. неустойки, 2 325,96 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В зустрічному позові відмовлено повністю.

ПАТ "Львівський холодокомбінат", м.Львів подано апеляційну скаргу б/н від 29.02.2012 р., в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 12.10.2011р. в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ПАТ "Львівський холодокомбінат" до ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задоволити повністю, посилаючись на те, що рішення частково прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з»ясовано обставини, що мають значення для вирішення справи, а саме скаржник вважає, що в частині розгляду позовних вимог зустрічного позову про визнання майнового права скаржника на викуп об»єктів лізингу за договором №313/0507 від 25.05.2007р. на умовах фінансового лізингу за ліквідаційною вартістю у сумі 32 021,17грн. судом не встановлено фактичних обставин справи та не надано належну оцінку доказам, які підтверджували зустрічні позовні вимоги. Окрім того, скаржник вважає, що відповідно до доказів, які містяться в матеріалах справи вартість переданого в лізинг майна становить 1 017 540,00грн., сума сплачених скаржником на користь ТОВ «Компанія «Лізинговий дім»лізингових платежів становить 1 199 667,97грн., отже договір №313/0507 від 25.05.2007р. має ознаки договору фінансового лізингу та згідно чинного законодавства повинен вважатись договором фінансового лізингу, що і підтверджено висновками Львівського окружного адміністративного суду у справі №2а-4880/10/1370.

ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, у зволенні апеляційної скарги відмовити.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" та ВАТ "Львівський холодокомбінат" укладено договір оперативного лізингу №313/0507 від 25.05.2007 р., за умовами якого лізингодавець (ТОВ "Компанія "Лізинговий дім") передає лізингоодержувачу (ПАТ "Львівський холодокомбінат"), а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах оперативного лізингу (далі -лізинг) майно, а саме: молоковози АЦ-8,2 на базі КАМАЗ -2 шт., причіп-цистерна АЦ-8,2 на базі НЕФАЗ -1 шт., молоковози АЦ - 5,0 на базі МАЗ - 1 шт., молоковози Г6-ОТА - 3,9 на базі ГАЗ -3 шт. (надалі -майно). Відповідно до пункту 3.2 договору оперативного лізингу термін дії останнього закінчується 30 квітня 2010 р. (а.с.9-16).

Додатковою угодою №2 від 27.08.2007 р. внесено зміни до Договору оперативного лізингу та пункт 1.1. Договору викладено в такій редакції: молоковози АЦ-8,2 на базі КАМАЗ -2 шт., причіп-цистерна АЦ-8,2 на базі СЗАП-8357 А -1 шт., молоковози Г6-ОТА-3,9 на базі ГАЗ -3 шт. (а.с.17)

Як вбачається із актів прийому-передачі від 03.08.2007р. (а.с.20-25) на виконання умов Договору ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" передано ПАТ "Львівський холодокомбінат" у лізинг майно, а саме:

- молоковоз АЦ-8,2 на базі КАМАЗ-53215 (V цистерни -8,2 м3, 2 секції, всередині -нержавіюча сталь, утеплювач, з зовні -сталь з ЛКП, без насоса, дв. 240 л.с., Євро-2, КП 10 передач, підігрівач типу "Webasto"), номер кузова ХТС53215R72301772, у комплекті з технічною документацією. Кількість -1 шт.;

- молоковоз АЦ-8,2 на базі КАМАЗ-53215 (V цистерни -8,2 м3, 2 секції, в середині -нержавіюча сталь, утеплювач, з зовні -сталь з ЛКП, без насоса, дв. 240 л.с., Евро-2, КП 10 передач, підігрівач типу "Webasto"), номер кузова ХТС53215R72301772, у комплекті з технічною документацією. Кількість -1 шт.;

- Причіп-цистерна харчова -Е 9 СЗАП 8357, номер кузова X1W8357Ф070001387, в комплекті з технічною документацією. Кількість -1 шт.;

- Свідоцтво про реєстрацію машини Серія ВСС №038996 від 07.08.2007 р. Кількість -1шт. Номерні знаки ВС8573ХХ;

- Свідоцтво про реєстрацію машини Серія ВСС №038995 від 07.08.2007 р. Кількість -1шт. Номерні знаки ВС0559ВС;

А також, відповідно до акту прийому-передачі від 01.09.2007р. (а.с.25) ПАТ "Львівський холодокомбінат" передано молоковоз Г6-ОТА-3,9 на базі ГАЗ-3309 (V цистерни -,9 м3, 2 секції, в середині -нержавіюча сталь, утеплювач, з зовні -сталь з ЛКП, без насоса, дв. ММЗД 245,7 л.с., Евро-2, 122 л.с., АБС), у комплекті з технічною та експлуатаційною документацією. Кількість -3 шт.

Відповідно до п.2 додаткової угоди від 14.04.2010 року до Договору оперативного лізингу (а.с.48) дію цього договору продовжено до 30.04.2011 року.

Листом №318 від 25.06.2011 р. (а.с.32) відповідача повідомлено про зобов'язання в силу вимог п.6.2 Договору повернути майно лізингодавцеві у 5-денний строк після закінчення його дії.

В матеріалах справи відсутні докази повернення майна лізингодавцеві - ТОВ "Компанія "Лізинговий дім".

ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" заявлено первісні позовні вимоги про повернення від ПАТ "Львівський холодокомбінат" вищезазначеного майна та стягнення неустойки в сумі 79,965,06 грн.

Щодо заявлених первісних позовних вимог судова колегія зазначає наступне.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов"язків, згідно ст.11 ЦК України, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч.1 ст. 628, ст.629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст.193 ГК України та ст..526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Лізингом є господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів (ч.1 ст.292 ГК України).

Як вбачається із договору оперативного лізингу №313/0507 від 25.05.2007 р., (п.п.6 п.6.2 договору) ПАТ "Львівський холодокомбінат" зобов'язане повернути об'єкт лізингу ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" у 5-денний строк після закінчення договору лізингу та у стані, зазначеному в договорі.

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки строк дії договору оперативного лізингу закінчився 30.04.2011 року, з 06.05.2011 року ПАТ "Львівський холодокомбінат" вважається таким, що прострочило виконання обов'язку з повернення об'єкта лізингу, в зв»язку із чим в цій частині первісні позовні вимоги підлягають до задоволення.

Окрім того, відповідно до ст..785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З огляду на викладене, судова колегія також погоджується з судом першої інстанції про підставність вимог ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" про стягнення з ПАТ "Львівський холодокомбінат" неустойки в розмірі подвійної плати за користування майном, що становить 79 965,06 грн.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог ПАТ "Львівський холодокомбінат" про визнання частково недійсним внаслідок укладення його під впливом помилки додаток №3/2 від 14.04.2010р. до додаткової угоди від 14.04.2010р. до договору оперативного лізингу №313/0507 від 25.05.2007р. в частині визначення ліквідаційної вартості на рівні 152 631,00грн. та визначити ліквідаційну вартість на рівні 32 021,17грн.; внесення змін до договору оперативного лізингу №313/0507 від 25.05.2007 р., у зв»язку із істотною зміною обставин (зазначених у зустрічній позовній заяві) та визнання майнового права ПАТ "Львівський холодокомбінат" на викуп об»єктів лізингу за договором оперативного лізингу №313/0507 від 25.05.2007р. на умовах фінансового лізингу за ліквідаційною вартістю у 32 021,17грн. судова колегія вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.292 ГК України залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів -фінансовий чи оперативний.

Згідно із п.1.18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", на який посилається ПАТ "Львівський холодокомбінат" в апеляційній скарзі, лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди землі та оренди жилих приміщень. Незалежно від того, чи відноситься лізингова операція до фінансового лізингу відповідно до норм цього підпункту чи ні, сторони договору можуть визначити при укладенні договору таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору (ч.4 п.п.1.18.2 п.1.18 ст.1 Закону).

За статтями 1 та 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг -це вид цивільно-правових відносин, що виникають з договору фінансового лізингу, за яким лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізиногоодержувачем специфікацій та умов та передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відносини, що виникають у зв'язку із договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Господарська діяльність, що регулюється договором лізингу, здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Договір лізингу має бути укладеним у письмовій формі з зазначенням у ньому предмета лізингу, строку лізингу, розміру лізингових платежів, інших умов, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди.

Таким чином, право на викуп об'єкта лізингу (вимога зустрічної позовної заяви) не є обов'язковою умовою договору фінансового лізингу.

Відповідно до ч.2 ст.806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Договір оренди укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст.763 ЦК України.

Однією з істотних умов договору оренди в силу ч.1 ст.284 ГК України є строк, на який такий договір укладається. Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (ч.2 ст.291 ГК України).

Як вбачається із матеріалів справи, оскільки сторонами погоджено строк дії договору оперативного лізингу до 30.04.2011 року, то він припинив свою дію 30.04.2011 року.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України та ч.1 ст.188 ГК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому необхідно мати на увазі, що розірвати або змінити можна лише такий договір, який є укладеним, дійсним та чинним.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що враховуючи те, що договір оперативного лізингу припинив свою дію 30.04.2011 року, діяв протягом чотирьох років, а ПАТ "Львівський холодокомбінат" не зверталося з пропозицією внести зміни до нього в частині визначення його договором фінансового лізингу, вимоги позивача за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Окрім того, щодо зустрічних позовних вимог про внесення змін до договору оперативного лізингу у зв»язку із істотною зміною обставин, судова колегія погоджується із судом першої інстанції, що обґрунтовуючи такі позовні вимоги ПАТ "Львівський холодокомбінат" з посиланням на ч.1 та 2 ст.652 ЦК України, згідно якої у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання, оскільки скаржником не надано суду доказів, які б підтверджували зміну обставин настільки після укладення Договору оперативного лізингу, при яких зазначений договір не було б укладено.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч.4 ст.652 ЦК України, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Також, судова колегія зазначає, що, укладаючи договір сторони визначають його умови, виходячи з розумної оцінки обставин, в яких цей договір виконуватиметься. При цьому слід ураховувати стан економічного обороту й тенденцій його розвитку. Баланс майнових інтересів сторін може бути порушено будь-якою зміною обставин. Втім, лише їхня істотна зміна визначається підставою розірвання договору. Зміна вважається істотною в силу ч.1 ст. 652 ЦК України тоді, коли обставини змінилися кардинально, тобто настільки, що якщо б сторони могли це розумно передбачити, вони взагалі не уклали б договору або уклали б його на умовах, що істотно відрізнялися від наявних. Будь-яка особа при оцінці свого інтересу та досягнення своєї мети аналізує сукупність обставин та певних прогнозів стосовно їх розвитку. Саме для захисту такої особи та в таких випадках і діє норма, на яку посилається скаржник в апеляційній скарзі.

Однак, з матеріалів справи не вбачається та ПАТ "Львівський холодокомбінат" не наведено, які ж обставини змінилися настільки після укладення Договору оперативного лізингу, яких не існувало при його укладенні, при яких зазначений договір не було б укладено. При цьому судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що мова в аналізованій статті закону йде власне про зміну обставин, з якими не можна ототожнювати юридичну кваліфікацію чи тлумачення правової природи відносин, що виникли між сторонами.

Щодо вимоги ПАТ "Львівський холодокомбінат" про визнання частково недійсним Додатку №3/2 від 14.04.2010 року до Договору оперативного лізингу судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст..229 ЦК України, на яку посилається скаржник, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що при укладенні зазначеного додатку до Договору оперативного лізингу існували обставини, стосовно яких ПАТ "Львівський холодокомбінат" помилилось.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні підстави вважати, що ПАТ "Львівський холодокомбінат" помилилось стосовно правової природи правочину, стосовно прав та обов'язків сторін такого правочину, а також таких властивостей та якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. За таких обставин відсутні правові підстави, визначені ст..229 ЦК України, для визнання частково недійсним правочину, вчиненого під впливом помилки.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання на підставі договору оперативного лізингу, а не договору фінансового лізингу.

Не береться до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що договір №313/0507 від 25.05.2007р. має ознаки договору фінансового лізингу та згідно чинного законодавства повинен вважатись договором фінансового лізингу, що і підтверджено висновками Львівського окружного адміністративного суду у справі №2а-4880/10/1370, оскільки відповідно до норм ст.35 ГПК України судове рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №2а-4880/10/1370 не має преюдиційного значення при вирішення справи господарським судом та оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення господарського суду прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 12.10.2011р. у справі №5015/4977/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.06.2012р.

Головуючий-суддя Галушко Н.А.

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.