Постанова № 24930819, 25.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.12 Справа № 5015/5197/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого -судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Р.І. Марко

- Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2

на рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2012 року.

у справі №5015/5197/11

за позовом: Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради

до : ФОП ОСОБА_2

про: розірвання договору оренди, зобов'язання повернути нежитлове приміщення, стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 11611,59 грн.

З участю представників :

від прокуратури - не з'явився.

від позивача -ОСОБА_3 -представник (довіреність №152 від 30.03.2012р.)

від відповідача -ОСОБА_4 -представник (довіреність №б/н від 28.06.2010р.)

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.04.2012р., суддя Ділай У.І., позовні вимоги Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради були задоволено частково. Розірвано договір №184 оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 31.03.2006 р., укладений між виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради та підприємцем ОСОБА_2 Зобов'язано СПД-ФО ОСОБА_2 повернути по акту приймання-передачі Управлінню комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 122,1 м. кв. Стягнуто з СПД-ФО ОСОБА_2 на користь Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради 11 028,56 грн. основного боргу, 283,48 грн. пені, всього -11 312,04 грн. В частині стягнення 299,55 грн. пені в задоволенні позову було відмовлено. Стягнуто з СПД-ФО ОСОБА_2 в доход державного бюджету 2 352,50 грн. судового збору.

З даним рішенням не погодився відповідач - ФОП ОСОБА_2 і оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради подало заперечення на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Розгляд справи відкладався за клопотанням апелянта.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2012р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2012р. у справі №5015/5197/11 -частково змінити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2006 р. між Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради та підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір №184 оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 122,1 м2.

Факт передачі майна в оренду підтверджується підписаним сторонами договору актом приймання-передачі від 31.03.2006 р.

Відповідно до п. 4.3.3. договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату з врахуванням індексу інфляції.

У п. 3.1. договору сторони погодили, що орендна плата за перший місяць становить 574,25 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць нараховується відповідно до методики розрахунку орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

Орендна плата вноситься орендарем не пізніше 25-го числа за поточний місяць (п. 3.2. договору).

Зобов'язань щодо сплати орендної плати відповідач належно не виконував. Станом на 30.06.2011 р. заборгованість СПД-ФО ОСОБА_2 перед позивачем становила 11 028,56 грн.

За прострочення сплати орендних платежів позивач, на підставі п. 5.2. договору нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день несвоєчасної оплати. Згідно розрахунку позовних вимог розмір пені за період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р. становить 583,03 грн.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що в разі несплати орендарем орендної плати орендодавець ініціює розірвання цього договору згідно чинного законодавства.

08.06.2011р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист, в якому повідомлялось про розірвання договору №184 оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 31.03.2006 р. Згідно листа позивач просив протягом 20 днів від дня отримання листа передати об'єкт оренди орендодавцю, повідомити Управління про прийняте рішення та перерахувати на розрахунковий рахунок заборгованість по орендній платі.

Однак, вказаний лист було залишено відповідачем без відповіді, а викладені у ньому вимоги -без задоволення.

Згідно розрахунку позивача станом на 30.06.2011 р. загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 11 611,59 грн. Об'єкт оренди по акту приймання-передачі відповідач орендодавцю не повернув.

В зв'язку з цим Дрогобицький міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради до відповідача -СПД-ФО ОСОБА_2 про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути нежитлове приміщення та стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 11 611,59 грн.

Під час розгляду справи відповідач звертався до Господарського суду Львівської області із позовом до ВК Дрогобицької міської ради про визнання недійсним договору №184 від 31.03.2006р. та застосування наслідків недійсності правочину.

Розгляд вищевказаного позову СПД-ФО ОСОБА_2 став підставою для зупинення провадження у даній справі.

Рішенням господарського суду від 08.12.2011р. у справі №5015/6091/11, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2012р. в задоволенні позовних вимог СПД-ФО ОСОБА_2 відмовлено.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлено договором найму.

Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (п. 3 ст. 18) до основних обов'язків орендаря віднесено своєчасну та у повному обсязі сплату орендної плати.

Як встановлено судами обох інстанцій, відповідач зобов'язань щодо внесення орендних платежів належно не виконав. Станом на 30.06.2011 р. заборгованість СПД-ФО ОСОБА_2 перед позивачем становить 11 028,56 грн.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення 11 028,56 грн. основного боргу є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216 ГК Україн, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

У ст. 611 ЦК України як правовий наслідок порушення зобов'язання передбачено, зокрема, сплата неустойки.

У п. 5.2. договору оренди сторони обумовили, що у випадку прострочення сплати орендних платежів відповідач зобов'язується сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день несвоєчасної оплати.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При досліджені розрахунку позовних вимог судом встановлено, що позивач здійснив нарахування пені у невірний спосіб, внаслідок чого пеню за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. нараховано на заборгованість, яка виникла станом на 25.08.2010 р. Таким чином позивач вийшов за межі визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячного строку.

Згідно здійсненого судом перерахунку за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. розмір пені, що підлягає до стягнення з відповідача становить 283,48 грн. В решті вимог щодо стягнення пені в позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Ч. 1 ст. 782 ЦК України надає наймодавцю право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Пунктом 2.3. договору №184 оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 31.03.2006 р. передбачено, що в разі несплати орендарем орендної плати орендодавець ініціює розірвання цього договору згідно чинного законодавства.

Припинення договору найму породжує обов'язок орендаря негайно повернути орендодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 ЦК України). Слід зазначити, що в даному випадку мова йдеться як про припинення договору найму в результаті закінчення строку його дії, так і про дострокове припинення договору на вимогу будь-якої із сторін.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобов'язань щодо сплати орендної плати, а також доказів повернення відповідачу нерухомого майна з оренди суду не надав.

Враховуючи те, що позивачем доведено факт порушення відповідачем зобов'язань згідно договору та з огляду на приписи вищенаведених правових норм, місцевий господарський суд прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення позову в частині розірвання договору №184 оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 31.03.2006 р. та зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди орендодавцю.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради підлягають частковому задоволенню.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2012р. по справі №5015/5197/11 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Разом з тим судом першої інстанції невірно обраховано суму судового збору, що підлягає стягненню з відповідача. Згідно прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір»даний закон набирає чинності з 1 листопада 2011 року. Позовна заява була подана до господарського суду 08.09.2011р. та прийнята до провадження ухвалою суду від 12.09.2011р. Тобто, на момент звернення до суду з позовною заявою сплаті підлягало державне мито згідно Декрету КМУ «Про державне мито», а не судовий збір. Відповідно до вказаного Декрету КМ сума державного мита, що підлягала стягненню на той час становить 198 грн. 12 коп. Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення судового збору.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2012 року у справі №5015/5197/11 змінити в частині стягнення судового збору.

Викласти пункт 6 рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2012 року у справі №5015/5197/11 в наступній редакції:

Стягнути з СПД-ФО ОСОБА_2 (АДРЕСА_2. Ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету (Отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 198 грн. 12 коп. судового збору.

В іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 10.04.2012 року у справі №5015/5197/11 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Р.І. Марко

Н.М. Кравчук

«Повний текст постанови виготовлено 26.06.2012р.»