Постанова № 24930777, 19.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.12 Справа № 5015/372/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді Р. Марко

суддів М. Желік

О. Мирутенко

При секретарі Самолюк У.

за участю представників сторін:

від позивача -не з'явився

від відповідача -з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»№10-460 від 17.04.2012 року

на рішення господарського суду Львівської області від 30.03.2012 року (суддя С.Б. Кітаєва)

у справі №5015/372/12

за позовом -Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача - Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів

про стягнення заборгованості 805 537,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.03.2012 р. позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»задоволено частково. Стягнено з Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 585 520,16 грн. основного боргу, 57 368,66 грн. -пені, 36 924,19 грн. -3% річних, 67 791,48 грн. інфляційних втрат, 14 952,09 грн. судового збору.

Відповідач з даним рішення суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 30.03.2012 р. в частині стягнення з відповідача 150 000,00 грн. суми основного боргу та 57 368,66 грн. - пені і прийняти нове рішення в цій частині. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що дане рішення в частині стягнення з відповідача суми основного боргу та пені прийнято судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав необґрунтованості та незаконності вимог ЛКП «Залізничнетеплоенерго».

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Позивач не забезпечив в судове засідання явки повноважного представника, поважності причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою Львівського апеляційного господарського суду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, відзиві та письмових поясненнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід частково скасувати, а апеляційну скаргу частково задоволити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.12.2012 р. між Львівським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго»(покупець) та ДК «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(постачальник) був укладений договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2212-БО-21 (надалі - Договір).

Згідно з п.1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Пункт 4.1 Договору зазначає, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати.

У пункті 7.2. Договору зазначено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо обсягів поставки газу за умови належного виконання Покупцем п.4.1 Договору та відсутності заборгованості за цим Договором, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмір 8% (вісім відсотків) від вартості газу, недопоставленого у відповідний період.

У п. 7.3.1 Договору сторони погодили, що у разі порушення Покупцем умов п.4.1 цього Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

20.12.2011 року сторонами підписано Додаток №1 до Договору про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2212 БО-21.; 28.01.2011 року Додаткову угоду №1 до договору; 04.04.2011 року №4 - Додаткову угоду №2 до договору; 11.07.2011 року Додаткову угоду №3 до договору, 30.08.2011 року додаткову угоду №4, а 03.10.2011 року Додаткову угоду №5.

Покупець взяті на себе зобов'язання виконав частково, борг за отриманий природний газ сплатив у сумі 10 568 303,00 грн. Як стверджує позивач у позовній заяві, станом на 30.11.11 року сума основного боргу відповідача склала 602 220,16 грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що 18.01.2012 року платіжним дорученням №2097 відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 16 700,00 грн. в рахунок часткового погашення боргу за поставлений газ. Таким чином, сума боргу ЛКП «Залізничнетеплоенерго»перед ДК «Газ України»з урахуванням останньої проплати згідно платіжного доручення №2097 від 18.01.2012 року на суму 16 700,00 грн., на момент поступлення позовної заяви до суду (як і на момент розгляду спору по суті) становила 585 520,16 грн., яку відповідач визнав.

Згідно з п. 4.1 Договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що в період з січня 2011 року по серпень 2011 року (акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2011 року, від 28.02.2011 року, від 31.03.2011 року, від 30.04.2011 року,31.05.2011 року, 30.06.2011 року, 31.07.2011 року, 31.08.2011 року), позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав, надав відповідачеві природний газ на суму 11 170 523,16 грн. Відповідачем поставлений природний газ оплачений частково, борг за отриманий природний газ становить 585 520,16 грн.

В силу положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України (ст. 173 ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Рішенням суду першої інстанції з відповідача на користь ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»стягнуто 58 5520,16 грн. основного боргу.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, до винесення рішення місцевим судом, відповідачем ЛКП «Залізничнетеплоенерго»частково сплачено суму основного боргу у розмірі 150 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 162 від 20.03.2012 р. Таким чином, з цих підстав, провадження в частині стягнення 150 000,00 грн. суми основного боргу слід припинити згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмета спору, скасувавши рішення місцевого суду в цій частині.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення строків виконання грошового зобов'язання, у відповідності до п.п. 7.1, 7.3.1, 7.3 Договору позивачем заявлена до стягнення пеня в розмірі 57 381,01 грн. Згідно контррозрахунку пені, проведеного відповідачем за період з 27.07.2011 р. по 27.01.2012 р., з яким погоджується позивач, загальна сума пені до стягнення складає 57 368,66 грн.

З вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про те, що вимога позивача про стягнення пені підлягає до задоволення частково, в сумі 57 368,66 грн., відповідно до розрахунку проведеного відповідачем. Судом також вірно зазначено, що стягнення на підставі ст. 625 ЦК України з відповідача 109 000,06 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з лютого 2011 року по грудень 2011 року є невірними, оскільки індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж, а саме, до простроченого платежу за газ, використаний у лютому 2011 року, який повинен був бути оплачений у березні 2011 року, має застосовуватись індекс інфляції, визначений у травні 2011 року за квітень 2011 року і до моменту погашення боргу (постанови ВГСУ від 24.11.2010 у справі №21/108-10, від 23.02.2011 у справі №3/2/10, від 02.03.2011 у справі №23/89). Таким чином, до стягнення підлягає 67 791,48 грн. інфляційних втрат та, окрім того, 36 924,19 грн. -3% річних.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 30.03.2012 року у справі №5015/372/12 - частково скасувати, а апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»- частково задоволити.

2. В частині позовних вимог Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про стягнення з Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»150 000,00 грн. заборгованості провадження в справі припинити.

3. В решті рішення господарського суду господарського суду Львівської області від 30.03.2012 року у справі №5015/372/12 - залишити без змін.

4. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»(9054, м. Львів, вул. С. Петлюри, 4А, код ЄДРПОУ 20784943) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 11 952,09 грн. судового збору.

5. Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»(9054, м. Львів, вул. С. Петлюри,4А, код ЄДРПОУ 20784943) 1 500,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Господарському суду Львівської області -видати наказ в порядку ст. 116 ГПК України.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий Р. Марко

Суддя М. Желік

Суддя О. Мирутенко

Повний текст постанови виготовлений 22.06.2012 року.