Постанова № 24930764, 20.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.12 Справа № 5015/7446/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мурської Х.В.

суддів Гриців В.М.

Данко Л.С.

при секретарі судового засідання Мудрак Р.І.

за участю представників:

прокуратури: Клак Ю.Р.;

від позивача: не з'явились;

від відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Компанія "Астра", м. Львів, без номера та без дати

на рішення Господарського суду Львівської області від 06.03.2012р. (повний текст рішення підписано 14.03.2012р.)

у справі № 5015/7446/11, суддя Левицька Н.Г.

за позовом Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах ЛМКП "Львівтеплоенерго", м. Львів

до ПП "Компанія "Астра", м. Львів

про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.03.2012р. у справі № 5015/7446/11 позовні вимоги Прокурора Шевченківського району м. Львова задоволено частково. З Приватного підприємства "Компанія "Астра" (79068, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, 4/112, ідентифікаційний код 30477310) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) стягнуто 22 649,45грн. основного боргу, 2092,78грн. пені та 1609,50грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, зокрема, що позивач свої зобов'язання щодо передачі майна за Договором № П-119 оренди нерухомого майна від 01.06.2006р. виконав повністю, а відповідачем орендна плата за період з 01.04.2009р. по 01.10.2011р. була сплачена частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 22649,45грн., яка підлягає стягненню. Окрім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач, відповідно до п. 10.1. Договору та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу за період з 20.06.2011р. по 20.12.2011р. в розмірі 2 092,78грн.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ПП "Компанія "Астра" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 06.03.2012р. у даній справі скасувати, мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, покликається на те, що заявлена позивачем до стягнення сума боргу в розмірі 22 649,45грн. не відповідає дійсності, оскільки не підтверджена документально. Крім того, звертає увагу суду про безпідставне стягнення з його рахунку пені в розмірі 2 092,78грн., мотивуючи свої доводи відсутністю між сторонами згоди при укладенні договору на нарахування такої.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.04.2012р. апеляційну скаргу ПП "Компанія "Астра" прийнято до провадження і призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.04.2012р.

В судовому засіданні 18.04.2012р. представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

На виконання вимог ухвали суду від 09.04.2012р. позивач подав відзив на апеляційну скаргу вих. №39-673 від 17.04.2012р., в якому просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Представник позивача в судовому засіданні 18.04.2012р. підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою суду від 18.04.2012р. розгляд справи було відкладено до 16.05.2012р., сторін зобов'язано провести детальну звірку взаєморозрахунків суми заборгованості за договором оренди нерухомого майна №П-119 від 01.06.2006р. за період з серпня 2007р. по грудень 2011р. (в межах позовних вимог) з відображенням сум та дат здійснення відповідачем проплат (з покликанням на номери та дати виставлених рахунків та платіжних доручень).

На виконання вимог ухвали суду, 11.05.2012р. сторонами на розгляд суду подано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2011р., відповідно до якого за даними позивача заборгованість відповідача складає 31 123, 06 грн., за даними відповідача заборгованість становить 13 065, 90 грн. Різниця становить 18 057, 16 грн.

Крім того, в судовому засіданні 16.05.2012р. представником позивача було подано клопотання про долучення додаткових доказів у справі, а саме: довідки про виправні проводки, бухгалтерські довідки про виправлені проводки.

Заслухавши пояснення представників сторін по суті спору, в судовому засіданні 16.05.2012р., за згодою останніх, було оголошено перерву до 30.05.2012р.

Розпорядженням голови суду від 29.05.2012р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Гриців В.М., яка перебуває у відрядженні, введено суддю Давид Л.Л.

В судовому засіданні 30.05.2012р. представник позивача підтримала доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Однак, не змогла пояснити суду про що свідчать довідки про виправні проводки та бухгалтерські довідки про виправлені проводки на суму 14 171, 30 грн., долучені до матеріалів справи у судовому засіданні 16.05.2012р., зокрема:

- чи вказані кошти були фактично сплачені відповідачем на користь позивача по Договору оренди, на підставі якого заявлено позов у даній справі, і помилково не були враховані позивачем при складанні акта звірки взаєморозрахунків;

- чи вказані кошти, сплачені відповідачем, зараховані позивачем в рахунок оплати інших платежів

З приводу вказаних документів та сум не зміг надати суду пояснення і прокурор.

Враховуючи те, що в матеріалах справи міститься декілька розрахунків позивача про заборгованість відповідача, дані яких суттєво різняться, а суми - не узгоджуються з сумами фактично виставлених рахунків та проплачених відповідачем коштів, а також те, що позивачем до справи долучено додаткові докази, яким суд не може надати оцінки, оскільки позивач не пояснив про що вони свідчать, судова колегія дійшла висновку про відкладення розгляду справи з метою зобов'язання прокурора, який несе обов'язки сторони в судовому процесі, довести суду належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості, заявленої ним до стягнення. Ухвалою суду від 30.05.2012р. розгляд справи було відкладено на 20.06.2012р., прокурора зобов'язано подати суду документи прокурорської перевірки, які слугували підставою для звернення до суду з позовом у даній справі та обґрунтувати правову природу нарахованих штрафних санкцій. Ухвала суду прокурором не виконана.

15 червня 2012р. на розгляд суду поступило клопотання позивача про долучення до матеріалів справи розрахунку суми заборгованості відповідно до даних якого заборгованість відповідача складає 24 742, 23 грн. та довідки про виправні проводки з відповідними поясненнями. Крім того, позивач просить розглядати справу без участі його представника.

Цього ж дня відповідачем на розгляд суду подано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2011р., відповідно до якого за даними позивача заборгованість відповідача складає 31 123, 06 грн., за даними відповідача заборгованість становить 13 065, 90 грн. Різниця становить 18 057, 16 грн.

Розпорядженням голови суду від 19.06.2012р. в склад судової колегії внесено зміни, замість суддів Давид Л.Л. та Кордюк Г.Т. введено суддів Гриців В.М. та Данко Л.С.

В судове засідання, призначене на 20.06.2012р., з'явились прокурор та відповідач, які підтримали свої доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї та висловили міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, рішення Господарського суду Львівської області від 06.03.2012р. у справі № 5015/7446/11 - скасуванню, виходячи з наступного.

1 червня 2006р. між сторонами у справі було укладено Договір № П-119 оренди нерухомого майна, відповідно до п.п. 1.1. якого позивач, на підставі рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №308 від 06.07.2002р. та дозволу, наданого Управлінням комунального майна, передав відповідачу в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛМКП «Львівтеплоенерго»як Балансоутримувача за адресою: м. Львів, вул. Лінкольна, 41/а, загальною площею 119,2кв.м.

Відповідно до п.5.1 Договору розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради №2143 від 31.03.2005р. «Про внесення змін до ухвали міської ради від 31.10.2002р. №98 «Про затвердження методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова».

Орендна плата за перший місяць (червень) становить 659,12грн. без ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 5.2 Договору оренди).

На виконання вимог п. 3.2. Договору сторонами було підписано Акт приймання-передачі майна від 01.06.2006р.

Відповідно до Додатку № 4 до Договору від 16.07.2007р., розмір орендної плати змінено на виконання Ухвали Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007р. «Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова».

Строк дії договору визначено сторонами до 29.05.2007р. Однак п. 4.3. Договору сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов Договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Докази припинення дії вказаного Договору чи дострокового його розірвання в матеріалах справи відсутні. Відтак, Договір є чинним, що не заперечується обома сторонами.

В грудні 2011р. прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся в Господарський суд Львівської області з позовом в інтересах ЛМКП "Львівтеплоенерго" до ПП "Компанія "Астра" про стягнення заборгованості в сумі 30 764, 41 грн. за період з серпня 2007р. по грудень 2011р., з яких 3 869, 76 грн. -пеня.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції позивач неодноразово уточняв позовні вимоги. Зокрема, заявою про зменшення розміру позовних вимог від 02.03.2012р. (а.с. 138, т І) позивач просив суд стягнути на його користь 22 649, 45 грн. основного боргу за період з серпня 2007р. по грудень 2011р. та 2 092, 78 грн. пені.

Місцевий господарський суд прийняв рішення про задоволення позовних вимог з врахуванням вказаної заяви позивача.

Однак, судова колегія не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

З наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, з актів про надання послуг та виставлених позивачем рахунків на оплату за фактично надані ним послуги (а.с. 31-35, 196-228, т І, а.с. 35-40, т ІІ) вбачається, що за період серпень 2007р.- грудень 2011р. орендна плата по Договору № П-119 оренди нерухомого майна в сукупності склала 160 888,17 грн., що в судових засідання апеляційної інстанції підтвердила представник позивача.

Зокрема, пояснила суду, що згідно даних позивача, зазначених в актах звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2011р., всього за спірний період орендна плата по Договору № П-119 в сукупності склала 174 689, 06 грн. Різниця між фактичним розміром орендної плати за спірний період та розміром орендної плати, вказаної позивачем у акті становить 13 800, 89 грн.

Як пояснила представник позивача в засіданні суду 16.05.2012р., вказана сума -це пеня, яка нараховувалась позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті орендних платежів, та яка складається з наступних сум, зазначених в акті (які не знайшли свого відображення у даних відповідача), а саме: 9583,54грн. (в графі: Продаж 20.04.2010), 2861,61грн. (в графі: Продаж 31.08.2011), 336,60грн. (в графі: Продаж 01.10.2011), 352,65грн. (в графі: Продаж 01.11.2011), 318,90грн. (в графі: Продаж 01.12.2011), 347,58грн. (в графі: Продаж 31.12.2011). Перевіривши дані пояснення представника позивача, судом встановлено, що вони відповідають дійсності, оскільки в сукупності дані кошти складають 13 800, 89 грн.

Однак, як було зазначено вище, 15.06.2012р. позивачем на розгляд суду було подано клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку суми заборгованості, згідно даних якого заборгованість відповідача складає 24 742, 23 грн., а не 31 123, 06 грн., як зазначено позивачем в актах звірки взаєморозрахунків.

При цьому, судовою колегією встановлено, що позивачем в суму боргу, зазначену в розрахунку, поданому суду 15.06.2012р., включено 2092, 78 грн. пені, яка була стягнута місцевим господарським судом, решта -22 649, 45 грн. -заборгованість по орендних платежах з якої 9 583, 54 грн. -перерахунок орендної плати за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р.

З врахуванням викладеного, в судовому засіданні 16.05.2012р. судом апеляційної інстанції встановлено, що фактично за період з серпня 2007р. по грудень 2012р. розмір орендної плати по Договору № П-119 оренди нерухомого майна в сукупності склав 160 888,17 грн., що, окрім наявних в матеріалах справи актів про надання послуг та виставлених позивачем рахунків на їх оплату, без врахування рахунку на оплату перерахунку орендної плати, відповідає й даним відповідача, зазначених в акті звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2011р., який подано на вимогу суду апеляційної інстанції.

За вказаний період відповідач по Договору № П-119 сплатив позивачу кошти в сумі 147 822, 27 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.147-193, т І) та узгоджується з даними відповідача, зазначеними ним в акті звірки взаєморозрахунків.

Роблячи даний висновок, суд апеляційної інстанції виходив й з того, зокрема, що згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень за спірний період відповідач сплатив позивачу всього 171 908, 60 грн. Однак, матеріали справи свідчать про те, що між сторонами, окрім Договору № П-119 було укладено й Договір оренди № П-120. Відповідач при проведенні розрахунків з позивачем в окремих платіжних дорученнях в призначенні платежу як на підставу оплати посилався на два договори.

При цьому, в рахунок оплати орендних платежів по Договору № П-119 фактично на рахунок позивача поступили кошти в сумі 147 822, 27 грн., що окрім викладеного вище підтверджується наданими позивачем суду довідками про виправні проводки. В той час, як за період з серпня 2007р. по грудень 2012р. розмір орендної плати по Договору № П-119 оренди нерухомого майна в сукупності склав 160 888,17 грн.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за спірний період становить 13 065, 90 грн. (160888.17 - 147822.27=13065.90), а не 24 742, 23 грн. як про це стверджує позивач, що окрім вищевикладеного випливає й з наступного.

З даних позивача, зазначених в актах звірки взаєморозрахунків та у розрахунку суми боргу, поданого на вимогу суду апеляційної інстанції вбачається, що в період з 20 червня 2011р. по 20 грудня 2011р. відповідачу в сукупності було нараховано 2092,78 грн. пені за несвоєчасну сплату орендних платежів та 9 583, 54 грн. як перерахунок орендної плати за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р., що в сукупності становить 11 676,32 грн. (2092.78+9583.54).

При цьому, окремого розрахунку штрафних санкцій позивачем суду подано не було, як і не було подано пояснень з приводу проведеного перерахунку розміру орендних платежів за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р., тобто за півтора року.

Як пояснили суду апеляційної інстанції прокурор та представник позивача, пунктом 10.1 укладеного Договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України. З врахуванням даних умов Договору позивач, на підставі вимог ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», нарахував відповідачу пеню в розмірі 2092,78 грн., з чим погодився суд першої інстанції.

Однак, дані твердження позивача та висновки суду першої інстанції є безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 4 Цивільного кодексу України цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Статтею 1 Господарського кодексу України визначено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Отже, норми Господарського кодексу України є спеціальними щодо встановлення відповідальності по грошових зобов'язаннях суб'єктів господарювання.

Частина 1 ст. 231 Господарського кодексу України має імперативний характер і встановлює, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 343 цього ж Кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, згідно зі ст. 1 спеціального Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. N 543/96-ВР (з наступними змінами і доповненнями), який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. В той же час стаття 3 Закону, яка також носить імперативний характер, вводить певні обмеження щодо меж згоди сторін, а саме: розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, з врахуванням того, що зміст пункту 10.1 укладеного між сторонами Договору не передбачає відповідальності орендаря у вигляді нарахування пені за неналежне чи несвоєчасне виконання ним грошових зобов'язань, то висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені в розмірі 2092,78 грн., є неправомірними.

Щодо заявлених до стягнення 9 583, 54 грн. які становлять перерахунок орендної плати за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р. судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.5.1 Договору розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради №2143 від 31.03.2005р. «Про внесення змін до ухвали міської ради від 31.10.2002р. №98 «Про затвердження методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова».

Орендна плата за перший місяць (червень) становить 659,12грн. без ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 5.2 Договору оренди).

На виконання Ухвали Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007р. «Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова»16.07.2007р. між сторонами було укладено Додаток № 4 до Договору, відповідно до якого розмір орендної плати за місяць склав 1 943, 36 грн. На підставі даної Додаткової угоди позивачем було проведено перерахунок орендної плати за липень та серпень 2007р.

В подальшому, розрахунок розміру орендної плати проводився позивачем на підставі п. 5.2 Договору (шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць).

Однак, в квітні 2010р. позивачем виставлено відповідачу рахунок № 513 від 20.04.2010р. ( а.с.136, т І) на оплату 9 583, 54 грн., які згідно даних позивача, зазначених в розрахунку суми боргу, поданого суду апеляційної інстанції, становлять перерахунок орендної плати за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р.

Судова колегія вважає неправомірними дані нарахування позивача, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що сторони дійшли згоди щодо перегляду розміру орендних платежів після 16.07.2007р.

З врахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції встановлено, що за період з серпня 2007р. по грудень 2012р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 065, 90 грн. (160888.17 - 147822.27=13065.90), а не 24 742, 23 грн. як про це стверджує позивач (24742.23 - 2092.78 - 9583.54=13065.90)

Однак, судова колегія дійшла висновку про те, що фактично до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 10 954, 95 грн.

При цьому, судова колегія виходила з наступного.

В грудні 2011р. прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся в Господарський суд Львівської області з позовом в інтересах ЛМКП "Львівтеплоенерго" про стягнення з ПП "Компанія "Астра" заборгованості за період з серпня 2007р. по грудень 2011р.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності, яка викладена у відзиві на позов (а.с. 44, т І). Однак, правової оцінки вказаній заяві суд першої інстанції не надав.

Відповідно до вимог статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Матеріали справи свідчать про те, що в період з серпня 2007р. по грудень 2008р. (пропуск строку позовної давності позивачем з врахуванням дати заявленого позову -грудень 2011р.) відповідач сплачував нараховану позивачем орендну плату. Однак, станом на грудень 2008р. заборгував позивачу 4 722, 56 грн., з яких 1067, 36 грн. -перерахунок за липень 2007р., 1043, 59 грн. -перерахунок за серпень 2007р.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Такими діями можуть бути будь-які дії боржника, які свідчать про те, що він визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора.

Зокрема, до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання. При цьому, коли передбачалось виконання зобов'язання частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник здійснив дії, які свідчать про визнання лише частини (періодичного платежу), такі дії не можуть бути підставою для перерви перебігу строку позовної давності по іншим частинам (платежам). Господарський суд в кожному конкретному випадку повинен дослідити обставини, які свідчать про визнання боргу. Якщо факт визнання боргу встановлений, давність переривається в день такого визнання (Лист, Вищий господарський суд, від 07.04.2008, № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України").

З врахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що в даному випадку підлягає застосуванню строк позовної давності до вимог позивача про стягнення з відповідача 2110, 95 грн., з яких 1067, 36 грн. -перерахунок за липень 2007р. та 1043, 59 грн. -перерахунок за серпень 2007р., оскільки відповідач не здійснив дій, спрямованих на часткову сплату вказаних коштів, що свідчить про невизнання ним цих періодичних платежів.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відтак, з врахуванням вищевикладеного в сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду Львівської області у даній справі з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог в сумі 10 954, 95 грн., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягнувши з Приватного підприємства "Компанія "Астра" в доход бюджету 502, 62 грн.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на позивача, стягнувши з ЛМКП "Львівтеплоенерго" на користь ПП "Компанія "Астра" 804, 75 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 06.03.2012р. у справі № 5015/7446/11 скасувати та прийняти нове судове рішення.

3. Позов задоволити частково.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Компанія "Астра" (79068, м. Львів, вул. Гет. Мазепи, 4/112, ідентифікаційний код 30477310) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) 10 954, 95 грн. боргу.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Приватного підприємства "Компанія "Астра" (79068, м. Львів, вул. Гет. Мазепи, 4/112, ідентифікаційний код 30477310) в доход державного бюджету 502, 62 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

7. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, ідентифікаційний код 05506460) на користь Приватного підприємства "Компанія "Астра" (79068, м. Львів, вул. Гет. Мазепи, 4/112, ідентифікаційний код 30477310) 804, 75 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

8. На виконання постанови місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена 22.06.2012р.

Головуючий суддя Мурська Х.В.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Данко Л.С.