Постанова № 24930758, 19.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.12 Справа № 5015/1044/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Данко Л.С.

Гриців В.М.

розглянув апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м.Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.05.2012р.

у справі № 5015/1044/12

за позовом Приватного підприємства «Укр-Петроль», м.Володимир-Волинський

до відповідача 1 Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м.Львів

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Уктатнафта», м.Кременчук

про стягнення 33868,63 грн.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2

відповідача 1: ОСОБА_3, ОСОБА_4

відповідача 2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.05.2012р. у справі № 5015/1044/12 частково задоволено позов Приватного підприємства «Укр-Петроль»та стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»(м.Львів, вул.Гоголя,1 ЄДРПОУ 01059900) на користь приватного підприємства «Укр-Петроль»(м.Володимир-Волинський, вул.Ковельська,10 ЄДРПОУ 25092598) 33868, 63 грн. вартості нестачі вантажу, 338,69 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укртатнафта»- у позові відмовлено.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив зокрема з того, що згідно з п.110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. Наявності обставин, передбачених п.111 Статуту, за яких залізниця звільняється від відповідальності за втрату чи нестачу вантажу, з матеріалів справи не вбачається, вони не були доведені відповідачем 1 у встановленому порядку належними доказами. Відтак, згідно з п.п.113, 114 Статуту, за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Доказів порушення своїх зобов'язань відповідачем 2 суду не надано.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідача 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, недоведеності обставин справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, в позові відмовити повністю, з мотивів у ній наведених. Зокрема апелянт покликається на те, що вагон із спірним вантажем прибув на станцію Володимир-Волинський 18.11.2010р. потягом № 4301 в 01.11 год. по залізничній накладній № 43207919 на адресу позивача зі станції Кагарлицька Південної залізниці і був прийнятий без зауважень, на підтвердження чого складені та підписані представниками залізниці та позивача пам'ятка про подавання вагонів форми ГУ-45 від 18.11.2010р. № 236, відомість плати за користування вагонами ГУ-46 від 18.11.2010р. № 18110092, дорожня відомість № 43207219. Тобто, як вважає апелянт, із 8.00 год. 18.10.2010р. спірний вантаж знаходився в позивача, тоді як про нестачу вантажу позивач повідомив начальника станції Володимир-Волинський листом від 19.11.2010р., а відповідно до акту від 18.11.2010р. № 18/11/10 приймання вантажу розпочато в 12.30 год., відомості щодо прийняття під охорону позивачем відсутні, тобто з моменту прийняття вагону пройшло 4,5 години, а повідомлення начальника станції більше 24 годин. Причому відповідно до п.23 Правил видачі вантажів вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, що подаються на під'їзну колію, може бути заявлена письмово в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором. При відмові залізниці в перевірці маси вантажу необхідно протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вантажу письмово оскаржити відмову. Відповідно до п.п.18, 23, 24 Правил видачі вантажів одержувач не може вимагати від залізниці проведення перевірки та складання комерційного акта після початку вивантаження. Крім того, апелянт стверджує, що чинними нормативними актами не передбачено обов'язкового внесення будь-яких відомостей в графу 6 залізничної накладної у випадку прибуття вантажу в справній цистерні з непорушеними пломбами ЗПП.

Представники відповідача 1 в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник позивача проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача ПП «Укр-Петроль» про стягнення з відповідача 1 ДТГО «Львівська залізниця»та відповідача 2 ТзОВ «Торговий дім «Укртатнафта»(який є правонаступником ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта») 33868,63 грн. вартості нестачі вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, 26.08.2010р. між позивачем (користувач) та відповідачем 1 був укладений договір № 343 про подачу та забирання вагонів при станції Володимир-Волинський Львівської залізниці, за яким здійснюється подача, розставляння на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить ВАТ «Володимир-Волинське підприємство «Родючість»і використовується користувачем на правах контрагента. Максимальна переробна спроможність вантажних пунктів: вивантаження: нафтопродукти -7 вагонів -2 год. (п.9).

30.09.2010р. між ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»(постачальник) та ПП «Укр-Петроль»(покупець) був укладений договір № 3555/2/218, за яким постачальник зобов'язався поставляти нафтопродукти (товар), а покупець -прийняти та оплатити його (п.1.1). Базис поставки FCA (франко-перевізник на естакаді наливу м. Кременчук) (п.3.1). Датою поставки вантажу залізницею вважається дата приймання вантажу до перевезення, вказана в залізничній накладній станції вантажовідправника (п.3.9). Постачальник вважається таким, що виконав свої обов'язки по поставці товару з моменту його передачі перевізникові. З цього моменту від постачальника до покупця переходить право власності на товар, а також усі ризики, пов'язані з втратою чи пошкодженням товару. Вантажовідправник не несе відповідальності за нестачу товару, яка виникла після його передачі транспортній організації. Вагою фактично поставленого товару вважається вага, зазначена у відвантажувальній документації (перевізних документах) (п.3.11). Приймання товару покупцем проводиться відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, міністерства транспорту і зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання споживчої політики від 20.05.2008р. № 281/171/578/155 (п.3.14). Якщо при прийманні товару буде виявлено невідповідність його кількості чи якості даним супровідних документів постачальника, покупець зобов'язаний викликати телеграмою представника постачальника для складання двостороннього акту приймання (п.3.15). Постачальник не несе відповідальності за нестачу товару в залізничних цистернах, що прибули без пломб вантажовідправника, з порушенням цілісності пломб відправника чи з порушенням цілісності самих цистерн. В такому випадку покупець пред'являє претензії безпосередньо перевізникові (п.3.18).

На виконання умов вказаного договору позивач виставив постачальнику заявку № 472 від 08.11.2010р., отримав рахунок на передоплату № 93098780 від 08.11.2010р. та провів його оплату.

На виконання умов договору № 2570/10 від 01.07.1999р. укладеного між ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта»(виконавець) та ЗАТ ТФПНК «Укртатнафта»(замовник), предметом якого є надання послуг по оформленню, прийманню, відвантаженню вантажів по договорам замовника з третіми особами по території України, ТзОВ «Торговий дім «Укртатнафта»уклало від свого імені договір перевезення нафтопродуктів у вагоно-цистерні № 74030164 з Південною залізницею. Факт укладення такого договору підтверджується залізничною накладною № 43207219 від 12.11.2010р. та квитанцією про приймання вантажу № 43207219 від 12.11.2010р.

12.11.2010р. ТзОВ «Торговий дім «Укртатнафта»(транзитний постачальник) відвантажив у вагоно-цистерні № 74030164 позивачу бензин моторний (автомобільний неетильований (А-95 Energy)) масою нетто 53850 кг, з яких 74050 кг брутто та 20200 кг -тара, що підтверджується залізничною накладною № 43207219. Вантаж завантажувався засобами відправника, маса вантажу визначена відправником, що зазначено в накладній і підтверджено підписом представника без участі залізниці. Належне виконання своїх обов'язків по відвантаженню товару по кількості підтверджується відомістю ЗПП від 12.11.2010р., квитанціями зважування від 12.11.2010р., відсутністю зауважень щодо кількості у перевізника.

У відповідності до календарного штемпеля на накладній, оформлення видачі вантажу проведено 18.11.2010р. Відповідно до п.8 Правил видачі вантажів, датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

В графі 6 накладної № 43207219 відсутні відмітки про видачу вантажу вантажоодержувачу без перевірки в порядку ст.52 Статуту залізниць (т.1 а.с.11).

З матеріалів справи вбачається, що приймання вантажу здійснювалось комісією позивача, створеною відповідно до наказу № 18/11 від 18.11.2010р. «Про створення комісії для приймання нафтопродуктів по кількості», члени якої були уповноважені відповідними довіреностями. 18.11.2010р. після прибуття на станцію Володимир-Волинський вагоно-цистерни № 74030164 та подання її на під'їзну колію нафтобази ПП «Укр-Петроль», позивач виявив нестачу вантажу в кількості 5235 кг., що підтверджується актом № 18/11/10 приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 18.11.2010р. У відповідності до вказаного акту, вантаж був виданий станцією призначення 18.11.2010р. о 10:00, приймання вантажу розпочато о 12:30 год., але було зупинено у зв'язку з виявленою невідповідністю фактичної кількості вантажу даним, зазначеним у транспортному документі (накладній) та необхідністю виклику представника вантажовідправника для комісійного приймання бензину по кількості та складання двостороннього акту, що підтверджується, зокрема, наказом № 19/11 від 18.11.2010р. «Про комісійне приймання нафтопродуктів по кількості». При цьому, за попереднім висновком цієї комісії, зазначеної в акті, вагоно-цистерна прибула в комерційному відношенні справна при цілісності пломб вантажовідправника без видимих слідів доступу до вантажу, причина нестачі не з'ясована. У цю ж дату, 18.11.2010р. був складений акт опломбування вагоно-цистерн, згідно із яким вказану цистерну було опломбовано ЗПУ№7416542 та скеровано відповідну телеграму вантажовідправнику в порядку, передбаченому п.3.15 договору № 3555/2/218 від 30.09.2010р. Крім того, 19.11.2010р. відповідачу 1 було скеровано лист № 482 про нестачу товару та запрошення представника для участі у прийманні товару. Однак, відповідач 1 листом від 22.11.2010р. відмовив у направленні свого представника посилаючись на те, що видача вантажів, що прибули в справних цистернах зі справними пломбами відправника проводиться залізницею без перевірки маси.

Проте, в апеляційній скарзі відповідач 1 стверджує, що вагон зі спірним вантажем прибув на адресу позивача зі станції Кагамлицька Південної залізниці і був прийнятий без зауважень позивачем, у підтвердження чого покликається на пам'ятку про подавання вагонів, відомість плати за користування вагонами, дорожню відомість, з яких, на думку апелянта, вбачається, що спірний вантаж був переданий позивачу у 08.00 год. 18.11.2010р., в цей же день порожні вагоно-цистерни були повернуті залізниці, тоді як відповідно до акту від 18.11.2010р. № 18/11/10 приймання вантажу розпочато в 12.30 год. На підставі вищенаведеного відповідач 1 вважає, що позивачем порушено укладений між ПП «Укр-Петроль»та ДТГО «Львівська залізниця»договір від 26.08.2010р. № 343 та п.23 Правил видачі вантажів.

Наведені доводи відхиляються судом, оскільки матеріалами кримінальної справи № 13-058-11, порушеної слідчим відділом Володимир-Волинського МВ УМВС України у Волинській області згідно з постановою від 05.03.2011р. по факту викрадення з залізничної цистерни № 74030164 бензину моторного А-95, підтверджується, що вагоноцистерна № 74030164 на момент огляду 22.11.2010р. знаходилася на під'їздній колії нафтобази ПП «Укр-Петроль», яка розташована по вул.Наталії Ужвій,5, в м.Володимир-Волинський, про що зафіксовано в протоколі огляду місця події від 22.11.2010р. та фототаблиці (т.1 а.с.121-124). Вказана цистерна була оглянута працівниками слідчого відділення в присутності представників Вантажоодержувача і вантажовідправника за участю понятих. Відтак, вагоноцистерна № 74030164 фізично не могла бути повернута залізниці після зливу 18.11.2010р. о 14 год. згідно з пам'яткою, так само, як і вагоно-цистерна № 74927005, що також надійшла вантажоодержувачу 18.11.2010р. по залізничній накладній № 43207217 і відкривалася в присутності комісії 22.11.2010р.

Разом з тим, не приймається до уваги твердження апелянта про те, що згідно з вище названими документами (пам'яткою про подавання вагонів, відомістю плати за користування вагонами, дорожньою відомістю) вагоно-цистерна була поставлена під вивантаження 18.11.2010р. о 08.00 год., оскільки, як уже зазначалось вище, згідно з Актом приймання нафтопродуктів за формою 5-НП № 18/11/10 від 18.11.2010р. вантаж було поставлено під вивантаження о 10.00 год.

Судом встановлено, що комісія за участю позивача та вантажовідправника провела перевірку вантажу зі складанням Акту № 754 від 22.11.2010р. приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю, форма якого №5-НП затверджена Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту і зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання споживчої політики від 20.05.2008р. № 281/171/578/155.

Статтею 908 ЦК України, яка кореспондується із статтею 307 ГК України, визначено, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються не лише транспортними кодексами (статутами), а й іншими нормативно-правовими актами, а відтак, застосування позивачем у спірних правовідносинах норм Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту і зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання споживчої політики від 20.05.2008р. № 281/171/578/155, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України, є чинною та встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, є правомірним.

Доводи апелянта про те, що для комісійного приймання вантажу було викликано лише представника вантажовідправника та не повідомлено залізницю, є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами, зокрема листом позивача № 482 від 19.11.2010р., яким було викликано залізницю для комісійного приймання вантажу та складання комерційного акту. Однак, як стверджує позивач, залізниця від його складення відмовилась, у зв'язку з чим приймання вантажу було проведено у відповідності до вимог вище названої Інструкції.

Як вбачається з Акту № 754 від 22.11.2010р. приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю (Ф № 5-НП), цистерна знаходилась на території, що охоронялась, опломбована ЗПУ отримувача. Наведеним спростовується доводи відповідача 1 про недоведеність позивачем факту належної охорони вантажу після його отримання. Факт нестачі зазначеної кількості вантажу та його вартість сторони не заперечували. Належних доказів втрати вантажу вже під час перебування його в розпорядженні позивача суду не надано.

Зазначеним актом № 754 від 22.11.2010р. було встановлено, що у вагоно-цистерні на одному з обмежувачів з'єднання планка-палець пошкоджено різьбу, що дозволяє припіднімати планку разом з тросом ЗПП, що в свою чергу дозволяє доступ до вантажу. ЗПУ№И177408 в районі отвору має сліди пошкодження у вигляді прогину планки-шайби, різкий перегин тросу, що свідчить на сторонній вплив на розтягування. Комісія прийшла до висновку, що втрата вантажу відбулась при його перевезенні залізницею.

Крім того, вказаним актом було констатовано, що вагоно-цистерна під час перевезення 14.11.2010р. була зважена на тензометричних вагах станції Дарниця Південно-Західної залізниці і було виявлено розбіжність 2900 кг, про що було складено акт загальної форми, який було відправлено з вагоном на станцію призначення. Відповідач 1 факт складання такого акту заперечив, посилається на те, що згідно із телеграмою СТГО «Південно-Західна залізниця»від 15.06.2011р. № 150Ч, різні маси по тензометричних вагах станції Дарниці не підтверджено переваженням на статичних вагах, і що в залізничній накладній відсутня відмітка про складання такого акту. Однак, такі посилання не доведені суду у встановленому порядку належними доказами. Як вбачається з телеграми станції Дарниця від 15.11.2010р. 10:41 14.11.2010р. вагоно-цистерна була дійсно зважена, виявлена нестача, про що було складено акт 8190П. Ненадання відповідачем 1 зазначеного акту суду не спростовує змісту вказаної телеграми, а посилання на пізнішу телеграму не приймається до уваги в світлі інших доказів у справі, оцінених в їх сукупності. На належну оцінку матеріалів, що свідчать про складання на попутній станції Дарниця акта 8190П про виявлену різницю у масі вантажу порівняно з даними провізних документів (т.1 а.с.32), звернуто увагу Вищого господарського суду України в постанові від 16.02.2012р. З матеріалів справи вбачається, що незважаючи на неодноразові звернення з метою отримання вказаного акту, у т.ч. до Київської транспортної прокуратури, прокуратури Дарницького району м.Києва, такі вимоги виконані не були, що підтверджується листом ДТГО «Південно-Західна залізниця»№ 302 від 22.03.2011р.

Висновки, викладені у акті № 754 від 22.11.2010р. форми № 5-НП, підтверджені актом експертизи № В-1768 від 22.11.2010р. Волинської торгово-промислової палати, яким встановлено, що різниця в кількості отриманого вантажу в сторону зменшення порівняно з даними, вказаними в залізничній накладній, становить 4593 кг.

Акт експертизи та акт форми № 5-НП мають статус приймального акту по кількості, та відповідно до вимог ст.34 ГПК України є належними та допустимими доказами у справі.

Згідно з ст.52 Статуту залізниць України, на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі, зокрема, прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами. У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану.

Із змісту комісійного акту форми № 5-НП та акту експертизи вбачається наявність пошкоджень цистерни та пломб, що дозволяли доступ до вантажу. Аналогічне положення міститься в п.12 Правил видачі вантажів. Та обставина, що цей факт не був зауважений відповідачем 1 та позивачем при прибутті цистерни, не впливає на зазначений вище обов'язок відповідача 1 здійснити перевірку маси. Більше того, позивач письмово повідомляв відповідача 1 про виявлену обставину. Невиконання відповідачем 1 свого обов'язку по перевірці маси вантажу, який прибув у пошкодженій вагоно-цистерні не може тягнути за собою негативних для позивача наслідків.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт», обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Порядок і терміни складання актів, пред'явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.

Згідно із ст.129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Пунктами 1, 2, 4, 5, 10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти або акти загальної форми. Крім того, у необхідних випадках можуть складатися акти про технічний стан вагона або контейнера, акти розкриття вагона або контейнера для митного, прикордонного та інших видів контролю, акти про пошкодження вагона або контейнера та інші акти у випадках, передбачених правилами перевезення, що застосовуються до даного виду вантажу. Комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Комерційні акти складаються: на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. Однак, у разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби. Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Тобто залізниця у спірних правовідносинах була зобов'язана скласти комерційний акт, однак, такого обов'язку не виконала. Та обставина, що комерційний акт не був складений, не зважаючи на наявність для цього підстави, не спростовує факту нестачі вантажу та причин такої нестачі.

Стосовно доводів відповідача 1 про відсутність скарг на відмову залізниці у комісійному прийманні вантажу, то такі не заслуговують на увагу, оскільки відповідь на лист № 482 від 19.11.2010р. позивач отримав 22.11.2010р. вже після закінчення приймання вантажу.

А відтак, судом апеляційної інстанції відхиляються доводи відповідача 1 про те, що обставина відсутності комерційного акту є беззаперечним свідченням відсутності вини залізниці у нестачі перевезеного вантажу.

При цьому, відповідно до п.31 Правил видачі вантажів, про видачу вантажу станція на вимогу одержувача зобов'язана зробити в накладній відмітку такого змісту: у разі виявлення недостачі чи надлишку маси, які не перевищують норми, - зазначається фактично виявлена маса вантажу в кг; у разі оформлення наслідків перевірки вантажу комерційним актом - зазначається про що складено акт, номер та дата його складання; при видачі вантажу без перевірки: для вантажів, які прибули в критому вагоні (контейнері) за пломбами (ЗПП) відправника (порту, експедитора), - зазначається про прибуття вагона (контейнера) за справними пломбами (ЗПП) та видачу вантажу без перевірки згідно із статтею 52 Статуту залізниць. Зі змісту накладної вбачається, що жодна з таких відміток залізницею проставлена не була.

Як уже зазначало вище, приймання вантажу було здійснено та оформлено у відповідності до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, міністерства транспорту і зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання споживчої політики від 20.05.2008р. № 281/171/578/155.

Згідно з п.5.2.8 вказаної Інструкції, у разі встановлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника, яка після списання природних втрат перевищує граничнодопустиме відхилення між результатами вимірювання маси нафти та нафтопродуктів вантажовідправником і вантажоодержувачем (якщо це обумовлено умовами договору), матеріально відповідальна особа припиняє їх приймання і негайно повідомляє про це керівника свого підприємства. При цьому матеріально-відповідальна особа має забезпечити зберігання кількості одержаної нафти або нафтопродуктів, а також ужити заходів, що унеможливлюють погіршення їх якості. Одночасно з припиненням приймання вантажоодержувач зобов'язаний викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, якщо інше не передбачено умовами договору. Матеріалами справи підтверджується дотримання цих положень.

Згідно з п.п.110, 111 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли: вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення; недостача, псування або пошкодження сталися внаслідок дії природних причин, пов'язаних з перевезенням вантажу на відкритому рухомому складі; вантаж перевозився у супроводі провідника відправника чи одержувача; недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси; зіпсований швидкопсувний вантаж, виявлений у вагоні, прибув без порушення встановленого режиму перевезень (охолодження, опалення, вентиляція), і термін перебування вантажу в дорозі не перевищив граничного терміну перевезень, встановленого Правилами; втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок: таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення; завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція); здачі вантажу до перевезення без зазначення в накладній особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запобіжних засобів для забезпечення його збереження під час перевезення; стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.

Однак, наявності обставин, передбачених п.111 Статуту, за яких залізниця звільняється від відповідальності за втрату чи нестачу вантажу, з матеріалів справи не вбачається, вони не були доведені відповідачем 1 у встановленому порядку належними доказами.

Відтак, згідно з п.п.113, 114, за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Доказів порушення своїх зобов'язань відповідачем 2 суду не надано.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову лише в частині вимоги до відповідача 1 про стягнення 33868, 63 грн. вартості нестачі вантажу, а в частині вказаної вимоги до відповідача 2 -відмовив.

З огляду на викладене в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Тому керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 10.05.2012р. у справі № 5015/1044/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м.Львів - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Гриців В.М.