Рішення № 24930224, 22.06.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2012 р.Справа № 5017/1285/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Чумаченко І.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: : не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс", в особі філії "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс";

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-2";

про стягнення 20193,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс", в особі філії „Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача -Житлово-будівельного кооперативу „Вимпел", в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 20193,97 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між ТОВ„Інфокс", в особі філії „Інфоксводоканал" ТОВ „Інфокс" та Житлово-будівельним кооперативом "Вимпел-2" договору на надання послуг водопостачання та водовідведення №4075/1 від 01.11.2000р., позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання, між тим відповідач за послуги надані у період з 01.08.201р. по 01.02.2012р. не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2012 року суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом було порушено провадження по справі №5017/1285/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду.

У судовому засіданні 22.06.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд, позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення судових відправлень. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.11.2000 року між КП "Одесводоканал", правонаступником якого являється позивач, що підтверджується Статутом ТОВ "ІНФОКС", який затверджений зборами учасників 06.02.2004р. та зареєстрований Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 16.02.2004р., та ЖБК "Вимпел - 2" (відповідач) укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення (населення) №4075/1, згідно з яким позивач надає послуги з подання питної води по ДСТУ 2874-82 "Вода питна" (далі вода) та прийому стічних вод (далі стоки) на об'єкти абонента у відповідності з Додатками №1,2,3, які щорічно до 15 листопада кожного року надсилаються водоканалу, а абонент своєчасно сплачує надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них у належному порядку у відповідності з встановленими Правилами, переліченими в п. 2.1. даного договору та діючому законодавству.

Згідно з умовами п.2.2.1. договору, водоканал зобов'язується подавати абоненту воду та приймати стоки у відповідності із станом мереж та споруд.

Відповідно до умов п.2.3.8. договору, абонент зобов'язується щомісячно, по встановленій формі з 1-го по 5-те число у письмовому вигляді, надавати відомості про водоспоживання абонента та фактичну оплату населенням послуг водокористування за минулий місяць. При їх ненаданні в строк водоканал здійснює розрахунок у відповідності з "Правилами водокористування".

Пунктом 2.3.9. договору передбачено, що щомісячно до 12-го числа поточного місяця оформлювати акт бухгалтерської звірки по розрахункам за одержані послуги.

Відповідно до п. 3.2. договору, оплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок водоканала.

Згідно з пунктом 3.3. договору, оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому діючим законодавством порядку. На момент укладення договору діють наступні тарифи: вода -0,43 грн. за 1 м.куб., стоки -0,37 грн. за 1 м.куб. В разі зміни тарифів, діючих на момент укладення договору, оплата абонентом наданих йому послуг здійснюються за новими тарифами, без зміни інших умов договору. Відомості про зміну діючих тарифів абонент одержує через засоби масової інформації (друк, телебачення, радіо).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що рахунки на оплату платежів (дебетові повідомлення) направляються абоненту через банківську установу згідно банківських реквізитів, які вказуються абонентом при підписанні даного договору.

Відповідно до умов п. 3.5 договору, при відсутності у абонента поточного рахунку в банку, рахунок на його адресу направляється по пошті.

Згідно з умовами п. 5.3. договору, договір укладений стоком на 5 років та діє з 01.11.2000р. до 01.11.2005р. Договір вважається продовженим на наступні 5 років, якщо до закінчення місяця після закінчення строку його дії жодна зі сторін не заявить про зміну або припинення його дії.

Як вбачається з матеріалів справи, для продовження договірних взаємовідносин, 03.07.2010 року між сторонами було підписано додаткову угоду №301/1 до договору №4075/1 від 01.11.2000 року, якою термін дії договору було пролонговано до 31.12.2015 року.

Згідно розрахунку позивача, за відповідачем на момент звернення з позовом рахується заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.08.2011р. по 01.02.2012р., які надані позивачем на виконання умов вищевказаного договору, у розмірі 20193,97 грн., що підтверджується звітами відповідача про водопостачання за вказаний період та рахунками позивача на оплату послуг.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов'язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором на надання послуг водопостачання та водовідведення № 4075/1 від 01.11.2000 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення, згідно з яким позивач зобов'язався надавати послуги з подання питної води та прийому стічних вод на об'єкти відповідача, а відповідач зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, за даним договором, відповідачем було здійснено часткові проплати, у розмірі 5892,79 грн. за водопостачання у серпні (платіжне доручення №69) та 4000 грн. за водопостачання у січні (меморіальний ордер №КП2100009 від 30.01.2012р.) та, згідно з наданого позивачем розрахунку суми заборгованості, за період з 01.08.2011 року по 01.02.2012 року за договором №4075/1 від 01.11.2000 року (а.с. 7), з урахуванням суми проплат, здійснених відповідачем за спірний період, а також суми відшкодування витрат у розмірі 1902,73 грн., на підставі договору №288 від 01.01.2011 року по збору платежів з населення за водопостачання та водовідведення у розмірі 4% зі сплаченої суми, що підтверджується бухгалтерською довідкою, сума заборгованості за договором складає 20193,97 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед ТОВ „Інфокс", в особі філії „Інфоксводоканал" ТОВ „Інфокс" та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Інфокс", в особі філії „Інфоксводоканал" ТОВ „Інфокс" та стягнення з відповідача боргу за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.08.2011р. по 01.02.2012р. за договором №4075/1 від 01.11.2000 року у розмірі 20193,97 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-2" (65063, м.Одеса, вул. Варненська, б. 12/3, кв.3; код ЄДРПОУ 3067900339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс", в особі філії "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5; код ЄДРПОУ 26472133) 20193/двадцять тисяч сто дев'яносто три/грн. 97 коп. заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення та 1609/одна тисяча шістсот дев'ять/ грн. 50 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 22.06.2012р.

Суддя Невінгловська Ю.М.