ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" червня 2012 р.Справа № 25/17-5208-2011
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк"
до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Іллічівський олійножировий комбінат"
про стягнення 6 834 708,00 грн.
Суддя: Малярчук І.А.
В судових засіданнях приймали участь представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 28.09.2011р.
Від відповідача: не з'явився
В засіданні 25.06.2012 р. приймали участь представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 28.09.2011р.
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: про стягнення з ПАТ „Іллічівський олійножировий комбінат" на користь ВАТ „АКБ „Одеса-Банк" 5 912 508 грн. заборгованості за простим векселем АА №1218483; 922 200 грн. заборгованості за простим векселем АА №0694350, 3000 грн. витрат з оплати послуг нотаріуса з опротестування векселів АА №1218483 та АА №0694350.
Позивач заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, подав заяву про зміну предмета позову від 07.05.2012р. за вх.№13817/2012, в якій змінив предмет позову, уточнивши підстави наявності заборгованості за векселями та зменшив суму заборгованості, яка судом приймається до розгляду по суті у наведеній остаточній редакції.
Первісні позовні вимоги позивача складали про: стягнення з ПАТ „Іллічівський олійножировий комбінат" на користь „ВАТ „АКБ „Одеса-Банк" заборгованість в загальній сумі 6 850 708 грн. по договору про порядок здійснення платежів за векселями від 18.10.2010р., в т.ч. 5 920 508 грн. заборгованості за простим векселем АА №1218483 та 930 200 грн. заборгованості по платежам за простим векселем АА №0694350.
Так, позовні вимоги позивачем обґрунтовано тим, що між ЗАТ „АКБ „Одеса-Банк", правонаступником якого є ВАТ „АКБ „Одеса-Банк", та ТОВ НВК „Світанок" було укладено договір купівлі-продажу векселів №Д-10/08, на виконання умов якого ТОВ „Світанок" передав за актом приймання-передачі від 30.10.2008р., а Банк прийняв і сплатив прості векселі, емітентом яких є ВАТ „Іллічівський олійножировий комбінат", зі строком платежу -за пред'явленням. Актом №5 від 03.09.2009р. банк пред'явив емітенту векселі до оплати. У зв'язку із несплатою емітентом вартості векселів банк отримав 16.10.2009 р. протест нотаріуса про неоплату векселів, а 23.10.2009р. нотаріус вчинив на векселях виконавчий напис. В подальшому між емітентом та банком було досягнуто згоди відносно розстрочення сплати заборгованості за векселями, що викладено в договорі від 18.10.2010р. про порядок здіснення платежів за векселями. Однак, відповідач порушив графік погашення векселів, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 6 850 708 грн. по платежам за простими векселями, яку позивач просить суд стягнути на свою користь.
Крім того, позивач зазначає, що ним понесені витрати з оплати послуг нотаріуса з опротестування векселів, вимогу про стягнення яких з відповідача заявив у заяві про зміну предмета позову від 07.05.2012р.
Клопотання позивача від 13.01.2012р. за вх.№1049/2012 про відкладення розгляду справи не було судом задоволено, у зв'язку із зупиненням провадження у справі.
Відповідач подав до суду клопотання від 11.01.2012р. за вх.№653/2012 про зупинення провадження у справі №25/17-5208-2011 до розгляду ОАГС апеляційної скарги на рішення суду від 17.01.2011р. у справі №26/181-10-4814 про визнання недійсним договір від 18.10.2010р. про порядок здійснення платежів за векселями, укладений між ВАТ „АКБ „Одеса-Банк" та ВАТ „Іллічівський олійножировий комбінат". Зазначене клопотання було судом задоволено ухвалою від 16.01.2012р.
За клопотанням позивача від 05.04.2012р. за вх.№10247/2012 провадження у справі було поновлено.
Клопотання відповідача від 10.05.2012р. за вх.№14122/2012 про відкладення розгляду справи було судом задоволено, про що свідчить ухвала суду від 14.05.2012р.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представника позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:
30.10.2008р. між ЗАТ „АКБ „Одеса-Банк" (покупець) та ТОВ НВК „Світанок" (продавець) було укладено договір №Д-10/08 купівлі-продажу векселів, за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв прості векселя за пред'явленням АА №0694350 вартістю 1 500 000 грн., АА №1218483 вартістю 6 550 308 грн. Вартість векселів з урахуванням дисконту становить 6 118 234,08 грн., дисконт складає 1 932 073,92 грн. (п.п.1, 2, 3 договору купівлі-продажу).
На виконання договору купівлі-продажу від 30.10.2008р., між покупцем та продавцем було підписано акт прийому-передачі векселів від 30.10.2008р.
В свою чергу, ВАТ „АКБ „Одеса-Банк" оплатило вартість вказаних векселів в сумі 6 118 234,08 грн. за меморіальним ордером №авт/787 від 30.10.2008р.
16.10.2009р. приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_2 проти векселедавця вчинено протест про неоплату ВАТ „Іллічвський олійножировий комбінат" векселів.
23.10.2009р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3. на векселях АА №1218483 АА №0694350 було вчинено виконавчий напис.
Так, позивачем платіжними дорученнями №164 від 14.10.2009р., №165 від 14.10.2009р. було сплачено вартість послуг нотаріуса та податок з доходів фізичної особи за вчинення нотаріальних дій в сумі 3 000 грн.
18.10.2010р. між ВАТ „АКБ „Одеса-Банк" (векселедержатель) та ВАТ „Іллічівський олійножировий комбінат" (емітент), правонаступником якого згідно Статуту ПАТ „Іллічівський олійножировий комбінат" є ПАТ „Іллічівський олійножировий комбінат", було укладено договір про порядок здійснення платежів за векселями, за умовами якого сторони погоджуються, що платіж за простим векселем АА №1218483 на суму 6 026 508 грн. буде здійснюватись емітентом на користь векселедержателя частинами у наступному порядку: 30.10.2010 р. -5 000 грн., 30.11.2010р. -5 000 грн., 30.12.2010р. -5 000 грн., 30.01.2011р. -5 000 грн., 28.02.2011р. -5 000 грн., 30.03.2011р. -5 000 грн., 30.04.2011р. -856 000 грн., 30.05.2011р. -856 000грн., 30.06.2011р. - 856 000 грн., 30.07.2011р. - 856 000 грн., 30.08.2011р. - 856 000грн., 30.09.2011р. - 856 000 грн., 30.10.2011р. -860 508 грн. Сторони погоджуються, що платіж за простим векселем АА №0694350 на суму 1 026 200 грн. буде здійснюватись емітентом на користь векселедержателя частинами у наступному порядку: 30.10.2010 р. -3 000 грн., 30.11.2010р. -3 000 грн., 30.12.2010р. -3 000 грн., 30.01.2011р. -3 000 грн., 28.02.2011р. -3 000 грн., 30.03.2011р. -3 000 грн., 30.04.2011р. -144000грн., 30.05.2011р. -144 000грн., 30.06.2011р. - 144 000 грн., 30.07.2011р. - 144 000 грн., 30.08.2011р. - 144 000грн., 30.09.2011р. -144 000 грн., 30.10.2011р. -144 200 грн. (п.п.1, 2 договору).
Відповідно до п.п.4, 5, 6 договору від 18.10.2010р. усі спори та розбіжності, що виникають між сторонами за цим договором підлягають врегулюванню шляхом взаємних консультацій та переговорів. Якщо сторони протягом одного місяця не зможуть дійти згоди зі спірних питань шляхом переговорів, то такий спір підлягає передачі на розгляд господарського суду, згідно з чинним законодавством України. Цей договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Недійсність даного договору від 18.10.2010р. була предметом судового розгляду, за результатами якого постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.02.2012р. у справі №26/181-10-4814 рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2011р. по справі, яким визнано недійсним договір про порядок здійснення платежів за векселями від 18.10.2010р., було скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Отже, договір від 18.10.2010р. є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
02.12.2011р. відповідачем було отримано вимогу позивача від 25.11.2011р. №25-04.ЛК/1137 про здійснення платежів за векселями у відповідності до графіку, погодженого договором від 18.10.2010р.
Наявність заборгованості відповідача з погашення векселів АА №1218483 та АА №0694350 на суму 6 834 708 грн. підтверджується випискою по особовому рахунку №311488594 за період з 18.10.2010р. по 15.12.2011р.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені ВАТ „АКБ „Одеса-Банк" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5 912 508 грн. заборгованості за простим векселем АА №1218483, 922 200 грн. заборгованості за простим векселем АА №0694350 правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.194 ЦК України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.
Положеннями ч.5 ст.197 ЦК України права за ордерним цінним папером передаються шляхом вчинення на цьому папері передавального напису (індосаменту). Індосант відповідає за існування та здійснення цього права. За передавальним написом (індосаментом), вчиненим на цінному папері, до особи, якій або у розпорядження якої передаються права за цінним папером (індосата), переходять усі права, посвідчені цінним папером.
За положеннями ст.14 Закону України „Про цінні папери та фондову біржу" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Відповідно до ст.34 Уніфікованого закону про переказні і прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 р. переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні.
Положення абз.1 ст.44 Уніфікованого закону про переказні і прості векселі відмову в акцепті або неплатежі має бути підтверджено засвідчено автентичним документом -протестом у неакцепті або неплатежі.
Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до ст. 663, пп. 1),2) ч.1 п.1 ст. 664 Цивільного Кодексу України в редакції від 16.01.03р. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства та дійсні обставини справи, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача 5 912 508 грн. заборгованість за простим векселем АА №1218483, 922 200 грн. заборгованості за простим векселем АА №0694350.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3000 грн. витрат з оплати послуг нотаріуса з опротестування векселів АА №1218483 та АА №0694350
Згідно до п.3 абз.1 ст.48 Уніфікованого закону про переказні і прості векселі держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу, витрати, пов'язані з протестом і пересиланням повідомлень, а також інші витрати.
Враховуючи підтвердження позивачем зроблених витрат на опротестування векселів та вчинення щодо них виконавчого напису, суд задовольняє позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача 3000 грн. витрат з оплати послуг нотаріуса з опротестування векселів АА №1218483 та АА №0694350;
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства, суд, вбачає доведеними фактичними даними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги ВАТ „АКБ „Одеса-Банк", у зв'язку з чим стягненню з ПАТ „Іллічівський олійножировий комбінат" на користь позивача підлягає 6 834 708 грн. заборгованості за простими векселями АА №1218483 та АА №0694350, 3000 грн. витрат з оплати послуг нотаріуса з опротестування векселів АА №1218483 та АА №0694350.
Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 56460 грн. судового збору.
Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, Пленумом ВГСУ у Постанові №18 від 26.12.2011р., суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.
В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 25.06.2012р., тому навіть за умови відсутності у справі станом на 25.06.2012р. поштового повідомлення про отримання ПАТ „Іллічівський олійножировий комбінат" ухвали від 28.05.2012р. з врахуванням того, що процесуальні документи надсилались відповідачу за адресою, вказаною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 28.07.2011 р., суд, приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.
Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
1. Задовольнити позов позивача повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Іллічівський олійножировий комбінат" (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна,45, код 31541451) на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк" (65029, м. Одеса, вул. Князівська,32, код 19361350) 6 834 708 (шість мільйонів вісімсот тридцять чотири тисячі сімсот вісім) грн. заборгованості за простими векселями АА №1218483 та АА №0694350, 3000 (три тисячі) грн. витрат з оплати послуг нотаріуса з опротестування векселів, 56 460 (п'ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят) грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 26.06.2012р.
Суддя Малярчук І.А.
Судове рішення № 24930220, Господарський суд Одеської області було прийнято 25.06.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 25/17-5208-2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: