Рішення № 2492999, 23.09.2008, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.2008 Справа № 12/132

за позовом державного підприємства „Свалявське лісове господарство”, м. Свалява

до відповідача фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Голубинне Свалявського району

про стягнення заборгованості в сумі 5 484,78 грн.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача - Мигович І. І., (представник за довіреністю № 538/01-11 від 11.09.2008 року)

Від відповідача -не з'явився (явка на розсуд сторін)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов державним підприємством „Свалявське лісове господарство”, м. Свалява до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Голубинне Свалявського району про стягнення заборгованості в сумі 5 484,78 грн.

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід судді не поступало.

За відсутності відповідних клопотань технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Письмовою заявою (вх. № 8960 від 23.08.2008 року) представник позивача зменшив позовні вимоги з 7 554,18 грн. до 5 484,78 грн., посилаючись на часткове погашення відповідачем суми, про що подав суду спільний акт звірки взаємних розрахунків станом на 22.09.2008 року.

Відповідач не надав суду письмового відзиву на позов, у судове засідання не зявився, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався (ст. 77 ГПК України).

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Заборгованість відповідача в сумі 5 484,78 грн. -основного боргу щодо оплати за надану, згідно договору купівлі -продажу № Д2/71 від 29.12.2006 року, продукцію, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- квитанцією до прибуткового касового ордеру № 802 від 22.09.2008 року;

- платіжним дорученням № 10-420 від 10.09.2008 року;

- актом звірки розрахунків станом на 22.09.2008 року;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново -господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання -кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

Між тим, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є надання продукції (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість наданої продукції є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно - державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово -майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно -правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку -письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.  Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь державного підприємства „Свалявське лісове господарство” (м. Свалява, вул. Шевченка, 59; код 22114626) суму 5 484,78 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят чотири грн. 78 коп.) -основного боргу та 102 (сто дві грн.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) -у відшкодування витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.