Рішення № 24929930, 25.06.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2012 р.Справа № 18/23/5022-439/2012

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув матеріали справи:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістік" в особі бази ТОВ "Баядера Логістик" в м. Тернополі, вул. Промислова, 20, м. Тернопіль

до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 1919,21 грн. заборгованості, з яких: 1 415,92 грн. - основний борг, 109,41 грн. - пеня, 294,77 грн. - 20% річних, 99,11 грн. - штраф.

За участю представників сторін:

Позивача: ОСОБА_3- довіреність від 31.12.2011 р.;

Відповідача: не прибув.

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістік" в особі бази ТОВ "Баядера Логістик" в м. Тернополі звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача -Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1919,21 грн. заборгованості, з яких: 1415,92 грн. основного боргу, 109,41 грн. пені, 294,77 грн. 20% річних та 99,11 грн. штрафу.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов договору поставки № 713 від 01.01.2011р. відповідач не здійснив оплату за поставлений йому товар в повній мірі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

В підтвердження викладеного позивачем представлено договір поставки № 713 від 01.01.2011р., видаткові накладні №7548/7679 від 29.04.2011р. та №8193/8330 від 05.05.2011р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду від 01.06.2012 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 14.06.2012р.

В ході судового розгляду справи позивачем подано заяву №251 від 14.06.2012р. про зменшення позовних вимог, згідно якої зазначено, що у зв'язку з проведенням уточненого розрахунку пені, здійсненого за період з 14.05.2011р. по 14.11.2011р. (по накладній №7548/7679 від 29.04.2011р.) та за період з 20.05.2011р. по 20.11.2011р. (по накладній №8193/8330 від 05.05.2011р.), розмір нарахованої відповідачу за вказані періоди пені складає 109,41 грн. У зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 1415,92 грн. основного боргу, 109,41 грн. пені, 294,77 грн. 20% річних та 99,11 грн. штрафу, а всього: 1919,21 грн.

Вказана заява як така, що подана в межах прав сторони в господарському процесі, визначеними ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду, відтак, розгляд справи здійснюється з урахуванням зменшених позовних вимог.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення із датою вручення 05.06.2012 р. (знаходиться в матеріалах справи).

Відтак, зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, а наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані ним докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

01.01.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістік", в подальшому Постачальник, та Суб'єктом підприємницької діяльності Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, в подальшому Покупець, був укладений договір поставки № 713 (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупцю алкогольні напої (у подальшому товар), а Покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар в порядку, визначеному умовами договору (п. 1.1. договору).

Згідно п. 3.1. Договору постачання товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000р.).

Умовами договору передбачено, що ціна на товар визначена у прас-листі Постачальника, який діє на момент здійснення Покупцем замовлення і зазначається Постачальником у видатковій накладній на товар (п.п. 5.1., 5.2. Договору). Згідно п. 6.1. Договору, розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України або за домовленістю сторін -шляхом попередньої оплати, а датою оплати Покупцем вартості отриманого від Постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок Постачальника (п. 6.2. Договору).

Згідно п. 9.6. договору, він є чинним протягом двох років з дати укладення.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу -однією з підстав виникнення зобов'язань.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання своїх договірних зобов'язань позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 1615,92 грн.:

- згідно видаткової накладної №7548/7679 від 29.04.2011р. на суму 1285,56 грн., в т.ч. ПДВ 214,26, з строком оплати до 13.05.2011р. включно;

- згідно видаткової накладної №8193/8330 від 05.05.2011р. на суму 330,36 грн., в т.ч. ПДВ 55,06 грн., з строком оплати до 19.05.2011р. включно.

Проте, відповідач не провів оплати за поставлений товар в повній мірі, внаслідок чого допустив заборгованість станом на 30.05.2012р. (дата оформлення позовної заяви №146) в розмірі 1415,92 грн.

Так, згідно наданих позивачем копій фіскальних чеків від 25.10.2011р. (на суму 20,00 грн.), від 17.10.2011р. (на суму 100,00 грн.) та від 31.10.2011р. (на суму 80,00 грн.) підтверджується оплата відповідачем 200,00 грн. заборгованості за отриманий згідно видаткових накладних №7548/7679 від 29.04.2011р. та №8193/8330 від 05.05.2011р. товар.

Таким чином, всупереч умов договору поставки № 713 від 01.01.2011р. та вимог діючого законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару відповідач не виконав, а відтак, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 1415,92 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 7.1. Договору у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати, а у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 7% від суми договору.

При цьому, згідно п. 5.3. Договору, загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару який Постачальник поставив Покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар.

Згідно поданого позивачем розрахунку сума штрафу за прострочення відповідачем оплати товару більше ніж на 30 календарних днів становить 99,11 грн., а сума пені -109,41 грн. згідно поданого позивачем уточненого розрахунку за період з 14.05.2011р. по 14.11.2011р. (по накладній №7548/7679 від 29.04.2011р.) та за період з 20.05.2011р. по 20.11.2011р. (по накладній №8193/8330 від 05.05.2011р.).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.2. договору сторони дійшли згоди, що у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Згідно поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховані 294,77 грн. 20% річних за період з 14.05.2011р. по 29.05.2012р. (по накладній №7548/7679 від 29.04.2011р.) та за період з 20.05.2011р. по 29.05.2012р. (по накладній №8193/8330 від 05.05.2011р.).

Розглянувши представлені розрахунки штрафних санкцій та 20 % річних, з огляду на наявність у відповідача заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, господарський суд звертає увагу, що до задоволення підлягають позовні вимоги про стягнення 109,41 грн. пені, нараховані у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, за 183 дні, а саме: за період з 14.05.2011р. по 13.11.2011р. (по накладній №7548/7679 від 29.04.2011р.) та за період з 20.05.2011р. по 19.11.2011р. (по накладній №8193/8330 від 05.05.2011р.).

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, не заперечні відповідачем належними та допустимими доказами та підтверджені матеріалами справи.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістік" (вул. Озерянівська, 2, Центрально-міський район, м. Горлівка Донецької області, код ЄДРПОУ 35871504) в особі бази ТОВ "Баядера Логістик" в м. Тернополі (вул. Промислова, 20, м. Тернопіль):

- 1 415 (одну тисячу чотириста п'ятнадцять) грн. 92 коп. основного боргу;

- 109 (сто дев'ять) грн. 41 коп. -пені;

- 294 (двісті дев'яносто чотири) грн. 77 коп. 20% річних;

- 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 11 коп. штрафу;

- 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання "25" червня 2012 року через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька