Рішення № 24929926, 05.06.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2012 р.Справа № 9/70/5022-1548/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Дочірнього підприємства торгової фірми "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб", вул. С. Будного, 3, м. Тернопіль, 46027

про стягнення заборгованості 94 829 грн. 94 коп., з яких: 87 806 грн. 62 коп. - неповернутої позики; 4 829 грн. 36 коп. - інфляційних; 2 193 грн. 96 коп. - 3% річних.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_3 -посвідчення адвоката №4 від 12.05.2010р.

відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст.64,77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 05.06.2012р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Позивач -Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1, Тернопільської області звернулася до господарського суду з позовом до відповідача - Дочірнього підприємства торгової фірми "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб", вул. С. Будного, 3, м.Тернопіль (далі по тексту - ДП ТФ "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб" або позивач) про cтягнення заборгованості 94 829 грн. 94 коп., з яких: 87 806 грн. 62 коп. - неповернутої позики; 4 829 грн. 36 коп. - інфляційних; 2 193 грн. 96 коп. - 3% річних.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 02.01.2010р.; квитанцій до прибуткових касових ордерів в кількості 62-х шт.; та іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 03.11.2011р. порушено провадження у справі та її розгляд вперше призначено на 22.11.2011р. У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 06.12.2011р., на 20.12.2011р. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та неподанням сторонами витребуваних судом документів, а також в судовому засіданні оголошувалась перерва до 27.12.2011р., до 03.01.2011р. та до 27.12.2011р.

В судовому засіданні 06.12.2011р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.01.2012р. провадження у справі зупинено та призначено судову технічну експертизу договору від 02.01.2010р. про надання поворотної фінансової допомоги, у зв'язку з чим, 06 січня 2012р. матеріали справи №9/70/5022-1548/2011 направлені Тернопільському відділенню Київського науково -дослідного інституту судових експертиз.

04 травня 2012р. матеріали справи №9/70/5022-1548/2011 повернулись в господарський суд Тернопільської області відповідно до супровідного листа від 04.05.2012р. №22/6-441 підписаного завідувачем ТВ КНДІСЕ Бутрином В., в якому значиться, що у зв'язку з неподанням по справі витребуваних згідно клопотання від 15 березня 2012 року зразків та не проведення відповідачем оплати судової експертизи, матеріали справи повертаються без виконання.

У зв'язку з поверненням матеріалів справи з Тернопільського відділення Київського науково -дослідного інституту судових експертиз, суд, листом № 806/2012 від 10.05.2012р. повідомляв сторони, що з ціллю підготовки справи до розгляду та вирішення питання про поновлення провадження у справі, уповноваженим представникам сторін 22.05.2012р. на 11 год. 40 хв. необхідно з'явитись до господарського суду Тернопільської області.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22.05.2012р. поновлено провадження у справі, та розгляд справи призначено на 29.05.2012р. на 15 год. 00 хв. У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 05.06.2012р. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та неподанням сторонами витребуваних судом документів.

В зв'язку із закінченням строку вирішення спору у справі №9/70/5022-1548/2011, за клопотанням позивача від 22.05.2012р., з урахуванням вимог ч. 3 ст. 69 ГПК України, в якій зазначено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів та у зв'язку із закінченням терміну розгляду справи, суд, у відповідності до вимог ст. 69 ГПК України, ухвалою від 22.05.2012р. строк вирішення спору продовжив на п'ятнадцять днів, а саме до 05.06.2012р.

Уповноважений представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав повною мірою з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив. Хоча про час розгляду був попереджений належним чином у порядку ст. 77 ГПК України. Проте, в попередніх судових засіданнях представник відповідача проти позовних вимог заперечив, однак, належним чином оформленого (письмового) відзиву на позов не надав, зокрема, зазначав, що у нового керівництва відповідача існують сумніви щодо дійсності укладеного Договору.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, враховуючи строк вирішення спору передбачений ст. 69ГПК України, який завершився 05.06.2012р. суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд, шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.

Як вбачається із поданих позивачем доказів та матеріалів справи, 02.01.2010 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі -позикодавець, позивач) та Дочірнім підприємством торговою фірмою «Тернопільторгхліб»відкритого акціонерного товариства «Тернопільхліб»(далі -позичальник, відповідач) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги (надалі - Договір), згідно якого, позивач надавала протягом 2010 року відповідачу поворотну фінансову допомогу, а відповідач зобов'язувався повернути надані йому кошти в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 2.1. Договору розмір фінансової допомоги становить 150000 грн. Поворотна фінансова допомога може надаватись частинами.

Відповідно до п. 2.2. Договору поворотна фінансова допомога надається на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

П. 2.4. Договору сторони передбачили, що поворотна фінансова допомога надається у строк до 31 грудня 2010р.

Також, п. 8.1. Договору сторони передбачили, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2010 р.

Таким чином, позичальнику за умовами Договору поворотна фінансова допомога надана на строк до 31 грудня 2010р.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як випливає з матеріалів справи, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою мають ознаки договору позики, згідно якого в силу ст. 1046 ЦК України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із змісту статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У відповідності до ч. 1,3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно умов Договору, загальний розмір фінансової допомоги становив 150000 грн. Проценти за користування грошовими коштами не нараховувались. Поворотна фінансова допомога надавалась в готівковій формі через касу підприємства, про що відповідачем виписувався прихідний касовий ордер. На підтвердження виконання взятих на себе зобов'язань згідно зазначеного Договору, позивач надав суду належним чином затверджені копії квитанцій до прибуткових касових ордерів про перерахунок поворотної фінансової допомоги в період з січня по серпень 2010р. позичальнику -ДП ТФ "Тернопільторгхліб" в загальній сумі 142823,84 грн. (січень -2010р.; лютий 2010р. -29004,37грн.; березень 2010р. -37925,11 грн.; квітень 2010р. -27328,63 грн.; травень 2010р. -19075,16 грн.; червень 2010р. -6096,67 грн.; липень 2010р. -9414,08 грн.; серпень 2010р. -3979,82 грн.). При цьому як вбачається з оглянутих у судовому засіданні оригіналів вказаних квитанцій вони підписані головним бухгалтером та касиром відповідача і завірені печаткою ДП ТФ "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб".

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом, згідно п. 2.4. Договору, укладеного між сторонами, поворотна фінансова допомога надавалась на строк до 31 грудня 2010р.

Відтак, суд встановивши факт надання на поворотній основі фінансової допомоги в розмірі 142823 грн. 84 коп. вважає, що строк платежу за Договором станом на час звернення з позовом до суду 31.10.2011р. настав.

Однак, як підтверджується матеріалами справи, відповідачем повернуто ФОП ОСОБА_1 55017,22 грн. (в лютому 2010р. -553,50 грн.; в березні 2010р. -23060,31 грн.; в квітні 2010р. -24156,00 грн.; в травні -3965,00 грн.; в червні -1055,00 грн.; в липні -2227,41 грн.). Таким чином, непогашеною залишається сума позики в розмірі 87806,62 грн. Станом на час розгляду справи зазначена сума відповідачем не погашена доказів на підтвердження протилежного відповідачем не надано, а судом самостійно не здобуто.

При цьому позивачем подано суду акт звірки взаєморозрахунків складений станом на 01 вересня 2010 року, який підписаний без заперечень та зауважень представниками сторін а також скріплений їх печатками. Відповідно до вказаного акту сума боргу за Договором у розмірі 87806,62грн. відповідає заявленій сумі позивачем в частині стягнення основного боргу у розмірі 87 806,62грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні 20.12.2011р. представник відповідача проти позовних вимог заперечив повною мірою. Зокрема, зазначив, що у нового керівництва виникають сумніви щодо достовірності даного договору. При цьому, стверджував, що печатка, яка проставлена на договорі втрачена, у зв'язку з чим 12.10.2010р. виготовлена нова печатка. Таким чином, вважає, що на договорі від 02.01.2010р. проставлений відтиск печатки, яка на день укладення договору була втрачена. З огляду на вищезазначене, просив суд призначити у справі технічну експертизу договору про надання поворотної фінансової допомоги від 02.01.2010р. про що подав клопотання від 20.12.2011р.

Суд, розглянувши подане клопотання відповідачем, задоволив його та призначив судову технічну експертизу договору від 02.01.2010р. про надання поворотної фінансової допомоги на розгляд якої поставлено наступні питання:

- Чи нанесений відтиск печатки на Договорі про надання поворотної фінансової допомоги від 02.01.2010р. зі сторони Дочірнього підприємства торгової фірми "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб" у той час, яким датований даний документ?

- Чи виготовлений рукописний текст (підпис) з боку Директора Дочірнього підприємства торгової фірми "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб" ОСОБА_5 на Договорі про надання поворотної фінансової допомоги від 02.01.2010р. у той час, яким датований даний документ?

При цьому, зобов'язано відповідача дочірнє - підприємство торгової фірми "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб" оплатити вартість проведення експертизи згідно пред'явленого експертною установою рахунку і докази такої оплати надати суду.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.01.2012р. провадження у справі зупинено для проведення судово-технічної експертизи договору від 02.01.2010р. про надання поворотної фінансової допомоги, у зв'язку з чим, 06 січня 2012р. матеріали справи №9/70/5022-1548/2011 направлені Тернопільському відділенню Київського науково -дослідного інституту судових експертиз для проведення судової технічної експертизи.

Разом з тим, 04 травня 2012р. матеріали справи №9/70/5022-1548/2011 повернено без виконання з Тернопільського відділення Київського науково -дослідного інституту судових експертиз в господарський суд Тернопільської області по причині неподання витребуваних згідно клопотання від 15 березня 2012 року зразків та непроведення відповідачем оплати судової експертизи.

При цьому суд враховує той факт, що саме з вини відповідача не проведено експертизи так як така ним не оплачена. Враховуючи зазначене саме з вини відповідача не підтверджено експертним висновком як одним із доказів той факт, що Договір про поворотну фінансову допомогу є підробленим чи сфабрикованим.

Крім того, заперечення відповідача щодо недостовірності Договору спростовується і іншими доказами у справі.

Зокрема, поданими квитанціями про отримання поворотної фінансової допомоги, які як уже зазначалось підписані головним бухгалтером та касиром відповідача і завірені печаткою ДП ТФ "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб".

Укладення Договору та отримання позики зафіксовано також і у поданому аудиторському висновку про діяльність Дочірнього підприємства торгової фірми "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб" № 51 від 20.08.2010р. складеного Аудиторською фірмою "Консул" згідно якого за результатами перевірки фінансової діяльності ДП ТФ "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб" аудиторами серед іншого встановлено, що підприємство практикує використання в своїй роботі укладенні договорів про отримання поворотної фінансової допомоги. При цьому відмічено, що підприємство уклало такі середі інших і з приватним підприємцем ОСОБА_1 на суму 150 000грн.

Також, як вбачається з поданих позивачем доказів між ними проведено звірку розрахунків станом на 01.09.2010р. та складено акт звірки, що містить посилання на укладений Договір і відповідно до якого підтверджено заборгованість відповідача за Договором перед позивачем у розмірі 87806,62грн. Як уже зазначалось, вказаний акт підписаний без заперечень та зауважень представниками сторін а також скріплений їх печатками.

Щодо твердження відповідача, що печатка товариства в той час була втрачена а директор "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб" ОСОБА_5 нелегітимна то суд розглядає їх критично з огляду на наступне.

Як вбачається з укладеного Договору він укладений 02.01.2010р. тоді як згідно поданого відповідачем наказу від 26.10.2010р. № 14 ОСОБА_5 звільнена з посади керівника підприємства тільки 26.10.2010р. Отже, станом на день укладення договору ОСОБА_5 являлась директором ДП ТФ "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб", а тому у суду відсутні підстави та докази того, що на момент укладення Договору у ОСОБА_5 були відсутні повноваження на його укладення.

Щодо втрати печатки то і акт знищення печатки від 15.09.2010р. і наказ № 8 від 26.09.2010р. про виготовлення нової печатки і інші документи укладені значно пізніше ніж укладено Договір від 02.01.2010р.

Крім того, як вбачається з поданих позивачем доказів відповідач здійснював платежі в погашення заборгованості за Договором, що також свідчить про визнання ним договірних відносин з позики.

Проте, матеріалами справи підтверджено доводи позивача стосовно того, що відповідачем повернено отриману позику не в повному обсязі, що є порушенням вимог чинного законодавства та умов договору в частині належного виконання зобов'язання. Зокрема, в зв'язку з допущеним простроченням виконання грошових зобов'язань борг відповідача перед позивачем, станом на час розгляду справи, складає 87806 грн. 62 коп. а тому позов в цій частині підлягає до задоволення в повному обсязі.

Щодо нарахованої позивачем 3% річних та інфляційних збитків, то судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, встановлених ст. 625 ЦК України, є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Можливість нарахування 3% річних та індексу інфляції законодавець пов'язує з протиправною поведінкою відповідача, з фактом порушення грошового зобов'язання. Головним для визначення правової природи даної міри відповідальності є вказівка на невиконання грошового зобов'язання. При цьому, норми чинного законодавства не вимагають обов'язкового встановлення у договорі додаткового застереження щодо можливості застосування наслідків передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, а саме нарахування втрат від інфляції проводиться відповідно до Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р.

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши поданий позивачем розрахунок позовних вимог в частині нарахування інфляційних втрат за період з січня 2011 року по вересень 2011 року, суд здійснивши власний обрахунок вважає, що позов в цій частині підлягає до часткового задоволення. А саме 3729 грн. 40 коп. інфляційних втрат підлягають до стягнення в користь позивача, як такі, що правомірно заявлені та обраховані із врахуванням умов Договору, зокрема, в частині строку повернення позики та у відповідності до вимог чинного законодавства України. В свою чергу, у позовних вимогах про стягнення 1099 грн. 96 коп. інфляційних збитків суд відмовляє у позові як помилково обрахованих у більшому розмірі.

Суд, також, визнає правомірними та задовольняє вимоги позивача, щодо нарахування та стягнення з відповідача 2193 грн. 96 коп. 3% річних за період з 01.01.2011року по 31.10.2011року

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України (в редакції чинній до 01.11.2011р. станом на час подання позову 11.10.2011р.) державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В свою чергу, із змісту ч. 5. ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК України, в користь позивача з відповідача підлягає до стягнення 937 грн. 29 коп. державного мита та 233 грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В свою чергу 11 грн. 01 коп. сплаченого державного мита та 2 грн. 74 коп. покладаються на позивача у справі.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства торгової фірми "Тернопільторгхліб" ВАТ "Тернопільхліб", вул. С. Будного, 3, м. Тернопіль (ідент. код 30248899), на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, Тернопільської області (ідент. код НОМЕР_1) -87 806 (вісімдесят сім тисяч вісімсот шість) грн. 62 коп. неповернутої позики, 3729 (три тисячі сімсот двадцять дев'ять) грн. 40 коп. інфляційних, 2193 (дві тисячі сто дев'яносто три) грн. 96 коп. 3% річних, 937 (дев'ятсот тридцять сім) грн. 29 коп. - державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 26 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 1099 грн. 96 коп. інфляційних збитків в позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено та підписано 08.06.2012р.

Суддя В.Л. Гевко