Рішення № 24929909, 25.06.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.06.12 Справа № 5021/706/12.

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепловодпостач», м. Конотоп, Сумська область,

про стягнення 6132 грн. 33 коп.

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 14-329 від 16 березня 2012 року,

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 220 від 22.06.2012 року.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Т.Д. Бублик.

Суть спору: Позивач просить суд, за неналежне виконання укладеного 30 вересня 2011 року між сторонами договору № 14/2407/11 купівлі-продажу природного газу, стягнути з відповідача наступне: втрати від інфляційних процесів, за листопад - грудень 2011 року у розмірі 393 грн. 73 коп.; пеню, за період з 14.11.11 року по 31.01.2012 року, у розмірі 4188 грн. 57 коп.; 3% річних, за перод з 14.11.11 року по 31.01.2012 року, в розмірі 808 грн. 80 коп.; 7% штрафу у розмірі 741 грн. 23 коп.

Позивач в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у відзиві та в усних поясненнях зазначає, що заборгованість дійсно була і виникла в зв'язку з відсутністю коштів, однак заперечує проти 3% річних та інфляційних, оскільки вони не передбачені договором, а також заперечує проти одночасного застосування до відповідача пені та штрафу. Крім того відповідач зазначає, що позивач не вжив заходів досудового врегулювання спору.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 14/2407/11 купівлі-продажу природного газу, згідно якого позивач зобов'язується передати природний газ, а відповідач зобов'язується отримати природний газ та сплатити за нього (надалі - Договір).

Відповідно до п.3.3. Договору приймання-передача газу оформлюється актом.

Позивач поставив у жовтні 2011 року, а відповідач прийняв природний газ обсягом 170 441 тис. куб. метрів на загальну суму 223 141 грн. 35 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2011, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється шляхом 100% поточної оплати протягом місяця, а остаточний розрахунок здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи та з пояснень представників сторін, відповідач повинен був розрахуватись до 14.11.2011 року але розрахувався за поставлений газ з порушенням строків встановлених Договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 808 грн. 80 коп. та втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення в розмірі 393 грн. 73 коп.

Враховуючи, що факт прострочення виконання зобов'язання підтверджений матеріалами справи, суд вважає, що вимога про стягнення вищезазначених сум, є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно заперечень відповідача про те, що вимоги про стягнення інфляційних збитків та 3 % річних є необгрунтованими, оскільки не передбачені умовами договору, суд не приймає до уваги, так як стягнення 3% річних та інфляційних збитків не є договірними санкціями і можливість їх стягнення за порушення грошового зобов'язання прямо передбачена законом і може застосовуватись кредитором на власний розсуд.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення грошового зобов'язання з 14.11.2011 року по 31.01.2012 року у розмірі 4188 грн. 57 коп. та 7 % штрафу у розмірі 741 грн. 23 коп.

Відповідно до пункту 7.2. Договору передбачено, що у разі невиконання відповідачем умов Договору відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми прострочено платежу.

Оскільки права позивача щодо стягнення з відповідача пені та штрафу передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, а порушення відповідачем строків погашення грошових зобов'язань перед позивачем підтверджені матеріалами справи, то суд вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу визнає правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача про те, що пеня та штраф відносяться до одного виду юридичної відповідальності і не можуть бути застосовані одночасно, не приймаються судом до уваги, оскільки можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України, а чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору.

Вищезазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 20/246-08 від 9 квітня 2012 року, яка є обов'язковою для господарського суду при винесенні рішення.

Крім того відповідач зазначає, що позивач не вжив відповідних заходів досудового врегулювання спору.

Проте відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та у встановлені договором строки.

Враховуючи вищезазначене, звернення кредитора до боржника з претензією є виключно його правом, а не обов'язком.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що порушення строків виконання грошового зобов'язання відповідачем перед позивачем підтверджується матеріалами справи, а тому є правомірними та підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача втрати від інфляційних процесів за листопад - грудень 2011 року у розмірі 393 грн. 73 коп., пеня за період з 14.11.11 року по 31.01.2012 року у розмірі 4188 грн. 57 коп., 3% річних за перод з 14.11.11 року по 31.01.2012 року в розмірі 808 грн. 80 коп., 7% штрафу у розмірі 741 грн. 23 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепловодпостач» (вул. Вирівська, 60, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код 31589837) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код 31589837) втрати від інфляційних процесів у розмірі 393 грн. 73 коп., пеню у розмірі 4188 грн. 57 коп., 3% річних у розмірі 808 грн. 80 коп., 7% штрафу у розмірі 741 грн. 23 коп., судовий збір в розмірі 1609 грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.06.2012 року.

Суддя О.Ю. Резніченко