ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" червня 2012 р.Справа № 5017/1244/2012
Господарський суд Одеської області
У складі судді -Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань -Скоробрух Т.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 за дорученням № 1 від 06.05.2012р.
Від відповідача: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Українське насіння" до відкритого акціонерного товариства „Насінницький радгосп „Перемога" про стягнення 252 381,82 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма „Українське насіння" (далі по тексту -ТОВ „Українське насіння") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відкритого акціонерного товариства „Насінницький радгосп „Перемога" (далі по тексту -ВАТ „Насінницький радгосп „Перемога") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 252 381,82 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 138 182,50 грн., відсотків за користування грошовими коштами в сумі 10 562,44 грн., штрафу в сумі 34 545,63 грн. за порушення зобов'язання зі своєчасної сплати вартості придбаного товару, штрафу за порушення зобов'язання з укладення договору заставки в сумі 69 091,25 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р. щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної продукції.
20.06.2012р. позивачем було надано суду уточнення до позовних вимог, з якої вбачається здійснення з боку ТОВ „Українське насіння" додаткового правового обґрунтування позовним вимогам в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій та відсотків за користування кредитом.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення суду під розписку, однак жодного разу його повноважних представник в судові засідання по даній справі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позов ВАТ „Насінницький радгосп „Перемога" суду надано не було, у зв'язку з чим, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
01.02.2011р. між ТОВ „Українське насіння" (Продавець) та ВАТ „Насінницький радгосп „Перемога" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № С0900117, у відповідності до п.п 1.1, 1.2 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах даного договору сільськогосподарську продукцію, що надалі іменується товар, в наступних асортименті, кількості та за наступною ціною: найменування тару -гібрид соняшника Драган „Стандарт", кількість товару -250 посівних одиниць (250 мішків із 150 000 одиницями насіння у кожному), ціна за одиницю товару без ПДВ -460,608 грн., загальна вартість товару з урахуванням ПДВ -138 182,50 грн.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Виходячи з положень п.п. 2.3, 2.5, 3.2 -3.4 договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р. приймання товару за кількістю здійснюється безпосередньо в місці здійснення поставки -склад Продавця. Покупець зобов'язаний оглянути товар безпосередньо на складі Продавця. Після підписання товаросупровідних документів (видаткова накладна) повноважними представниками сторін, претензії за кількістю не приймаються. Строк поставки встановлюється з 15.02.2011р. по 01.04.2011р. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту передачі товару на його адресу. Факт передачі товару підтверджується видатковою накладною. Датою поставки партії товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Як стверджує ТОВ „Українське насіння", на підставі видаткової накладної № С0900140 від 18.04.2011р. на виконання умов договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р. відповідачем було прийнято у власність товар на загальну суму 138 182,50 грн.
Згідно з п.п. 4.2 -4.4 договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р. Покупець здійснює остаточний розрахунок за поставлений товар протягом періоду до 01.09.2011р. включно. Оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Оплата, здійснена у визначений даним договором строк, вважається своєчасною. При здійсненні оплаті після строку, передбаченого п. 4.2 даного договору, оплата вважається простроченою.
Позивач наголошує, що відповідачем в порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р. не було здійснено оплати вартості придбаного товару в сумі 138 182,50 грн. у встановлений для виконання даного обов'язку строк, внаслідок чого ТОВ „Українське насіння" було змушене звернутись до суду із даними позовними вимогами.
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами по справі виникли правовідносини з оплатної передачі позивачем у власність відповідача товару, врегульовані умовами договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р. В свою чергу, на виконання умов названої угоди, ТОВ „Українське насіння" було передано у власність ВАТ „Насінницький радгосп „Перемога" товар на суму 138 070,00 грн., в а не суму 138 182,50 грн., як стверджує позивач, що підтверджується видатковою накладною № С0900140 від 18.04.2011р., скріпленою підписами повноважних представників сторін та відповідними печатками.
Як вже наголошувалось вище по тексту рішення, відповідно до п. 4.2, 4.3 договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р. Покупець був зобов'язаний здійснити оплату вартості придбаного товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця до 01.09.2011р. включно.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було здійснено оплати вартості придбаного на виконання умов договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р. товару в строк до 01.09.2011р., чим було порушено прийняті на себе грошові зобов'язання перед ТОВ „Українське насіння, у зв'язку з чим, господарський суд дійшов висновку про наявність у ВАТ „Насінницький радгосп „Перемога" на момент вирішення даного спору непогашеної заборгованості перед ТОВ „Українське насіння" на суму 138 070,00 грн. Оскільки строк виконання грошового зобов'язання з оплати вказаної суми заборгованості на момент пред'явлення позивачем даного позову є таким, що настав, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ „Українське насіння" в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 138 070,00 грн.
Посилання позивача по тексту позовної заяви на той факт, що сума заборгованості ВАТ „Насінницький радгосп „Перемога" з оплати вартості придбаного на виконання умов договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р. товару складає 138 182,50 грн. господарським судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Так, як вбачається зі змісту п.п. 1.1, 4.1 договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р., сторонами по справі було визначено вартість товару -гібриду соняшника Драган „Стандарт" у кількості 250 посівних одиниць в сумі 138 182,50 грн., з визначенням вартості однієї посівної одиниці в сумі 460,608 грн. При цьому, вказаний договір не містить будь-яких застережень щодо неможливості зміни ціни даного договору в процесі його виконання сторонами. В свою чергу, в процесі передачі вищезазначеного товару у власність ВАТ „Насінницький радгосп „Перемога", сторони по справі закріпили вартість однієї посівної одиниці соняшника в розмірі 460,23 грн., внаслідок чого загальна вартість проданого товару складала 138 070,00 грн. Оскільки зменшення ціни за одиницю проданої відповідачу продукції було здійснено сторонами по справі в процесі виконання договору купівлі-продажу №С0900117 від 01.02.2011р., що підтверджується відповідними конклюдентними діями сторін, зміна ціни продукції відбулась до моменту виконання сторонами по справі умов укладеної між ними угоди, господарський суд дійшов висновку щодо досягнення між сторонами згоди щодо зменшення ціни даного договору з 138 182,50 грн. до суми 138 070,00 грн.
Відповідно до п. 4.5 договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р. при здійсненні Покупцем оплати після строку, визначеного у п. 4.2 даного договору, Покупець зобов'язаний сплатити проценти за користування грошовими коштами в розмірі 2% за кожен день прострочення. Проценти за користування нараховуються з дня, коли товар повинен бути оплачений та до моменту його фактичної оплати на суму простроченого платежу за кожен день прострочки.
З посиланням на п. 4.5 договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р., факт продажу відповідачу товару в кредит, а також на наукове тлумачення приписів ч. 5 ст. 694 ЦК України, позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати відсотки на суму простроченої оплати вартості товару в розмірі 10 562,44 грн. При здійсненні розрахунку суми відсотків, позивачем було використано ставку відсотків річних, визначених на підставі кредитної угоди, укладеної між банківською установою та ТОВ „Українське насіння". За наслідком розгляду позовних вимог щодо стягнення з відповідача відсотків за користування товарним кредитом, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.
Положеннями ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
З огляду на викладені положення законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що розмір відсотків за користування товарним кредитом має бути визначений за погодженням сторін. Так, положеннями п. 4.5 договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р. сторонами по справі було погоджено застосування конкретного розміру відсоткової ставки за користування товарним кредитом, що ніяким чином не пов'язане як із розміром відсоткової ставки, погодженої у кредитній угоді між позивачем та банком, так і взагалі із позиковими (кредитними) правовідносинами між ТОВ „Українське насіння" та банківськими установами. Таким чином, розрахунок відсотків за користування товарним кредитом було здійснено позивачем всупереч положенням укладеної між сторонами по справі угоди, що унеможливлює задоволення позовних вимог у названій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Положеннями п. 7.1 договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р. у випадку, якщо Покупцем не буде здійснена оплата вартості товару в строки, визначені даним договором, він несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 25% від вартості товару.
З посиланням на п. 7.1 договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р., позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати штраф в сумі 34 545,63 за прострочення виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань з оплати вартості товару. Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з ВАТ „Насінницький радгосп „Перемога" даного виду неустойки, проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок, наведений по тексту позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про допущення ТОВ „Українське насіння" помилки при його здійсненні, що укладалось у визначенні розміру штрафу виходячи з суми заборгованості відповідача з оплати вартості придбаного товару в сумі 138 182,50 грн. Оскільки в процесі розгляду даної справи судом було встановлено, що розмір заборгованості ВАТ „Насінницький радгосп „Перемога" з оплати вартості придбаного товару складає 138 070,00 грн., правильним розрахунком штрафу на підставі п. 7.1 договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р. має бути:
138 070,00 грн. * 0,25 = 34 517,50 грн.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Українське насіння" в частині стягнення штрафу за порушення зобов'язання з оплати вартості товару частково на суму 34 517,50 грн.
Крім того, пунктом 7.5 договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р. передбачено, що у випадку неприбуття Покупця на адресу Продавця в строки, передбачені п. 6.3 даної угоди, з метою укладення договору застави, або неукладення договору застави з інших, що не залежать від Продавця, підстав, Покупець несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 50% від вартості товару.
З посиланням на п. 7.5 договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р., позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати штраф за порушення зобов'язання з укладення договору застави в сумі 69 091,25 грн. Проаналізувавши позовні вимоги у названій частині, господарський суд зазначає наступне.
Згідно з п.п. 6.1 -6.3 договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р. в якості забезпечення зобов'язань Покупця з оплати вартості товару в розмірі 138 182,50 грн. в строки, обумовлені даним договором, Покупець зобов'язується надати в заставу майбутній врожай соняшника на полі площею 138 га. Застава майбутнього врожаю оформлюється відповідним договором застави. Для укладення договору застави Покупець зобов'язується надати наступні документи: викопіювання полів, засвідчену місцевою адміністрацією або управління земельних ресурсів; довідку про посіви, засвідчену управлінням земельних ресурсів; витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на день укладення договору застави. Покупець для укладення договору застави зобов'язаний прибути в строк з 20.05.2011р. по 10.06.2011р. на адресу Продавця, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 35, бізнес -центр „Меркурій", офіс № 313.
Положеннями ст.ст. 546, 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Таким чином, з огляду на обов'язковість договору для його сторін, недопустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань, а також умови п.п. 6.1 -6.3 договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р., господарський суд дійшов висновку, що на відповідача покладався обов'язок вчинення дій, направлених на укладення договору застави майбутнього врожаю соняшника на полі площею 138 га в забезпечення виконання власних зобов'язань за названою угодою купівлі-продажу. За погодженням сторін, юридичним наслідком відмови ВАТ „Насінницький радгосп „Перемога" від вчинення дій, направлених на укладення договору застави майбутнього врожаю, а також наслідком неукладення даної забезпечувальної угоди з підстав, що не залежать від ТОВ „Українське насіння", визначено застосування до відповідача договірної санкції у вигляді сплати штрафу в розмірі 50% від вартості придбаного товару.
Як вбачається з матеріалів справи, договір застави майбутнього врожаю з метою забезпечення виконання грошових зобов'язань ВАТ „Насінницький радгосп „Перемога" з оплати вартості товару, придбаного на виконання умов договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р., між сторонами по справі укладено не було. В свою чергу, відповідачем в порушення приписів ст.ст. 32, 33 ГПК України не було доведено суду неможливість укладення договору застави з підстав, які залежать від позивача.
З викладених обставин господарський суд дійшов висновку щодо порушення з боку ВАТ „Насінницький радгосп „Перемога" прийнятих на себе за договором купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р. зобов'язань щодо укладення договору застави майбутнього врожаю, що, свою чергу, є підставою для нарахування відповідачу штрафу в розмірі 50% вартості придбаного на виконання укладеної між сторонами по справі угоди товару.
В свою чергу, проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок даної штрафної санкції, наведений по тексту позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про допущення ТОВ „Українське насіння" помилки при його здійсненні, що укладалось у визначенні розміру штрафу виходячи з суми заборгованості відповідача з оплати вартості придбаного товару в сумі 138 182,50 грн. Оскільки в процесі розгляду даної справи судом було встановлено, що розмір заборгованості ВАТ „Насінницький радгосп „Перемога" з оплати вартості придбаного товару складає 138 070,00 грн., правильним розрахунком штрафу на підставі п. 7.5 договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р. має бути:
138 070,00 грн. * 0,5 = 69 035 грн.
Підсумовуючи викладене, господарський суд дійшов висновку щодо правомірності нарахування відповідачу до сплати суми штрафу за порушення зобов'язання з укладення договору застави в сумі 69 035 грн.
При цьому, вирішуючи питання про розмір штрафу за порушення зобов'язання з укладення договору застави, який підлягає присудженню до стягнення на користь ТОВ „Українське насіння", суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з положеннями п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
При розгляді даного питання суд вважає за доцільне звернутися також до приписів п. 2.4 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.94р. N 02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", якими встановлено, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України), суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи надане законом право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, а також приймаючи до уваги значний розмір заявленої позивачем до стягнення штрафної санкції за невиконання відповідачем зобов'язання з укладення договору застави, невідповідність розміру цієї штрафної санкції наслідкам порушення, недоведеність розміру збитків, спричинених вказаним порушенням з боку ВАТ „Насінницький радгосп „Перемога" прийнятих на себе зобов'язань, суд, керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, вважає за правомірне зменшити нарахований позивачем штраф за порушення зобов'язання з укладення договору застави вдвічі. Таким чином, суд зменшує суму нарахованого позивачем штрафу за порушення ВАТ „Насінницький радгосп „Перемога" зобов'язання з укладення договору застави, з 69 035 грн. до суми 34 517,50 грн.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ВАТ „Насінницький радгосп „Перемога" перед ТОВ „Українське насіння", яка виникла на підставі договору купівлі-продажу № С0900117 від 01.02.2011р. на загальну суму 207 105 грн., що складається з заборгованості за поставлений товар в розмірі 138 070 грн., штрафу в сумі 34 517,50 грн. за порушення зобов'язання зі своєчасної оплати вартості придбаного товару, штрафу за порушення зобов'язання з укладення договору застави в сумі 34 517,50 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи все вищевикладене, у суду наявні всі правові підстави для часткового задоволення позовних вимог ТОВ „Українське насіння" на суму 207 105 грн. Таким чином, з ВАТ „Насінницький радгосп „Перемога" слід стягнути на користь позивача суму основного боргу в розмірі 138 070 грн., штраф в сумі 34 517,50 грн. за порушення зобов'язання зі своєчасної оплати вартості придбаного товару, штраф за порушення зобов'язання з укладення договору застави в сумі 34 517,50 грн. відповідно до положень ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 551, 610 -612, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 694, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 233 ГК України.
Судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 551, 610 -612, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 694, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 233 ГК України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Насінницький радгосп „Перемога" /68820, Одеська область, Ренійський район, с. Котловина, пров. Десантників, буд. 4, код ЄДРПОУ 00483694, п/р 26003002002001 в АКБ Імексбанк м. Одеса, МФО 328384/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми „Українське насіння" /юридична адреса: Харківська область, Кегичівський район, с. Красне; поштова адреса: 61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1; код ЄДРПОУ 20212313, р/р 2600700008247 банк ХОД „Райффайзен Банк Аваль" м. Харків, МФО 350589/ суму основного боргу в розмірі 138 070 грн. 00 коп. /сто тридцять вісім тисяч сімдесят грн. 00 коп./, штраф в сумі 34 517 грн. 50 коп. /тридцять чотири тисячі п'ятсот сімнадцять грн. 50 коп./ за порушення зобов'язання зі своєчасної оплати вартості придбаного товару, штраф за порушення зобов'язання з укладення договору застави в сумі 34 517 грн. 50 коп. /тридцять чотири тисячі п'ятсот сімнадцять грн. 50 коп./, судовий збір в сумі 4 832 грн. 45 коп. /чотири тисячі вісімсот тридцять дві грн. 45 коп./.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення підписано 25.06.2012р.
Суддя Желєзна С.П.
Судове рішення № 24929749, Господарський суд Одеської області було прийнято 20.06.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5017/1244/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: