Рішення № 24929374, 20.06.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.12 Справа№ 5015/1943/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології», с. Зарічне, Львівська область;

до відповідача: Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м. Львів;

про: стягнення 62 375 грн. 22 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 - представник на підставі довіреності від 01.06.2012 р.;

відповідача: ОСОБА_2 - представник на підставі довіреності від 12.06.2012 р.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 18.05.2012 року порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології»до Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення 62 375 грн. 22 коп. Розгляд справи призначено на 13.06.2012 року.

В судовому засіданні 13.06.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів. Суд оглянув оригінали документів. Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 20.06.2012 року.

В судовому засіданні 20.06.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача позов не заперечив, відзив на позов не подав.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовились.

20.06.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 22.06.2012 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології»(надалі по тексту рішення -позивач) звернулося з позовом до управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 62 375 грн. 22 коп.

Позивач в позовній заяві вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір на виготовлення проектно-кошторисної документації (надалі по тексту рішення -договір) № 18-п/2010 від 07 жовтня 2010 року, на підставі якого позивач зобов'язався виготовити проектно-кошторисну документацію на реконструкцію системи опалення Львівського навчально-виховного комплексу «Школа І ст. - гімназія»по вул. Лисеницькій, 3.

Станом на день вирішення спору, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості робіт за наведеним договором становить 62 375 грн. 22 коп., в тому числі 61 874 грн. 30 коп. -основного боргу, 315 грн. 30 коп. -3 % річних та 185 грн. 62 коп. втрат від інфляції.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 07.10.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології»та управлінням освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради укладено договір на виготовлення проектно-кошторисної документації № 18-п/2010.

Згідно умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи, про що свідчить Акт здачі-прийому виконаних робіт № 18-п/2010/1 від 17.12.2010 року, підписаний повноважними представниками сторін. Жодних претензій щодо якості та об'ємів виконаних робіт, термінів виконання відповідач не пред'являв, проте свої зобов'язання щодо оплати прийнятих робіт не виконав.

Відповідно до п. 1.2 договору термін виконання робіт становить шістдесят робочих днів з дня підписання договору обома сторонами.

Згідно п. 1.5 договору замовник надає виконавцю вихідні дані, необхідні характеристики й іншу інформацію щодо об'єкта, визначеного в п. 1.1 договору, у строк не пізніше 20 календарних днів з моменту підписання договору, а якщо завдання на проектування готується підрядником, затвердити підготовлене підрядником завдання протягом 5 календарних днів.

Згідно п. 2.1 договору за виконані роботи, зазначені в п. 1 договору, замовник сплачує виконавцю суму, визначену договірною ціною, розрахованою на основі кошторису (додаток № 1 до договору), яка становить 61 874 грн. 30 коп., в тому числі ПДВ - 10 312 грн. 28 коп.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що про закінчення виконання кожного етапу робіт, а також роботи в цілому, виконавець повинен повідомити замовника, після чого сторони складають двосторонній акт приймання та здачі у двох примірниках, по одному для кожної із сторін. У випадку незабезпечення замовником приймання етапу роботи протягом 10 днів після отримання повідомлення, виконавець має право скласти односторонній акт, який є підставою для розрахунків.

На виконання умов договору позивач 17.12.2010 року виконав та передав замовнику передбачені п. 1.1 договору роботи на суму 61 874 грн. 30 коп., про що свідчить Акт здачі-прийому виконаних робіт № 18-п/2010/1 від 17.12.2010 року, підписаний уповноваженою особою позивача та керівником відповідача, підписи яких завірені печатками підприємств.

Станом на день підписання Акту здачі-приймання у замовника виникла заборгованість перед виконавцем в сумі прийнятих робіт, вартість яких згідно п. 2.1 договору та Акту приймання виконаних робіт складає 61 874 грн. 30 коп.

Оскільки впродовж 2010-2011 років, січня-лютого 2012 року відповідач не провів жодних розрахунків за виконані на його замовлення та прийняті ним без зауважень роботи, позивач направив відповідачу цінний лист-вимогу (вих. № 40 від 03.03.2012 року), в якому заявив вимогу, в семиденний термін з моменту отримання листа-вимоги погасити заборгованість. Відповідач свої зобов'язання не виконав.

Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача залишилась незмінною та складає 61 874 грн. 30 коп.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Оскільки за своєю правовою природою Договір № 18-п/2010 виготовлення проектно-кошторисної документації від 07.10.2010 року містить всі ознаки договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт з погодженням сторонами всіх істотних умов договору, станом на день позову є чинним, то, відповідно до ч. 1 ст. 887 Цивільного Кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно ч. 1 ст. 889 Цивільного Кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

На виконання умов договору позивач виконав свої договірні зобов'язання, передбачені п. 1.1 договору, що підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт № 18-п/2010/1 від 17 грудня 2010 р. на суму 61 874 грн. 30 коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач пред'явив відповідачу вимогу щодо проведення оплати, про що свідчить лист-вимога (вих. № 40 від 03 березня 2012 р.) та опис поштових вкладень, проте відповідач станом на день позову свої зобов'язання не виконав.

Згідно зі ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 612 Цивільного Кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, а також встановлений вище судом факт заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 61 874 грн. 30 коп., суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача та задоволити позовні вимоги про стягнення із відповідача 61 874 грн. 30 коп. боргу, 315 грн. 30 коп. 3 % річних та 185 грн. 62 коп. втрат від інфляції. Розрахунок 3 % річних та втрат від інфляції позивачем здійснений відповідно до вимог законодавства та математично розрахований вірно.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 887, 889 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, 79008, м. Львів, пл. Ринок, 9 (код МФО 825014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології», 81795, с. Зарічне, Жидачівський район, Львівська область (код ЄДРПОУ 20808038) 61 874 грн. 30 коп. основного боргу, 315 грн. 30 коп. 3 % річних та 185 грн. 62 коп. втрат від інфляції та 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.Матвіїв