Рішення № 24929320, 26.06.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.12 Справа№ 5015/2068/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Петровській Н.Я.

розглянув у судовому засіданні матеріали позовної заяви: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод», м.Львів

про стягнення 4 020,07 грн. заборгованості

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 -представник

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» до Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод»про стягнення 4 020,07 грн. заборгованості за понаддоговірне споживання електричної енергії.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 26.05.2012 р. та призначено її розгляд на 26.06.2012 р.

26.06.2012 р. представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 25.05.2012 р. виконав повністю, позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоч належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання, про що є докази в матеріалах справи, вимог ухвали суду від 25.05.2012 р. не виконав, письмового відзиву по суті позовних вимог не подав, жодних доказів сплати суми боргу повністю чи частково не надав, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не направив.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго»(перейменоване у ПАТ «Львівобленерго»відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства») (позивачем) та Закритим акціонерним товариством «Львівський керамічний завод»(відповідачем) укладено договір № 90246 про постачання електричної енергії від 08.08.2006 р. (надалі договір), відповідно до якого енергопостачальна організація здійснює постачання електроенергії відповідачу, а відповідач - оплачує постачальнику вартість електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п.4.4 Правил користування електричною енергією, затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року (із внесеними змінами та доповненнями) (ПКЕЕ) споживач має право протягом розрахункового періоду звернутись до постачальника електроенергії із заявою щодо коригування договірної величини споживання електроенергії. 19.09.2011 р. відповідач звернувся до позивача з листом щодо коригування договірних величин на вересень-грудень 2011 року. Листом за № 137-4095/2 від 22.09.2011 р. позивач повідомив відповідача про встановлені величини споживання електричної енергії з вересня до грудня 2011 року. Договірна величина споживання електроенергії для відповідача на вересень 2011 року становила 7,1 тис. кВт/год.

Відповідно до п.5.5. договору повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання є невід'ємною частиною договору. 19.11.2011 р. листом за вих. № 137-5251/2 від 04.10.2011 р. позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за вересень 2011 р.

Згідно з додатком № 9 до договору покази засобів обліку фіксуються 27 числа кожного місяця та оформляються актом про використану електроенергію. Відповідно до акту

про використану енергію від 29.09.2011 р. за вересень 2011 р. відповідачем спожито 11911 кВт/год. без врахування спожитої електроенергії точок обліку гуртожитків. Відтак, перевищено договірну величину споживання електроенергії на 4811 кВт/год. (11911-7100).

Таким чином, за порушення умов договору та вимог діючого законодавства, відповідачу нарахована двократна вартість різниці фактично спожитої та договірної величини, яка становить 4 020,07 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року (із внесеними змінами та доповненнями) (ПКЕЕ), постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електроенергії оформлюються додатком до договору як договірні величини (п.4.2. ПКЕЕ). Відомості про обсяги очікуваного споживання електроенергії в наступному році подаються споживачами постачальнику електричної енергії у термін, обумовлений договором. Відповідно до п.4.2 ПКЕЕ та п.5.1 договору у разі ненадання споживачем зазначених відомостей розмір очікуваного споживання електроенергії на наступний рік установлюється постачальником електроенергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Згідно з ч.6 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" cпоживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Вимоги позивача підтверджуються актом про використану електричну енергію від 29.09.2011 р., який підписаний представником відповідача, заперечень щодо вказаного акту відповідач не подав.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши зібрані у справі докази, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості з відповідача за понаддоговірне споживання електричної енергії на суму 4 020,07 грн. підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача суд покладає судові витрати на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1, 43, 12, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод»(79052, м. Львів, вул. Сяйво, 12; код ЄДРПОУ № 00293605) на користь Публічного акціонерного товариства „Львівобленерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3; код ЄДРПОУ № 00131587) 4 020,07 грн. -заборгованості за понаддоговірне споживання електричної енергії, 1 609,50 грн. - судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Гутьєва В.В.