Рішення № 24929267, 26.06.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.12 Справа№ 5015/1987/12

За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Львів

До відповідача: Приватного підприємства «Мірт», м.Львів

Про стягнення заборгованості в сумі 59768,65 грн.

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Іванило О.П.

В судове засідання з'явились:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 -представник

від відповідача: не з'явився

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Мірт»про стягнення 40 550,00 грн. основного боргу, 4251,50 грн. - три відсотки річних, 10980,15 грн. інфляційних, 2620 грн. витрат у пенсійний фонд, 1367,00 грн. витрат на податки та 1641,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Розгляд справи відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалі суду від 06.06.2012 року.

В судовому засіданні 18.06.2012 року оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучено до матеріалів справи.

Позивач свої позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Відповідач в жодне судове засідання участь свого представника не забезпечив, відзиву на позов та доказів оплати боргу суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 26.06.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.01.2008 року між Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Мірт»було укладено договір на виконання перевезень вантажів, відповідно до якого позивач зобов'язувався здійснити доставку вантажу за вказаним відповідачем маршрутом, а відповідач зобов'язувався здійснити оплату виконаних робіт у встановлений договором термін.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору в період з жовтня 2010 року по червень 2011 року позивач здійснював перевезення вантажів для позивача за які відповідач розрахувався частково.

Як стверджує позивач,заборгованість за надані послуги з перевезення вантажів становить 40 550,00 грн.

23.01.2012 року, 24.02.2012 року та 21.03.2012 року позивач надсилав відповідачу претензії про сплату суми боргу, які відповідач залишив без відповіді і задоволення.

За порушення строків виконання грошового зобов'язання , відповідно до ст..625 ЦК України, за період з 01.01.2010 року по 01.01.2012 року позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 4251,50 та інфляційні в сумі 10980,15 грн., які просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено про стягнення з відповідача збитків в розмірі 2620,00 грн. сплати в пенсійний фонд та 1367,00 грн. податків, які він поніс в зв'язку з необхідністю припинення підприємницької діяльності.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір на виконання перевезень вантажів від 01.01.2008 року, на підставі якого, як стверджує СПД ФО ОСОБА_1, в період жовтня 2010 року по червень 2011 року ним було надано для ПП «Мірт» послуги по перевезенню вантажів в кількості 102 машино-днів, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Відповідно до п.3.1Договору Відповідач зобов'язувався здійснити оплату наданих послуг з розрахунку 400 грн. за один машино-день.

Позивач стверджує, що заборгованість ПП «Мірт»за надані йому позивачем послуги з врахуванням попередніх оплат станом на день подання позову складала 40 550 ,00 грн.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 2ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, 24.02.2012 року та 21.03.2012 року позивач направив відповідачу претензії на суму 40550,00 грн., які ПП «Мірт»залишив без відповіді і задоволення.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із долученого позивачем уточненого розрахунку інфляційних та трьох відсотків річних за період з 01 лютого 2012 року по 20 травня 2012 року , сума інфляційних що підлягає до стягнення складає 202,75 грн., а трьох відсотків річних 363,28 грн.

Щодо позовних вимог стосовно стягнення з відповідача 2620 грн. витрат у пенсійний фонд та 1367 грн. витрат податків, то зазначені вимоги не підлягають до задоволення, оскільки відшкодування за рахунок відповідача зазначених витрат не передбачено ні умовами укладеного договору, ні положеннями чинного законодавства.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позов не заперечив, доказів оплати боргу суду не надав.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, позовні вимоги підлягають до задоволення в частині стягнення 40550 грн. основного боргу, 202,75 грн. інфляційних, 363,28 грн. трьох відсотків річних.

Судові витрати слід віднести на відповідача в розмірі 1609,50 грн. судового збору.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Мірт»(79035, м.Львів, вул.Дністерська, буд 16 код ЄДРПОУ 22396799) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (79066, АДРЕСА_1, ДРФО НОМЕР_1) -40550,00 грн. -основного боргу, 363,28 грн. -3% річних, 202,75 грн. інфляційних , 1609,50 грн. судового збору.

3.В решта частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Н.Березяк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.06.2012 року.

Суддя Березяк Н.Є.