Рішення № 24929237, 19.06.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.12 Справа№ 5015/1931/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдинг Львів", м. Львів

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Проммонтаж СУ-27", смт.Новий Розділ Миколаївського району Львівської області

про: стягнення 41082 грн. 17 коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача : ОСОБА_2, ОСОБА_3

Представникам сторін, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал Холдинг Львів" до Закритого акціонерного товариства "Проммонтаж СУ-27" про стягнення 41048грн. 43коп. основного боргу та 33 грн. 74 коп. 3 % річних.

Ухвалою суду від 11.04.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 20.05.2011р. В судовому засіданні 20.05.2011р. судом оголошувалась перерва до 23.05.2011р. Ухвалою суду від 23.05.2011р. зупинено провадження у справі до отримання результатів судово-бухгалтерської експертизи у справі №5015/404/11 оскільки предметом досліджень вказаної експертизи є розрахунки сторін з поставок товару за період з 01.07.2007р. по 28.01.2011р., який включає за часом позовні вимоги у даній справі.

За клопотанням позивача, ухвалою суду від 29.05.2012р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 12.06.2012р. Судово-бухгалтерська експертиза проведена не була у зв"язку з неоплатою стороною витрат на її проведення.

Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2012р. позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задоволити з підстав, викладених в поясненнях на позов від 12.06.2012р. (зареєстроване канцелярією суду 12.06.2012р. № 12973/12).

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в поясненні від 11.06.2012р. № 92 (зареєстроване канцелярією суду 12.06.2012р. за № 12976/12), зокрема зазначив, що згідно з бухгалтерською звітністю відповідач здійснив оплату одержаної металопродукції по видатковій накладній №РН-0009910 від 22.10.2008р. від 22.10.2008р. вартістю 23442грн. 03коп. здійснено за платіжним дорученням №4 від 20.10.2008р. на суму 156123грн. 18коп. (включає оплату і за інші поставки в жовтні 2008р.), а по видатковій накладній №РН-0001518 від 24.02.2009р. вартістю 17606грн. 40коп. -за платіжним дорученням №168 від 25.03.2009р.

В судовому засіданні 12.06.2012р. судом оголошувалась перерва до 19.06.2012р. з метою надання можливості сторонам представити додаткові докази у справі.

В продовженому судовому засіданні 19.06.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просить позов задоволити, подав суду пояснення щодо поданих доказів оплати від 12.06.2012р. (зареєстроване канцелярією суду 12.06.2012р. за № 12982/12), покликається на те, що оскільки відповідачем при здійсненні оплати не було зазначено призначення платежу, то ним було зараховано кошти ( на які відповідач покликається як на оплату за отриманий товар на суму 41048грн. 43коп.) в рахунок погашення боргу, який виник за раніше проведені поставки.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Додатково подав суду доповнення до пояснення у справі (зареєстроване канцелярією суду 15.06.2012р. за № 13236/12) в якому покликається на те, що з долученої до матеріалів справи відомості поставок і оплати металопродукції по ТзОВ „Метал Холдинг Львів" за період з січня 2008р. по квітень 2009р. вбачається, що станом на 01.10.2008р. сальдо на користь ЗАТ „Проммонтаж СУ-27" складає 12 805грн. 04коп.; в період з 07.10.2008р. по 24.10.2008р. позивачем поставлено продукції на загальну суму 179611грн. 95коп.; платіжним дорученням № 4 від 20.10.2008р. відповідачем сплачено 156123грн. 18коп., а з врахуванням сальдо 12805грн. 04коп. на 01.10.2008р.- 168928грн. 22коп., в тому числі за отриману продукцію вартістю видатковій накладній № РН-0009910 від 22.10.2008р. Крім цього, станом на 01.01.2009 р. сальдо на користь позивача становить 13590грн. 75коп.; в період з 01.01.2009р. по 31.03.2009р. сплачено за продукцію 48640грн. 96коп., в т.ч. 30000грн. 00коп. платіжним дорученням №168 від 25.03.2009р. за продукцію, отриману по видатковій накладній №РН-0001518 вартістю 17606грн. 40коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Позивачем за видатковою накладною № РН-0009910 від 22.10.2008р. на підставі рахунку СФ №дСФ-011731 від 16.10.08р. по довіреності ЯМП № 403209 від 22.11.2008р. та видатковою накладною №РН-0001518 від 24.02.2009р. на підставі рахунку СФ №дСФ-000933 від 02.02.2009р. по довіреності № 81 від 20.02.2009р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 41048грн. 43коп.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов"язаний сплатити продавцеві повну ціну товару.

Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов"язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ч.2 ст.193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,

необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої

сторони.

Відповідно до ч.3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Як передбачено ст. 531 ЦК України, боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч.4 ст. 538 ЦК України).

16.03.2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити заборгованість в сумі 41048грн. 43коп., однак, відповідач вказану заборгованість не погасив. У матеріалах справи відсутні належні докази сплати відповідачем за зазначеними рахунками у відповідності до видаткових накладних № РН-0009910 від 22.10.2008р. та №РН-0001518 від 24.02.2009р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 33грн. 74коп. 3 % річних за період з 26.03.2012р. по 04.04.2012р.

Розглянувши дану вимогу, суд вважає її обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача судом до уваги не беруться, оскільки ним не представлено суду належних доказів, які б засвідчували факт оплати отриманої у позивача продукції.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. ч.8.ст.9 згаданого Закону передбачено, що відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до п.2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 „керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені у первинних документах...", а згідно п.2.15 цього ж Положення „первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов"язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству...".

Відповідно до вимог ст. 33.2 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів" платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суть операції, щодо якої здійснюється цей переказ.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 510, 530, 531, 538, 692 ЦК України, ст.ст.33,34,44,49,82,84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Проммонтаж СУ-27", вул.Галицька, 10, смт.Новий Розділ, Миколаївського району Львівської області ( ідентифікаційний код 014115683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Холдинг Львів", вул.Навроцького, 1а, м.Львів (ідентифікаційний код 33286209) 41082грн. 17коп. основного боргу, 410грн. 82коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гоменюк З.П.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 25.06.2012р.